- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
13.1Поняття нації та її наукові концепції.
Нація – це сучасна політична і соціальна спільнота, що базується на культурі, яка поділяється усіма, має етнічні витоки і модерний зміст.
Процес виникнення націй полягає в тому, що етноси як попередники націй проходять певні стадії розвитку, культурного і політичного дозрівання: від згуртування споріднених племен в ширші етнокультурні об’єднання і аж до перетворення цих об’єднань в самосвідомі спільноти, що утворюють або намагаються творити державу. Їх суспільна свідомість поступово „політизується”, вони стають учасниками політичного процесу і трансформуються в нації.
Існує близько десятка різних теорій нації - етнічна, психологічна, культурологічна, історико-економічна, політична тощо. Найбільш поширеними є етнічна та політична теорії націй.
Етнічна теорії нації (П. Ван Ден Берг, М. Новак, Е. Сміт та ін.) - етнічною є така нація, яка складається з представників якогось одного етносу, який збудував власну державу або намагається її творити. Етнічні нації виникли в умовах бездержавності, там, де рух за духовне відродження і політичну консолідацію передував утворенню національної держави і здійснювався під керівництвом духовно-інтелектуальних еліт, оскільки провідна політична верства в умовах чужоземного панування не могла розвинутись. Етнічну націю становлять литовці в Литві, українці в Україні тощо.
Політична теорія нації (Г.Гроцій, К. Дейч, Е. Гааз) - політичною є така нація, яка складається з усіх громадян певної країни незалежно від їхнього етнічного походження, культурно-мовних та інших особливостей. Вони сформувалися там, де сильна держава виникла раніше ніж відбулася культурна консолідація народу, а, отже, владні інститути мали змогу сприяти національній консолідації, прискорювати її, інколи використовуючи і методи примусу.
Ще одна теорія нації, яку її автори (Е. Карр, М. Мосс) назвали ідеальною або досконалою нацією. Вона поєднує в собі основні риси як політичної так і етнічної нації. Досконала або етнополітична нація – це не лише представники якогось одного етносу чи просто населення якоїсь країни, а вся поліетнічна спільнота, яка, будучи етнічно диференційована, об’єднана спільною мовою , спільною волею бути єдиним цілим, лояльністю до держави та її законів, спільними символами, інтересами тощо. Таким вважається американська, шведська, канадська та інші нації.
13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
У політиці та у процесах державотворення особливу роль відіграють великі людські спільноти – нації. Вони уособлюють горизонтальну диференціацію людства, віддзеркалюючи багатство його етнопсихологічних, культурно- історичних і соціально-політичних форм.
Одним із найдискусійніших питань теорії нації є визначення суті цієї спільноти і шляхів її формування. Більшість дослідників погоджуються, що нації належать до сучасних утворень, які виникли з настанням Нового часу. Їм передували інші види спільнот: племена і племенні об’єднання та сформовані на їх базі етноси.
Характеризуючи етноси, слід враховувати те, що:
етноси є найважливішими людськими спільностями, і виникали вони задовго до появи класів та держав;
етноси відрізняються один від одного не лише своєю формою, а й змістом свого існування, характером та сутністю. І, власне, ця оригінальність форм і змісту існування етносів робить людство таким різноманітним;
до ознак етносів відносять спільне походження, мову, культуру, територію, релігію.
Отже, етнос (від грец. ethnos – народ, плем’я) – позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об’єднаних спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями і звичаями, самосвідомістю та етнонімом. Під позачасовістю – мається на увазі, що етноси – це не лише сучасні покоління, а й минулі та прийдешні. Щодо позатериторіальності та позадержавності, то тут йдеться про те, що сьогодні практично неможливо знайти такий етнос, всі представники якого проживали б у межах якоїсь однієї держави чи на якійсь чітко окресленій території.
