- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
Докорінні зміни, що відбулися у світі в середині ХХ ст., а саме: закінчення холодної війни, розпад СРСР і соціалістичної співдружності, об’єднання Німеччини і кінець двополюсного світоустрою, викликали нову конфігурацію геополітичних сил і фундаментальні зміни в системі міжнародних відносин.
У ХХ ст. світ перетворився на єдину ойкумену. Практично вся земна куля поділена між країнами і народами. Відбувається ущільнення простору в загальнопланетарних масштабах, взаємне зближення країн і регіонів. Наслідком і одночасно причиною цього процесу стали електронні ЗМІ, супутниковий зв’язок, телекомунікаційні мережі.
Світ постає як єдина цілісність. Між країнами відбувається активний обмін продукцією, сировиною, технологією, культурними надбаннями. Новою загрозливою реальністю є комплекс глобальних проблем, які зачіпають життєві інтереси всього людства і вирішувати яке можна лише зусиллями всіх країн світу.
Найважливішою глобальною проблемою є відвернення ядерної війни. Не менш важливими є також: екологічна проблема, колосальний розрив у рівні економічного та соціально-культурного буття між розвинутими і відсталими країнами, продовольча проблема, боротьба зі СНІДом, міжнародний тероризм, наркоманія. Ці проблеми дали підстави членам Римського клубу дійти висновку про кризу цивілізації.
Нові підходи до вирішення проблем і конфліктів між державами. Спостерігається перехід від методів примусу до методів врегулювання і погодження при розв’язанні конфліктів між державами; тенденції до поглиблення демократизації, гуманізації міжнародних відносин. Спостерігається залучення мільйонів людей до міжнародної політики, посилення їх впливу на політичні рішення.
У світовій політиці почали формуватись якісно нові принципи міжнародних відносин. Вони передбачають суверенну рівність держав, незастосування сили або погрози силою, непорушність кордонів, територіальну цілісність держав, мирне врегулювання суперечок, невтручання у внутрішні справи, повагу прав людини і основних свобод, співробітництво між державами, сумлінне виконання норм з міжнародного права.
Головними показниками потужності держави стають економічні, наукові, технологічні можливості. Саме в цих сферах США нерідко програють індустріальним країнам. Відбувається нарощування потенціалу і в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Таким чином, на зміну двополюсному світу приходить багатополярний світ.
Багатополярний світ передбачає національно-державний, расово-етнічний, соціально-економічний, соціокультурний, релігійний, політичний плюралізм.
Основною тенденцією ХХІ ст. буде поетапний перехід від регіональної до міжконтинентальної глобальної інтеграції. Глобалізація охопила увесь світ і являє собою процес взаємозалежності сучасних держав.
Однак на шляху до єдності стоятимуть побоювання держав втратити свою національну ідентичність під тиском „американізації”, а також військові потуги і поведінка окремих ядерних держав.
Отже, світ перебуває в перехідному, досить суперечливому періоді, коли тенденція до утвердження нового порядку безпеки і мирного розвитку країн наштовхується на протидію тенденції до застосування силових засобів у політиці й відносинах з іншими державами.