Від редактора

Автор Словника поставив собі за мету відібрати і вмістити в його тканину найбільш уживані слова-терміни і фразеологічні сполучення із сфери біржової торгівлі.

Заголовні слова розміщені в алфавітному порядку. Поряд з деякими такими словами наводяться англійські еквіваленти. Кожне слово, а також складне слово, яке пишеться через дефіс, утворюють окрему словникову статтю.

Усередині деяких словникових статей окремі значення, якщо їх декілька, помічені арабською цифрою з дужкою.

Світлим курсивом виділені слова, які у Словнику мають окрему словникову статтю.

У Словнику дуже обмежене використання скорочень: дивись — див., протилежний — протилеж., синонім — син.

Крім того, у тексті словникової статті скорочено заголовні слова, наприклад: “Акт інкорпорування — дозвіл відповідного урядового відомства на створення корпорації. А. і. видається після пред’явлення певних документів і сплати реєстраційного мита”.

При упорядкуванні словника були використані нормативно-правові акти, що регламентують біржову діяльність, а також ціла низка довідникової літератури українських і російських авторів. Це такі:

Закон України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р.

Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р.

Указ Президента України "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку" від 12 червня 1995 р.

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. № 15-93.

Постанова Правління НБУ "Про Українську міжбанківську валютну біржу" від 8 липня 1993 р. № 50.

Баскакова М.А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русско-английский, английско-русский). — 6-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1994. — 640 с.

Економічний словник-довідник / За ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного. — К.: Феміна, 1995. — 386 с.

Ермошенко Н.Н., Скворцов Н.Н., Назимова Н.К. Словарь предпринимателя. — К.: УкрИНТЭИ, 1992. — 143 с.

Основы внешнеэкономических знаний: Словарь-справочник / С.И. Долгов, В.В. Васильев, С.П. Гончарова и др. — М.: Высш. шк., 1990. — 423 с.

Рынок: Бизнес. Коммерция. Экономика: Толковый терминологический словарь / Сост.: В.А. Калашников. Под общей ред. Л.П. Дашкова. — М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1994. — 136 с.

Терміни біржової торгівлі

А

Агент (agent) — посередник, який вступає в угоду як комісіонер, але не як принципал. Він не бере на себе фінансового ризику з угоди (за винятком ризику, який випливає з можливого банкрутства його клієнта) і одержує комісійні за виконані послуги.

Агентства — цінні папери федеральних агентств (установ і організацій федерального уряду) США.

Агентські операції (agents operation) — здійснення фактичних і юридичних дій, з приводу купівлі-продажу товарів на певній території за дорученням однієї сторони (принципала), незалежно від неї іншої сторони (агентом) за рахунок і від імені принципала.

"Агресивний портфель" — портфель цінних паперів, що активно продаються і купуються, який містить також їх випуски, стосовно вартості яких існує припущення, що вони будуть швидко зростати. "А. п." відрізняється від сталих до змін цінних паперів тим, що вони забезпечують більш високий прибуток. Протилеж. — "захисний портфель".

Агресивні цінні папе­ри — цінні папери, що забезпечують швидке зростання капіталу.

Ажіо (agio) — різниця між ціною реального товару та ціною товару за угодою на строк або різниця між цінами товару з різними строками поставки. Тепер цей термін майже не вживається.

Ажіо-контро — рахунок, на якому відображені прибутки або збитки, що виникають внаслідок різких коливань біржового курсу цінних паперів або товарів у період ажіотажу.

Ажіотаж (біржовий) (agiotage) — 1) біржова спекулятивна лихоманка, що створюється з метою отримання прибутку від нестабільності курсів цінних паперів або цін товарів; 2) результат купівлі-продажу контракту з поставкою у майбутньому з намі­ром лише отримання чи виплати ажіо або різниці.

Акредитив — доручення бан­­ку про виплату грошової суми фізичній або юридичний особі при виконанні вказаних в акредитивному листі умов. На практиці використовують грошові і товарні акредитиви. Грошовий А. — іменний документ, що дає право його власнику на отримання заздалегідь внесеної ним суми в іншому місті або за кордоном протягом певного терміну. Товарний А. використовується при розрахунках між постачальником і покупцем товару в оптовому обороті. Залежно від рівня відповідальності банку А. можуть бути відзивні і безвідзивні, підтверджені і непідтверджені, за способом забезпечення — покриті і непо­криті, за характером використання — револьверні і перевідні.

Акредитивна форма розрахунків — спосіб здійснення платежі при іногородніх розрахунках.

Акт інкорпорування — дозвіл відповідного урядового відомства на створення корпорації. А. і. видається після пред’явлення певних документів і сплати реєстраційного мита.

Активна позиція (acti­ve month) — 1) місяці поставки, в яких сконцентрована біржова торгівля. Угоди з поставкою в інші місяці майже не укладаються і ціни на них практично не котируються; 2) місяці поставки, які котируються під час "кола" — спеціальних біржових сесій.

"Активні" цінні папе­ри — цінні папери, які є об’єктом масової купівлі-продажу, котирування яких часто публікуються.

Акцепт — згода про сплату грошових і товарних документів у внутрішньому і міжнародному обороті. Оформляється у вигляді спеціального напису банку, наприклад, на векселі або чеку.

Акціонер — власник підприємства, який має певні права, передусім право голосу на річних загальних зборах. А. здійснює контроль за діяльністю компанії, бере участь у виборах директорів, затверджує рішення з надзвичайних питань (зокрема, злиття з іншою корпорацією, продаж або ліквідація фірми, внесення поправок і доповнень до статуту). А. несе відповідальність за зобов’язаннями акціонерного товариства в межах свого внеску (пакету акцій, що йому належать).

Акціонерне товариство (корпорація) — форма організації господарських агентів на основі об’єднання коштів засновників-акціонерів. Вищий орган — збори акціонерів.

Акціонерне товариство відкритого типу— об’єднання декількох гро­мадян і (або) юридичних осіб для спільної господарської діяльності.

Акціонерний капітал корпорації— капітал, що формується за рахунок випуску простих і привілейованих (спеціаль­них, преференційних) акцій.

Акціонерний сертифікат— документ, що засвідчує юридичне право власності на акції.

Акція— цінний папір без встановленого терміну обігу, що засвідчує внесення паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право її держателю (акціонеру) на одержання частки прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні справами акціонерного товариства. А. можуть бути іменними або на пред’явника. Випуск А. здійснюється у розмірі статутного фонду акціонерного товариства.

Акція безголоса— акція, що не дає власнику права голосу на загальних зборах акціонерів.

Акція з номінальною вартістю— акція, на титульній стороні якої вказана її вартість (10, 25, 50 або 100 грн. за акцію), яка називається номінальною вартістю. В Україні мінімальна номінальна вартість акції дорівнює 50 грн.

Акція з обмеженим правом голосу— обмежена акція, що випускається з лімітом на певну кількість або частину утримувачів, які мають право голосу.

"Акція з правом"— акція, яка куплена з моменту оголошення про пропозицію прав і до моменту "екс-права", дає власнику право (піль­ги) купити додаткові акції у даної компанії.

Акція одноголоса— акція, що дає акціонеру право на декілька голосів на загальних зборах акціонерів.

Акція плюральна (або багатоголоса) — акція, що дає акціонеру право на декілька голосів на загальних зборах акціонерів.

Акція, що знаходиться в обігу— випущена акція, що залишається в руках держателя.

Альпарі— відповідальність біржового курсу цінного паперу або валюти їх номіналу (паритету).

Андерайтинг (підписка) — купівля цінних паперів нових випусків з метою їх продажу. Здійснюється, як правило, групою інвестиційних дилерів, андерайтерів (передплат­ни­ків).

Апорти — майно, що надходить акціонерному товариству в сплату за акції. А. можуть бути представлені у вигляді товарів і прирівнюються до певної суми грошового капіталу.

Арбітраж (arbitrage) — 1) операція з одночасної купівлі та про­дажу (контрактів) на двох чи більше ринках з метою отримання при­бутку від різниці у цінах на один і той же товар; 2) операції на одному і тому ж ринку, які здійснюються з метою отримання вигоди від будь-якої незначної різниці в котируванні цін на товар з різними строками поставки ("арбітраж у часі"); 3) вид третейського суду для розв’язання спорів на біржі. Його рішення обов’язкове для членів біржі.

Арбітраж біржовий (arbitration exchange) — спекулятивна біржова угода на двох і більше ринках (біржах).

Арбітражна комісія (arbitration commission) — своє­рідний суд, котрий не виступає як вища судова інстанція. А. к. повинна розглядати і розв’язувати спірні питання, що виникають з приводу продажу контрактів, проведення торгів, дотримання законодавства та правил, а також з’ясовувати справи, що виникають безпосередньо з виконанням біржових контрактів, тобто з поставками і продажем реальних товарів.

Арбітражна угода — 1) купівля іноземної валюти, цінних паперів або товарів на одному ринку і одночасний їх продаж (за значно вищою ціною) на іншому ринку; 2) ви­гідна біржова угода ("спот", або строкова) з використанням різного рівня цін на різних біржових центрах; 3) одночасна угода на один товар на різних ринках.

Асоційована особа (associated person) — службовці комісійних домів, а також агенти та пов’язані з ними особи, які шукають клієнтів, приймають їх замовлення, перебувають в постійному контакті з ними, дають їм рекомендації щодо тактики їх участі на біржі.

Асоційований член (associated member) — член біржі (тільки на деяких біржах Великобританії), якому не дозволено укладати угоди в біржовому кільці, але він сплачує менші комісійні з угод повному члену біржі, ніж нечлени біржі. Асоційовані члени можуть бути як національними, так і зарубіжними.

Аукціон (auction) — організаційна форма публічного продажу майна чи товарів у зазначений час й у встановленому місці. Об’єкт продажу вважається придбаним тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. Аукціони розрізняються залежно від способів організації торгів і руху цін. Біржа є особливим видом аукціонних торгів, на яких брокери виступають у ролі аукціоністів.

Аутрайт — проста строкова валютна угода, що передбачає плате­жі за курсом "форвард" у терміни, які суворо визначені сторонами.

Аутсайдер — брокер, що не є членом біржі. А. може отримати тимчасово цільовий дозвіл на роботу в торговому залі, взявши зобов’язання дотримувати певних правил біржової торгівлі.

Б

База контракту (con­tract base, basis) — один чи декілька сортів (марок) товару, які дозволені для поставки за біржовою угодою із виплатою за ціною, що дорівнює біржовому котируванню. Інші сорти (марки) або товар з інших районів походження, які відрізняються від обумовлених в угоді, можуть також пропонуватися, але з премією чи знижкою порівняно з контрактною ціною.

Базис (basis) — 1) різниця (премія або скидка) між ціною реального товару та ціною товару з поставкою на строк, між ціною реального товару та біржовим котируванням; 2) базисні доходи (basis gains) чи базисні збитки (basis losses) показують чистий прибуток або збиток з усієї операції, яка включає угоду з реальним товаром та біржовими контрактами, що використовуються як хедж.

Базисна валюта — валюта, щодо якої котируються інші валюти в певній країні або фінансовому центрі. Наприклад, долар США або фунт стерлінгів.

Базисна умова по­став­ки (delivery basis) — визначена міжнародною практикою система взаємних зобов’язань партнерів щодо поставки товарних партій; встановлює момент переходу від продавця до покупця ризиків пошкодження чи їх загибелі.

Базисна ціна (basis price) — 1) ціна, яка попередньо погоджена покупцем та продавцем, і є основою для визначення реальної ціни, що доповнюється скидками і націнками залежно від кон’юнктури ринку, сорту чи якості товару; 2) ціна, яка встановлюється в момент укладання опціонної угоди.

Базисна ціна (ціна здій­снення опціону) — ціна, що встановлюється в момент укладення угоди.

Базисний ризик (ba­sis risk) — ризик, який полягає в тому, що ціна похідного інструмента буде відрізнятися від ціни основного товару.

Базисний сорт (мар­ка) (contract grade) — сорт (мар­ка), що використовується як стандарт у ф’ючерсному контракті.

Базова ставка (base rate) — процентна ставка, що встановлюється банком Великобританії на позики своїх основних клієнтів.

Банківська група — група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну фінансову відповідальність у процесі підписки на цінні папери нових випусків.

Бартерна операція — прямий, без участі грошей обмін товару на товар.

Беаришнез (bearish­ness) — загальне передчуття, що ціни на ринку знизяться. У цій ситуації "бики" прагнуть продати товар на біржі, а "ведмеді" — купити його.

Безакцептні платежі — платежі, що здійснюються на основі платіжних вимог у тих випадках, коли для сплати не потрібно згоди платника, про що робиться спеціальна помітка на документі — без "акцепту". У такому порядку проводяться, зокрема, платежі за комунальні послуги, вноситься абонементна плата тощо.

Беззакладні (неза­безпечені) облігації — прямі боргові зобов’язання, що не створюють майнових претензій до корпорації. Б. о. випускаються за декількох причин: відсутність фізичних активів для застави; активи вже закладені і випуск нових заставних облігацій неможливий; фінансова стабільність і по­зитивна репутація компанії.

Безперечне списання коштів (у безакцептному порядку) — спосіб стягнення коштів з особового рахунку в кредитній установі без згоди на це його власника.

Безтоварні розрахун­кові документи — платіжна вимога, платіжне доручення, чек, реєстр рахунків при акредитивній формі розрахунків, виписані постачальником або платником і пред’явлені в банк для сплати матеріальних цінностей, які повністю або частково не були відвантажені (відпущені) покупцеві, або послуг, що не були надані.

Беквардейшн (backwardation) — ситуація, за якої ціни на реальний товар вищі котирувань з угод на строк, а ціни на товар з найближчими строками поставки вищі цін віддалених позицій.

Беса — біржова спекуляція, що ставить за мету зниження курсу цінних паперів або цін товарів. Спекулянт, який грає на зниження, продає цінні папери або товари на певний термін. Якщо ціни на ринку в період між укладенням і виконанням угод впадуть, то при настанні терміну виконання операції спекулянт-продавець може купити папери або товари за значно нижчою ціною і здати їх своєму контрагентові за більш високою ціною, отримавши прибуток.

"Бики" — брокери, які, гадаючи, що ціни невдовзі зростуть, скуповують або зберігають раніше куплені контракти.

Бід (bid) — 1) зобов’язання ку­пити товар з певною ціною; 2) ставка з  цінних паперів або депозитів; 3) пропозиція покупця купити товар або контракт за конкретною ціною.

Білль-брокери — вексельні маклери, які виступають посередниками на фондових ринках в операціях з обліку і переобліку векселів. Отри­мують комісійну винагороду у вигляді певного процента з суми векселя.

Біржа (exchange) — установа (організація), де регулярно функціонує оптовий ринок і здійснюється купівля-продаж товарів (товарна), цін­них паперів, акцій, облігацій (фондо­ва), іноземної валюти (валютна), інформації (інформаційна), науково-тех­нічних розробок (інтелектуальних ресурсів) на основі співвідношення попиту і пропозиції.

Біржа валютна (cyr­rency exchange) — організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок, на якому укладаються угоди купівлі-продажу іноземної валюти і формуються курси валют (ва­лют­ні котировки) на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Біржа товарна (com­modity exchange, exchange) — форма організації торгівлі відповідно до заздалегідь встановлених правил. Для товарної біржі характерна регулярність та її приуроченість до визначеного місця знаходження, уніфікація основних вимог до якості товару, умов і строків поставки, ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців та продавців. Предметом угод на товарній біржі є товар і контракти (угоди) на всю поставку.

Біржа фондова (stock exchange) — організований і регулярно функціонуючий ринок купівлі-продажу цінних паперів. Основними функціями фондової біржі є мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення ринкової вартості (біржового курсу) цінних паперів та ін. Купівля-продаж цінних паперів на фондовій біржі здійснюється за біржовим курсом.

Біржа ф’ючерсна (fu­tu­res market, terminal market, contract market, paper market, commodity exchange) — сучасна форма товарної біржі, торгівля на якій здійснюється ф’ючерсними контрактами. Торгівлю на ф’ючерсній біржі порівняно з торгівлею реальним товаром на товарній біржі відрізняють переважно фіктивний характер угод (лише 1-2% угод завершуються поставкою товару, а решта — виплатою різниці у цінах); в основному, непрямий зв’язок з ринком реального товару через хеджування; повна уніфікація всіх умов контракту, крім ціни; знеособлення угод у результаті того, що між покупцем та продавцем знаходиться розрахункова палата.

Біржова інтервенція — втручання держави, банків і великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.

Біржова котируваль­на комісія — орган біржі, який виявляє і публікує курси цінних паперів і ціни товарів, що знаходяться в обігу на біржі.

Біржова одиниця (ex­change unit) — мінімальний стандартизований обсяг продажу конкретного товару, що передбачений типовим біржовим контрактом.

Біржова паніка — найбільш гострий період біржової кризи, що характеризується різким падінням курсів цінних паперів, насамперед акцій. Б. п. може бути результатом біржового ажіотажу.

Біржова рада — орган управління біржею. Його функції аналогічні функціям біржового комітету.

Біржова сесія (trading session) — 1) офіційний час роботи біржі, протягом якого укладаються угоди; 2) спеціальна біржова сесія (на англійських біржах), під час якої котирування цін здійснюється головою даної сесії у строгій черговості за строками поставок.

Біржова спекуляція (exchange speculation) — укладення на біржі угод з метою одержання прибутку з різниці між курсами (або ціною) купівлі та продажу.

Біржова торгівля (exchange trade) — торгівля товарами і цінними паперами з посередництвом біржі.

Біржова угода (deal, transaction, exchange bar­gain) — договори (контракти) купівлі-продажу, що укладаються на біржі. Розрізняють біржові угоди з реальним товаром, укладення форвард-контрак­тів для поставки товарів, ф’ючерсні контракти для страхування від коливання цін товарів, курсів акцій, цінних паперів або валют, попередніх контрактів (опціонів) з тією ж метою.

Біржова фірма — фірма, що має на біржі "місце". Б. ф. має один голос на кожне "місце" і бере участь у роботі біржі як самостійна організація. "Місце" купується у самої біржі або в інших біржових фірм, це цінний актив Б. ф., яким вона може користуватися на умовах, що зазначені в положенні про біржу.

Біржове законодавство — зведення законів, що регулюють торгівлю на біржах. Основне завдання — запобігання маніпуляціям цінами та захист інтересів дрібних фірм від спекулянтів. Законодавче регулювання біржової торгівлі помітно посилитися в останні 20 років. Раніше біржова діяльність у багатьох країнах регулювалася переважно нормами і правилами, що розробляються самими біржами.

Біржове зведення — документ, що повідомляє про угоди із зареєстрованими цінними паперами і найважливішими товарами на біржі.

Біржова кільце, ринг (ring) — 1) ф’ючерсний ринок (особ­ливо, коли мається на увазі будинок біржі). Термін пояснюється тим, що біржовики на деяких європейських біржах стоять або сидять у колі; 2) тер­мін вживається для позначення п’ятихвилинних періодів, протягом яких ведеться торгівля кожним окремим товаром. Примітивна форма розрахункової угоди на перших біржах, згідно з якими простежувався рух контрактів по ланцюгу або рингу (ring) брокерів-по­куп­ців та продавців, а виплачувалася лише різниця (тим самим відбувався розрахунок взаємних вимог).

Біржове котирування — реєстрація біржовими органами курсів цінних паперів (акцій і облігацій) і цін на окремі біржові товари, що стихійно склалися з урахуванням біржових угод.

Біржове мито — плата, що стягується біржовим комітетом з членів і відвідувачів біржі за право укладення біржових угод.

Біржовий аукціон — форма продажу товарів на біржі, при якій вихідною є ціна, що призначається продавцем, а товар дістається покупцеві, який запропонував вищу ціну.

Біржовий бум (stock market boom) — різке, короткострокове підвищення цін на товар і курсу цінних паперів. Як правило, створюється штучно з метою одержання прибутку за рахунок різниці у цінах.

Біржовий бюлетень — періодичний орган біржі, в якому публікуються курси цінних паперів і ціни товарів. У Б. б. деяких бірж вказується сума обороту кожної біржової цінності.

Біржовий відвідувач — особа, яка не є членом біржі, але допущена за рішенням біржового комітету до укладення біржових угод. Б. в. можуть допускатися на біржу постійно, тимчасово або для укла­дення разових угод, причому угоди укладаються зазвичай тільки через маклера. Б. в. не бере участі в управлінні біржею і виборах її органів.

Біржовий жаргон (ex­change) — це терміни, що характеризують рух цін, стан попиту і пропозиції на біржі, а також вживаються для визначення котировок. Використання жаргонних слів і виразів є досить зручним, оскільки заощаджує час при висловлюванні своїх думок і дій на біржі.

Біржовий комітет — постійний орган біржі, що відає її поточними справами. Голова і члени обираються загальними зборами на певний термін.

Біржовий курс — ціна продажу цінних паперів (акцій або облігації), що знаходяться в обігу на біржі. Б. к. акцій залежить від розміру дивіденду, рівня позикового процента й інших факторів.

Біржовий нотаріус — особа, яка засвідчує договори та інші документи, що належать до біржового обороту. Нотаріальному засвідченню підлягають, головним чином, біржові угоди, що укладаються з іноземцями. На Б. н. покладається здійснення протесту векселів, векселедержателями яких є іноземці, засвідчення перекладів комерційних паперів та актів з іноземних мов і на іноземні мови.

Біржовий оборот — обсяг угод з цінними паперами або товарами, що укладені на біржі за певний період. Визначається сумою цін реалізованих товарів (на товарній біржі) або цінних паперів (на фондовій біржі).

Біржовий організований товарообіг — обсяг угод, укладених на біржі. Обсяг біржового організованого товарообігу залежить від концентрації товару і поширення ринку, попиту і пропозиції, котировок цін і обсягу біржових угод, а також від рівня запасів на біржових складах.

Біржовий прибуток — прибуток, отриманий від торгівлі цінними паперами і товарами на товарній і фондовій біржах. При операціях з цінними паперами розрізняють: а) засновницький прибуток; б) курсовий прибуток. Б. п. досягає найбільших розмірів у період ажіотажу.

Біржові збори — збори членів біржі, на яких формується попит і пропозиція цінних паперів або біржових товарів та укладаються угоди між учасниками зборів безпосередньо або через брокерів (маклерів). Порядок ведення Б. з. встановлюється біржовим комітетом і повинен суворо дотримуватися членами біржі. Б. з. проводяться щодня у визначений час.

Біржові операції (ex­change operation) — договір продажу, купівлі і поставки цінностей при посередництві маклера. Відомі такі біржові операції:

а) безстрокова (цінності передаються покупцеві негайно);

б) строкові (цінності передаються через певний час після укладання угоди);

в) угода з премією;

г) спекулятивна угода. 

Біржові угоди — угоди, укладені на товар, допущений до бігу на біржі між її членами або їх представниками на біржових зборах у терміни і в порядку, встановленому статутом, правилами біржової торгівлі і рішеннями біржової ради.

Блокована валюта — валюта, циркуляція якої контролюється урядом; використовується для платежів тільки в одній країні.

Боад-ордер (Board-or­der) — наказ про купівлю або продаж (то­ва­ру, цінних паперів) у випадку, коли ціни досягнуть певного рівня.

Бордеро — детальний опис реалізованих цінних паперів (акцій, облігацій, векселів тощо), який складається банком, банківською конторою або біржовим маклером на ім’я особи, яка доручила здійснити вказану в Б. операцію з його цінними паперами.

Брокер (broker) — посередник при укладенні угод між заінтересованими сторонами (клієнтами) про купівлю-продаж на біржах товарів, цінних паперів, валют. Отримує винагороду тільки як брокерідж (прибу­ток), що формується за рахунок перед зумовленого відсотка від вартості проданого товару, або ж як виплату фіксованої винагороди за кожну продану одиницю чи партію товару. На організованому товарному ринку (біржі) саме брокер укладає угоди в біржовому кільці.

Брокер у біржовому кільці (ямі) (floor broker, ring broker) — член біржі, який укладає угоди безпосередньо в біржовому кільці (ямі) як для себе, так і за дорученням інших осіб або фірм за винагороду у вигляді комісійних.

Брокер, який представляє (introducing bro­ker) — незалежний агент (тільки у США), який приймає замовлення від клієнтів на укла­дення біржових угод, але сам не веде їх рахунки та не приймає гроші чи цінності як сплату депозиту або маржі, а передає їх комісійним домам. Брокером може бути окрема особа, фірма або організація, що не має у своєму розпорядженні товарів (цінних паперів, валюти).

Брокер-агент — брокер, який працює за договором з брокерською фірмою. Він приймає замовлення клієнтів на укладення біржових угод, але сам не веде їх рахунки і не приймає гроші або цінності за сплату депозиту або маржі, а передає клієнта в безпосереднє обслуговування брокерській фірмі.

Брокердж (brokerge) — посередництво в торгових і біржових операціях.

Брокерідж (brokera­ge) — винагорода, яку отримують бро­кери. Встановлюється у відсотках від вартості угод або у фіксованій сумі.

Брокерська угода — документ, що являє собою договір між брокерською конторою і клієнтом, в яко­му клієнт доручає, а брокерська фірма зобов’язується укласти від імені клієнта угоду (купи­ти за ціною, що не вища від вказаної, продати за ціною, що не нижча від вказаної, певний товар).

Брокерська фірма (broker firm) — 1) фірма, що має необхідний мінімум місць на біржі і здійснює посередницькі функції між клієнтами з торгівлі на біржі; 2) фір­ма, що здійснює операції спрямовані на готівковий прибуток за рахунок комісійних, що стягуються з клієнтів.

Брокерський раху­нок — рахунок, за яким його власнику, брокеру або банку дається доручення на здійснення операції від імені

Брокерські знаки — умовні жести, що застосовуються брокерами під час біржових торгів.

Брокерські кредити — кредити, що пов’язані з операціями щодо реалізації товару. Їх джерелом є капітали великих комерційних банків, які вважають за доцільне надавання кредити не прямо експортерам та імпортерам, а через посередництво брокерів.

Брокінг (broking) — брокерська справа, посередницькі послуги.

Брудна ціна (dirty pri­ce) — ціна цінних паперів з фіксованим доходом з урахуванням нагромаджених процентів.

Булишнез (bullish­ness) — загальне передчуття, що ціни на рин­ку будуть зростати. У цій ситуації "бики" прагнуть придбати товар на біржі, а "ведміді" — продати його.

В

Валюта ціни — валюта, в якій встановлена ціна у зовнішньоторговельному контракті.

Валютний арбітраж (currency arbitrage) — купівля іноземної валюти на одному валютному ринку з одночасним продажем її на іншому ринку з метою вилучення прибутку з різниці у валютних курсах на різних ринках.

Валютний демпінг — експорт товарів за нереальними цінами, за цінами, що нижчі за світові.

Валютний ризик — небезпека втрат при здійсненні зовнішньоторговельних валютних та інших операцій у зв’язку із зміною курсу іноземної валюти; ризик може покриватися завчасно купленою валютою або залученням кредиту, а також страхуванням укладених строкових валютних угод.

Варант (varrant) — складське свідоцтво, що видається біржовими складами про прийом товарів на зберігання; дає його власнику право одержати позику під заставу вказаного у варіанті товару.

Вартість базисної точ­ки (price value of a basis point, PVBR) — зміна в ціні цінного паперу з фіксованим доходом, яка викликана зміною доходу від цінних паперів однієї базисної точки.

Вега (vega) — швидкість зміни премії опціону з урахуванням мінливості.

"Ведмідь" (bear) — спекулянт, який, передбачаючи зниження цін, продає контракти. "В." поширюєть­ся також на тих, хто вважає, що ціни знизяться.

Вексель — грошовий документ встановленої форми, що дає його власнику (векселедержателю) безперечне право після закінчення певного терміну вимагати від боржника або акцептанта сплати зазначеної грошової суми. В. є інструментом комерційного кредиту. За своєю формою В. розпізнаються прості і переказні. Простий В. виписується позичальником. У ньому обов’язково вказуються місце і час видачі, сума, термін і місце платежу, прізвище власника В. і підпис векселедавця. Переказний В. являє собою письмовий наказ кредитора про сплату останнім певної суми грошей третій особі (ремітенту). Передача В. іншій особі здійснюється шляхом передавального надпису у формі індосаменту.

Велика вісімка — найбільші аудиторські фірми США: "Ар­тур Андерсен енд До", "Артур Янг енд До", "Тау-перс енд Лай бренд", "Делот, Хаскинс енд Селлз", "Ернст енд Уіппі", "Піт Марвік, Мітчел енд Ко", "Прайс Уотерхауз енд Ко", "Туше Росс енд До".

"Великий маклер" — великий біржовий маклер, який контролює позицію з будь-якого товару на ф’ючерсному ринку, рівну або таку, що перевищує офіційно зареєстрований рівень.

"Виконати або відмі­тити" — наказ, який означає, що як тільки частина замовлення, яку можна задовольнити, трейдер виконає, інша частина замовлення відміняється.

Викупний фонд — фонд, що формується компанією, яка випускає акції для того, щоб стабілізувати ринок. Від В. ф. потрібно відрізняти відкладений фонд, який в основному формується при випуску облігацій.

Вилучення прибутку (profit — taking) — ліквідація або відкуп спекулянтами прибуткових контрактів для отримання за них грошей.

Вимушена конвенсія — конвенсія, що відбувається за бажанням компанії. В. к. може відбутися в той момент, коли інвестору вигідніше зберігати облігації.

Виписка, виписка з рахунку (statement, state­ment of acco­unt) — різниця між розрахунковою ціною в день, коли була укладена ф’ючерсна угода, та поточною розрахунковою ціною. Від брокерів вимагають періодичних повідомлень у розрахункову палату про відкриту позицію для нарахування маржі.

Випущений капітал корпорації — продана частина статутного капіталу корпорації. Як правило, випускається акцій менше, ніж дає змогу статут, для того, щоб у майбутньому можна було отримати кошти завдяки додатковим випускам.

Вирівнювання (eve­ning up) — проведення офсетної угоди для зупинення зобов’язань за ф’ючерсними контрактами шляхом ліквідації (відкупу) або стредла.

Віддача в позику (lending) — відкуп раніше проданого кон­тракту і одночасний продаж контракту на більш віддалену позицію. Син. — свіч.

Відзивна облігація — облігація, яку емітент достроково гасить, повідомивши про це держателів (як правило, за місяць), при цьому ціна облігації вища за її номінальну вартість.

Відкрита об’ява (open outcy) — система здійснення торгових операцій, яка прийнята деякими біржами, згідно з якою біржові маклери повинні викрикувати свою ціну, яку може прийняти кожен, хто перебуває на біржі.

Відкрита позиція (open position) — незахищеність позиції на випадок зміни процентних ставок або валютного курсу.

Відкрите замовлення — замовлення, яке на відміну від денного залишається у торговій книзі брокера доти, доки воно не буде виконане або не відмінене.

Відкриті контракти (open contracts, open posi­tion) — зобов’язання на біржі, що не ліквідовані на кінець дня. Відкритим на кінець дня залишається, наприклад контракт, проданий, але не відкуплений або куплений, але не ліквідований продажем. Кількість не ліквідованих на кінець дня контрактів на продаж і на купівлю рівна. Тому підраховуються і публікуються відкриті контракти тільки на продаж або тільки на купівлю.

Відкриття (open) — період на початку робочого дня, протягом якого ціни попиту, пропозиції або укла­дених угод фіксуються як укладені при відкритті.

Відкуп маржі — купівля (як правило, через брокера) найближчого за терміном ф’ючерсного контракту і продаж контракту на віддалений термін.

Відкуп, відкуповува­ти (covering, to cover short) — припинення зобов’язань що­до раніше проданого ф’ючерсного контракту шляхом зворотної купівлі або відкупу.

Відмиваючий продаж — фіктивні операції, які заздалегідь сплановані спекулянтами для здійснення впливу на ціни і такі, що не ведуть до зміни власника. Здійснюються шляхом одночасної видачі доручень різним маклерам на продаж і купівлю біржових контрактів на один і той же товар з одним терміном постави.

Відстрочені акції — ак­ції, за які дивіденд виплачується тільки тоді, коли прибуток акціонерного товариства перевищує певний рівень.

Вільний залишок (buyiNg power, excess, excess margiN, free balaNce, gross power, free cresit) — кошти на окремому брокерському рахунку клієнта, що можуть бути використані для купівлі чи продажу нових контрактів або зняті з рахунку.

Вільно конвертована валюта (convertion currency) — валюта, котру можна легко обміняти на інші валюти або золото без спеціального на це дозволу відповідного центрального банку.

"Все або будь-яку частину" — стандартна супроводжуюча вказівка до наказу клієнта своєму брокеру виконати його замовлення на всю суму або частково на його розсуд, не завжди в межах ліміту, що вказується клієнтом.

"Все або нічого" — наказ брокеру з умовою, згідно з якою замовлення повинно бути виконане повністю за обумовленою (найкращою ринковою або лімітованою) ціною.

Вторинний ринок цінних паперів — місце, де відбувається торгівля цінними паперами, що пройшли первинний розподіл.

Вториннозакладні (загальнозакладні) облігації — вид заставної облігації.

Вуличний сертифікат — акціонерний сертифікат, що зареєстрований на ім’я фірми, яка працює з цінними паперами.

Г

Гарантії клієнта-про­давця — документи, що підтверджують наявність товару у продавця (завірена складська розписка або транспортний документ, що підтверджує відвантаження товару на адресу біржі) і гарантії виконання ним зобов’язань (неустойка за прострочення поставки або недопоставки товару).

Гарантійний завдаток, початковий завдаток (deposit, original mar­gin, margin) — див. Депозит.

Гарантована облігація — облігація, що випущена однією компанією і гарантується іншою. У США характеризує облігації, згідно з якими погашення суми основного боргу і процентів гарантується особами або корпораціями, які не є її емітентами.

"Голландський аукціон" — аукціон, на якому наймен­ша ціна, що встановлюється для продажу всього запропонованого товару, є ціною реалізації.

Гоф-маклер — старший маклер на фондовій або товарній біржі, який обирається членами біржі на певний термін зі складу біржових маклерів. Г.-м. здійснює нагляд за діяльністю маклерів на біржі і до завершення біржових зборів складає зведений курсовий запис з визначенням курсів операцій, що відбулися для біржової комісії. Г.-м. входить до складу біржового комітету.

Гра з оптимально фік­­сованою частиною рахунку (optimal trading) — означає ризик конкретною для кожної угоди частиною свого капіталу, що залежить від якості системи гри, яка використовується та розміру біржового рахунку.

Грошовий рахунок (money market) — сучасний ринок цінних паперів (на відміну від ринку строкових угод і опціонів).

Група підписки — декілька дилерів, що розміщують випуск цінних паперів.

Груповий (залповий) аукціон — форма торгівлі на біржі, коли замовлення нагромаджуються, а потім один або два рази на день виносяться до торгового залу і розпродуються, як правило, під контролем уповноваженого брокера або співробітника біржі.

Губернатор біржі — досвідчений брокер, який входить до керівного органу біржі — правління або ради губернаторів. Брокер обирається Г. б. на певний термін. До керівництва біржі входять також зовнішні губернатори.

Гуру (guru) — ринкові аналітики — консультанти, що набули популярності. Сама назва містить іронічний зміст, оскільки переважна більшість з них не виправдовують своєї ролі до кінця.

Д

Девольвація — офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відповідно до іноземних валют. Результат інфляції, дефіциту державного бюджету, непомірних витрат на що-небудь тощо.

Девізи — виражені в іноземній валюті різні платіжні і кредитні документи (векселі, чеки, перекази). У більш широкому розумінні (і що частіше вживається) девізи означають всі виражені в іноземній валюті платіжні кошти, тобто як платіжні і кредитні документи, так й іноземну валюту (банкноти, паперові грошові знаки і монети).

Дезидирати (desidira­ta) — побажання, вимоги сторін при підписанні комерційної угоди, які можуть не фіксуватися в договорі, але враховують при його виконанні.

Делівері-ордер (elive­ry-order) — письмове розпорядження про видачу товару.

Делістинг — виключення ак­ції з біржового списку за рішенням біржі або самої компанії, що означає позбавлення назавжди привілеїв лістингу. Д. проводиться якщо: акції вже не існують (були відкликані фірмою або замінені на нові); компанія залишилася без активів або збанкрутувала; публічне розміщення акцій має досить малі масштаби; компанія порушує угоду про лістинг.

Дельта (delta) — відношення зміни премії до зміни біржового котирування. Значення дельти коливається від 1 до 0. Дельта дозволяє розрахувати кількість опціонів, необхідних для хеджування потрібної кількості зобов’язань на ринку реального товару.

Демпінг — продаж товарів на ринках інших країн за цінами, що ниж­чі за нормальний рівень для цих країн.

Денна амплітуда (dai­ly range) — допустима амплітуда коливання цін за день, яка складається з дозволеного ліміту змін цін "вверх" та ліміту змін цін "вниз".

Денне замовлення — замовлення з денним терміном дії. Всі замовлення вважаються Д. з., якщо в них не вказаний інший термін.

Денонсація — відмова від договору.

День ліквідаційний (pay day/ticket day) — термін, що використовується на фондових біржах для позначення останнього дня розрахункового періоду, протягом якого реально здійснюються платежі.

Депозит (deposit, origi­nal margin, margin) — сума грошей, що є обумовленою частиною загальної вартості ф’ючерсного контракту або твердою сумою, яка повинна бути сплачена членом біржі розрахунковій палаті, клієнтами — брокеру, при умові реєстрації контракту.

ДеПорт — купівля цінних паперів з одночасним зворотним продажем їх на термін за значно нижчим курсом.

Держатель опціону — особа, яка набуває права у разі опціону на купівлю — купити, а при опціоні на продаж — продати.

Дериват (derivative) — інструмент, основою якого є будь-який товар, наприклад, строковий контракт або опціон.

"Джоб лот" (job olt) — 1) окрема партія, одиночне замовлення на партію; 2) одиниця торгової операції, яка може бути менша або більша одиниці, передбаченої контрактом.

Джоббер (jobber) — 1) іно­ді назва брокера на фондовій біржі; 2) посередник-торговець на Лондонській фондовій біржі.

Диверсифікація вкла­дів — розподіл капіталу інвестора між різними цінними паперами. Розрізняють Д. в.: за видом цінних паперів, за галузями економіки, регіонами і краї­нами, терміном погашення (для облігацій).

Дивіденд (dividend) — сума, що виплачується з прибутку акціонерам компанії готівкою або новими акціями. Величину дивідендів і строки їх виплати визначає рада директорів або загальні збори компанії.

Дивідендний перепис — перепис усіх держателів акцій, які отримують дивіденди. У світовій практиці дата оголошується, як правило, за 3—4 тижні до дати виплати.

Дизажио — відхилення біржового курсу цінних паперів, фондових цінностей або грошових знаків у сторону зниження порівняно з їх нормальною вартістю. Д., як правило, виражається в процентах до номіналу.

Дилер (dealer) — особа, яка купує товари чи послуги для наступного перепродажу, використовуючи при цьому свої фінансові кошти. Головна відмінність дилера від агента — наявність інвестиційного ризику в його роботі. У західній термінології дилера, який працює в торговельній ямі (долів­ці), називають "місцевим" (local).

Дисконтування потоку грошових коштів — перерахунок грошових сум з урахуванням різної цінності коштів у даний час і в майбутньому.

Дискреційний рахунок (discretionary account) — рахунок, коштами якого сплачують доручення на купівлю та продаж, що поступають від брокера або інших осіб без попередньої згоди власника рахунку на кожне таке доручення. З власником рахунку повинна бути заздалегідь укладена угода (beanket agreement).

Дитяча облігація — облі­гація, що емітована з номіналом менше стандартного (загальноприйня­того). Номінал Д. о. в США може бути $500, 100, 50, 25 (для ощадних облігацій). Як правило, продають з дисконтом із-за відносно обмеженого інтересу до них на ринку.

Диференціал (differen­tial) — премія або знижка ціни базисного сорту (марки).

Диференціали комер­­ційні (commercial defferen­tials, commercial differen­ces) — встановлюються при системі, за якою премії та знижки, вказані у ф’ючерсному контракті, приводяться час від часу згідно з існуючою різницею в цінах різних сортів (марок) на ринку реального товару.

Диференціали фіксовані (fixed defferentials, fixed differences) — встановлюються при системі, за якою премії та знижки, вказані у ф’ючерсному контракті, залишаються незмінними протягом тривалого періоду.

Диференція (differen­ce) — 1) різниця між розрахунковою ціною в день, коли була укладена ф’ючерсна угода та наступними розрахунковими цінами. Ця різниця є прибутком чи/або збитком у випадку ліквідації контракту за поточною розрахунковою ціною; 2) прибуток, який належить, чи збиток, який необхідно сплатити при ліквідації (відкупі) ф’ючерсного контракту.

Дифолт (default) — невиконання однією із сторін умов ф’ючерсної угоди: непоставка (недоотриман­ня) товару на ринку угод.

Дійсна (внутрішня) вартість (intrinsie value) — вартість опціону у разі його негайного використання, тобто різниця між ціною угоди і ціною основного інструмента.

Дійсний ринок — ринок, на якому дилер може здійснити операцію на велику суму.

Дні повідомлення про поставку, перший день повідомлення про по­ставку (notice days, first noti­ce day) — дні, в які можуть подаватися повідомлення про поставку товарів за біржовими контрактами. Перший день, як правило, встановлюється за декілька днів до початку місяця поставки.

"До відкриття" — наказ клієнта брокеру здійснити операцію відразу після відкриття ринку.

"До закриття" — розпорядження клієнта брокеру здійснити операцію перед самим закриттям ринку.

Добротний товар — нова партія цінних паперів, яка користується особливим попитом на ринку і не може бути розкуплена у повному обсязі.

Довгий (long) — 1) непо­кри­тий (зобов’язаннями на ринку реального товару або контрактами на продаж) залишок ф’ючерсних контрактів на купівлю; 2) у множині — довгі (long) — ті, хто купує чи володіє контрактами на купівлю; 3) той, хто передбачає підвищення цін.

Довгострокові казначейські зобов’язання (treasury (bonds) — цінні папери на пред’явника, що випускаються урядом США, з терміном погашення понад десять років.

Довідкова ціна — ціна, що опублікована в біржовому бюлетені на ті товари або цінні папери, з якими у певний день угоди не укладалися.

Договір доручення — договір, за яким одна сторона (порів­няний) зобов’язується здійснити від імені і за рахунок іншої сторони (дові­рителя) певні юридичні діяння.

Договір комісії — згідно з договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) здійснити за винагороду одну або декілька операцій від свого імені за рахунок комітента.

Договір майнового страхування — договір страхування майна або пов’язаного з ним майнового інтересу.

Договір на користь третьої особи — договір, ви­конання якого здійснюється на користь третьої особи. Його може вимагати як особа, котра уклала договір, так і третя особа, на користь якої зумовлене виконання, оскільки інше не передбачено законодавством та договором і не випливає із суті зобов’язання.

Договір Плаза (Plasa agreement) — укладено в 1985 р. між США, Францією, Німеччиною, Японією і Великобританією про спільну роботу з валютними курсами.

Договір поставки (greement delivery) — згідно з до­говором поставки постачальник зобов’язується в обумовлені строки, що не збігаються з моментом укладення договору, передавати товар у власність (повне господарське володіння або ж оперативне управління) покупцеві, а останній зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір про спільну діяльність — договір, який укладається, коли спільна діяльність без створення для цієї мети юридичної особи здійснюється на основі договору між її учасниками.

Доларові облігації — облігації, котирування яких проводиться у доларах. Необхідно відрізняти від облігацій і доларів США, які знаходяться в обігу на євроринках.

Доставка (delivery) — процес, коли продавець строкового контракту обмінюється з покупцем товару, що підлягає доставці (або еквівалентною готівкою) на решту непогашеної заборгованості за певним курсом.

Драбина цін — встановлені через рівні інтервали ціни на продукцію ф’ючерсного контракту, від яких залежить вартість опціонів.

Е

Екс-дивідендний тер­мін — час, протягом якого акції продаються як екс-дивідендні, продавець зберігає право на дивіденди, а покупець їх ще не отримав. Е.-д. т. починається, як правило, за чотири ділових дні до моменту дивідендного перепису.

Екс-дивідендні акції — акції, які продаються в екс-дивідендний термін. Е.-д. а. зберігають право на дивіденди продавцю акцій, а покупець отримає це право після закінчення екс-дивідендного терміну.

Екстра-дивіденд — пре­мія, яка нараховується до регулярних дивідендів і виплачується, як правило, в кінці року.

Емітент — підприємства, кооперативи, банки, акціонерні товариства та інші організації, яким дозволено випускати цінні папери.

З

"З перемиканням" — наказ клієнта брокеру, який означає, що виручка від продажу одних акцій може бути використана для купівлі інших.

"За загальний рахунок" — угода між двома або більше фірмами про розподіл ризику і фінансової відповідальності при придбанні на ринку цінних паперів або підписці на нову емісію останніх.

Забігання наперед (front — running) — торгові операції на одному ринку, що проводяться на основі інформації про операції на іншому ринку. Наприклад, купівля ф’ючерсів або товарів на ринку "спот" після оперативного одержання інформації (інколи конфіденційної) про ймовірні великі торгові угоди (прода­жу або купівлі значних партій відповідних цінних паперів або товарів), наприклад, у зв’язку з міжурядовими угодами.

Завдаток — грошова сума, що видається однією із сторін, які домовляються в рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні, в знак переконання укладення договору і в забезпечення його виконання. Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, яка дала завдаток, то у цьому разі він залишається в іншої сторони, а якщо відповідальна сторона, яка отримала завдаток, то вона зобов’язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

Завершення хеджування — 1) при хеджуванні продажем — відкуп ф’ючерсних контрактів (buying in); 2) при хеджуванні купівлею — продаж ф’ючерсних контрактів (selling out).

Закрита застава — ситуація, коли активи корпорації вже закладені і випуск нових заставних облігацій неможливий.

Закрита підписка — приватне розміщення цінних паперів, коли інвестиційний дилер виступає агентом компанії-інвестора, за що отримує комісійні.

Закриття угоди (buing in) — 1) ситуація на фондовий біржі, коли продавець не може забезпечити продаж цінних паперів у певний час. У даному випадку покупець "зариває" угоду (купує цінні папери там, де він зможе їх дістати), а продавець, з яким була укладена угода, сплачує всі додаткові витрати, що пов’язані з цим; 2) зняття товару з продажу на аукціоні.

Залишок коштів (cre­dit balance, cash balance, len­ger credit) — залишок коштів на рахунку клієнта, який відображається брокером при надсиланні клієнту щомісячних звітів про обсяги коштів на рахунку без обліку можливих прибутків або збитків за відкритими контрактами, якби вони були ліквідовані, плюс комісійні.

Замовлення (order) — розпорядження брокеру щодо продажу або купівлі контракту.

Замовлення з відстрочкою поставки — замовлення, яке означає, що поставка акцій буде здійснена у термін, що перевищує погоджений.

Замовлення письмо­ве — замовлення, в якому початкова ціна встановлюється офіційним брокером (у Німеччині — курс — маклером), який збирає і зіставляє пропозиції та заявки з метою вибору ціни.

Замовлення "прийо­му в будь-якому вигля­ді" — передбачає, що клієнт прийме будь-яку кількість акцій, аж до замовленого максимуму.

Замовлення усне — за­мовлення, згідно з яким уповноважений біржі веде аукціон за кожним випуском від ціни останньої операції вчорашнього дня. З надходженням заявок він збільшує або зменшує ціну, поки не наступить баланс попиту і пропозиції.

Заощадження — джерело інвестиційного капіталу, яке виникає тоді, коли прибутки корпорацій, уряду або окремих громадян перевищують їх витрати.

Запродажа — договір купівлі-продажу певного товару без підсумкового уточнення його кількості та асортименту в момент підписання угоди.

Запропонована покупцем ціна (bid) — ціна, за якою ринок або маклер хоче що-небудь купити.

Зареєстрований маклер — член біржі, який купує і продає цінні папери тільки за власний рахунок.

Засновницькі акції — акції, що дають право декількох голосів і переважне право на купівлю нових акцій у разі їх випуску.

Заставна — юридичний документ, що підтверджує згоду фірми закласти під свій борг землю, споруди або інше майно, яке їй належить і що дає кредитору право власності на закладені активи у разі несплати боргу.

Заставна облігація — боргове зобов’язання корпорації, що забезпечується фізичними активами або цінними паперами корпорації.

Затрати на зберіган­ня (carrying charge) — загальна вартість володіння певним товаром протягом певного періоду. Вона включає вартість зберігання і страхування, плюс затрати на виплату процентів за позику на загальну вартість даного товару.

Захист держателя цін­них паперів — захисні атрибути, які містяться в положеннях про захист, обмеженнях за дорученнями або зобов’язаннях компанії.

Заявка (біржова) — документ, що складається брокером за стандартною (для даної біржі) формою, в якому вказується назва товару, його кількість, ціна за одиницю, у разі потреби даються характеристики товару, форма сплати (попередня сплата, сплата за фактом отримання тощо) і умо­ви поставки товару. Подається брокером на біржу перед початком торгів. Заявки бувають трьох видів: заявка на продаж, заявка на купівлю, заявка на обмін, залежно від того, яку саме угоду збирається укладати брокер.

Збір кліринговий (ре­єст­раційний) (clearing fee, registration fee) — збір, що стягується розрахунковою палатою за реєстрацію контракту. Сплачується тільки при купівлі або продажу контракту. При офсетній операції, тобто при ліквідації або відкупу контракту, збір не стягується.

Зведений бюлетень — зібрана разом у вигляді бюлетеня інформація, що складена із заявок, які подані брокерами на біржу, занесена в комп’ютер і класифікована за товарними групами. Передається для ознайомлення брокерам до початку торгів (часто напередодні).

Змішане товариство — об’єднання декількох громадян і (або) юридичних осіб, створене на основі договору між ними для спільної господарської діяльності.

Зниження вартості, знецінення (depreciation) — знецінення валюти порівняно з однією чи декількома іноземними валютами, особливого якщо це природний ринок, а не реакція на офіційну девальвацію.

Знижка (discount) — 1) ве­личина, на яку одна ціна нижче за іншу. Звідси "зі знижкою" — означає за значно нижчою ціною (at a discount = at a lower price); 2) диференціал — знижка на сорт, який пропонується нижче контрактної ціни; 3) знижка, яка надається до обумовленої ціни; 4) кажуть, що майбутня подія була уже врахована (discounted) в поточній ціні, коли її можливі наслідки були прийняті до уваги тими, хто торгує на біржі.

Зовнішній губернатор — член керівного органу біржі, який обирається або призначається зі складу високоосвічених осіб, які не пов’язані з брокерським бізнесом. З. г. представляє інтереси широкої інвестуючої публіки і компаній, акції яких котируються на біржі.

Зовнішньоторговель­ний договір — форма зовнішньоторговельної операції. Права і обов’язки сторін щодо З. д. визначаються правом країни, що обрана сторонами при укладенні договору або внаслідок подальшої угоди. До З. д. про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство здійснює свою діяльність. До З. д., що укладений на аукціоні, внаслідок конкурсу або на бір­жі, застосовується право тієї країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

Зона (рівень) опору (resistance area, level, zone) — лінія, що з’єднує максимум помірних коливань цін за певний період.

Зона (рівень) підтрим­ки (support area, level, zone) — лінія, що з’єднує максимум помірних коливань цін за певний період.

Зона зосередження (congestion area. zone) — серія приблизно однакових коливань цін, що групуються протягом певного періоду в ринках, які розвиваються горизонтально або з певним відхиленням (в рин­кових, торгових коридорах).

Зустрічна торгівля — торгівля, що передбачає повний або частково збалансований обмін товарами, що зафіксований в єдиних документах — угодах і контрактах.

І

Інвестиційний банк (син. — інвестиційний дилер, брокерська фірма, біржова фірма) — спеціалізована посередницька фірма, що займається посередництвом на ринку цінних паперів.

Інвестиційний дилер — фірма або окрема особа, яка пов’язана з цією фірмою, що займається посередництвом на ринку цінних паперів, виступає в ролі дилера і здійснює андерайтинг, підписку на весь новий випуск цінних паперів або його частину, набуваючи права власності з метою їх перепродажу.

Інвестиційний серти­фікат — свідоцтво про частку (участь) в спеціальному фонді цінних паперів (інвестиційному фонді), яке дає право на отримання певного прибутку.

Інвестор — покупець цінних паперів, який при виборі того чи іншого виду думає передусім про мінімізацію ризику. На відміну від нього, спекулянт йде на розрахований ризик, а гравець — на будь-який ризик.

Інвестор агресивний — покупець цінних паперів, який готовий йти на ризик заради отримання високих дивідендів.

Індекс Доу-Джоса — індекс акцій, що дозволяє оцінити рух біржових ресурсів на всіх біржах. Пов’язаний з ім’ям колишнього шеф-редактора "Уолл стрит Джорнел" Х. Доу, який створив у 1897 р. цей індекс, спочатку склавши курси 12 різних акцій, а потім розділивши суму на 12.

Індекс сили (force in­dex) — показник, що вимірює силу "биків", які стоять за пожвавленням цін, або силу "ведмідів", які стоять за падінням цін. Він об’єднує три важливі частини ринкової інформації: напрям зміни ціни, його тривалість і торговий обсяг.

Індекс Франкфуртер Альгемайне Цайтунг — використовується при котируванні цінних паперів на франкфуртській біржі.

Індекс акцій — цифрові показники, які поєднують воєдино інформацію про зміну курсів окремих акцій, що котируються на біржі, і тим самим роблять можливим обгрунтований прогноз про зміну вартості багатьох акцій.

Індикатор Херріка (Her­­rick payoff index) — технічний інструмент, що відсліджує процеси акумулювання і роз­поділу на ринках. Названий на ім’я Дж. Херріка — ринкового аналітика з Каліфорнії.

Інституціональний інвестор — кредитно-фінансові інститути, що виступають у ролі держателя акцій і облігацій.

Іпотека — застава нерухомого майна з метою одержання позики, так званого іпотечного кредиту.

К

Казначейські білети (treasury notes) — ризик, що виникає при проведенні організацією операції на грошовому ринку.

Кам — дивідендні акції (з дивідендом) — ситуація, коли торгівля відбуваються так, що оголошені компанією дивіденди отримує не продавець акції (як у випадку з екс-дивідендними акціями), а покупець.

Кастомер (customer) — 1) замовник, покупець, клієнт, який готовий негайно заплатити за товари або послуги, але такий, що оговорює або виявляє цей свій намір заздалегідь, за умови швидкого надання йому цих товарів або послуг; 2) постійний клієнт торгової фірми, що одержує при купівлі знижку, щорічну премію фірми та інші пільги.

КАФ, вартість і фрахт — базисна умова поставки (базис поставки). Порівняно з умовою ФОБ, продавець повинен не тільки доставити товар на борт судна, але й зобов’язаний укласти договір морського перевезення і сплатити фрахт до відповідного порту розвантаження.

Кейбл (cable) — жаргонне слово дилера, що означає стерлінговий доларовий курс за касовими угодами.

"Кенедієн бонд рейтинг сервіс" — найбільш відома організація в Канаді, що займається аналізом якості цінних паперів і встановленням рейтингу: А++; А+; А; В++; В+; В; С; Д.

Кеп (cap, "шапка") — позабіржовий опціон, що встановлює максимальну процентну ставку, яку виплачують через певні періоди, за які нараховуються проценти.

Кеш-угода (cach) — являє собою угоду на реальний товар. У цьому разі продавець повинен здати товар на біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоцтво — варант. До одержувача варант переходить після укладення угоди, за ним він одержує товар з біржового складу. За даним видом угоди термін поставки товару зі складу покупцеві визначається біржовими правилами від 1 до 15 днів.

Класична фондова біржа — аукціон, де торгівля ведеться за допомогою обміну усними інструкціями між трейдерами.

Клаузула (clause) — умо­ва, окреме положення, пункт договору, угоди в біржовій операції

Клієнт (client) — особа або фірма, що користуються послугами посередників для укладення біржових угод.

Коефіцієнт перера­хунку (conversion factor) — коефіцієнт за допомогою якого, виходячи з номінальної вартості певної облігації, можна отримати вартість стандартного купона строкового контракту і визначити термін його погашення.

Колар (collars), "наший­ник", "комір" — комбінація з двох процентних опціонів — "шапка" (cap) і "пол" (floor), яка захищає інвестора від великих коливань процентних ставок.

"Коливний", "нерішу­чий" ринок — ринок, що оцінює нові фактори.

Кол (call) — 1) на деяких англійських біржах — короткий період під час біржових сесій, протягом якого укладання угод обмежується тільки одним місяцем поставки (однією позицією), тобто почергово котирується кожна позиція, а не всі одночасно; 2) вимога сплати маржі (margin call).

Комерційний банк — кредитна установа, призначена для залучення заощаджень і розподілу їх між кінцевими позичальниками так, що про­центна ставка за позики перевищувала процентну ставку за внески.

Комівояжер — збутовий посередник, який за дорученням клієнта (продавця), рухаючись ринком, шукає покупців свого товару.

Комісар — співробітник біржі, який відповідає за забезпечення технічної сторони угоди.

Комісійний дім (com­mis­sion house, futures commis­sion merchant — FCM) — 1) тор­говець, який укладає угоду на біржі за комісійну винагороду; 2) фірма, яка спеціалізується на виконанні доручень щодо купівлі та продажу для клієнтів на ф’ючерсній біржі за комісійні і не укладає угод за власний рахунок. Комісійні доми, як правило, більш охоче виконують операції за дорученням приватних осіб (спекулянтів), ніж торгових домів.

Комісійні операції — операції, що здійснюються однією стороною, яка іменується комісіонером, за дорученням іншої сторони, яка іменується комітентом, від свого імені, але за рахунок комітента.

Комісіонер — збутовий посередник, але на відміну від комівояжера він продає і купує товари від свого імені, однак за рахунок і за дорученням поручителя (комітента), за обумовлену винагороду (комісійні).

Комісія з цінних па­перів та фондового рин­­ку — орган, що контролює і ре­гулює інвестиційний бізнес (в Україні).

Комісія, комісійна винагорода (commis­sion) — винагорода брокеру чи агенту, встановлена як відсоток від вартості угоди або як єдина ставка за кожним контрактом.

Комітент — сторона договору щодо комісійної винагороди, яка дає доручення комісіонеру на здійснення за винагороду однієї або декількох операцій від імені комісіонера і за свій рахунок.

Комітет з лістингу — комітет біржі, який розглядає заяви про включення акцій до біржового списку і має право їх анулювати за рішеннями персоналу біржі.

Комітет з процедур торгового залу — комітет біржі, який спільно з адміністрацією визначає режим торгівлі (торгові сесії), погоджує диспути, інтерпретує і слідкує за дотриманням інструкцій у торговому залі.

Комітети біржі — комітети, що створюються з представників фірм-членів на допомогу керівному органу і персоналу біржі. На різних біржах створюються різні комітети, але майже на всіх біржах є комітет з лістингу і комітет з процедур торгового залу.

Компенсаційна товарна біржа — біржа, на якій укладаються угоди із взаємного обміну надлишками всіх видів продукції, нерухомості і послуг.

Кон’юнктура товарного ринку (marcket con­gu­nature) — результат взаємодії фак­торів і умов, які визначають структуру, динаміку та співвідношення попиту і пропозиції товару.

Конверсійне боргове зобов’язання — цінний папір з твердо фіксованим процентом, що дає кредитору право обміняти його після закінчення встановленого терміну (у більшості випадків — за умови спла­ти ажіо) у певній пропозиції на акції цієї ж компанії.

Конверсійний привілей — право власника конвертованих облігацій на купівлю простих акцій цієї ж компанії за певною ціною у певний термін.

Конверсія державної позики — зміна первинних умов позики, що стосуються прибутковості. Найчастіше К. д. п. уряд змінює (як правило, зменшує) розмір номінального процента. Існує примусова, добровільна і факультативна К. д. п.

Конвертація (conver­gence) — термін, що описує тенденцію реальних і ф’ючерсних цін до збли­ження (тобто наближення базису до нуля) в міру закінчення терміну ф’ючерсних контрактів.

Конвертовані облігації — облігації, які можна обміняти на інші цінні папери відповідно до умов конверсійного привілею.

Конвертовані префакції — акції, які можна обміняти на інші (найімовірніше — прості) класи за заздалегідь визначеною ціною у певний час. Конверсійна ціна встановлюється з невеликим (як правило, 10—15%) переміщенням над ринковою ціною простих акцій.

Коносамент (bill of la­ding) — документ, що містить умови договору морського перевезення.

Консигнація — умова про­дажу товарів через консигнаційні склади посередників, коли право власності на товар, що надійшов на склад консигнатора, залишається за поручителем (наприклад, за експортером) до моменту продажу товару.

Консолідація державної позики — зміна первинних умов позики, що стосуються його термінів. Часто держава консолідує короткострокові зобов’язання в середньо- і довгострокові.

Консультант з торгівлі товарами (commo­dity trading adviser) — фірма чи особа, яка при особистому контакті за винагороду дає консультації та рекомендації через публікації та електронну мережу щодо укладення ф’ючерсних угод або випускає та поширює результати дослідження, доповіді та повідомлення з аналізом стану на біржі.

Контанго (contango) — співвідношення цін, за яким ціни угод на строк перевищують ціни на реальний товар, а котирування далеких позицій вище від котирування близьких.

Контингентне замовлення — замовлення, що перед­бачає одночасну купівлю одних і продаж інших акцій. К. з. може вводитися як "ринкове", із спредом і пропозицією.

Контракт (contract) — 1) угода обов’язкового характеру, згідно з якою одна сторона бере на себе зобов’язання купити в іншої або продати їй певну кількість товару; 2) у спеціальному контексті термін означає основні типові умови, що складають ф’ючерсний контракт.

Контракт відкритий — зобов’язання на біржі, яке не ліквідоване до кінця дня.

Контракт довгостро­ковий — контракт між незалежними покупцями і продавцями, який передбачає поставку товару протягом періоду, що перевищує два роки.

Контракт на реальний товар з поставкою в майбутньому — 1) arrival contract to arrive contract — контракт на поставку товару в майбутньому, згідно з яким продавець гарантує, що судно з партією товару прибуде в обумовлений час. У разі неприбуття, продавець здійснить поставку з інших джерел; 2) shipment cont­ract — контракт на поставку реального товару в майбутньому, згідно з яким продавець відправить партію товару протягом обумовленого місяця та доставить покупцеві документи на відвантаження (на противагу arrival cont­ract); 3) forvard contract — контракт на поставку товару в майбутньому. Термін, як правило, вживається для розпізнання торгівлі реалізаційним товаром від ф’ючерсної торгівлі.

Контракт ф’ючерсний (futures contract, termi­nal contract) — 1) угода на постав­ку товару в майбутньому, всі умови якої, крім ціни, уніфіковані; 2) угода, яка є предметом торгівлі на біржі.

Контрактний місяць — місяць, в якому ф’ючерсний контракт повинен бути викуплений або ж виконаний.

Коридор (corridor) — одночасна купівля кепа за однією ціною угоди і продаж кепа за більш високою ціною угоди.

Корнер (comer) — дії групи фірми (однієї фірми) або осіб щодо створення дефіциту товару на ринку шляхом скупки біржових контрактів та реального товару із зазначеним строком поставки. Як результат, ті, хто раніше продав біржові контракти, можуть виконувати свої зобов’язання тіль­ки відкупивши контракти за більш високими цінами у тих осіб (фірм), кому вони їх продали.

Короткий (short) — 1) не­ліквідований залишок контрактів на продаж; 2) у множині — короткі (shorts) — ті, у кого є неліквідований залишок контрактів на продаж; 3) той, хто передбачає зниження цін;

на біржі — продати біржовий контракт;

на ринку реального товару — озна­чає продати товар з поставкою в майбутньому, попередньо не забезпечивши себе поставками товару для виконання контракту.

Кратна операція з пре­міями — строкова угода, за якою платник премії має право зажадати від свого контрагента передачі йому цінних паперів у кількості, що в два, три і більше рази перевищує обумовлену при укладенні угоди кількість і за курсом, що встановлений при її укладенні.

Крос-курс (crossrate) — 1) обмінний курс двох валют, встановлений через курс кожної з них до третьої валюти, як правило, долара США; 2) обмінний курс, в якому не бере участі американський долар.

Курсові угоди (cross deals, transactions) — одночасна купівля та продаж брокером чи комісійним домом на неконкурентній основі контрактів різних клієнтів.

Куліса — неофіційна біржа, на якій здійснюються операції з цінними паперами без посередництва офіційних біржових маклерів. На відміну від К., офіційна біржа називається паркетом. На К. знаходяться в обігу папери, які не допущені на офіційну біржу.

Кумулятивна акція — акція, що дає власнику право на отримання додаткового дивіденду в подальші роки, якщо в даному році дивіденд був нижче встановленого рівня.

Купон — 1) відривна частина казначейського зобов’язання, облігації, за якою щорічно здійснюється виплата прибутку; 2) лист, прикладений до акції і призначений для виплати дивідендів. Купонний лист складається з двох частин:

а) купона, що підтверджує право власника акції на отримання дивіденду в зазначений на ньому рік;

б) талона, що засвідчує право власника на отримання нового купонного листа після сплати всіх купонів.

Курсова різниця — різ­ниця, що виникає внаслідок зміни курсу валюти або цінних паперів.

Курсовий прибуток — різниця між курсом, за яким завершується біржова угода з купівлі-продажу цінних паперів на термін, і курсом, що зафіксований при укладенні угоди, або ж різниця між курсом, за яким цінний папір реалізовується в данний період, і курсом, за яким вона придбана.

Куртаж — винагорода за посередництво, яку отримує маклер при здійсненні операцій на біржі.

Л

"Легкопонижуючий" ринок — ціни встановилися на значно нижчому рівні і засвідчують тенденцію до зниження.

LIBIR (London Interbank Bid Rate) — Лондонська міжбанківська запропонована ставка, за якою найбільш впливові банки Лондона пропонують прийняти гроші на депозит з інших банків.

LIBOR (London Interbank Offeder Rate) — ставка пропозиції (продавця) на лондонському міжбанківському ринку депозитів. Вважається орієнтиром для процентних ставок на міжнародному ринку позичкових капіталів: фіксується на основі ставок головних банків на 11-ту годину ранку.

Ліквідація (liquidation)— продаж раніше купленого біржового контракту.

Ліквідний ринок (li­quid market) — ринок у ф’ючерсній торгівлі, в якому бере участь багато різних покупців та продавців (спекулян­тів, торговців, виробників, споживачів). Обсяги операцій на такому ринку великі, а контракти можуть бути укладені у будь-який момент.

Ліквідні кошти (means of liquidity) — цінності, які легко реалізовуються (векселі, цінні папери, що є в обігу на біржі).

Ліквідність (liquidity) — 1) характеристика товарного або фондового ринку з досить великою кількістю запропонованого товару. На такому ринку великі угоди не викликають суттєвої зміни цін; 2) мож­ливість швидкої реалізації на біржі цінностей без значної втрати в ціні з метою перетворення їх на готівку.

Ліміт позиції — максимальний розмір позиції на ринку строкових контрактів при грі на підвищення або зниження щодо окремого найменування товару, який може контролюватися однією особою.

Ліміт ціни — максимально допустиме підвищення або зниження цін на ринку протягом торгового сезону.

Ліміт, межа (limit) — 1) position Limit — максимально допустима кількість ф’ючерсних контрактів, якими може володіти одна особа; 2) price limit — максимально допустиме підвищення або зниження цін під час однієї біржової сесії.

Лімітний ордер, тайм ордер (limit order, time or­der) — наказ брокеру здійснити купівлю або продаж у певний час. Купівля або продаж можуть бути здійснені у певний час.

Лімітоване замовлен­ня — замовлення, в якому клієнт вказує конкретну ціну, за якою повинна укладатися угода, або кращу ціну, якщо трейдер здатний її отримати.

"Лінивий" ринок — прак­тично відсутня торгівля.

Лінія швидкості (speedlines) — технічний прийом, в якому уособлена ідея розподілу однієї трендової лінії, на три, які відображають різну (в процентах) швидкість зростання чи падіння тенденції на трьох рівнях.

Лістинг (listing) — допуск цінних паперів на біржу. Якщо випущені цінні папери зареєстровані на біржі, то можна здійснювати операції з купівлі-продажу. Акції, не внесені до Л., продаються "з під прилавка", "на вуличному" ринку.

LIFFE (London Internatio­nal Financial Futures Exchan­ge) — Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів.

Ліцензійні операції — операції, які означають, що одна сторона договору (ліцензіар) надає іншій стороні договору (ліцензіату) право на використання винаходів за певну винагороду.

Ліцензія — 1) дозвіл, що видається державними органами на здійснення експортно-імпортної діяльності; 2) дозвіл особи (ліцензіара) на використання прав промислової власності (на винахід, промисловий зразок, товарний знак), яка йому належить і видається іншій особі (ліцензіату) на певних умовах.

Локо — операція з цінними паперами або іноземною валютою, розрахунок за якою у готівці проводиться на тій же біржі, де вона була укладена.

"Лонг хедж" (long hed­ge) — купівля ф’ючерсних контрактів в очікуванні фактичної купівлі на ринку за готівку.

Лот, партія (lot) — 1) стан­дартна за кількістю та якістю партія товару; один контракт на біржі, будь-яка група товару, яка пропонується на продаж як єдине ціле; 2) оди­ниця виміру партій товарів і біржових угод. Наприклад, повний лот дорівнює 100 одиницям контрактів або договорів.

М

Маклер (dealer, jobber) — посередник при укладенні торгових і біржових угод, який діє за дорученням і за рахунок клієнтів на валютних, товарних, фондових біржах та спеціалізується на певних видах посередницьких операцій, має право юридичної особи. За свої послуги одержує комісійні, розмір яких встановлюється біржовим комітетом. Як правило, маклери об’єднуються у спеціальні контори та фірми.

"Малоактивний" ринок — незмінні ціни товарів при відсутності операцій з ними.

Маржа (margin, variation margin) — 1) різниця між цінами, курсами та ставками, як правило, маєть­ся на увазі надбавка до загальноприйнятого орієнтира вартості кредиту, що сплачується конкретним позичальником; 2) сума грошей, яку сплачує розрахунковій палаті брокер або клієнти брокеру для покриття несприятливих коливань у вартості ф’ючерсного контракту після його реєстрації; 3) по­годжений ліміт, при перевищенні якого прибуток або збиток можуть не видаватися згідно із системою спекулятивних операцій на різницю з маржею (margin or cover system of speculation).

Маркет-кондиція (mar­ket condition) — стан ринку, поведінка на ринку, кон’юнктура.

Мелон — сума надзвичайно високих прибутків, призначених для розподілу.

"Мертвий" ринок — рин­кова ситуація, коли ті, хто перебуває на ринку, не можуть купити, а ті, хто залишився за межами ринку, не хочуть або не можуть потратити на нього.

Міжнародна федера­ція фондових бірж — ор­ганізація, що розміщується в Парижі.

Місце (seat) — традиційний термін, що засвідчує членство на біржі.

Місце активної торгівлі на товарній біржі (pit) — визначене місце на біржі, де відбувається торгівля товарами.

Місце на біржі — це пра­во на торгівлю і право мати в торговому залі свого трейдера та здійснювати операції з будь-якими товарами і цінними паперами, що внесені до біржового списку.

Місце поставки (deli­vey points) — складські приміщення, що призначені ф’ючерсною біржею для приймання і зберігання товарів, що надходять при виконанні ф’ючерсного контракту за встановленою процедурою.

Місцевий біржовий маклер (local trader) — маклер на біржі стро­кових контрактів чи опціонів, який працює лише за власні кошти.

Місяць поставки (de­li­very month) — місяць, який визначений для поставки за ф’ючерсним контрактом.

"Міцний" ринок — ціни встановилися на високому рівні і переконливо засвідчують тенденцію до зростання.

"Млявий ринок" — 1) не­велика кількість операцій при деякій знижуючій тенденції цін; 2) відсутність операцій і зниження цін.

Можливі витрати (op­portunity cost) — маються на увазі витрати, що були зазначені при укладенні угоди з точки зору минулих можливостей. Наприклад, попередня виплата премії пов’язана з витратами, яких можна було б уникнути, якби гроші були покладені на депозит.

Муніципали — цінні папери, що емітуються урядами штатів і місцевою владою США, а також їх агентствами.

Н

Надмірний попит (ку­­півля) або пропозиція (продаж) (over­bought or­wersold) — ситуація перенапруження ринку з приводу великого зростання або погіршення ринкової кон’юнктури, яка, як правило, є ознакою зміни ринком свого напрямку.

Найдешевший для до­ставки (cheapest to deli­ver) — випуск облігацій, що відповідають критеріям строкового контракту, які дешевше купити за готівку.

Наказ, доручення (or­der) — доручення, що дається клієнтом брокеру на укладення відповідним чином угод у біржовому кільці.

Найбільш поширеними є:

а) за найкращою ціною (at best);

б) за ринковою ціною, яка складається у можливо короткі строки (at the market, market order);

в) за визначеною або найбільш сприятливою ціною (limit order) — при продажу це означає доручення продати контракт за визначеною ціною або вищою, а при купівлі — купити контракт за визначеною ціною або ниж­чою;

г) етап-наказ (stop order, stop loss order, a stop) — наказ купити або продати за визначеною ринковою ціною — ліміту, коли він буде досягнутий;

д) наказ, який дійсний протягом певного часу (day order, time of the day order, open order, etc.) — дня, визначеного (точного) часу дня, відкритий наказ тощо.

Накопичений процент — сума процентів, що утворилася з дати останньої виплати за купон облігації або з моменту випуску цінного паперу, що забезпечує її отримання. При продажу цінного паперу Н. п. враховуєть­ся у вартість цінного паперу.

Національна ф’ючерсна асоціація (natio­nal futures association) — організація, яка фінансується ф’ючерсною індустрією і виконує роль сторожового собаки для своїх брокерів і фінансистів. Технічні правила гри для цих учасників розробляє Торгова комісія товарних ф’ючерсів (CFTC), однак їх інтерпретація та контроль за їх виконанням покладені саме на НФА.

Небалансова угода (offbalance — sheet transacti­on) — угода, яка впливає на актив і пасив організації, одна при цьому згідно з існуючими бухгалтерськими нормативами за неї не треба звітуватися.

"Невпевнений" ринок — відсутність певної тенденції через брак реальних можливостей купити чи продати товар або відсутність можливості встановити реальний рівень цін.

Негативний акцепт — спосіб здійснення розрахункових операцій, коли покупцеві дається право акцептувати (дати згоду на сплату) платіжні документи протягом встановленого терміну з моменту їх надходження в установу банку.

Неголосуючі акції — обмежені акції, які взагалі не дають права голосу.

Недоліки лістингу — 1) додатковий контроль за компанією; 2) додаткові витрати, зокрема, біржовий збір за лістинг, щорічна плата за підтримку лістингу в стабільній формі; 3) байдужість ринку — якщо компанія маловідома або виявилася поганим спонсором власного лістингу, в результаті чого "низька активність" акцій стає очевидна всім.

Неповоротні префак­ції — преференційні акції, які не можуть бути погашені доти, доки існує корпорація, що їх випустила.

Непрямий курс (indi­rect rate) — фіксована сума національної валюти, рівноцінна довільній сумі іноземної валюти. Як правило, національна валюта котирується через одиницю.

Непрямі витрати, слі­педж (slippage) — сума, на яку маклери на біржі завищують або занижують вартість угоди при виконанні брокером вказівки трейдера щодо продажу або купівлі, граючи на різниці ціни попиту і пропозиції.

"Нерівномірний" ринок — котирування деяких термінів поставки вище, а деяких — нижче.

"Нестійкий" ринок — швидкий і безладний рух цін.

Неустойка (штраф, пеня) — визначена законодавством або договором грошова сума, яку боржник зобов’язаний сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема у разі прострочення виконання.

Нечленський статус — тимчасовий цільовий дозвіл на роботу в торговому залі, який може отримати аутсайдер за умови дотримання правил біржової роботи. Н. с. дає право торгувати обліковими цінними паперами, що виділені для кожної категорії асоційованих членів.

Новація (novation) — 1) заміна старого зобов’язання чи контракту новим; 2) застосовуються при зміні покупців та продавців, має місце в тих розрахункових угодах, коли ф’ючерсний контракт ліквідується при поставці реального товару.

Номінальна вартість (номінальна ціна) облігації — ціна, яка зазначена на облігації і засвідчує, що облігація представляє певний капітал, який тимчасово використовується урядом.

Номінальна ціна (no­minal price) — вказівка котирування при відсутності твердих покупців та продавців: застосовується, коли ринок перебуває в невизначеності або немає достатнього мотиву для встановлення певної основи ціни.

Нормальний ринок (full carrying charge mar­cket) — ф’ючерсний ринок, в якому різниця цін між різними місяцями поставок відображає певні затрати на виплату процентів, страхування і зберігання товару на відміну від інвестиційного ринку.

Нотіс (notis) — повідомлення про поставку, яка подається за встановленою формою продавцем на ф’ючерсній біржі для засвідчення його наміру здійснити поставку реального товару задля виконання біржового контракту.

Ноу-хау — технічні знання і досвід, що не мають правового захисту.

nH — nL (new High — new Low Index) — один з кращих індикаторів фондового ринку, що фіксує кількість фондів-лідерів на рин­ку, таких, які досягли максимальної ціни за день, так і тих, які впали в ціні до мінімального рівня дня.

О

Обернений ринок — ринок із співвідношенням цін беквардейшн, коли товар з поставкою в найближчому майбутньому коштує дорожче, ніж з поставкою у більш віддалені терміни, а тому витрати на зберігання не покриваються співвідношенням цін.

Облігація (bond) — боргове зобов’язання, що продається, згідно з яким емітент погоджується виплати його власнику в майбутньому фіксовану суму і проценти.

Облігація відкладеного фонду — цінні папери, які викуповують на кошти, які щорічно відкладаються з прибутку спеціально для погашення частини або всього боргу.

Облігація з дисконтом — облігації, які продані за ціну, що менша номінальної.

"Облігація з міні купоном" — облігації, за які виплачується невеликий процент (він може бути в два рази нижчий від поточної ставки), а дисконт менший, ніж у безпроцентних облігацій.

Облігація "з нульовим купоном" (безпро­центна) — облігація, за якою не виплачується процент, а прибуток держателя формується за рахунок дисконту до номіналу (ціна емісії встановлюється значно нижча за номінал) і може бути реалізований тільки при погашенні облігації.

Облігація з ордером — облігації, що випускаються для того, щоб їх швидше реалізувати і винагородити інвесторів, які побажали здійснити інвесторів, які побажали здійснити довгострокові вкладення у цінні папери компанії.

Облігація "з підстил­кою" — облігації з високою купонною ставкою і помірною премією при продажу.

Облігація з плаваючим курсом (процентом) — облігації, прибутковість яких змінюється залежно від переважаючих процентних ставок, але має певний мінімум.

Облігація "з повним купоном" — облігації з прибутками за купон, що дорівнює поточній ринковій ставці і, відповідно, такі, що продаються за номіналом.

Облігація обмінна — облігації, що конвертовані у прості акції компаній, крім тієї, яка їх випустила.

Облігація під заставу інших цінних паперів — заставна облігація, що забезпечується не майном, а іншими акціями або борговими зобов’язаннями компанії, які у разі несплати боргу переходять у власність держателя такої облігації.

Облігаціяпід першу заставну (першозакладна облігація) — вид заставної облігації.

Облігація, яка продана за номіналом — облігації, що продані за ціну номінальної вартості (плюс належний процент).

Обліковий процент — процент, що стягується банками при обліку векселів, при купівлі їх банком до настання терміну платежу.

Обмежені акції — акції, які забезпечують держателеві участь у виручці компанії і частку активів при її ліквідації, але обмежують його у праві голосу.

Обмін "на готівку" — обмінна операція на біржі, відповідно до якої покупець передає продавцю свій довгостроковий ф’ючерсний контракт в обмін на готівковий товар в еквівалентному розмірі, або ж за відповід­ний короткостроковий ф’ючерсний контракт за погодженою ціною.

OBV (On-Balance Volume) — індикатор фондового і ф’ючерсного ринків, що знаходяться попереду тенденції, а також відображає на основі обліку зміни цін загальний обсяг кожного торгового дня.

Оборонні акції — акції компаній, що виявляють відносну сталість до поганої кон’юнктури, які стабільно одержують прибуток і такі, що виплачують дивіденди.

Оборонні цінні папери — цінні папери, що забезпечують надійність вкладів і стабільний прибуток.

Оборотні засоби (cur­rent assets) — грошові кошти підприємств, які використовуються для фінансування господарської діяльності — створення виробничих запасів сировини, матеріалів, палива, тари, запасів готової продукції, включаючи кошти в незавершених платежах, на розрахункових рахунках у банках і в касах підприємств та організацій.

Обсяг ринку (volume) — загальна кількість проданих і куплених на ринку протягом певного періоду предметів торгівлі (акцій, облігацій, контрактів, опціонів тощо). Обсяг характеризує активність трейдерів та інвесторів, оскільки кожна одиниця обсягу засвідчує дію двох осіб: один продає акцію, інший її купує.

Одиниця операції — мінімальна кількість товару або цінних паперів, необхідних для проведення операцій купівлі-продажу.

Односторонній ринок — ринок, на якому лише курс покупця або лише курс продавця є таким, що котирується.

Омнібусний рахунок (omnibus account) — рахунок, який веде один брокер у іншого, в якому угоди двох або більше осіб об’єднані разом, а не позначені окремо.

Онкольна угода (oncall transacition) — система купівлі реального товару, при якій ціна не фіксується доти, доки покупець не вимагає цього (call). Продавець страхує себе хеджуванням продажу, а ціна, якою він закриває хедж, стає ціною закупки реального товару.

Оператори з неповним статусом — аутсайдери, які мають нечленський (неповний) статус, тобто такі, які мають тимчасовий цільовий дозвіл на роботу в торговому залі.

Операції валютної біржі — 1) котирування поточного ринкового курсу вітчизняної валюти до іноземних валют; 2) організація і офор­млення угод з продажу і купівлі іноземної валюти за вітчизняну валюту за курсом, що складається на основі попиту і пропозиції; 3) організація і офор­млення операцій з обміну валютних коштів підприємств та організацій у різних неконвертованих валютах між собою і вільно-конвертовану валюту за курсом, що складається на основі попиту та пропозиції.

Операції з преміями — вид строкових операцій, при яких один з контрагентів, сплачуючи іншій стороні певну премію, набуває права відмовитися від операції або видозмінити її первинні умови. Найбільш поширені: а) прості; б) кратні; в) "стелаж".

Операції з перепродажу — операції, що здійснюються торговим посередником, якого найчастіше називають купцем (оптовиком-купцем), дистриб’ютором (джоббером).

Операції через брокера — операції, в яких брокер не є представником будь-якої із сторін, оскільки не перебуває в жодній з них в договірних відносинах і діє на основі окремих доручень.

Операції, які здійснюються поза біржею (kerb transactions) — термін вжи­вався в Лондоні для означення угод, які здійснюються після закінчення торгів на біржі (раніше вони здійснювалися на вулиці, поза будинком біржі). Тепер означають будь-які операції, що здійснюються поза біржею.

Операційний зал — місце проведення торгів на біржі. Місця в О. з. для торгівлі з певних груп товарів визначає правління біржі.

Операційний крах — стан фондової біржі, коли її учасники не здатні ефективно обробляти зростаючі обсяги операцій.

Операційний маклер — член біржі, який виконує доручення посередників — брокерів і от­римує за це певну винагороду.

Операція з кредитом — вид операції на товарній біржі, яка передбачає угоду між брокером і клієнтом, згідно з якою брокер зобов’язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати останньому товар, який у нього викликає інтерес. Ця операція дає можливість законно здійснювати чисто бартерні операції.

Операція з подальшою фіксацією ціни (price to be fixed transaction) — операція з реальним товаром, при якій в момент укладення угоди сторони фіксують тільки премію, а ф’ючерс встановлюється згодом, до закінчення строку поставки товару на вибір або покупця, або продавця. На відмінну від угоди А / А, передача ф’ючерсного контракту від однієї сторони іншій не відбувається.

Операція з заставою — вид операції на товарній біржі, при здійсненні якої від 8 до 100% вартості запропонованого товару до операції оголошується (за угодою між брокером і продавцем) заставою. Заставою може бути як сам товар, так і грошовий внесок. У разі зриву операції з вини клієнта застава переходить до брокера.

Операція "офсет" — 1) од­на з форм зустрічної торгівлі, яка передбачає як обмін товарами і послугами, так і надання можливості вкладати капітал замість різного роду послуг і пільгу; 2) операція, що припиняє зобов’язання сторін на ф’ючерсній біржі.

Операція "своп" — операція, при якій із обігу вилучаються облігації, а замість них випускаються акції. Перша О. "с." була проведена у США в серпні 1981 р. банком "Сало­мон Бра-дерз".

Опікунство над голосуючими акціями — передача власником акцій під опікунство незалежної траст-компанії на умовах, що зафіксовані у траст-договорі про голоси.

Опір ринку — дії всупереч ринковій традиції: продаж на короткий період, коли на ринку відбувається зростання кон’юнктури і купівля на тривалий період, коли ринок "зни­жується".

Опціон (option, privilege, indemnity, advance guarantee, decline guarantee) — особливий вид біржових операцій з обмеженим, порівняно зі звичайними ф’ючерсними операціями, ризиком. Договірне зобов’язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових прав за заздалегідь встановленою на момент укладення угоди ціною протягом погодженого періоду.

Опціон американсь­кий (american option) — дає право реалізації в будь-який момент до закінчення строку дії опціону.

Опціон без грошей (out-of-the-money option) — опціон без самостійної цінності.

Опціон валютний (option of exchange) — форма контракту, що дає покупцеві право вибору валютних умов сплати (виду валюти, форми, способу і терміну платежу). Такий опціон дає змогу покупцеві здійснити платіж у будь-яку дату протягом визначеного в контракті періоду, а також за певних умов відмовитися від платежу.

Опціон європейський (european option) — опціон, що дає право реалізації тільки в момент закінчення терміну дії опціону.

Опціон "колл" (на купівлю) — контракт, за яким інвестор набуває права протягом визначеного терміну купити за фіксованою ціною певну кількість акцій у особи, яка виписала опціон. Використовується при грі на підвищення.

Опціон кредитор (len­ders option) — опціон, що встановлює мінімальну виплату процентної ставки.

Опціон на купівлю (call option, call) — опціон, який дає право, але не зобов’язує купити ф’ючерсний контракт, товар або іншу цінність за даною ціною.

Опціон на купівлю акцій (option to purshase shares) — особі може бути запропоновано опціон на придбання акцій компанії за встановленою ціною, якщо вона здійснить цю покупку не пізніше встановленого строку. Прийняття особою рішення залежить від того, як змінились і чи змінюються протягом дії опціону курси цих валют. Якщо вони зросли, то реалізувавши опціон і продавши акції, власник опціону може одержати значний прибуток.

Опціон на підписку — право дилера купити цінні папери нового випуску в емітента.

Опціон на продаж (put option, put) — опціон, який дає право, але не зобов’язує продати ф’ючерсний контракт або іншу цінність (крім товару) за даною ціною. Використовується при грі на зниження.

Опціон подвійний, стелаж (double option, put and call option) — право покупця купити або продати контракт чи іншу цінність (але не купити та продати одночасно) за базисною ціною. Використовується тільки на європейських біржах при надзвичайно несталій ринковій кон’юнктурі, коли важко передбачити напрям руху цін.

Опціон позичальни­ка (borrowers option) — опціон, який встановлює максимальну виплату процентної ставки.

Опціон покритий (co­vered option) — опціон, паралельно з яким була укладена протилежна у напрямі угода з ф’ючерсними контрактами.

Опціон при грошах (in-the-money option) — опціон, що володіє самостійною цінністю.

Опціон при своїх (at-the-money option) — опціон, базисна ціна якого дорівнює поточній ф’ючерсній ціні.

Опціон "пут" (put option, put, на продаж) — 1) опціон на продаж; дає право, однак не зобов’язує продавати ф’ючерсний контракт чи іншу цінність (крім товару) за даною ціною. Використовується при грі на зниження; 2) контракт, за яким інвестор, що купив опціон, набуває права протягом певного терміну продати за фіксованою ціною певну кількість акцій особі, яка виписала опціон.

Опціон-запит (status option) — опціон, що дає право на купівлю ф’ючерсного контракту за встановленою ціною в будь-який момент до закінчення терміну опціону.

Опціон-пропозиція (option offer) — опціон, що дає право на продаж ф’ючерсного контракту за встановленою ціною в будь-який момент до закінчення терміну опціону.

Ордер — у торгівлі цінними паперами має два значення:

а) сертифікат, що засвідчує власність на цінні папери;

б) сертифікат, що засвідчує право держателя на купівлю додаткових акцій даної компанії.

Основна сума (princi­pal) — сума, на яку продається або купується опціон.

Основний інструмент (underlying instrument) — інструмент, який є основою опціону. Наприклад, опціон на строкову угоду грунтується на строковому контракті.

Основні фонди (pro­duction capital funds) — вони складаються з споруд, будівель, транспорту, комп’ютерно-комунікаційних сис­тем та інших матеріальних засобів, які придбані біржею чи передані їй у власність або оренду засновниками і членами біржі в рахунок засновницьких паїв і вступних внесків.

Останній покупець (last buyer) — покупець на біржі, який, отримавши від продавця повідомлення про поставку товару, не ліквідує свою позицію в установлений час, а "зупиняє" повідомлення (shop to no­rice), тобто висловлює свою готовність прийняти поставку.

Осцилятор — індикатор, що використовується для аналізу ринку, який не має тенденції розвиватися в го­ризонтальному або наближеному до ньо­го напрямку, де наступні за тенденцією індикатори не можуть бути застосовані.

Оферта — формальна пропозиція певній особі укласти угоду з переліком усіх необхідних для її укладання умов.

Офіційний дилер — банк або інший фінансовий інститут, уповноважений урядом або центральним банком на здійснення операцій з цінними паперами, товарами і валютою на відповідних біржах.

П

Парафування — форма під­твердження згоди з виробленим вна­слідок переговорів текстом договору шляхом внесення представниками сторін своїх ініціалів у кінці погодженого тексту, а іноді й на кожній його сторінці.

Перевірити ринок — запитати у декількох фірм котирування цінних паперів, які знаходяться у позабіржовому обороті з тим, щоб встановити, яке котирування краще і скіль­ки акцій можна купити або продати за прокотированими цінами.

Передплатник — продавець опціону.

Переказний вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити при настанні терміну певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Перенесення (switch) — перенесення строку поставки з одного місяця на інший. Досягається шляхом ліквідації існуючого контракту з одночасним придбанням нового — з бажаним строком поставки.

Переобтяжений ринок — стан ринку, де панують декілька приватних осіб або угруповань, що може ускладнити ліквідацію відкритих позицій звичайним шляхом.

Перехідний залишок — відстрочка виконання угоди на біржі до наступного періоду шляхом виплати процентів.

Перший день повідом­лення — перший день, коли продавці товарів можуть інформувати покупців через розрахункову палату про свій намір поставити реальний товар на противагу строковому контракту.

Перші іпотечні облігації — вид корпоративних облігацій, які можуть бути випущені під значно нижчий процент, ніж беззакладні.

Підвищення курсу (appreciation) — підвищення курсу валюти згідно з ринковим попитом.

Підлеглі акції — обмежені акції, які дають право голосу, але меншою мірою (у розрахунках на акцію), ніж випущені тією ж компанією акції іншого класу. П. а. не дають їх держателям права участі в управлінні справами акціонерного товариства, якщо інше не передбачено його статутом.

Підлога (floor) — місце, де дозволено укладати угоди на біржі.

Підписка — купівля інвестиційним дилером цінних паперів нового випуску і перепродаж їх інституційним інвесторам.

Плаваючий валютний курс (floating exchan­ge rate) — курс, коли вартість валюти встановлюється лише на основі попиту і пропозиції.

Платіжна вимога — платіжний документ, що містить вимогу одержувача коштів до платника про сплату певної суми через банк; кредит на сплату розрахункових документів при наявності у платників тимчасових фінансових ускладнень, що виникають у зв’язку з недотриманням термінів надходження коштів і платежів, а також з інших причин.

Платіжне доручення — платіжний документ, що містить доручення платника банку про перерахування (переказ) з його рахунку певної суми на рахунок одержувача.

Побудова піраміда (Pyramidding) — збільшення спекулянтами кіль­кості біржових контрактів шляхом використання частини прибутку з існуючих контрактів для виплати депозиту за додатковими контрактами.

"Повзучий" стоп (trai­ling stop) — захисний стоп-наказ з умовою зміни його рівня згідно з підвищенням або падінням ціни.

Повідомлення про поставку, нотіс (notice of delivery, notice to tender, docket) — повідомлення, яке продавець подає за встановленою формою на ф’ючерсну біржу про його намір поставити реальний товар при виконанні біржового контракту.

Повільне зниження — ситуація, коли курси цінних паперів помірно знижуються, незважаючи на відсутність на ринку яскраво вираженої тенденції до реалізації паперів.

Повна відмова від ак­цепту — відмова від сплати грошових або товарних документів у повній сумі вимог.

Повне товариство — об’єднання декількох громадян і (або) юридич­них осіб для спільної господарської діяльності на основі договору між ними.

Поворотні префакції — компанії, що випускають префакції, часто резервують за собою право "відкликати" їх шляхом викупу. Це зручно для компанії, але не для інвесторів, оскільки П. п., як правило, передбачають невелику премію — компенсацію за можливий викуп.

Погодження з форвардної ставки (forward agreement, FRA) — погодження, на основі якого формується процентна ставка, що належить до виплати або одержання за даний капітал за певний період у майбутньому.

Подальший акцепт — спосіб здійснення платіжних операцій, при якому платіж здійснюють відразу ж після надходження вимог у банк платника.

Податок на цінні па­пери — 1) податок на емісію цінних паперів (акцій, облігацій тощо); ставки податку встановлюються залежно від виду паперу або від номіналу; 2) податок на біржові операції, стягується при переході права власності на цінні папери.

Пожвавлення цін (ral­ly) — короткострокове підвищення цін після зупинення їх падіння.

Позабіржова угода (over the counter) — угода, що укладена за телефоном, а не на біржі.

Позика (borrowing) — про­даж раніше купленого контракту і одночасно купівля контракту з довгострокової позиції (термін ЛБМ).

Позика з плаваючим процентом (floating rate loan) — позика, в якій процентна ставка встановлюється заново через певні проміжки часу.

Позитивний акцепТ —­ спосіб здійснення іногородніх розрахункових операцій, при яких покупець зобов’язаний протягом певного терміну підтвердити свою згоду на акцепт.

Позиція (position) — відкрита позиція (open position, open contracts) — ще не реалізована зобов’язання продавця чи покупця на біржі. Звідси довга (long) або коротка (short) позиція означає нереалізовану суму зобов’язань (контрактів), відповідно, на купівлю та продаж.

Позиція активна — 1) мі­сяці поставки, у яких сконцентрована біржова торгівля; 2) місяці поставки, в які ведеться торгівля і котируються ціни під час спеціальних біржових сесій (наприклад, березень, травень, липень, вересень, грудень).

Позиція біржова — місяць, в якому дозволена поставка товару за ф’ючерсним контрактом.

Позиція відкрита — ще не реалізоване зобов’язання продавця або покупця на біржі.

Позиція довга — непокритий (зобов’язаннями на ринку реального товару або контрактами на продаж) залишок ф’ючерсних контрактів на купівлю. Наприклад, якщо на ф’ючерсній біржі придбані контракти на 10 тис. т, а запаси товару становлять лише 7 тис. т, то П. д. становить 3 тис. т.

Позиція коротка — непокритий (зобов’язаннями на ринку реального товару або контрактами на купівлю) залишок ф’ючерсних контрактів на продаж.

Позиція покрита — продаж прав на купівлю певних цінних паперів за інші цінні папери, що знаходяться у власності продавця цих прав.

"Покинутий" ринок — повна відсутність інтересу до укладення угод.

Покриття (cover) — 1) страху­вання цінових ризиків; 2) зворотна купівля, відкуп контракту, який перед цим був проданий; 3) внесок грошей або цінних паперів як гарантованого завдатку (депозиту) проти можливих збитків з ф’ючерсної угоди.

Політичний ризик (poli­tical risk) — можливість понесення збитків або скорочення доходів з приводу зміни політики уряду.

Положення на ринку — взаємозалежність між попитом і пропозицією на будь-який вид цінностей на ринку.

Положення про відкриту заставу — захисний атрибут випуску цінних паперів, який передбачає, що певний ліміт на кількість облігацій, які випускаються із заставою, відсутній, але встановлюється пропорція облігацій додаткового випуску, наприклад, до вартості нових активів.

Положення про заставу нового майна — захисний атрибут випуску цінних паперів, за яким, крім майна, що належало компанії на момент випуску облігацій, всяке майно, що було придбане до моменту їх погашення, йде у ту ж заставу для посилення захисту держателів цих облігацій.

Положення про негативне запевнення — захисний атрибут випуску цінних паперів, згідно з яким при випуску беззакладних паперів вказується, що ніякі заставні облігації подальших випусків не будуть забезпечені майном, поки їм не будуть забезпечені беззакладні папери.

Попередній акцепт — спосіб здійснення розрахункових операцій, при якому платіжна вимога сплачується відразу ж після закінчення терміну акцепту.

Попередній договір — договір, згідно з яким сторони зобов’язуються укладати в майбутньому договори на передачу товарів, виконання робіт, надання послуг на умовах, передбачених П. д.

Портфель цінних паперів — всі цінні папери, які має у своєму розпорядженні інвестор. Портфель складається з секцій: облігаційної, простих акцій, префакцій тощо.

Поручительство — гарантії, внаслідок яких поручитель (гарант) зобов’язується перед кредитором іншої особи (боржника) відповідати за виконання зобов’язання цієї особи повністю або частково.

Поставка (delivery, tender, retender) — припинення зобов’язань за ф’ючерсним контрактом шляхом пропозиції реального товару. поставка може бути первинною (tender) та повторною (retender). В останньому випадку передбачається, що одну і ту ж партію знову поставлять за біржовим контрактом протягом одного місця поставки. Англійською — термін delivery охоплює усі види поставки.

Поставка з дотриманням правил (good deli­very) — у разі строкової угоди або опціону поставка товарів, які відповідають критеріям (вимогам) біржі стосовно кількості і якості.

Початковий внесок (ini­tial margin) — гарантійний внесок, що виплачується спочатку покупцем і продавцем строкового контракту або опціону для того, щоб гарантувати контракт.

Початковий маржовий депозит (initial margin) — сума, яку повинен внести кожний учасник ф’ючерсного ринку як заставу на свій маржовий рахунок в той момент, коли він дає замовлення на купівлю або продаж ф’ючерсного контракту.

Права на збільшення вартості акцій — форма опціону, при якій менеджеру корпорації надається право отримати готівкою різницю між ринковою вартістю акції і ціною, за якою корпорація зарахувала на його рахунок ці папери.

Право — тимчасова пільга держателя цінних паперів купити додаткові акції у даної компанії. П. продається і купується, тобто є типом цінних паперів.

Презентація — у банківській практиці пред’явлення переказного векселя особі, яка зобов’язана здійснити платіж.

Президент біржі — головна посадова особа на біржі. Його призначає керівний орган кожної біржі.

Премія (premium) — 1) вели­чи­на, на яку одна ціна вища за іншу. Звідси, "з премією" означає "за більш високу ціну"; 2) величина, сума, що сплачується покупцем опціону продавцю (передплатнику).

Префакція відносно дивідендів — пільга держателів префакції отримувати фіксований дивіденд, який виплачується з виручки, причому раніше, ніж дивіденди за прості акції.

Префакція відносно дивідендів — пільга держателів префакції отримувати фіксований дивіденд, який виплачується з виручки, причому раніше, ніж дивіденди за прості акції.

Префакція з плаваючим (змінним) курсом — акції, у яких дивідендні платежі змінюються залежно від рівня процента — якщо останній зростає, то зростає і дивіденд, і навпаки.

Префакція з участю — преференційні акції, які передбачають участь держателя в розподілі прибутку компанії та отримання належних йому дивідендів.

Префакція із сплатою у валюті — акція, прибуток на яку виплачується у валюті.

Преференційні акції — акції, що дають держателеві преференції (пільги), яких не мають інші співвласники корпорації: відносно активів; відносно дивідендів. Практично держателі префакції не мають право голосу, але у разі відсутності дивідендів, держателі акцій це право отримують.

Преференція відносно активів — пільга, що дає право власникам префакції у разі припинення бізнесу або розпуску корпорації вимагати задоволення претензій після задоволення претензій кредиторів.

Прибутковість акцій — річний дивіденд акції, виражений у процентах до її ринкової ціни.

Прибуток на папери (pa­per profit) — прибуток, який був би отриманий у разі ліквідації, на певну дату або за певною ціною, відкритих контрактів.

Приватна корпорація — вид акціонерного товариства, у якого небагато акціонерів, а переважна кількість акцій (як правило, 80—90 %) належить одному власнику, вузькій групі акціонерів або членам однієї сім’ї.

Привілегії (пільги) лістингу — 1) престиж у інвесторів; 2) кращі умови кредитування; 3) первинна вартість компанії при злитті і поглинанні; 4) полегшується надалі облігаційне фінансування; 5) відмінна видимість ринку; 6) володіння акціями своєї компанії набуває для співробітників більш вагомого значення, завдяки чому підвищується їх заінтересованість в купівлі акцій; 7) більший обсяг інформації; 8) первинна вартість для застави; 9) полегшується оцінка акцій з метою оподаткування.

Привілейована акція — акція, що гарантує їх держателям отримання дивідендів у фіксованих процентах від номінальної вартості акції незалежно від результатів господарської діяльності акціонерного товариства, а також дає їм переважне порівняно з іншими акціонерами право на отримання частини майна, що залишилося після ліквідації акціонерного товариства.

"Прийму у будь-якому вигляді" — наказ, який передбачає, що клієнт прийме будь-яку кількість акцій, аж до замовленого максимуму. Протилежне цьому замовленню — замовлення "все або нічого".

Принципові операції — купівля дилером цінних паперів на своє ім’я і за свій рахунок з метою наступного їх перепродажу.

Припинення зобов’яза­нь за ф’ючерсним контрактом (closing out) — 1) ліквідація відкритої позиції шляхом офсетної операції; 2) ліквідації або відкупу біржового контракту.

Прихована цінність орде­ра — різниця між ринковою ціною акцій і його виконавчою ціною. Наприклад, ордер на купівлю простої акції за 50 грн. при ринковій ціні 60 грн. має П. ц. о. — 10 грн.

Провідні індикатори (leading indecators) — ринкові індикатори, що інформують про стан економіки на найближчі місяці. Перелічимо деякі з них: середній робочий тиждень на виробництві, кількість нових робочих місць, кількість нових замовлень на споживчі товари з урахуванням інфляції, швидкість доставки нових товарів, кількість нових підприємств, кількість контрактів на нові заводи і обладнання, зміна цін на сировину й акції.

Програшний (out-of-the-mo­ney) — опціон, ціна угоди якого нижча за існуючу на ринку ціну основного інструмента.

Продавати цінні папери, не маючи їх в наявності (short) — становище на ринку, коли дилер продає цінні папери, не маючи їх в наявності, з розрахунку купити їх пізніше за значно нижчою ціною.

Продати маржу — продати ф’ючерсний контракт на найближчу дату, а купити на далеку.

Пролонгація (англ. prolon­gation) — продовження терміну виконання договору, терміну дії повноважень тощо.

Прорив ринку — розвиток кон’юнктури всього ринку або його окремих секторів за межі того рівня, коли стає очевидним опір продавців або покупців.

Проспект — документ, що пред’являється в державну інстанцію з метою отримання дозволу на первинне розміщення цінних паперів, який містить повну інформацію про цінні папери, що випускаються і про саму компанію.

Проста форвардна уго­да (outright) — проста валютна операція, що не пов’язана з іншими одночасними операціями, або ж купівля, чи продаж валюти.

Прості операції на строк — стабільні операції, за якими зобов’язання повинні бути виконані у певні терміни, продавець зобов’язаний здати, а покупець прийняти папери або товари у встановлений термін за фіксованими при укладенні угод курсами або цінами.

Протест — юридично оформлена відмова від сплати або акцепту векселя; опротестовані векселі не приймаються до обліку або в забезпечення.

Протилежні сторони (counterparhy) — сторони, які беруть участь в угоді.

Професіонал (profession­al) — спекулянт, який весь свій час присвячує спекулятивним угодам на різницю.

Пряме котирування — курс іноземної валюти, виражений в одиницях місцевої валюти.

Прямий курс (direc­trate) — це перемінна сума місцевої валюти, яка рівноцінна фіксованій сумі іноземної валюти. Як правило, іноземна валюта котирується через 100 одиниць.

Прямі облігації — вид корпоративних облігацій, які можуть бути випущені фірмами, що не мають активів для застави, або, навпаки, великими фірмами з високим кредитним рейтингом, яким немає потреби закладати активи.

Публіка (publie) — дрібні спекулянти, непрофесіональні торгівці на біржі.

Пункт (point) — мінімальне коливання ціни на біржі. Ця одиниця використовується для підрахунку премій та знижок уверх-вниз відносно базису (on and off the basis), а іноді — для підрахунку повної ціни.

Пункт доставки (deli­very) — призначене біржею місце доставки або одержання товарів, щодо яких закінчилися терміни ф’ючерсних контрактів.

Пут-опціон (put option) — право на продаж ф’ючерсного контракту. Власник (покупець) П.-о. має право зайняти коротку позицію, а продавець опціону зобов’язаний поставити ф’ючерс за обумовленою ціною.

Р

Реакція (reaction) — короткострокове падіння цін після зупинки пожвавлення.

Реалізація (realizing) — 1) розір­вання спекулятивної угоди; 2) ліквідація контракту з метою отримання за нього прибутку.

Реальний товар — товар з негайною поставкою на склад або поставкою у майбутньому, який володіє індивідуальними властивостями, на противагу ф’ючерсному контракту, що завершується, як правило, офсетною операцією.

Реальні фізичні товари — фактично існуючі товари, які можуть бути поставлені з сплатою готівкою як негайно, так і в обумовлені терміни, на відміну від товарів строкових ф’ючерсних контрактів, що передбачають маржу.

Ревальвація — підвищення державного курсу валюти щодо валюти інших країн і міжнародних розрахункових грошових одиниць.

Реєструвати курс згідно з ринковим курсом (mark — tomarket) — переоцінювати (у бік підвищення) позицію щодо строкових угод згідно з існуючою ринковою кон’юнктурою.

Реінвестування дивідендів — компанія використовує частину дивідендів на купівлю своїх додаткових акцій.

Рейтерс (reuters) — система передачі інформації на екрані.

Рейтинг (цінного паперу) — у цьому випадку рівень ризику для інвестора. Переміщення цінних паперів з одного Р. на інший (особливо з високого на низький) впливає на ціну паперів. Найбільш відомі служби, які займаються аналізом цінних паперів: у США "Стандард енд Пурз" і "Мудиз інвесторз сервіс", у Канаді "Кенедієн бонд рейтинг сервіс".

Рейтинг — вилучений — рейтинг облігації за оцінкою "Кенедієн бонд рейтинг сервіс". Компанії, облігації яких позбавляються рейтингу, випробовують серйозні фінансові або оперативні проблеми, майбутнє їх незрозуміле, й існують сумніви, що борг буде погашений.

Реллі (raliy) — пожвавлення попиту, короткочасне підвищення цін.

"Рентген індикатор" промінь Едлера (Edler-ray) — технічний індикатор, що визначає співвідношення сил "биків" і "ведмедів" на ринку цінних паперів та відслідковує його зміни.

Репорт (франц. report) — біржова угода на термін, що укладається з розрахунку на підвищення курсу цінних паперів з метою отримання курсової різниці.

Ретрективні префакції — преференційні акції, держателі яких можуть змусити компанію погасити акції у певний момент за певною ціною, використовуючи для цього свої пільги вилучення і пред’явивши компанії акції для погашення.

Ризик (risk) — вірогідність того, що реальний дохід від економічної діяльності буде нижчий від очікуваного.

Ризик базисний (basis risk) — ризик, який полягає в тому, що ціна похідного інструмента буде відрізнятися від ціни основного товару.

Ризик валютний (risk of currency depreciation) — небезпека валютних втрат, що мають місце у зв’язку із зміною курсу іноземної валюти щодо національної валюти при проведенні зовнішньоторговельних кредитних і валютних операцій.

Ризик економічний (ekonomic risk) — довгостроковий ризик конкурентоспроможності компанії, який має місце у зв’язку із змінами валютних курсів й інших зовнішніх факторів.

Ризик інфляції (inflation risk) — можливість понесення збитків чи скорочення доходу з приводу зміни темпу інфляції.

Ризик казни (treasury risk) — ризик, що виникає при проведенні організацією операції на грошовому ринку.

Ризик кредитний (credit risk) — імовірність несплати боргу з платежів і зобов’язань у встановлений контрактом (договором) термін.

Ризик неплатежу з позики (credit risk) — імовірність того, що інша сторона не виконає зобов’язань угоди.

Ризик операційний (operation risk) — валютний ризик, який має місце за умови, що операція (угода) оцінюється в іноземній валюті.

Ризик переказу (transla­tion risk) — ризик, що має місце при зміні валютного курсу, який виникає у зв’язку з переоцінкою вартості активу і пасиву в іноземній валюті.

Ризик за угодою (tran­sac­tion risk) — ризик, що має місце при зміні валютного курсу, який виникає у зв’язку з тим, що ціна угоди встановлюється в іноземній валюті.

Ризик процентний — імовірність збитків або зменшення прибутку як результат змін у процентних ставках.

Ризик систематичний (systemstic risk) — звичайний ризик при будь-якому страхуванні, що виникає в результаті загальних змін в економіці.

Ризик трансляційний — валютний ризик, що виникає із-за переоцінки коштів і зобов’язань, які виражаються в іноземній валюті.

Ризик фінансовий (financial risk) — ризики, що властиві ринковим грошовим операціям, які проводяться будь-якою організацією.

Ризик, що має місце при зміні процентної ставки (interest rate risk) — імовірність понесення збитків або скорочення доходів із-за зміни процентної ставки.

Ринкова (курсова) ціна державних облігацій — ціна, за якою вони купуються або продаються на грошовому ринку.

Ринкова вартість — 1) поточна ціна на товар, цінні папери, валюту; 2) рівень ціни, за якою товари або цінні папери можуть бути реалізовані.

Ринкова ціна конвертованих облігацій — ціна, яка визначається інвестиційною вартістю цих облігацій і ціною простих акцій, вибраних для конверсії.

Ринкове замовлення — форма замовлення на купівлю-продаж акцій або облігацій за найкращою ціною ринку.

Ринковий профіль (market profile) — технічний індикатор, що вимірює акумулювання і розподіл на ринку. Базується на використанні інформації реального часу і використовується в грі протягом одного дня.

Ринковий репортер (market reporter) — співробітник біржі, що знаходиться біля торгової ями і веде запис цін під час торгівлі.

Ринкові сили — умови, що впливають на попит і пропозицію на вільному ринку, визначальні ціни, поведінку посередників, продавців і покупців, кредиторів і позичальників.

Ринок нерішучий — ринок, що оцінює нові фактори.

Ринок "биків" (market bull) — ринок, на якому діють тенденції щодо підвищення цін.

Ринок важкий — стан на ринку, коли кількість наказів продати товар перевищує кількість доручень купити його.

Ринок "ведмедів" (mar­ket bear) — ринок, на якому ціни загалом падають і спостерігається тенденція прискорення цього падіння.

Ринок дійсний — 1) ринок, на якому брокер може здійснити операцію на велику суму; 2) котирування цін на ринку великих операцій.

Ринок з недостатнім попитом — активний і конкурентоспроможний ринок, на якому поєднуються великий обсяг операцій і вузький розрив між цінами покупців і продавців.

Ринок закритий — ринок, на якому курс покупця рівний курсу продавця.

Ринок легкознижуваль­ний — ціни встановилися на низькому рівні і свідчать про тенденцію до зниження.

Ринок ліквідний — ринок, на якому угоди купівлі-продажу укладаються без будь-яких обмежень.

Ринок малоактивний — незмінні ціни при відсутності операцій.

Ринок "навпаки" — ринок строкових товарних (ф’ючерсних) операцій, де ціни на товари на умовах поставки протягом найближчих місяців вищі, ніж на ті ж товари на умовах поставки в більш пізні терміни, тобто ціни встановлені навпаки.

Ринок невпевнений — відсутність певної тенденції через брак реальних пропозицій купити чи продати товар або відсутність можливості встановити реальний рівень цін.

Ринок нерівномірний — котирування деяких термінів поставки вище, а деяких нижче.

Ринок несталий — швидкий і безладний рух цін.

Ринок покинутий — повна відсутність інтересу до укладення угод.

Ринок покупця — ситуація на ринку, коли пропозицію виробників і продавців товару перевищує попит на нього за існуючими цінами, внаслідок чого ціни падають.

Ринок продавця — ситуація на ринку, коли продавці мають перевагу, оскільки потреби покупців придбати що-небудь за запропонованими цінами перевищують можливості продавців з насичення ринку.

Ринок реального товару (cash market, spot market, physical market, actual market) — ринок, на якому ведеться торгівля реальним товаром, де укладаються угоди як з негайною поставкою (спот), так і з поставкою на строк, у майбутньому. Форми організації ринку реального товару включають аукціони, довгострокові контракти, телефонно-телексний ринок, одноразові операції, тендери, біржі реального товару тощо.

Ринок сильний — ціни товарів значно вища і зростає.

Ринок слабкий — ціни товарів значно нижча і продовжує знижуватися.

Ринок спокійний — 1) укладається невелика кількість угод з пропозицією так, що ціни можуть дещо знизитися через брак попиту; 2) найбільша активність, але ціни практично незмінні.

Ринок спот (spot market, cash market) — ринок, на якому ведуться торги з негайною поставкою.

Ринок сталий — ринок зберігає поточний рівень цін при відсутності яскраво вираженої тенденції у будь-який бік.

Ринок цінних паперів — частина фінансового ринку (крім ринку банківських позик), на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів.

Рівноважна ціна (eguilib­rium pice) — ціна, за якою пропозиція товарів на певному ринку відповідає попиту на них. Для виробника — це ціна, яка забезпечує йому максимальний дохід.

"Розпаковані" акції — новий вид акцій, які з’явилися приблизно три роки тому, коли чотири американські корпорації оголосили про намір викупити випущені ними в обіг прості акції і "розбити" кожну на три частини, кожна з якої буде відігравати роль самостійного цінного паперу.

Розрахунки платіжними вимогами — основна форма іногородніх розрахунків. Широко використовуються при платежах за відвантажені або відпущені товарно-матеріальні цінності, надані послуги або виконані роботи.

Розрахунки шляхом заліку взаємних вимог (взаємні заліки) — розрахунки, які проводяться шляхом погашення взаємних грошових вимог і зобов’язань боржників і кредиторів без здійснення платежу.

Розрахункова палата (clearing house, settlement house) — установи при біржах або незалежні корпорації, які здійснюють розрахункові функції щодо біржових угод: реєструють контракти, виступають гарантом їх виконання, встановлюють розмір депозиту, правила розрахунків, у тому числі при поставці товару за біржовими контрактами.

Розрахунковий день — на біржі дата завершення розрахунків з укладених угод.

Розрахунковий ризик (settlement risk) — вірогідність того, що всі адміністративні процедури щодо поставок фінансових інструментів не будуть своєчасно виконані, і, як результат, учасник угоди зазнає збитків.

Розрив (break, gap) — 1) break — несподівано різке зниження ціни товару; 2) gap — таке різке зниження ціни товару, коли мінімальна ціна попереднього дня (періоду) вища за максимальну ціну поточного або таке різке підвищення ціни товару, коли максимальна ціна попереднього дня (періоду) була нижча мінімальної ціни поточного дня.

RSI (Relative Strength Index) — осцилятор, що вимірює силу будь-якого об’єкта торгівлі шляхом стеження за змінами його цін закриття. Він або лідирує, або ж збігається з тенденцією, але ніколи не відстає від неї.

С

Самостійна цінність (внутрішня цінність) — вартість опціону, якби він був реалізований негайно. Так, опціон на купівлю має самостійну цінність, якщо ф’ючерсна ціна вища за ціну здійснення опціону, що дозволяє держателеві опціону купити ф’ючерсний контракт нижче біржового котирування в даний момент часу.

Свіч (switch) — перенесення терміну поставки з одного місяця на інший. Досягається шляхом ліквідації існуючого контракту і одночасного придбання нового з бажаним терміном поставки.

Своп (swap) — контракт щодо обміну процентними борговими зобов’язаннями (з твердим або плаваючим процентом, що сплачується будь-якими видами законного платіжного засобу) й інколи капіталами, на які нараховується процент.

Своп валютний (currency swap) — обмін процентів і капіталів у різних валютах.

Своп на процентну ставку (interest rate swap) — обмін процентних облігацій або грошових надходжень в одній і тій же валюті.

СВОТ (Chicago Boaid of Trade) — Чиказька торгова палата (Чиказька торгова біржа).

Сег (sag) — зниження цін, тенденція поступового відступу (зниження) цін.

Сезонність (seasonal) — тенденція цін до їх підвищення або спаду в певний період часу. Зернові і олійні культури мають особливо відчутну сезонну картину, що збігається з циклом виробництва. Меншою мірою сезонність виявляється при торгівлі облігаціями або валютою, які не мають аналогічного виробничого циклу.

Серіальні облігації — облігації, за які частина боргу виплачується щорічно, процентні платежі скорочуються, тому якість облігацій, що залишаються в обігу, підвищується.

Сертифікат — 1) документ, що засвідчує якість товару, який видається компетентними органами на основі експертизи товарів; 2) документ, що засвідчує власність або надання кредиту підприємству. С. видається емітентом власнику цінного паперу на першу вимогу останнього. С. може представляти будь-яку кількість паперів; 3) депозитний і ощадний. С. банку — це письмове свідоцтво, що засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого терміну депозиту і процентів.

Сесія — час, протягом якого ведеться біржова торгівля певним товаром, зокрема цінним папером. Наприклад, на фондових біржах існує своя сесія для акцій, сесія для опціонів і т. д.

Сетлмент (settlement) — 1) розрахунок з біржових операцій; 2) частота, з якою підраховуються розрахункові ціни і стягується маржа, тобто щоденний або тижневий ліквідаційний період.

Сині корінці — акції великих компаній, які регулярно сплачують дивіденди.

Система безперервного звірення — вид торгівлі на біржі, коли відбувається звірення пропозицій і заявок.

Simex (Singapore interna­tional monetory exchange) — Сінгапурська міжнародна валютна біржа.

Сіф (вартість, страхування, фрахт) — набір умов у контракті щодо умов доставки товару. Цей термін виник від початкових букв англійських слів, що означають: вартість, страхування, фрахт і вказують на те, що за таких умов доставки товару в його продажу ціну включається ціна власне товару, вартість його страхування і транспортування до порту призначення (ціна cif вища за ціну ФОБ).

Скальпер (scalper, filoor speculator) — повноправний член біржі, який спекулює на коливаннях ціни, що відбуваються протягом дуже короткого проміжку часу, часто — декількох хвилин.

Сквіз (squeeze) — відносно невеликий корнер, який має місце при поставках в один конкретний місяць або на один конкретний сорт (часто — в результаті затримки прибуття товару).

Складський варант, складське свідоцтво (warehouse receipt, warehouse warrant, warrant) — документ, який засвідчує, що певна кількість товару була отримана складом біржі (часто — будь-яким складом). Ця роз­писка стає документом, який може бути предметом угоди і використовується для передачі права власності на товар продавцем покупцеві.

"Слабкий" — ціни значно нижчі і продовжують знижуватися.

СМЕ (Chicago Mercantile Exchange) — Чиказька товарна біржа.

Спектейл (spectail) — брокер, який має справу з дрібними клієнтами, але концентрує увагу на створенні і фінансуванні своєї власної спекулятивної позиції.

Спекуляція (speculation) — 1) операції на біржі, які проводяться з єдиною метою одержання прибутку із-за коливання цін; 2) дія, протилежна хеджуванню. Хеджування передбачає збалансування між ринком реального товару та біржею, а будь-яке порушення балансу між двома ринками є спекулятивним. Таким чином, можливе використання терміну "спекуляція" у значенні утримання від хеджування.

"Спокійний" — 1) укладається невелика кількість угод з пропозицією так, що ціни можуть дещо знизитися через брак попиту; 2) невелика активність, але ціни практично незмінні.

Спот-ринок — ринок, на якому ведеться торгівля реальним товаром, а операції улагоджуються протягом декількох днів від дня укладення.

Спред (spread) — 1) одночасна купівля та продаж ф’ючерсних контрактів на один і той же товар з різними строками поставки або на два різні, але взаємопов’язані товари; 2) одно­час­на купівля та продаж ф’ючерсних контрактів із невзаємопов’язаними товарами з метою зниження сплачуваних податків — податковий спред; 3) одно­часна купівля та продаж опціонів одного типу, але за різними базисними цінами або з різним періодом до моменту закінчення опціону, або за різними базисними цінами і з різним періодом; 4) розмах коливання цін.

Спред, розрахований на зниження цін (bearspread) — вид торгівлі опціону, який розрахований на імовірне падіння цін.

Спред, розрахований на підвищення курсу (bullspread) — вид торгівлі опціону, який розрахований на імовірне підвищення цін.

Спредер (spreader) — біржовий торговець, який одночасно купує і продає контракти на різні місяці з метою одержання прибутку від зміни різниці цін в майбутньому.

Ставка угоди, або ціна (strike rate or price) — ставка, за якою опціон може бути використаний.

Старший трейдер — трейдер, який призначається у разі, якщо біржа має декілька співробітників у торговому залі.

Статутний капітал — передбачена статутом максимальна кількість простих і привілейованих акцій, які корпорація може випустити. Для збільшення або зменшення кількості статутних акцій корпорація може змінити статут.

"Стелаж"  — вид строкової операції з премією, згідно з якою платник премії набуває права сам визначати свій стан в операції, при настанні терміну оголосити себе покупцем або продавцем, причому він зобов’язаний або купити у свого контрагента, одержувача премії, цінні папери за вищим курсом, або продати їх за нижчим курсом, що зафіксований в операції.

"Сталий" — зберігає поточний рівень цін при відсутності яскраво вираженої тенденції в будь-який бік.

Стоп-замовлення — замовлення, яке підлягає виконанню як "ринкове", якщо ціна фасовки значно нижча за певну стоп-ціну клієнтом. Крім того, це може бути замовлення, що поступило від особи, яка продала акції з короткої позиції для зменшення збитку, якщо ціна акцій почне зростати.

Стоп-захисний (protective stop) — стоп-наказ брокеру купити або продати товар, коли ціна досягає або перевищує обумовлений рівень.

"Стоп-ліміт" (stop-limit) — наказ про купівлю цінних паперів за певним курсом; після досягнення обумовленого рівня ціни діє як наказ, що обмежений умовами.

Стохастик (stochastic) — індикатор, який ідентифікує цінові тенденції і їх зміни шляхом спостереження за розміщенням цін закриття серед останньої серії максимумів і мінімумів ринку. Він базується на спостереженні, якщо ціни зростають, то денні їх рівні закриття мають тенденцію бути ближче до значення останнього в серії максимуму.

Стредл (straddle) — строкова арбітражна угода, суть якої в одночасній купівлі і продажу одного і того ж або різних фінансових інструментів на різні або однакові терміни, для одержання прибутку від зміни співвідношення між двома цінами.

Стренгл (strangle) — різновид торгових операцій з опціонами, які здійснюються з урахуванням мінливості.

Сукупний ризик — повна відповідальність банку перед клієнтом з двох операцій, що здійснюються одночасно: касової і форвардної (строкової).

Сьогодні/завтра (today/tomorrow) — одночасна купівля і продаж валюти за курсом сьогоднішнього дня, а не наступного, чи навпаки.

Т

Тверда заявка — заявка трейдера про готовність сплатити певну ціну за певну кількість облігацій.

Тверда пропозиція — заява трейдера про готовність продати певну кількість облігацій за певною ціною. Т. п. залишається тільки на час телефонної розмови з іншим трейдером (якщо спеціально не обумовлене інше).

Твердий валютний курс (fixed exchange rate) — офіційний курс, що встановлюється керівними фінансово-кредитними уста­но­вами для однієї чи декількох валют. Здебільшого навіть тверді валютні курси можуть коливатися в певних межах.

Телерейт (telerate) — система передачі інформації на екрані.

Телефонний клерк (phone clerk) — співробітник, якого наймає кожна ф’ючерсна комісійна фірма, у функції якого входить передача замовлень, що передаються брокерами за телефоном. Ця робота регулюється біржею, і вона випускає спеціальні значки, які дають змогу відрізняти телефонних клерків від інших діючих осіб в торговому залі. У Чикаго член біржі також має право приймати телефонні замовлення, однак посильний — ні.

Телефонно-телексний ринок — форма організації торгівлі реальним товаром на ринку, на якому діє ф’ючерсна біржа. Операції на такому ринку здійснюються на основі типових контрактів, розроблених асоціаціями торговців. Головне місце в торгівлі посідають посередники, контракти укладаються переважно за телексом або факсом, повідомлення за якими є законним підтвердженням факту здійснення операції.

Тенденція ринку — основний напрям у розвитку цін, попиту і пропозиції на ринку.

Тенденція щодо підвищення курсу (bullish consensus) — термін служить для оцінки готовності до підвищення курсу в оптових торгах, що відбуваються у сфері промисловості; під цим розуміється процентне співвідношення аналітиків і оптових торговців, які підтримують тенденцію щодо підвищення цін на даний товар.

Тендер — конкурсна форма розміщення замовлень на закупівлю на світовому ринку обладнання або залучення підрядчиків для спорудження комплексних об’єктів, виконання інших робіт, включаючи надання консультаційних, будівельних, технологічних, комплексних послуг. Умови конкурсу оголошуються заздалегідь.

Термін погашення (термін боргового зобов’язання) (maturity) — період часу, протягом якого цінний папір з фіксованим доходом повинен бути погашений. Наприклад, здійснена поставка товару або цінного паперу. Терміни операцій більш тривалі, ніж на фондовій. Найбільш поширений термін — до 6-ти місяців. Для кожного товару встановлюються стандартні терміни ліквідації строкових операцій, що полегшує діяльність розрахункових палат.

Термін угоди (time bargain) — визначення фондової біржі для строкових угод, що означає період, після закінчення якого угода повинна бути реалізована.

Тета (theta) — швидкість зміни премії опціону залежно від часу.

Технічна зміна цін (підвищення або зниження) (technical rally, decline) — рух цін під впливом умов, що розвиваються всередині самої біржі та не залежать від факторів зовнішнього попиту і пропозиції на реальний товар. Ці умови включають зміни в кількість відкритих контрактів, обсяг операцій, ступінь попереднього руху цін та наближення першого дня поставки.

Технічний аналіз (technical analysis) — дослідження попиту та пропозиції на цінні папери і товари, що базується на вивченні цін і обсягів торгівлі. Технічний аналіз використовує графіки і комп’ютерні програми для розуміння ринкових тенденцій з метою передбачення наступних змін цін. Т. а. застосовується для короткострокових прогнозів.

Тимчасова цінність (time value) — величина, на яку премія опціону перевищує самостійну цінність. Залежить від динамічності цін та часу, який залишається до припинення права на опціон.

Тік (tick) — мінімальне коливання ціни строкової угоди або опціону.

TIFFE (Tokyo International Financial Futures Exchange) — Токійська міжнародна фінансова біржа строкових контрактів.

Товар (commodity) — предмет торгівлі або продукт, який може бути використаний для комерції. У вузькому розумінні — продукт, яким торгують на товарній біржі. Типи товарів включають сільськогосподарську продукцію, метали, нафту, іноземну валюту, фінансові інструменти та індекси тощо.

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, статутний фонд якого розділений на частки визначених засновницькими документами розмірів.

Товарна біржа — організаційний ринок біржових товарів з фіксованим членством і правилами торгівлі. На т. б. торгують головним чином товарами однорідної і стабільної кількості, причому більшість угод укладається на умовах майбутньої поставки. Товари продаються за стандартами, що мають перелік основних ознак (якість, сорт тощо); встановлюються певні розміри контрактів. Найбільші товарні біржі зосереджені в Лондоні, Нью-Йорку та Чикаго.

Товарний арбітраж — 1) операція одночасної купівлі і продажу на двох або декількох ринках з метою отримання прибутку від різниці в цінах на один і той же товар. Різниця в цінах може виникати у зв’язку з коливаннями попиту і пропозиції на окремих ринках, державним втручанням, під впливом валютних чинників; 2) операції на одному і тому ж ринку, здійснювані з метою отримання прибутку від будь-якої незвичайної різниці у котируванні цін на товар, з різними термінами поставки ("арбітраж у часі").

Товарний фонд — об’єднання капіталів інвесторів, як правило, дрібних, за принципом взаємних фондів. Кошти акумулюються у вигляді внесків або шляхом продажу паїв (акцій) для вкладення в біржові операції, в запаси товарів, операції на фондових і валютних біржах.

Товарні запаси (stock-in-trade, stock of commodities) — обсяг товарів, що постійно знаходяться у сфері біржових складських комплексів. Формування біржових товарних запасів об’єктивно зумовлено процесом забезпечення біржової діяльності (купівлі-продажу) і задоволення потреб учасників біржової операції.

Торги — змагальна форма закупівлі товарів, коли покупець оголошує конкурс для продавців на товар з певними техніко-економічними характеристиками.

Торги відкриті (публічні) — торги, до участі в яких запрошується всі бажаючі фірми. Оголошення про їх проведення публікуються в періодичній пресі.

Торги гласні — торги, при проведенні яких тендерний комітет розкриває пропозиції і оголошує їх основні умови у присутності представників фірм, які беруть участь у торгах.

Торги закриті — торги, до участі в яких запрошується обмежена кількість фірм.

Торги негласні — торги, при проведенні яких тендерні комітети не розкривають пропозицій у присутності учасників торгів і не публікують відомостей про те, яка фірма отримала замовлення. Характерні для Скандинавських країн.

Торгівля з самим собою (selftrading) — процедура, за допомогою якої брокер реєструє купівлю і продаж за однією ж ціною.

Торгівля опціонами з урахуванням встановлення їх вартості на базі спеціальної моделі ціноутворення (vitual on trade) — торгівля опціонами, метою якої є отримання прибутку завдяки різниці між теоретичною ціною опціону і його фактичною ціною на ринку.

Торговець (trader) — будь-яка особа, яка укладає угоди на біржі, в тому числі й спекулянти.

Торговий брокер — забезпечує просування товарів від виробників до споживачів. У зарубіжній практиці промислові і торгівлі фірми досить широко користуються послугами брокерів, які розрізняються за характером діяльності, формами розрахунків і стимулювання. Найбільш відомі типи — агенти, комівояжери, консигнатори.

Торговий дім (trade house) — брокерська фірма, яка в основному проводить операції з реальним товаром за власний рахунок або від імені виробників, споживачів чи інших груп, які торгують даним товаром. Торгові доми, як правило, самі проводять операції на біржі.

Торговий ліміт — 1) максимальна кількість товару, яка може бути куплена або продана будь-якою особою за один день, протягом якого укладаються угоди; 2) максимальна ф’ючерсна позиція, яку дозволяється тримати будь-якій особі; 3) максимально дозволений рух цін протягом одного дня.

Точний лот — партія товару, ціна якого визначається офіційним котируванням цін на біржі.

Трансфер (transfer olud) — документ, що засвідчує право фізичної або юридичної особи на одержання у власність цінних паперів (або частини в капіталі), які раніше належали іншій особі.

Траст-компанія — установи, що створюються для управління за дорученням майном і цінними паперами корпорацій та окремих осіб.

Тратта — перевідний вексель. Один з основних розрахункових документів у зовнішній торгівлі, що являє собою безумовний письмовий наказ однієї особи сплатити іншій при пред’явленні цього документа або у певний термін певну суму грошей пред’явнику, або вказаній у документі особі.

Трейдер (атторней торгового залу) — 1) біржовий спекулянт. Член біржі, який торгує для себе; 2) безпосередній виконавець замовлень на купівлю-продаж цінних паперів у торговому залі біржі, працівник брокерської фірми.

Тренд (trend) — напрям, у якому змінюються ціни.

Тредова лінія (trendline) — пряма лінія, що поєднує довгострокові максимуми і мінімуми ринку. Нахил тредової лінії доверху або донизу свідчить про напрям підвищення чи зниження тенденції. Т. л. є інструментом технічного аналізу у визначенні поворотів ринку і пошуку сприятливих для укладення угоди моментів.

Тривалість (duration) — середній за тривалістю період часу, протягом якого приймаються надходження готівкою від цінних паперів з фіксованим доходом. Використовується для визначення чутливості процентної ставки.

Тяжкий ринок (heavy market) — стан на ринку, коли кількість наказів продати перевищує кількість доручень купити.

У

Угода — дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Угода А/А, товар проти ф’ючерсів (sales against actuals, A/A expil transaction, exchange of spol, cash commodity for futures, exchange for physicals) — угода, при якій ф’ючерсний контракт передається покупцем продавцю одночасно з переходом титулу власності на реальний товар. При цьому ціна ф’ючерсного контракту приймається за базу, а кінцева ціна контракту формується зі знижкою чи надбавкою до бази. Як правило, застосовується, коли обидві сторони угоди мають протилежні хеджи відносно одного й того ж місяця поставки.

Угода арбітражна (arbitrage contract) — операція, що має на меті одержання доходу від перепродажу товарів (контрактів за більш вигідними цінами). Класифікують арбітражні угоди за часом і простором. Арбітражні угоди за часом укладаються на одному і тому ж ринку і одержують вигоду від сприятливої зміни цін у майбутніх періодах. Арбітражні угоди в просторі укладаються одночасно на різних ринках і отримують прибуток від реалізації рівня цін на один і той же товар на цих ринках.

Угода на реальний товар (spot tansactions) — угода з реальним товаром укладається: на основі попереднього огляду товару (за зовнішнім виглядом, за даними біржової експертизи) і без попереднього огляду товарів (за зразками, стандартними, за обумовленою середньою чи мінімальною якістю товару) за готівку або у формі угоди на строк. Може укладатися на товар, що знаходиться під час торгів на території біржі, зокрема, на складах, що їй належать, або очікуваний до прибуття на біржовий склад в день торгів до закінчення біржових зборів; на товар, що знаходиться в момент укладення угоди в дорозі, на відвантажений або готовий до відвантаження товар.

Угода опціон (option deal) — особливий вид біржових операцій, що передбачає укладення договірних зобов’язань купити або продати певний вид цінностей або фінансових прав за раніше встановленою в момент укладення угоди ціною в межах погодженого періоду.

Угода про банківську групу — угода, яка укладається при випуску цінних паперів, дає право дилеру запросити обмежену кількість інших дилерів для участі в розміщенні випуску, з якими він розділить власність на випуск, відповідальність за його збут і прибуток.

Угода про групу збуту — необхідний документ при продажу нових облігацій, який дозволяє дилеру запропонувати цінні папери іншим посередникам для подальшого перепродажу роздрібним клієнтам.

Угода строкова (future) — погодження, на основі якого можна купити або продати в майбутньому стандартну кількість певного товару за погодженою ціною.

Угоди ф’ючерсні (строкові) (futures deal) — акт купівлі-продажу права на майбутній товар, тобто об’єктом торгівлі є не фізичний товар, а його паперовий вираз — ф’ючерсний контракт. Угода закінчується не поставкою товару, а ліквідацією контракту (закриттям позиції), тобто якщо хтось купив контракт (відкрив позицію), то повинен в подальшому його продати, і, навпаки, якщо хтось продав контракт, то повинен його викупити. При укладенні ф’ючерсної угоди в контракті фіксується ціна товару і строк його поставки. Строк поставок визначаються спеціально прийнятими на біржах стандартами.

Універсальна біржа — термін, який визначає, що на даній біржі дозволено здійснювати не тільки строкові угоди реальним товаром, але й інші операції (у тому числі маються на увазі угоди з нерухомістю і цінними паперами).

Уош (wash) — примітивна форма розрахункової угоди в ранній період діяльності бірж, за якою двосторонні розрахунки з продажу і купівлі здійснювалися між парами брокерів, із проведенням платежу тільки у вигляді різниці.

Уошаут (wash-out) — зведення нанівець розрахунковою палатою зобов’язань за контрактами шляхом заліку взаємних вимог при підрахунку чистої позиції брокера.

Усереднення — система спекуляції, при якій бізнес починається тільки з частиною коштів спекулянта. Метою цього є забезпечення середнього рівня цін для подальшого здійснення інвестицій усіх коштів.

Утримувач опціону (holder, buyer of an option) — особа, яка набуває права у випадку опціону на купівлю — купити, а при опціоні на продаж — продати цінність, що лежить в основі опціону.

Учасник ринку (market participant) — особа, яка купує і продає товари та послуги від імені своїх клієнтів, а також за свій рахунок.

Ф

Ф’ючерсна комісійна фірма (futures commission merchant) — фірма, що здійснює ф’ючерсні і опціонні угоди для фінансових і комерційних організацій, а також для широкого кола покупців. Ці фірми є широкорозгалуженою частиною фінансового світу.

Факторинг — різновид торговельно-комісійної операції, що поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта; включає інкасування дебіторської заборгованості клієнта; кредитування і гарантію від кредитних і валютних ризиків.

ФАС, вільно вздовж борта судна — базисна умова поставки (базис поставки) при морських перевезеннях. Продавець за цією умовою вважається таким, що виконав свої обов’язки з поставки в момент, коли товар розміщений вздовж борта судна у певний порт завантаження.

Фасовка (торгова міра) — загальноприйнята на даній біржі кількість товару (наприклад, акцій), якою ведеться торгівля. У Нью-Йорку 100 акцій — фасований товар, 99 — нефасований. В Японії фасовка — 1000 акцій, у Великобританії — взагалі відсутня.

Фахівець — член біржі, який здійснює торгівлю певними цінними паперами. У цьому статусі він може діяти або як дилер, який концентрує у себе пропозицію і попит на цінні папери, які надходять, або як брокер, який діє як посередник за дорученнями клієнтів.

Фінансове забезпечення (equity) — сума грошей на рахунку, з урахуванням прибутку чи збитку у відкритих контрактах та комісії з цих контрактів, за умови, що вони були ліквідовані. Звіт про фінансове забезпечення розсилається деякими брокерськими фірмами своїм клієнтам щомісяця.

Фінансові інструменти — включають в себе іпотеку, державні цінні папери, банківські депозити і т. д. Базою для фінансових інструментів служать процентні ставки.

"Фло-прайс" (floor-price) — мінімальна ціна, яка, як правило, не може бути зменшена у зв’язку з впливом політичних, економічних і торгових чинників.

Флор (floor) — позабіржовий опціон, який встановлює мінімальну процентну ставку, що виплачується через певні періоди, за які нараховується процент.

Фоб, Fob (free on board) — набір умов у контракті, які вказують на те, що доставка товару до пункту, що вказаний в умовах ФОБ (але не далі), здійснюється за рахунок продавця і входить у вартість продажу товару.

ФОБ, вільно на борту — базисна умова поставки (базис поставки) при морських перевезеннях. Продавець зобов’язаний поставити товар у вказаному порту на борт судна, названого покупцем, і в момент перетину товаром борта (поручнів) судна ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця. Витрати на перевезення, страхування товарів при перевезенні несе покупець (він же зобов’язаний укласти договір морського перевезення).

Фонди (funds) — цінні папери, що приносить стабільний прибуток.

Форвард-контракт (forward contract) — двосторонній контракт між покупцем і продавцем щодо продажу-придбання продукції за ціною угоди у визначений контрактом перспективний термін.

Форвардна ставка (forward rate) — ставка, за якою контракт в іноземній валюті укладається сьогодні для розрахунку у визначений день в майбутньому.

Форвардні точки (forward points) — різниця між процентними ставками двох валют. Форвардні точки або додаються до курсу або віднімаються з курсу за касовими угодами для визначення форвардної ста вки.

Форвард-ринок — ринок, на якому угоди погоджуються протягом тривалого часу на відміну від спот-ринку, де угоди погоджуються за декілька днів. Як правило, операції на Ф.-р. погоджуються в останній день місяця.

Форвард-угода (forward transation) — угода на строк передбачає поставку реального товару в майбутньому. При укладенні біржового контракту в даному випадку визначається ціна товару і строк його поставки. Продавець поставляє товар на склад, одержує варант, сплачує страхування свого товару і його зберігання на складі. Коли закінчується строк поставки, продавець передає варант покупцеві в обмін на чек.

Форвард-форвард (forward-forward) — домовленість про позичання або взяття на депозит певної суми грошей на визначений період, який починається в певний день у майбутньому.

Форс-мажор — обставини (пожежа, стихійне лихо, війна, блокада тощо), при настанні яких виконання зобов’язань будь-якої із сторін договору купівлі-продажу (контракту) виявляється повністю або частково неможливим. Обидві сторони у своїх інтересах повинні заздалегідь визначити, що саме вони розуміють в кожному конкретному випадку під Ф.-м.

Франко-вагон — базисна умова поставки (базис поставки).

Франко-одержувач — умова поставки (базис поставки) товару, при якій вказується адреса (склад) одержувача.

Франко-склад, завод — базисна умова поставки (базис поставки), при якій продавець зобов’язаний передати товар у розпорядження покупця на складі (заводі), передбаченому у договорі, для завантаження на транспортні засоби, подані покупцем. З моменту отримання товару на складі (заводі) покупець стає його власником, несе всі витрати за перевезення.

Фундаментальний аналіз (fundamental analysis) — метод передбачення поведінки цін у майбутньому, який використовує інформацію щодо попиту і пропозиції. Він базується на принципі, коли будь-який економічний фактор, що збільшує попит або зменшує пропозицію, викликає зростання цін. Навпаки, той фактор, який зменшує попит на товар або збільшує його запаси, веде до зниження цін.

Ф’ючерс (futures) — 1) контракти на поставку обумовленої кількості товару визначеного сорту (марки) або сортів (марок) за погодженою ціною протягом зазначеного періоду. В усіх, за винятком незначного відсотка, випадках зобов’язання з ф’ючерсних контрактів виконуються шляхом виплати або отримання різниці в ціні, а не шляхом поставки реального товару; 2) ф’ючерсний контракт ухваленої позиції (наприклад, травневий ф’ючерс — May futures).

Ф’ючерсний ринок (futures market, terminal market (в Англії), contract market, paper market) — 1) ринок певного товару або виду цінностей, де здійснюється торгівля ф’ючерсними контрактами*. Як правило, на кожній біржі є декілька ф’ючерсних ринків; 2) термін, який вживається для визначення ф’ючерсної торгівлі на противагу ринку реального товару.

* Вживають також "ф’ючерські угоди", що залежить від англійського еквіваленту, взятого за основу.

Ф’ючерсні операції (futures transaction)* — контракти, що укладаються на товарних біржах на купівлю або продаж товару за погодженою ціною з поставкою або платежем через певний період часу.

* Якщо "futures transactions" може вживатися — "ф’ючерсні", якщо "futures" — "ф’ючерські".

Х

Хайринг (highring) — одна з форм кредитування експорту без передачі права власності на товар орендареві, що надається на середньостроковий період.

Хедж (hedge) — 1) страхування від цінових ризиків; 2) ф’ючерсний контракт, який служить для страхування від цінових ризиків.

Хедж довгий (long hedge) — купівля строкових контрактів (ф’ючерсів) в очікуванні фактичної купівлі на ринку "спот" (ринку купівлі за готівку або з негайною поставкою). Така угода використовується виробниками або експортерами товарів як страхування від підвищення цін на ринку "спот".

Хедж короткий (short hedge) — операція щодо продажу строкового контракту (ф’ючерсу) з метою страхування від можливого в майбутньому зниження ціни товару або фінансового інструмента.

Хеджер (hedger) — будь-яка фірма, банк, фермер або інший господарюючий суб’єкт, що здійснює операції на ф’ючерсній біржі, які називаються хеджуванням.

Хеджування (hedging) — 1) операція з купівлі-продажу біржових контрактів у зв’язку з торгівлею реальним товаром, здійснювана з метою страхування від можливої несприятливої зміни цін у період між укладенням угоди і поставкою товару; 2) доповнення звичайної комерційної діяльності промислових і торгових фірм операціями на ф’ючерсній біржі, які пов’язані з потребами виробництва і торгівлі.

Хеджування купівлею (buying hedge) — хеджова операція на ф’ючерсній біржі, суть якої полягає в купівлі ф’ючерсного контракту. Той, хто здійснює хеджування купівлею, продає на ринку реального товару і купує на біржі.

Хеджування продажем (selling hedge) — операція на біржі, суть якої полягає у продажу ф’ючерсного контракту. Той, хто здійснює хеджування продажем, купує на ринку реального товару або зберігає запаси та продає на біржі.

Хелпер (helper) — помічник у торгових операціях, інформаційний брокер.

Холдингова компанія (holding company) — корпорація, що володіє достатнім пакетом акцій з правом голосу в іншій корпорації, з метою впливу на її раду директорів і контролю її політики й управління. Холдинговій компанії не обов’язково володіти більшою частиною акцій свого філіалу або займатися тим же бізнесом. Перевага холдингової компанії над просто злиттям полягає у можливості здійснення управління значними ресурсами з допомогою порівняно малих за обсягом інвестицій, недолік — подвійне оподаткування.

Ц

"Цикл життя" цінних паперів — період, що включає час, необхідний для конструювання нового випуску цінних паперів, їх первинного розміщення, а також обігу цінних паперів на вторинному ринку.

Цілі інвесторів — прагнення інвесторів вкласти свої заощадження у цінні папери, досягти певної мети: безпека; прибутковість, зростання та ліквідність вкладів.

Ціна базисна — ціна, що встановлюється в момент укладення опціонної угоди.

Ціна біржового товару — ціна, яка формується з біржового котирування і надбавки або знижки з неї залежно від якості, віддаленості від місця поставки, передбаченої правилами біржової торгівлі й інших відхилень.

Ціна використання (exercise price) — ставка, за якою опціон може бути використаний.

Ціна закриття (closing price) — середня ціна, за якою укладались угоди в кінці торгового дня (в останні 30, 60 або 90 сек. торгівлі).

Ціна здійснення опціону (exercise price, striking price, basic price) — ціна, за якою укладається опціонна угода.

Ціна не котирується — повна відсутність інтересів на біржі, жоден учасник біржової торгівлі не готовий призначити ціну.

Ціна попиту (bid price) — ціна, яку учасники торгів готові заплатити (найбільша ціна покупця).

Ціна розрахункова (settlement price) — єдина ціна ф’ючерсної позиції на даний день. Використовується для підрахунку депозитів і маржі та визначення цін, за якими ліквідуються контракти у разі поставки реального товару.

Ціна середня (mean price) — якщо цінні папери котируються за офіційним курсом, то встановлюється дві ціни: ціна купівлі і ціна продажу. Середня ціна розраховується як середня цих цін. Вона також є ринковою ціною інвестицій

Ціна ф’ючерсна — ціна біржових ф’ючерсних угод.

Ціни відкриття (open price) — ряд цін попиту і пропозиції або укладених угод на біржі при її відкритті.

Цінний папір (security) — 1) боргове зобов’язання (облігація, вексель) або свідоцтво на вкладений капітал (акція). Цінні папери можуть бути іменними, ордерними і на пред’явника; 2) переказний сертифікат, що підтверджує боргове або акціонерне зобов’язання.

Цінні папери зростання — папери, що приносять низький рівень дивідендів, але які забезпечують швидке зростання ціни капіталу.

Цінове дно — ситуація на ринку, біржі, коли ціни більше не падають. Для реально необхідних товарів після цього, як правило, наступає період повільного підйому в ціні.

Цінові конструкції (формування) (price patterns/construction, formations) — сліди зміни ціни, відображені графіком. Розрізняють конструкції продовження і поворотні, за якими можна визначати ймовірні продовження ринкового процесу чи його реверс.

Ч

Чартер — 1) договір між власником і фрахтувальником на оренду всього судна або його частини на певний термін; 2) документ, що видається державою і що дає право на заняття фінансово-кредитною діяльністю.

Чарти — графіки цін, що застосовуються для обліку і прогнозування.

Часткова відмова від акцепту — відмова від сплати грошових або товарних документів, зумовлена перевищенням у вимозі встановлених цін на товари і послуги; арифметичною помилкою; документально встановленою до закінчення терміну для акцепту недоброякісністю, некомплектністю або невідповідністю вимогам стандартів частини товару; пред’явленням вимог на товари і послуги, які раніше частково сплачені.

Чек — грошовий документ встановленої форми, що містить безумовний наказ чекодавця кредитної установи про виплату держателеві Ч. вказаної в ньому суми. В умовах розвиненої системи банківських установ Ч. широко застосовуються як універсальний засіб платежу у внутрішньому обороті і в міжнародних розрахунках.

Чиста зміна цін — зміна цін у період між закриттям ринку на будь-яку дату і закриття на наступний після цієї дати день, протягом якого здійснювалися операції купівлі-продажу цінних паперів, валюти, товарів.

Чиста купівельна спроможність (net power) — вільний залишок коштів, зменшений на величину можливих втрат при русі цін у несприятливому напряму.

Чиста ціна (clean price) — вартість цінних паперів з фіксованим доходом з урахуванням нагромаджених процентів. Див. брудна ціна.

Член розрахункової палати (clearing member) — повний член біржі, який також є членом розрахункової палати. Через нього проводяться операції на біржі з розрахунковою палатою, та забезпечується фінансова стабільність розрахункової палати.

Щ

Щеплення (gearing) — можливість одержати великий прибуток (або понести збитки) при відносно невеликих витратах.

Я

Яма (pit) — частина приміщення біржі, підлога якої знаходиться на значно нижчому рівні, ніж у спільному залі. Це те місце, де дозволено укладати біржові угоди членам біржі.

Ярмарок (fair) — періодичний з’їзд торгових і промислових організацій, комерсантів переважно для оптового продажу і закупівлі товарів за встановленими зразками.