4. Особливості психологічної культури викладача юридичних дисциплін.

Варто зауважити, що психологічна культура викладача юридичних дисциплін має свої особливості; серед його основних психолого-педагогічних умінь можна виділити¹⁵:

1. Конструктивні вміння, які передбачають:

- добір доцільних форм і видів діяльності;

- добір дієвих методів і засобів виховного впливу;

- планування перспективних етапів у керівництві студентським

колективом;

- здійснення індивідуально орієнтованого підходу до вихованців.

2. Комунікативні вміння, що покликані забезпечити доцільність стосунків із суб´єктами навчально-виховного процесу, зокрема:

- встановлювати педагогічно вмотивовані контакти зі студентами,

первинними колективами, батьками студентів, своїми колегами;

- регулювати міжособистісні стосунки студентів, відносини первинних

колективів з іншими.

3. Організаторські вміння, які уможливлюють розв’язання певних педагогічних завдань:

- організовувати й керувати студентськими колективами, створювати оптимальні умови для їх розвитку;

- забезпечувати педагогічно ефективну діяльність студентських

колективів;

- надавати допомогу студентським громадським організаціям;

- організовувати виховну роботу зі студентами в позанавчальний час.

4. Дидактичні вміння - виявляються в тому, щоб:

- пояснювати студентам навчальний матеріал на доступному для них рівні сприймання;

- керувати самостійною пізнавальною діяльністю студентів, сприяти

розвитку їхніх пізнавальних інтересів, інтелектуальних можливостей, формувати дієві мотиви навчальної праці;

- навчати студентів оволодінню ефективними й раціональними методами самостійної пізнавальної діяльності.

5. Перцептивні вміння (лат. perceptio — сприймання, пізнання, чуттєве сприйняття, розуміння й оцінка людьми соціальних об’єктів — інших людей, самих себе, груп та ін.) охоплюють:

- здатність проникати у внутрішній світ студентів; розуміти їхній

психічний стан;

- спостережливість, що дає змогу розуміти реальний психічний стан студента в конкретній ситуації.

6. Сугестивні вміння (лат. suggestio — навіюю) становлять безпосередній емоційно-вольовий вплив педагога на вихованців з метою створення в них певного психічного стану, спонукання їх до конкретних дій.

7. Пізнавальні вміння включають:

- вивчення індивідуальних особливостей фізичного, психічного й соціального розвитку студентів;

- оволодіння новою науковою інформацією, раціональне використання її в науково-педагогічній роботі;

- вивчення кращого педагогічного досвіду та його творче використання у власній викладацькій діяльності.

8. Прикладні вміння - ґрунтуються: - на володінні технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерною технікою;

- навичках творчості в галузі спорту, живопису, театрального, музичного мистецтва тощо.

9. Уміння в галузі психотехніки передбачають свідоме й доцільне використання надбань психології у сфері навчання, виховання й розвитку

студентів.

Висновки.

Отже, викладач, як і кожна людина — неповторна індивідуальність. Він відрізняється своєрідністю стилю роботи, «почерку» виконання обов‘язків, особливим підходом до вирішення завдань навчально-виховного процесу. Індивідуальні особливості педагога — дуже важливий фактор: він визначає особистісний діапазон діяльності даної людини — діапазон діловий, віковий, динамічний. Організаторські здібності мають свій діловий діапазон: у деяких людей вони виявляються майже у всіх видах діяльності — це загальні організаторські здібності . В інших спрямовані лише на один вид діяльності — видові здібності. У третіх вузькоспеціалізовані - спеціальні здібності. Разом ці три характеристики складуть узагальнений портрет педагога взагалі і наставника зокрема. Педагог повинен виявляти спеціальні і загальні здібності, від наявності яких залежить успіх його діяльності та професійно значущі властивості особистості: інтереси, вольові, емоційні та мотиваційні характеристики, комунікативні й організаторські здібності, спеціальні ділові якості (наприклад, оперативність або пунктуальність у розв’язанні певних, істотних для даної діяльності питань). Значущу роль також відіграють особливості прояву окремих психічних функцій: мислення, пам’яті, сприймання, уяви, а також сенсомоторики та уваги. Таким чином, здійснення ефективної взаємодії педагога та групи студентів вимагає від особистості не тільки високих професійних знань і широкого кола інтелектуальних інтересів, але й індивідуально-психологічних якостей необхідних для реалізації цих функцій.

Проведений аналіз даних, що пропонується науковою літературою, дозволив намалювати такий портрет особистості викладача: Здібності, уміння, знання, навички: високий рівень інтелекту, професійні знання, уміння гарно подати матеріал; організаторські здібності; уміння здійснювати індивідуальний підхід до студента. Спрямованість і мотивація діяльності, захопленість. Риси характеру, які виражають ставлення і спрямованість на справедливість, принциповість, послідовність, сумлінність тощо; вольові: наполегливість, самостійність, цілеспрямованість. Якості, пов'язані з темпераментом: розважливість, сензитивність, відповідність реакції зовнішньому збуднику. Комунікативні якості: комунікабельність, почуття міри, педагогічний такт, товариськість, соціальна чутливість (емпатія). Інші психічні властивості: високі моральні якості, зрілість, екстравертність, домінантність, емоційна стабільність. Високо оцінюючи весь спектр позитивних якостей викладача, студенти усе-таки визначають для них своєрідну ієрархію, де присутні: якості, що характеризують рівень знання викладача; якості, які виявляються в міжособистісних стосунках; особистісні якості; зовнішні характеристики. Серед особистісних якостей найважливішими студенти визнають чуйність, чутливість, уважність, стриманість, вимогливість, об'єктивність, справедливість, чесність, принциповість, скромність, життєрадісність, почуття гумору. Соціальне визнання й оцінка професійних досягнень педагога соціумом впливають на формування його самосвідомості, самооцінки і самореалізації. Самосвідомість і самооцінка сприяють появі у викладача почуття впевненості, оптимізму, що, в свою чергу, сприяє успішній побудові професійно-педагогічної кар'єри і самореалізації викладача. Ян-Амос Коменський - батько дидактики – наголошував, що успіхи учнів залежать перед усім від вчителя, і тому ця професія є „найпочеснішою під сонцем", а тому „найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями".

Використана література:

1. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. –Л., 1968.- 320c;

2. Галузинський В.М. Основи педагогіки та психології вищої школи в України / В.М. Галузинський, М.Б. Євнух. – К. : Інтел, 1995. – 159 с;

3. Сластенин В.А. Университетское педагогическое образование: проблемы и решения / В.А. Сластенин // Профессионально-педагогическая культура: история, теория, технология. – Белгород, 1996. – С. 3–8;

4. Матушанский Г. У., Цвенгер Ю. В. Основные характеристики психолого-педагогической подготовки и переподготовки преподавателя высшей школы на современном этапе // Психологическая наука и образование.-2001.-№2.- С. 26-31.

5. Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология / Н.Ф. Вишнякова. – Мн. : Дэбор, 1998. – 242 с. 5; Губенко О.В. Внутрішня свобода як умова активізації творчого потенціалу особистості / О.В. Губенко // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 10. – С. 1–5;

6. Мороз О. Г., Падалка О. С., Юрченко В. І. Педагогіка і психологія вищої школи: Навчальний посібник/ за ред. О. Г. Мороза .- К.:НПУ, 2003.-267 с;

7. Матвійчук Т.В. Психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладача вищого навчального закладу. - Хмельницький інститут соціальних технологій ВМУРоЛ «Україна». - УДК 159.922:377.4;

8. Винославська О. Проектування інноваційної діяльності як складова педагогічної майстерності викладача вищої школи / О. Винославська, Г. Ложкін // Вісник Львівського університету. – Серія педагогіки. – 2009. – Вип. 25. – Ч. 1. – С. 48–56.;

9. Чугаєва. Н.Ю. - Психологічні характеристики викладача як чинник ефективності педагогічної взаємодії. - УДК 159.9:378;

10. Яремчук Н. Педагогічна творчість як складова професійно-педагогічної культури викладача вищої школи / Н. Яремчук // Вісник Львівського університету. Серія: Педагогіка. – 2009. – Вип. 25. – Ч. 1. – С. 242–249;

11. Волобуєва О.Ф. Творча компетентність виклада вищої школи: психологічний аспект/ Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2001. – с.159 ;

12. Калошин В. Ф. Самоактуалізація викладача // Практична психологія та соціальна робота.-2000.-№1. С.7-9.;

13. Євдокімова О.О. Етапи професійного становлення викладачів вищої школи і їх психологічні характеристики/ Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.- 2010;

14. Дятленко Н. М. Діалогічна взаємодія викладача та студента з позицій педагогічної етики / / Н. М. Дятленко. – : http://www.ippo.org.ua/files/menu2;

15. Кузьменко І.В. Психологічна культура викладача юридичних дисциплін як складова його професійної поведінки / http.//mp2.umo.edu.ua;

16. Рева А.О. Роль особистості викладача в навчально – виховному процесі. http://intkonf.org/reva-ao-rol-osobistosti-vikladacha-v-navchalno-vihovnomu-protsesi/;

17. Жовтан Л.В. Професійно-творчий портрет викладача вищої школи з позицій науковців і студентів. - http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/handle/123456789/181;

18. Ткаченко О.Б. Сучасні вимоги до викладачів вищих навчальних закладів. – http/ www.nbuv.gov.ua;

19. Стукало А.О. Особистість викладача вищого навчального закладу у системі його професійної компетентності. - http://elibrary.nubip.edu.ua/7049/

1 Т.В. Матвійчук. Психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладача вищого навчального закладу. - Хмельницький інститут соціальних технологій ВМУРоЛ «Україна». - УДК 159.922:377.4

2 Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. –Л., 1968.- 320c.

3 Сластенин В.А. Университетское педагогическое образование: проблемы и решения / В.А. Сластенин // Профессионально-педагогическая культура: история, теория, технология. – Белгород, 1996. – С. 3–8.

4 Савчин М.В.Соціальна педагогічна психологія: Навчальний посібник для студентів вузів. –Дрогобич: Відродження, 1998.- 298c.

5 Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология / Н.Ф. Вишнякова. – Мн. : Дэбор, 1998. – 242 с. 5; Губенко О.В. Внутрішня свобода як умова активізації творчого потенціалу особистості / О.В. Губенко // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 10. – С. 1–5.

6 Яремчук Н. Педагогічна творчість як складова професійно-педагогічної культури викладача вищої школи / Н. Яремчук // Вісник Львівського університету. Серія: Педагогіка. – 2009. – Вип. 25. – Ч. 1. – С. 242–249.

7 Чугаєва. Н.Ю. - Психологічні характеристики викладача як чинник ефективності педагогічної взаємодії. - УДК 159.9:378

8 Галузинський В.М. Основи педагогіки та психології вищої школи в України / В.М. Галузинський, М.Б. Євнух. – К. : Інтел, 1995. – 159 с.

9 3. Дятленко Н. М. Діалогічна взаємодія викладача та студента з позицій педагогічної етики / / Н. М. Дятленко. – : http://www.ippo.org.ua/files/menu2

10 Винославська О. Проектування інноваційної діяльності як складова педагогічної майстерності викладача вищої школи / О. Винославська, Г. Ложкін // Вісник Львівського університету. – Серія педагогіки. – 2009. – Вип. 25. – Ч. 1. – С. 48–56.

11 Мороз О. Г., Падалка О. С., Юрченко В. І. Педагогіка і психологія вищої школи: Навчальний посібник/ за ред. О. Г. Мороза .- К.:НПУ, 2003.-267 с.

12 Калошин В. Ф. Самоактуалізація викладача // Практична психологія та соціальна робота.-2000.-№1. С.7-9.; Матушанский Г. У., Цвенгер Ю. В. Основные характеристики психолого-педагогической подготовки и переподготовки преподавателя высшей школы на современном этапе // Психологическая наука и образование.-2001.-№2.- С. 26-31.

13 Жовтан Л.В. Професійно-творчий портрет викладача вищої школи з позицій науковців і студентів. - http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/handle/123456789/181