- •1. Оп як сусп.-економ. Чинник і галузь науки, основні етапи її р-ку.
- •2. Стан оп в Україні та в ін. Країнах.
- •3. Мета, завдання, зміст курсу «ооп», зв’язок з ін. Дисциплінами.
- •4. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •5. Основні законодавчі акти про оп.
- •6. Основні положення Закону України «Про оп».
- •7. Окремі положення трудового законодавства.
- •9. Оп інвалідів та неповнолітніх.
- •10. Державні нормативні акти про оп.
- •11. Державне соціальне страхування.
- •12. Відповідальність за порушення законодавства про оп.
- •13. Міжнародне співробітництво у галузі оп.
- •14. Органи держ. Управління оп.
- •15. Сиситема управління оп.
- •16. Служба оп підприємства.
- •17. Комісія з питань оп підприємством.
- •18. Паспортизація та атестація робочих місць.
- •19. Нормативно-правова база навчання з оп.
- •20. Види інструктажів та порядок їх проведення.
- •21. Пропаганда оп.
- •22. Органи держ. Нагляду за оп.
- •23. Громадський контроль за дотриманням законодавства.
- •24. Триступеневий адміністративно-громадський контроль.
- •25. Поняття про виробничий травматизм та проф. Захв.
- •26. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •27. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •28. Спеціальне розслідування.
- •29. Розслідування проф. Захворювань.
- •30. Причини виробничого травматизму.
- •31. Принципи надання 1 долікарської допомоги.
- •32. Послідовність надання 1 допомоги.
- •33. Надання 1 допомоги при різних видах виробничих уражень.
- •68.Термічні впливи
- •69.Особливі види травм
- •70.Отруєння
- •34. Знаки небезпеки та сигнальні кольори.
- •35. Законодавство в галузі гігієни праці.
- •36. Фізіологічні особливості різних видів діял.
- •37. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •38. Мікроклімат виробничих приміщень.
- •39. Забруднення повітря.
- •40. Вентиляція.
- •41. Освітлення виробничих приміщень.
- •42. Шум. Дія на організм л-ни.
- •43. Вібрація.
- •44. Випромінювання.
- •45. Засоби індивід. Захисту.
- •46. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •47. Правила безпеки під час проведення сусп. Корисної праці.
- •48. Електробезпека.
- •49. Основні причини пожеж.
- •50. Теоретичні основи горіння.
- •51. Пожежовибуховість об’єкта.
- •52. Система протипожежного захисту.
- •53. Порядок дій у разі пожежі, евакуація.
- •54. Способи та засоби пожежогасіння.
70.Отруєння
Отруєння загального характеру. Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило починається через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.
Ознаки - загальна слабість. Нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-400С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.
Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. В перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу.
При отруєнні ядохімікатами потерпілого треба негайно винести з зараженої зони, звільнити від забрудненого і тісного одягу. Попавши в очі чи на шкіру ядохімікати потрібно змити великою кількістю води. Очі промити 2% розчином харчової соди чи борної кислоти.
При попаданні ядохімікатів в шлунок потерпілому дати випити кілька склянок води чи слабо рожевого розчину марганцю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля. Ввести слабкі засоби (100-150 мл 30% розчину сірчанокислої магнезії чи гірської солі 20 г на півсклянки води).
При гострому отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести з зони зараження. Ліквідувати все, що затрудняє дихання, забезпечити тілу зручний стан. При втраті свідомості дати вдихнути нашатирний спирт, намочити груди і обличчя холодною водою і розтерти.
Коли дихання не порушено, необхідно негайно зробити інгаляцію киснем; при зупинці дихання інгаляцію киснем вводити разом з штучним диханням.
Всі заходи першої допомоги проводити до встановлення нормального дихання і кровообігу.
34. Знаки небезпеки та сигнальні кольори.
З метою підвищення уваги працюючих, попередження їх про можливу небезпеку на робочому місці рекомендується фарбувати машини та устаткування у сигнальні кольори.
Встановлені такі сигнальні фарбування відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. "Цвета сигнальные. Знаки безопасности":
червоний — заборона, безпосередня небезпека, засіб пожежегасіння;
жовтий —попередження, можлива небезпека;
зелений — припис, безпека;
синій —вказівна інформація.
Для зниження рівня травматизму будівельно-монтажне оснащення та посудини, що містять небезпечні та шкідливі речовини обов'язково фарбують у жовтий сигнальний колір.
У зелений колір фарбують сигнальні лампи нормального режиму роботи обладнання. У червоний колір — внутрішні поверхні корпусів і кожухів, які огороджують рухомі частини машин і механізмів, двері шаф струмоведучих елементів, трубопроводи гарячої води, електромашини, забороняючі знаки, сигнальні лампи "тривога", тощо. У синій колір фарбують вказівні знаки, місця для приєднання заземлювачів, тощо.
Відкриті трубопроводи фарбують у різні кольори, залежно від продукту, що транспортується:
Червоний — для пари;
Голубий — для повітря;
Коричневий — для масла;
Сірий — для кислоти;
Зелений — для води;
Темно-коричневий — для лугу.
Попереднє фарбування у вигляді суцільних смуг наносять на обладнання, що обертається, а також на негабаритні вантажі (у вигляді прямокутників типу ''зебра"). Колір одягу для осіб, які працюють у небезпечній зоні, має різко контрастувати з фоном місцевості.
Знаки безпеки призначені для привертання уваги працюючих до: безпосередньої або можливої небезпеки припису чи дозволу — на виконання відповідних дій з метою забезпечення безпеки, а також для необхідної інформації.
Знаки безпеки можуть бути:
заборонні (червоний);
попереджувальні (жовтий);
приписуючі (зелений);
вказівні (синій).
Заборонний знак у пояснювальному написі завжди має слово "Заборонено", наприклад "Заборонено використання відкритого вогню", "Заборонено палити'.
Знаки електробезпеки пояснювальні написи розпочинають словом "Стій", наприклад "Стій. Охоронна зона ЛЕП. Роботи заборонено", "Стій. Обрив проводу. Не підходити".
Знаки небезпечних зон попереджують, наприклад, про розташування зон обвалів, сховищ отруйних або шкідливих речовин. У знаку може бути пояснювальний напис, який залежить від конкретних умов, наприклад: "Небезпечна зона. Працює кран'' "Небезпечна зона. Тихий хід".
Знаки небезпеки падіння необхідно встановлювати при відкритих та неогороджених ямах, котлованах тощо. Основне слово на таких знаках — "Бережись". Наприклад: "Бережись. Пройом (яма, котлован тощо)".
Знаки небезпеки поранення попереджують про небезпеку, що пов'язана з гострими предметами, арматурою, тощо. Основне слово — "Обережно". Наприклад: "Обережно. Гострі предмети".
Знаки небезпеки руху попередають про небезпеку пов'язану з рухом транспорту, будівельних машин тощо. Приклади: "Бережись. Рух транспорту", "Бережись електрокари".
Приписуючі знаки призначені для дозволу відповідних дій працюючих тільки після виконання конкретних вимог безпеки (обов'язкове використання працюючими засобів індивідуального захисту тощо), вимог пожежного захисту. Кожен знак має символічне зображення відповідного засобу індивідуального захисту. Наприклад: "Тут працювати у запобіжному поясі (касці, захисних окулярах, рукавицях, тощо)".
Вказівні знаки призначені для зазначення місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів питної води, пожежних кранів, сховищ, майстерень тощо. На вказівних знаках можуть бути такі пояснюючі слова: "Безпечний прохід ліворуч", "Запасний вихід".
