2. Товар поставляється протягом вересня — листопада 2001р. Продавець має право на дострокову поставку.

3.Товар по цьому контракту повинен бути поставлений не пізніше 25 вересня 2000р.

4. Продавець поставить Покупцю товар в лютому —квітні 2001р. У відповідності з погодженим між Продавцем і Покупцем графіком поставок по місяцях і видах транспорту.

Продавцю надається право дострокової поставки товару за погодженням з Покупцем.

Можливість дострокової поставки товару продавцем повинна спеціально зазначатись в контракті. Якщо це не обумовлено, то як правило дострокова поставка можлива тільки зі згоди покупця.

В багатьох випадках в контракті купівлі-продажу обумовлюється дата поставки. Це дозволить сторонам угоди в подальшому уникнути суперечок про точність додержання строків поставки. Дата поставки визначається в залежності від способів перевезення товару і може бути:

• датою транспортного документа, що свідчить про прийняття товару для перевезення;

• датою складського свідоцтва;

• датою підписання прийомо-здаточного (акту) представниками продавця і покупця.

4. Базисні умови поставки

При укладенні зовнішньоторговельної угоди партнери повинні чітко розподілити між собою чисельні обов'язки, пов'язані з доставкою товару від продавця до покупця (транспортування, страхування в дорозі, оформлення митних документів і т.і.). Кожне з цих зобов'язань припускає різноманітні витрати; при транспортуванні товару існує також ризик, пов'язаний з його пошкодженням або втратою.

Для уніфікації розуміння прав і обов'язків сторін контракту і були розроблені базисні умови поставки, що визначають обов'язки продавця і покупця по доставці товару, встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або псування товару з продавця на покупця.

Базисними ці умови називаються тому, що вони встановлюють базис (основу) ціни в залежності від того, включаються витрати по доставці в ціну товару або ні.

Базисні умови опрацьовуються на основі міжнародної торговельної практики. Вони спрощують операції, пов'язані з поставкою товарів, є загальновизнаними в міжнародній торгівлі і визначаються, як правило, торговельними звичаями, що склалися в комерційній практиці окремих країн, портів, галузей торгівлі. Погодження базисних умов; одноманітне їх розуміння є для контрагентів важливим фактором ефективності зовнішньоторговельної угоди.

Велику роботу по опрацюванню загального підходу до тлумачення комерційних термінів провела Міжнародна торговельна палата, що вперше в I936р. видала Міжнародні правила тлумачення термінів (Інкотермс). В подальшому кількість термінів збільшувалося в нових редакціях Інкотермсу, що виходили в 1967, 1976, 1980, 1990 і 2000 рр. Включення в Інкотермс нових термінів було зумовлене прагненням врахувати особливості, пов'язані з появою нових видів транспортування, наприклад контейнерних перевезень, перевезень із застосуванням трейлерів і паромних суден з горизонтальним способом завантаження-розвантаження. Названі базисні умови (а в останній редакції Інкотермсу 2000р. міститься 13 умов-термінів) можуть застосовуватися при транспортуванні практично любим видом транспорту, в тому числі при змішаних перевезеннях.

Умови-терміни Інкотермс застосовуються в тих випадках, коли в контракті зроблене посилання на них. Оскільки вони носять факультативний характер, їхнє застосування в повному обсязі або якоїсь частини визначається сторонами, які домовляються. При неспівпаданні умов контракту і положень Інкотермсу пріоритет мають умови контракту. Інкотермс не містить положень, що визначають момент переходу права власності. Це положення треба спеціально обумовлювати в контракті, інакше - питання буде вирішуватися на основі права, яке використовується до даного контракту.

Українські організації при укладенні контракту з фірмами зарубіжних країн активно використають Інкотермс. Тому знання зазначених термінів надто важливе для всіх учасників зовнішньоторговельної діяльності.

Базисні умови торговельних угод встановлюють основні обов'язки продавця і покупця.

Так, продавець незалежно від застосовуваних базисних умов зобов'язаний:

• поставити товар у відповідності з умовами контракту;

• своєчасно повідомити покупця про готовність товару до відвантаження або про відвантаження товару, про дату надання товару в розпорядження покупця;

• оплатити витрати на перевірку товару;

• забезпечити за свій рахунок звичайну упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийняте відправляти товар без упаковки;

• надати покупцю прийнятий в практиці "чистий" документ, який засвідчує поставку товару на погоджених умовах (під "чистим" розуміють документ, який не має обумовленостей, що вказують на дефектний стан тари і упаковки;

• оплатити митні податки і збори, що стягуються при експорті;

• отримати за свій рахунок експортну ліцензію або інший урядовий дозвіл, необхідний для експорту;

• надати покупцю на його прохання і за його рахунок свідоцтво про походження товару і консульську фактуру (окрім умови “з пристані");

• надати на прохання покупця за його рахунок і ризик сприяння в одержанні інших необхідних документів, що видаються в країні відправлення і (або) в країні походження товару, що можуть бути потрібні покупцю для ввозу в країну призначення (а у відповідних випадках — для транзитного перевезення через третю країну);

• нести ризик і витрати до моменту надання товару в розпорядження покупця в місці, встановленому базисною умовою, і в термін, обумовлений в контракті.

Покупець при всіх базисних умовах зобов'язаний:

• прийняти товар, наданий в його розпорядження, в місці і в термін, зазначені в договорі, або документах на товар і сплатити за товар по ціні згідно з контрактом;

• нести всі витрати і ризики, яким може піддаватися товар посля закінчення терміну поставки у зв'язку з несвоєчасним прийняттям товару; I

• оплатити всі витрати і збори при одержанні документів, які видаються в країні відправлення або в країні походження товару;

• оплатити всі митні податки, а також інші податки і збори, які стягуються при ввезенні товару або нараховувані на ввезений товар, якщо інше не обумовлене в умовах поставки;

• забезпечити на свій ризик і за свій рахунок одержання імпортної ліцензії й іншого дозволу, що можуть вимагатись для ввезення в країну призначення.