3 Типологія видань

Наукові видання є давнім, випробуваним і

авторитетним в усьому світі засобом фіксації та поширення

інформації, створеної творчою працею вчених. Такі видання

одночасно виконують кілька функцій: підсумку результатів

теоретичних чи експериментальних досліджень одного або

цілої групи вчених; стимулу подальших наукових

досліджень у зазначеній проблематиці; закріплення результатів

наукового пізнання; передачі знань наступним поколінням

і групам споживачів.

Окрім видань, що мають у своїй змістовій основі

результати означених досліджень, до цього блоку також

належать науково підготовлені до друку пам'ятки культури

та історичні документи. Важливо напочатку окреслити й засвоїти типологічний ряд наукових видань, складники якого мають свою

структуру, обсяг та принципи творення. Отож, за характером

інформації наукові видання поділяємо на такі види:

• Монографія;

• Автореферат дисертації;

• Стаття;

• Наукова доповідь (тези доповіді).

За складом основного тексту:

• Моновидання (в основі — один твір, скажімо,

монографія або автореферат дисертації);

• Тези доповідей чи повідомлень (наукової конференції,

симпозіуму, з'їзду);

• Матеріали конференції (симпозіуму, з'їзду);

• Збірник наукових праць.

Державний стандарт стандартизував наступні підстави для формування груп у видах видань:

• Цільове призначення;

• Ступінь аналітико-синтетичної переробки інформації;

• Знакова природа інформації;

• Матеріальна конструкція;

• Обсяг;

• Склад основного тексту;

• Періодичність;

• Структура;

• Характер інформації.

Видовий ряд книжкових видань:

• Масова-політична література;

• Офіційна;

• Наукова;

• Науково-популярна;

• Виробничо-практична;

• Навчальна;

• Довідкова;

• Інформаційна;

• Рекламна;

• Видання для дозвілля;

• Літературно-художній;

• Дитячій.

За характером інформації виділяють такі види видань:

• Монографія;

• Збірник наукових праць;

• Посібник;

• Практичний посібник;

• Практичне керівництво;

• Підручник;

• Навчальне наочне приладдя;

• Навчальний методичний посібник;

• Словник (енциклопедичний, мовний, тлумачний, термінологічний);

• Розмовник;

• Путівник;

• Довідник;

• Каталог (видавничий, ідейний, каталог-виставка тощо);

• Документально-художнє видання;

• Альманах;

• Антологія;

• Оглядове видання;

• Реферативне видання.

Монографія - це науково-книжкове видання, що складається з одного твору, містить у собі повне всебічне дослідження однієї теми, виконана одним або декількома авторами.

Призначення монографії - запровадити в систему наукових комунікацій фундаментальну наукову інформацію у певній галузі і бути основною для вирішення нових проблем.

Збірник наукових праць – це науково-книжкове видання, що складається із творів, які містять дослідницький матеріал.

Збірник може бути:

• Разовим або продовженим;

• Авторським ( один автор);

• Колективним;

• Ювілейним.

Автореферат дисертації включає:

• Реферат складений автором дисертації (здобувачем вченого ступеня);

• Містить короткий виклад роботи;

Автореферат призначений для попереднього ознайомлення наукової громадськості з результатами дослідження, що виносяться на захист, отриманими при виконанні дисертації.

Тези проповідей наукових конференцій – це наукове видання, що складається з матеріалів попереднього характеру (рефератів, анотацій, доповідей) і виданого до початку конференцій.

Призначення тез – попереднє ознайомлення учасників конференцій з тематикою і основним змістом доповідей.

Матеріали конференцій – разовий збірник, що випускається за підсумками конференцій і складений з доповідей виступів рішень конференцій її рекомендації та інших матеріалів.

Наукові видання, як ніякі інші, потребують ретельної підготовки складових його службової частини. Ними, як відомо, є зокрема передмова, вступна стаття, примітки і коментарі, система покажчиків, бібліографічний опис. Щодо останнього, то він вимагає від редактора подвійної уваги. Допущена помилка в посиланні щодо прізвища автора, року випуску джерела в світ, тому, частини чи сторінки значно знижує якість видання. Віддавна в науковій громаді, яка найчастіше користується таким видом літератури, це вважалося грубою помилкою автора, редактора і видавництва. Крім того, слід пам'ятати, що в наукових виданнях бажано робити повний бібліографічний опис, а не скорочений його варіант, як це почали практикувати окремі наукові видавництва. Академічні видання праць видатних діячів науки, культури, мистецтва, будь-якого народу, надто ж багатотомники, які виходять у спеціалізованих наукових видавництвах (особливо коли вони здійснюються на високому професійному рівні, із відчуттям глибокої відповідальності авторів, редакторів та видавців), на багато десятиліть стають вагомим і неспростовним документом епохи. Адже саме в таких виданнях знімаються всілякі ідеологічні нашарування, цензурні виправлення і пригладжування, грубі помилки чи неточності попередніх видань, відновлюється в первозданному вигляді авторський оригінал. Висока наукова і видавничо-поліграфічна культура таких видань слугує певним еталоном для початкуючих видавців у їхньому нестримному прагненні зайняти свою нішу і міцно закріпитися на ринку одного із найскладніших, але й найбільш витребуваних та авторитетних сегментів видавничого ринку, яким була, є і буде наукова книга.

Повний редакторський аналіз наукового тексту.

1. Я вважаю, що ця стаття актуальна, для свого кола читачів тому що читачі , які купують цей журнал очікують дізнатися чогось нового і в досконалого, а ця стаття дійсно містить новий матеріал для кола читачів цього профілю.

2. Ця стаття має три частини: вступна, основна, заключна.

• У вступній частині розповідається про новинки сучасного друкарства.

• У основній частині розповідається про стратегію розвитку компанії.

• У заключній частині розповідається про пристрій перевороту аркуша і Самонакладач Preset Plus.

3. Цей текст несе в собі багато професійної термінології, що характерно для даного видання, він насичений фотографіями які пояснюють і доповнюють текст.

4. Журнал, який містить в собі цю статтю є глянцевим і оформлений на високому рівні. Ілюстрації і шрифти в журналі сприяють швидкому засвоєнню знань в тексті.

ВИСНОВОК: Стаття є актуальною, тому що в ній наведено багато нової інформації для цього кола читачів. Вона оснащена фотографіями які можуть зацікавити читача .