- •1. Оп як сусп.-економ. Чинник і галузь науки, основні етапи її р-ку.
- •2. Стан оп в Україні та в ін. Країнах.
- •3. Мета, завдання, зміст курсу «ооп», зв’язок з ін. Дисциплінами.
- •4. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •5. Основні законодавчі акти про оп.
- •6. Основні положення Закону України «Про оп».
- •7. Окремі положення трудового законодавства.
- •9. Оп інвалідів та неповнолітніх.
- •10. Державні нормативні акти про оп.
- •11. Державне соціальне страхування.
- •12. Відповідальність за порушення законодавства про оп.
- •13. Міжнародне співробітництво у галузі оп.
- •14. Органи держ. Управління оп.
- •15. Сиситема управління оп.
- •16. Служба оп підприємства.
- •17. Комісія з питань оп підприємством.
- •18. Паспортизація та атестація робочих місць.
- •19. Нормативно-правова база навчання з оп.
- •20. Види інструктажів та порядок їх проведення.
- •21. Пропаганда оп.
- •22. Органи держ. Нагляду за оп.
- •23. Громадський контроль за дотриманням законодавства.
- •24. Триступеневий адміністративно-громадський контроль.
- •25. Поняття про виробничий травматизм та проф. Захв.
- •26. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •27. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •28. Спеціальне розслідування.
- •29. Розслідування проф. Захворювань.
- •30. Причини виробничого травматизму.
- •31. Принципи надання 1 долікарської допомоги.
- •32. Послідовність надання 1 допомоги.
- •33. Надання 1 допомоги при різних видах виробничих уражень.
- •68.Термічні впливи
- •69.Особливі види травм
- •70.Отруєння
- •34. Знаки небезпеки та сигнальні кольори.
- •35. Законодавство в галузі гігієни праці.
- •36. Фізіологічні особливості різних видів діял.
- •37. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •38. Мікроклімат виробничих приміщень.
- •39. Забруднення повітря.
- •40. Вентиляція.
- •41. Освітлення виробничих приміщень.
- •42. Шум. Дія на організм л-ни.
- •43. Вібрація.
- •44. Випромінювання.
- •45. Засоби індивід. Захисту.
- •46. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •47. Правила безпеки під час проведення сусп. Корисної праці.
- •48. Електробезпека.
- •49. Основні причини пожеж.
- •50. Теоретичні основи горіння.
- •51. Пожежовибуховість об’єкта.
- •52. Система протипожежного захисту.
- •53. Порядок дій у разі пожежі, евакуація.
- •54. Способи та засоби пожежогасіння.
39. Забруднення повітря.
Суттєвий вплив на здоров’я та працездатність працівника має повітря робочої зони. В залежності від особливості виробничого чи технологічного циклу склад повітря робочої зони може містити шкідливі для здоров’я людини речовини - пари, газів твердих і рідких часток. Шкідлива речовина – це речовина, яка унаслідок порушення вимог безпеки при контакті з організмом людини може призвести до захворювання або відхилення у стані здоров’я в процесі трудового стажу працюючого або у віддалені періоди життя сучасного й насту Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:
— загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);
— подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон); '
— сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);
— канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест);
— мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);
— що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).
Для захисту від шкідливих речовин на виробництві повинна бути сигналізація наявності тієї чи іншої речовини,або необхідно періодично проводити аналіз складу повітря,необхідна також система вентиляції яка буде виводити шкідливі речовини.
Також на випадок наявності тієї чи іншої речовини застосовують індивідуальні засоби захисті:маски,респіратори,захисні костюми ті інше.
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь. За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини
поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).
— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).
— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).
— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас). Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:
О — гостронаправленої дії;
А — алергічної дії;
К — канцерогенної дії;
Ф — фіброгенної дії.
