50.Загальне і дифузне линяння.

Зміна волосяного покриву у дорослих кролів відбувається два рази на рік – весною (березень-квітень) та восени (вересень-жовтень) тривалістю до 45 днів, буває двох видів: дифузне і зональне линяння. При дифузній линці, що починається в квітні-червні і закінчується в липні-серпні, волосини випадають рівномірно по всьому тілі. Зональна линька проходить упродовж року в «реактивних» зонах (низ шиї, груди, живіт, задній край стегон) і не розповсюджується на інші зони. Зональна линька не впливає на якість шкурок.

51. Транспортування живих кролів.

Перевозять живих кроликів залізничним, водним, повітряним, автомобільним і гужовим транспортом. При перевезенні кроликів великими партіями розміщують їх у восьмимісцеві клітки поодинці в кожне відділення. У залізничних вагонах такі клітки ставлять уздовж бічних стінок вагону в п'ять ярусів. У чотиривісному вагоні розміщують 400, в двухосном - 200 кроликів. Для перевезення молодняка використовують транспортні вольєри на сітчастій підлозі, в які поміщають по 15-20 голів. Довжина вольєри - 1,2 м, ширина - 1, высота - 0,6 м. Групповые вольеры также размещают вдоль вагона, но между ними оставляют проходы для ухода за молодняком.На період транспортування у вагон навантажують необхідну кількість сіна і концентрованих кормів. У кожному вагоні має бути інвентар: бочка для води, два відра, годівниці і напувалка, скребок для чищення кліток, мітла, замокнув, ліхтар. У провідників має бути ветеринарне свідоцтво про благополуччя господарства по заразливих хворобах. На м'ясокомбінат кроликів перевозять автотранспортом в спеціально виготовлених ящиках, в кожному відсіку розсаджують по двох кроликів. Незначні розміривідсіків не дозволяють кроликам активно рухатися і вступати в бійки. При такому вигляді транспортування кроликів на 3-тонну машину поміщається 600-800 кроликів. Невелику кількість кроликів можна перевозити в звичайних фанерних ящиках з щільною підлогою. У стінках ящиків роблять отвори для вступу повітря.

52. Створення і призначення племінного ядра на кролефермах.

У господарствах усіх категорій і виробничих напрямків основне поголів’я кролів поділяють на селекційну(плем’ядро) частину стада і користувальну.

До селекційної групи або плем’ядра відносять не менше 30% загального поголів’я основного стада. Комплектування стада проводять ремонтним молодняком, одержаних від кролиць племінного ядра. Кількість молодняку, який залишають для ремонту стада після відсадження від матерів, залежить в основному від тривалості господарського використання кролів основного стада. Ремонт стада проводять упродовж року, при цьому молодих самочок переводять в основне стадо після відсадження від них кроленят першого окролу на останню дату місяця, а молодих самців – у віці 5-міс.

Особливу увагу при відборі самочок в пле’ядро приділяють їх материнським якостям. Вони повинні добре формувати гніздо перед окролом, вистеляти його пухом, окролюватись у гнізді, не розкидати, не затоптувати і не поїдати кроленят, добре їх годувати, після годівлі збирати в гніздо і прикривати пухом.

Для підтримання високої якості кролів основного стада, постійно потрібно проводити вилучення із нього особин, що не відповідають вимогам даного господарства. Щомісячно та після окролу з основного стада вибраковують і реалізують на забій: хворих кролів, кролиць, які виростили менш як по 5 кроленят у перших двох окролах, мали мертвонароджених кроленят, абортували, поїли кроленят, які мають заводську вгодованість, але не прийшли в статеву охоту упродовж 15 днів, які за добрих умов годівлі не запліднилися після двох парувань, самців, після спаровування з якими не запліднились більше 30% самок.

Після бонітування у листопаді-грудні вибраковують тварин, що одержали ІІІ клас і нижче.

Продуктивність поголів’я значною мірою залежить від віку кролів. Тому необхідно дотримуватись наступної вікової структури стада: кролі віком 1-2 роки мають становити 50% всього поголів’я, 2-3 роки – 40-50%, 3-4 роки – 5-10%.