03179 Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49

т. (044) 424 64 88

Видруковано у типографії Київського міжнародного університету.

03179 Україна, м. Київ, вул. Львівська, 49

1 Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. – Т. 2: Ж – О. – К., 1998. – С. 634.

2 Ткаченко А.О. Мистецтво слова: (Вступ до літературознавства). – К., 1998. – С. 30.

3 Гегель. Лекции по эстетике. – М., 1938. – Кн. 1. – С. 60 (курсив мій. – В. Ч.).

4 Див.: Геродот. История: В 9 кн. – Л., 1972.

5 Лосев А.Ф. История античной эстетики: (ранняя классика). – М., 1963. – С. 212–213.

6 История эстетики: Памятники мировой эстетич. мысли. – Т. І. – М., 1962. – С. 145.

7 Термін “естетика” (від грецьк. ейсетикос, естаномай, естаноме, естесі – почуття, відчуттєвий) запропоновано 1735 р. німецьким філософом і теоретиком мистецтва А.Г. Баумґартеном; перший том його “Естетики” вийшов у світ 1750-го.

8 Див.: Каган М.С. Морфология искусства: Историко-теоретич. исслед. внутр. строения мира искусств. – Ч. І, ІІ, ІІІ. – Л., 1972. – С. 17, 23.

9 Каган М.С. Цит. тв. – С. 83-84.

10 Див. про це: там само. – С. 84. Славетний французький кулінар Рішардон вважає, що кулінарія – це, з одного боку, мистецтво, а з другого – наука (див.: Золотая книга народной медицины: 100 000 советов и рецептов нетрадиц. медицины. – М., 2004. – С. 513).

11 Аналогічно мислить і сучасний американський естетик Т. Манро – він нараховує 400 (!) видів мистецтва, з них 100 – самих лише “зорових і слухових” (див.: Munro Th. The Arts and their Interrelations. – N.-Y., (s.a.). – P. 140–142).

12 Гегель. Лекции по эстетике // Соч. – Т. ХІІІ. – М., 1940. – С. 186.

13 Див.: Белинский В.Г. Разделение поэзии на роды и виды // Собр. соч.: В 9 т. – Т.3. – М., 1978.

14 Див.: Канудо Р. Манифест семи искусств // Cinema: Немое кино: Из истории французской киномысли: 1911–1933 гг. – М., 1988. – С. 21–24.

15 Див.: Самое важное из всех искусств: Ленин о кино: Сб.документов и материалов. – 2-е изд., доп. – М., 1973. – С. 164.

16 Див.: Хренов Н.А. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. – М., 1981. – С. 14–15, 44–45; Кісін В.Б. Режисура як мистецтво та професія // Із творчої спадщини. – К., 1999. – С. 12.

17 Пави П. Словарь театра: Пер. с франц. / Под ред. К. Разлогова. – М., 1991. – С. 109.

18 Энциклопедический словарь // Ф. Брокгауз и И. Эфрон. – Т. 12А. – СПб., 1894. – С. 693.

19 Большая советская энциклопедия. – Т. 27. – М., 1933. – С. 254.

20 Барабан Л.І., Дятчук В.В. Український тлумачний словник театральної лексики. – К., 1999. – С. 21.

21 Див.: Хренов Н.А. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. – М., 1987.

22 Образцов С.В. Эстафета искусств. – М., 1987. – С. 33.

23 Див., напр.,: Хренов Н.А. Место зрелищных искусств в художественной культуре // Социологические проблемы художественной культуры. – Свердловск, 1976; йогож. Телевизионные зрелищные формы и новая психологическая ситуация синтеза // Взаимодействие и синтез искусств. – Л., 1978; Ратнер Я.В. Эстетические проблемы зрелищных искусств. – М., 1980; Зоркая Н.М. Зрелищные формы художественной культуры. – М., 1981; Хлоплянкина Т.М. Билет в кино: О масс. зрелищных жанрах. – М., 1981; Каган М.С. Семейство зрелищных искусств: (кино, телевидение, театр) // Кино и соврем. культура: Сб. науч. тр. – Л., 1988. – С. 8–19; Туровская М.И. Зрелищные искусства: сосуществование // Творчество. – 1987. – № 11. – С. 28–29 та ін.

24 Лессинг Г.-Э. Лаокоон, или О границах живописи и поэзии. – М., 1957. – С. 110.

25 Костенко Л.В. Камертон трагедії: “повертаються знаки біди” // Дзеркало тижня. – 2004. – 26 черв. – С.13.

26 Мариенгоф А.Б. “Бессмертная трилогия”. – М., 1998. – С. 323.

27 Ленін про культуру і мистецтво. – К., 1957. – С. 508.

28 Там само (курсив мій. – В. Ч.).

29 Див. докладніше: Давыдов Ю.Н. Эстетика нигилизма. – М., 1975. – С. 230–237.

30 Ляхович Т. Коктебель открыл японцам радугу, а немцам – красивых девушек // Веч. вести. – 2005. – 25 авг.–1 сент.

31 Цит. за: Гордон Д.И. Вячеслав Малежик… // Бульвар. – 2004. – Окт. – № 43(470) (курсив мій. – В.Ч.).

32 Муссинак Л. Рождение фильма // Избранное. – М.,1981. – С. 37.

33 Ананьев Б.Г. Задачи психологии искусства // Художественнное творчество: Вопр. комплексн. изучения – 82. – Л., 1982. – С. 240.

34 Ось як характеризує цю «тотальну видовищність» російський кінознавець Ніна Цвіркун: «…будь-яка картинка на шляху до екрану зазнає препарування, стає приготованим продуктом, так що навіть передачі новин суть видовище (у тому числі ведучий – його вбрання, зачіска, макіяж, манери)…» (Кино и телевидение: Новые аспекты старых споров: «Круглый стол в редакции «Киноведч. записок», февр. 1995 г. // Киноведч. зап. – 30. – М., 1996. – С. 143).

35 Саппак В.С. Телевидение и мы: 4 беседы. – М., 1988. – С. 123–124.

36 Григорьянц Н.Н. На экране музыка: (Из опыта работы редактора). – М., 1967. – С. 67.

37 Стравинский И.Ф. Диалоги. – Л., 1971. – С. 290.

38 Вагнер Р. Предисловие к изданию текста торжественного сценического представления "Кольцо Нибелунга" // Рихард Вагнер: Статьи и материалы. – М., 1974. – С. 31.

39 Андроников И.Л. Мравинский, музыка, телевидение // Андроников И.Л. К музыке. – К., 1985. – С. 198–199.

40 Ульянов Н.П. Мои встречи. – М., 1952. – С. 21.

41 Skelton R. The Poetic Pattern. – L., 1956. – P. 59.

42 Ратнер Я.Б. Эстетические проблемы зрелищных искусств. – М., 1980. – С. 8.

43 Валдес Д. Альтернативное телевидение // Телекритика. – 2004. – № 2. – Бер. – С. 35.

44 Слова Ю.Мороза цитуються за документальною телестрічкою «Фільм про фільм: «Каменська» (ефір «Студії «1 + 1» 7 квітня 2005 року).

45 Див.: Приходько О. Лінґвістичний арсенал антитерористичної боротьби // Дзеркало тижня. – 2004. – 25 вер.

46 Цит. за: Бульвар. – 2003. – № 22 (396). – Май.

47 Див.: Садуль Ж. Всеобщая история кино. – Т. 1. – М., 1958. – С. 105.

48 Цит. за: Садуль Ж. Цит. тв. – Т. 1. – С. 129.

49 За власним зізнанням, він “… не став займатися цим далі, оскільки зображення було недосконалим і через те, що … здавалося, ніби цей апарат не має комерційного майбутнього” (цит. за: Садуль Ж. Цит. тв. – Т. 1. – С. 107; розр. моя. – В.Ч.).

50 Козлов Л.К. Поздний возраст кинематографа // Киноведч. зап. – 10. – М., 1991. – С. 18. (курсив автора. – В. Ч.).

51 Садуль Ж. Цит. тв. – Т. 1. – С. 105.

52 Там само. – С. 223.

53 Гладков А.К. Пять лет с Мейерхольдом // Гладков А.К. Театр: Воспоминания и размышления. – М., 1980. – С. 285.

54 Герцен А.И. Соч.: В 9 т. – Т. 9. – М., 1958. – С. 134.

55 Саруханов В.А. Азбука телевидения. – М., 2003 (курсив мій. – В. Ч.).

56 Див.: Гордон Л.А., Клопов Э.В. Человек после работы. – М., 1977. – С. 161.

57 Турбин В.С. Режиссёр радио- и телетеатра. – М.: Искусство, 1983. – С.103–104.

58 Турбин В.С. Всесоюзная сцена – это не просто // Сов. культура. – 1965. – 25 февр.

59 Ильин Р.Н. Кино и телевидение // Кинематограф сегодня: Сб. ст. – М., 1967. – С. 240.

60 Див.: Грабенко Л. Драматург Валентин Азерников: «Логопефа с улицы Койкого» нам вырезали. Говорили, что намекаем на Брежнева». – Бульвар. – 2004. – № 17 /444/. – Апр.

61 В.В.Стасов о кинематографе / Публ. А. Шифмана // Иск. кино. – 1957. – С. 135.

62 Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. – Т. 1: А – З. – М., 1955. – С. 694.

63 Новий тлумачний словник української мови. – Т.1: А – Є. – С. 285.

64 Даль В.И. Цит. тв. – Т.1. – С. ХІІІ.

65“Спектакль” у буквальному перекладі з французької – (аспект, перспектива, спектр, ретроспекція, проспект і навіть конспект – корінь один) – це видовище, те, що ми бачимо.

66 Цит. за: Вертов Д. Статьи. Дневники. Замыслы. – М., 1966. – С. 18.

67 Садуль Ж. Цит. тв. – Т. 1. – С. 213.

68 Золотаревский Л.А. Без ностальгии // Шаболовка, 53: Страницы истории телевидения. – М., 1988. – С. 144; див. також: Юровский А.С. Телевидение – поиски и решения: Очерки истории и теории сов. тележурналистики. – 2-е изд., доп. – М., 1983. – С. 93.

69 Прохоров А.В. К философии анимации // Киноведч. зап. – 10. – С. 127 (виділ. автором. – В. Ч.).

70 Балаш Б. Кино: Становление и сущность нового искусства / Пер. с нем. – М., 1968. – С. 205 (виділ. авт.; курсив мій. - В.Ч.).

71 Кісін В.Б. Цит. тв. – С. 13.

72 Ровинский Д.А. Русские народные картинки: В 3 т. – Т.1. – СПб., 1900. – С. 369.

73 Див., напр.: Белов Д. Галерея-терапевт // Киев. ведомости. – 2005. – 3 июня.

74 Глазычев В. О дизайне: Оч. по теории и практике дизайна на Западе. – М., 1970. – С. 49.

75 Каган М.С. Морфология искусства. – С. 380 (курсив та підкресл. моє. – В.Ч.).

76 Бродский Б. Художник и город. – М., 1965. – С. 84 (підкр. мною. – В.Ч.).

77 Там само. – С. 85.

78 Див.: Садуль Ж. Цит. тв. – Т. 1. – С. 548.

79 Там само. – С. 165.

80 Антониони М. Снимать фильм означает для меня жить // Антониони об Антониони: Пер. с ит. – М., 1986. – С. 90 (курсив мій. – В. Ч.).

⁸² Кісін В.Б. Цит. тв. – С.12.

81

82⁸³ Антониони М. Цит. тв. – С. 90 (курсив мій. – В. Ч.).

83 Цікаво, що саме “людинознавством” назвала свою акторську професію в недавньому інтерв’ю “Аргументам и фактам” видатна актриса А.С. Демидова.

84 Див.: Кісін В.Б. Із творчої спадщини. – С. 28.

85 Див.: Банфи А. Природа зрелища // Избранное. – М., 1965. – С. 92–93.

86 Угринович Д.М. Обряды: за и против. – М., 1975. – С. 8.

87 Садуль Ж. Цит. тв. – Т.1. – С. 338 (підкр. авт. – В. Ч.).

88 Кеннендайн Д. Контекст, виконання і значення ритуалів і британська монархія і «винайдення традиції» у 1820–1977 рр. // Винайдення традиції / За ред. Б. Гобсбаума та Т. Рейнджера. – К., 2005. – С. 128. Цікаво, що, описуючи «великі королівські церемоніали» британського двору, сучасні дослідники незмінно користуються такими означеннями, як «помпезність і велич тисячолітньої традиції», «видовище, яке триває вже сотню років», «бездоганність, що прийшла з попередніх століть» (цит. там само. – С. 126; підкр. моє. – В. Ч.).

89 Див.: Садуль Ж. Цит. тв. – Т.1. – С. 338.

90 Див.: Ямпольский М.Б. Пространство живописи и пространство кинематографа // Декорат. искусство СССР. – 1986. – № 5. – С. 41.

91 Присяжнюк Я. Різдвяні ясла будуть помаранчевими // Правда Укр. – 2004. – 23 дек.

92 Слобідський С., протоієрей. Закон Божий: Підручн. для сім’ї та школи. – 3-є вид. – К., 2003. – С. 568 (виділ. автором. – В.Ч.).

93 Див.: Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнограф. нарис. – Ч. 1. – Мюнхен, 1958; Ч. 2. – Мюнхен, 1966 (репринт – К., 1991); Я пізнаю світ: Свята різних народів: Дит. енциклопедія. – К., 2003.

94 Балушок В. Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників. – К., 1993. – С. 24.

95 Там само. – С. 25.

96 Див.також: Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы: (кон. ХІХ – нач. ХХ в.). – М., 1977.

97 Ж.-Ж. Руссо об искусстве. – Л.; М., 1959. – С. 206.

98 Маєрчик М. Великий карнавал імені Революції // Дзеркало тижня. – 2004. – 18 груд.

99 Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1965. – С. 9–10. Див. також: Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. – М., 1963. – С. 163–165.

100 Таку ж «тотальність», «усеохопність» можна відзначити й щодо значно менш численних карнавалів сучасності – і не лише широко відомого щорічного всенародного свята в Ріо-де-Жанейро, а й карнавалів «локальних», місцевих. Таких, наприклад, як популярні в Україні гуцульські фестивалі (2005 року в Рахові відбувся 15-й з них): «…на кілька днів містечко розквітає вишиванками, сердаками, дівочими усмішками, молодечим арканом, бабусиними кроснами та вуйками з люльками… Фестиваль проходить всюди – в амфітеатрі, на вулицях, у корчмах, готелях. Всюди грають цимбали, бубни та скрипки, які, здається, звезли з усієї України» (Гаврош О. Гуляй, Гуцуліє!: У Рахові відбувся 15-й гуцульський фестиваль // Україна молода. – 2005. – 7 вер.).

101 Див.: Юзовский Ю. Театр Охлопкова // Зачем люди ходят в театр: Сб. – М., 1964. – С. 53–66.

102 Про це див., напр.,: Игнатов В. Игроков упрячут в клетки?: 100 лет назад матчи проходили за проволокой // Сегодня. – 2004. – 2 дек.

103 Ратнер Я.В. Цит. тв. – С. 99.

104 Див.: Каган М.С. Лекции по марксистско-ленинской эстетике. – Л., 1971. – С. 374.

105 Докладніше про це див.: Колесникова Н.А. Театр большой гимнастики. – М., 1981; а також фільм режисера Г. Чертова й відомого спортивного журналіста Д. Полонського «Загадка формули: спорт плюс мистецтво» (студія «Центрнаукфільм»).

106 Корольов І. До двовладдя не вистачило п’яти хвилин // Україна молода. – 2004. – 2 лист.

107 Коротич В.А. Не надо использовать танк как такси // Бульвар. – 2004. – № 36 (463).

108 Див., напр.: Артюшенко Я. Сколько стоит телефон кумира? // Комс. правда в Украине. – 2005. – 18–24 марта.

109 Цит. за: Шеремет В. Михаил Боярский… // Веч. вести. – 2005. – 20 сент.

110 Аронова В. Звездою можешь ты не быть… // Газета по-киевски. – 2004. – 24 дек.

111 Мейерхольд В.Э. Выступление на диспуте 15 мая 1922 г.// Статьи. Письма. Речи. Беседы. – Ч. 2: 1917 – 1939. – М., 1968. – С. 44.

112 Дюбо Ж.-Б. Критические размышления о поэзии и живописи. – М., 1976. – С. 664 (курсив мій. – В. Ч.).

113 Див.: Раневская Ф.Г. «Судьба-шлюха» / Автор-составитель Д.А. Щеглов. – М., 2002. – С. 92.

114 Див.: Таиров А.Я. По обе стороны экватора // Камерный театр: Сб. – М., 1934. – С. 53–56.

115 Варнеке Б.В. Очерки из истории древнеримского театра. – СПб., 1903. – С. 18–19.

116 Кісін В.Б. Із творчої спадщини. – С. 13 (підкресл. авт. – В. Ч.).

117 Пушкін О.С. Про народну драму та драму «Марфа Посадниця» // Про мистецтво театру / Упорядк. В.С. Довбищенко та Ю.М.Бобошко; під заг. ред. І.І.Чабаненка. – К., 1954. – С. 6–7.

118 Див. докладніше: Массовые празднества. – Л., 1926; Державин К.М. Театр французской революции 1789–1799. – 2-е изд. – М., 1937; Пушнова Н.К. Театр французской революции. – М., 1989; Данилин Ю.И. Парижская Коммуна и французский театр. – М., 1963; Массовые театрализованные представления и праздники. – М., 1963; Немиро О. В город пришёл праздник. – Л., 1973; Золотницкий Д.И. Зори театрального Октября. – Л., 1976; Мазаев А.И. Праздник как социально-художественное явление. – М., 1978; Чечётин А.И. Основы драматургии театрализованных представлений: История и теория. – М., 1981; Колесникова Н.А. Театр большой гимнастики. – М., 1981.

119 Див.: Stokes J. Resistible Theatres: Enterprise and Experiment in the Late Nineteenth Century. – L., 1972. – P. 50–51.

120 Режисерська партитура Макса Райнгардта. Цит. за: Бояджиева Л.В. Рейнхардт. – М., 1987. – С. 150.

121 Vilar J. Le theatre, service public. – P., 1975. – P. 56.

Див. також: Вилар Ж. О театральной традиции. – М., 1956; Зингерман Б.И. Жан Вилар и другие. – М., 1964; Проскурникова Т.Б. Авиньон Жана Вилара: Традиции народных театров во Франции. – М., 1989.

122 Викторова Е.А. Джан Мария Волонте: любовь и ярость. – М., 1990. – С. 22.

123 Цит. за: Colonelli L. Gian Maria Volonte fa il bilancio della sua vita // L’Europeo. – 1983. – № 33. – P. 85. Див.: Викторова Е.А. Цит. тв. – Там само.

124 Бушуева С.К. Итальянский современный театр. – Л., 1983. – С. 134.

125 Цит. за: Радинський О. Андрій Приходько: Любов як метод // Дзеркало тижня. – 2004. – 25 вер.

126 [Д ы ш к а н т В.] Приглашение в путешествие // Кіевскій телеграфъ. – 2005. – 11-17 февр.

127 Ковальская Я. сНЕЖНЫЕ миры Вячеслава Полунина // Пассаж (Одесса). – 2003. – №12. – С. 33.

128 Брук П. Пустое пространство. Секретов нет / Пер. с англ. – М., 2003. – С.208.

129 Там само. – С. 229.

130 Мейерхольд В.Э. Об истреблении театральных зданий: Доклад 24 дек. 1921 г. // Цит. вид. – С. 486.

131 У переліку не випадково відсутні науково-дослідницькі кіно- та відеофільми. Не можна не погодитися з думкою В.Б. Кісіна:” Кадри наукової кінозйомки, хоча вони дуже схожі на кіно, не є фільмом, оскільки при зйомці не розраховували на демонстрацію для широкого загалу” (Кісін В.Б. Із творчої спадщини. – С. 13).

132 Див. про це: Сахновский – Панкеев В.А. Соперничество – содружество: Театр и кино. Опыт сравнит. анализа. – Л., 1979; Февральский А.В. Пути к синтезу: Мейерхольд и кино. – М., 1978.

133 Ремез О.Я. Пространственно-временное своеобразие драматического искусства. – М., 1967. – С. 102.

134 Каган М.С. Морфология искусства. – С. 382.

135 Котовская М.П. Синтез искусств: Зрелищные искусства Индии. – М., 1982. – С. 218.

136 Михалёв В.П. Видовая специфика и синтез искусств. – К., 1984. – С. 72.

137 Балаш Б. Цит. тв. – С. 215.

138 Див. докладніше: Марков В. Спектакль по радио. – М., 1930; Микрюков М.П. Радиотеатр – искусство // Театр. – 1964. – № 12; Режиссура радиопостановок. – М., 1970; Марченко Т.А. Радиотеатр: Страницы истории и некоторые пробл. – М., 1970; Турбин В.С. Цит. тв. – С. 33–89; Шерель А.А. В студии радиотеатра. – М., 1978; Авербах (Петрушанская) Е. Выразительные возможности звукозаписи на радио, телевидении и в мультипликации // Рождение звукового образа: Худож. пробл. звукозаписи в экранных искусствах и на радио. – М., 1985; Сычина Н. Радиотеатр: столица и провинция // Журналистика конца ХХ века: Материалы науч.-практ. конф. студ. и аспирантов 17, 18 нояб. 2000 г. – Воронеж, 2000; Гаспарян Ж. Радиотеатр на пути к профессионализму. – Там само.

139 Балаш Б. Цит. тв. – С. 215 (курсив авт. – В. Ч.).

140 Див. про це: Попов И.А. Почему “город” пал?: Страницы истории амер. радиотеатра. – М., 1984. – С. 52–53.

141 Див. про це: Барноу Э. Как писать для радио / Сокр. пер. с англ. – М., 1960; Филд С. Как писать для радио и телевидения / Пер. с англ. Н. Верхолётовой. – М., 1963; Зарубежные авторы о радио- и телевизионной драматургии: Сб. – М., 1965; Лилов М. Театр с одним измерением: (Заметки о радиодраматургии). – Радио и телевидение (OIRT). – 1966. – № 4; Микрюков М.П. В поисках эстетики радиодрамы // Пробл. радио и ТВ. – Вып. 2. – М., 1973. – С. 70–94; Попов И.А. Почему «город» пал?; Хоменко І.А. Оригінальна радіодрама. – К., 2003.

142 Концерт для четырёх голосов: Радиопьесы: Пер. с нем. / Вступ. ст. Ю. Архипова. – М., 1972. – С. 6.

143 Головачёв С., Фурдуев В. Дорогу радиофильму! – Радиослушатель. – 1929. – № 25. – С. 4.

144 Вертов Д. Цит. вид. – С. 86.

145 Пиотровский А.И. Кинофикация искусств. – Л., 1929. – С. 31.

146 Средства массовой коммуникации и современная художественная культура… – С. 136–137.

147 Веч. Ленинград. – 1946. – 24 мая.

148 Кісін В.Б. Із творчої спадщини. – С. 28.

149¹⁵⁰ Див.: Каган М.С. Морфология искусства. – С. 371–372.

150 Дегтярьов М. У Володимира за плечем // Дзеркало тижня. – 2004. – 18 груд.

151 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – М., 1986. – С. 31.

152 Мазаев А.И. Советский воинский мемориал // Советское искусство 60–80 гг.: Проблемы, задачи, поиски. – М., 1988. – С. 180.

153 Азизян И.А. Памятные ансамбли // Декор. искусство СССР. – 1979. – № 5. – С 13.

154 Мазаев А.И. Цит. тв. – С. 180.

155 Базанов В.В. Сцена ХХ века. – Л., 1990. – С. 168 (курсив мій. – В. Ч.).

156 Цит. за: Велехова Н.А. Охлопков и театр улиц. – М., 1970. – С. 29.

157 Брук П. Пустое пространство // Цит. вид. – С. 102.

158 Горпенко В.Г. Архітектоніка фільму: Реж. засоби і способи формування структури екранного видовища: В 5 т. – К.,2000. – Т.4: Архітектоніка кольору, ч.2: Видова специфіка кольору. – С .130 (курсив мій. – В. Ч.).

159 Див. докладніше: Галеев Б.М. Театрализованные представления «Звук и свет» под открытым небом // Взаимодействие и синтез искусств. – Л., 1973. – С. 220–226.

160 Про це див.: Ванечкина И.Л. Из опыта создания светомузыкального фильма // Взаимодействие и синтез искусств. – Л., 1973 ; Галеев Б.М. Светомузыка: становление и сущность нового искусства. – Казань, 1976; Ванечкина И.Л., Галеев Б.М. Поэма огня. – Казань, 1981.

161 Лотман Ю.М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. – Таллин, 1973. – С. 100.

162 Лихачёв Д.С. Поэтика древнерусской литературы. – Л., 1967. – С. 351.

163 Там само. – С. 285 (курсив мій. – В. Ч.).

164 Дживелегов А.К., Бояджиев Г.Н. История западноевропейского театра: От возникновения до 1789 г. – М.;Л., 1941. – С. 330.

165 Цит. за: Анненский Л.А. Лев Толстой и кинематограф. – М., 1980. – С. 48.

Справедливість вимагає визнати, що серед визначних письменників далеко не всі поділяли такий погляд. Так, І.С. Тургенєв, якому довелося особисто бути присутнім при страті (ґільйотинуванні) жахливого вбивці, написав про це нарис (“Страта Тропмана”) спеціально задля того, щоб додати “бодай кілька аргументів захисникам скасування смертної страти чи принаймні – скасування її публічності”.

166 Кугель П.П. Старые балаганы // Театр и искусство. – 1914. – № 14. – С. 327.

167 Цит. за: Макаров А. На праздник пасхи в Киеве истребляли не менее пятидесяти тысяч поросят // Факты и комментарии. – 2004. – 9 апр.

168 Киевлянин. – 1902. – 21 нояб. (цит. за: Лавров Д. В начале Крещатика показывали «живую фотографию в полный рост» // Сегодня. – 2005. – 2 июля).

169 Утім, нещодавно стриптиз (на жаль, тільки український) раптом було “підвищено” до рангу… спорту: з “легкої руки” телекомпанії “СТБ” наприкінці 2003 р. відбувся Перший чемпіонат України з стриптизу! Мабуть, на часі ставити питання про включення цього “спорту” до програми Олімпійських ігор (хочеться сподіватися – хоч не зимових!).

170 Панина Т. Вячеслав Полунин: «У меня от Ялты рот разинут до сих пор» // Крымское время. – 2005. – 4 авг. (курсив мій. – В. Ч.).

171 Креґ Е.Ґ. Деякі хибні тенденції сучасного театру // Креґ Е.Ґ. Про мистецтво театру / Пер. з англ. Н.М. Корнієнко та Л.С. Танюка. – К., 1974. – С. 133 (курсив мій. – В. Ч.).

172 Станиславский К.С. Беседа о «Гамлете», 23 мар. 1911 г. Цит. за: Чушкин Н.Н. Гамлет – Качалов: На путях к героич. театру: Из сценич. истории «Гамлета» Шекспира. – М., 1966. – С. 12 (курсив мій. – В. Ч.).

173 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 50.

174 Теплиц Е. Кино и телевидение в США. – М., 1966. – С.77.

175 Там само. – С. 75. Цікаво, що через 45 років і в зовсім іншій країні – буремної київської осені 2004-го – «помаранчеві революціонери» так само прискіпливо й «з азартом вишукували себе на панорамних зйомках прямої трансляції мітингу» (Дубинянська Я. Фото на пам’ять // Дзеркало тижня. – 2004. – 18 груд.), а з наметового містечка на Хрещатику “час від часу… “врубалися” мобілкою просто в ефір і слухали власні голоси” (Колос Л. Свидетель революции // Газета по-киевски. – 2004. – 29 дек.). За свідченням психологів, багато з них шукали на Майдані лише спосіб “яскраво й несподівано самовиразитися, привернути увагу, потрапити в кадр численних камер” (Титаренко Т. Революція очима психолога // Дзеркало тижня. – 2004. – 18 груд.) (курсив скрізь мій. – В. Ч.).

176 Докладно про це див.: Галушко Р.И. Западное телевидение и “массовая культура”. – М., 1991. – С. 208–209.

177 Теплиц Е. Цит. тв. – С. 76 (підкресл. моє. – В. Ч.).

178 Пыркало С. Бывает ли свобода слова без свободы оскорблять? // Столичные новости. – 2005. – 1–7 февр.

179 Див., напр.,: Свиридов С. Леонид Якубович стал двоеженцем // Комс. правда. – 2004. – 9 янв.; Трибушная Л. Леонид Якубович прямо в эфире “Поля чудес” женился на телезрительнице, которая не пропустила ни одного выпуска любимой передачи // Факты и комментарии. – 2004. – 30 янв.

180 Див.: Вильчек В.М. Муза № 11: (Заметки о ТВ) // Вопр. лит. – 1964. – № 11. – С. 159.

181 Цит. за: Парфёнов Л.Г., Чекалова Е.Л. Нам возвращают наш портрет: Заметки о ТВ. – М., 1990. – С.153.

182 Цікаво, що громадські телеканали у США й Канаді теж мусять враховувати багатолітні звички своїх глядачів: не маючи за законом права передавати рекламу, вони штучно «імітують» рекламні паузи, наповнюючи їх так званими міжпрограмними ID – ідентифікаційними заставками (див.: Макаров Ю.В. Бастард у пошуках батьків, або До питання про природу телевізійного образу // Кіно-Коло. – 2001. – № 11).

183 Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / Пер. з англ.; За ред. О. Гриценка та Н. Гончаренко. – К., 2002. – С. 47.

184 На принципове значення рубрики як структурної одиниці телепрограми звертав увагу ще на «світанку» телевізійного програмування його теоретик Рудольф Борецький: рубрика – це «щабель» у єдиних «пропагандистських сходах», що має стійкі ознаки й посідає постійне місце й час у програмі» (Борецкий Р.А. Телевизионная программа: /Очерк теории пропаганды/. – М., 1967. – С. 116–117). На жаль, практичні питання програмування (в т.ч. і телевізійного) вирішували не теоретики!

185 Макаров Ю.В. «Эффект Кулешова»: Зап. изнутри телевизора // Макаров Ю.В., Герасимьюк О.В., Чернилевский С.В. Ты не один!: Из новейшей истории укр. ТВ. – Харьков, 2004. – С. 108.

186 Теплиц Е. Кино и телевидение в США. – С. 94–95.

187 Вильчек В.М. Контуры: Наблюдения о природе телевидения. – Ташкент, 1967. – С. 47.

188 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С. 55 (курсив мій. – В. Ч.).

189 Макаров Ю.В. «Эффект Кулешова» // Цит. вид. – С. 128–129.

190 Борев Ю.Б. Эстетика. – 2-е изд. – М., 1975. – С. 383.

191 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С.10.

192 Вильчек В.М. Контуры. – С. 38.

193 Макаров Ю.В. Не стріляйте в телевізор // День. – 2000. – 11 серп. (виділ. авт. – В. Ч.).

194 Див.: Вильчек В.М. Самое – самое… // Сов. радио и телевидение. – 1968. – № 8. Несподіваним “спільником”, майже “однодумцем” радянського теоретика виявляється Дженезіс Пі-Оррідж – культова постать 80-х, апологет психоделічної революції, лідер британської групи “Psychic TV” і міжнародного руху “The Temple of Psychic Youth” (Храм душевної юності): “ТБ само стає обрядом, мовою племені…” (Див.: Рашкофф Д. Медиа Вирус! – М., 2003). А французький дослідник ТБ П’єр Рондьєр пише вже без жодних евфемізмів: “…Це релігія. Жоден інший культ не зможе зібрати стільки різномислячих шанувальників” (Рондьер П. Размышления о телевидении // 40 мнений о телевидении: (Зарубеж. деятели культуры о ТВ). – М., 1978. – С. 8).

195 Лучай Г. От видовой ленты к стереоскопии телепутешествия (на материале одной телевизионной рубрики) // Музы ХХ века: Художеств. проблемы средств масс. коммуникации. – М., 1980. – С. 219.

196 Юровский А.С. Телевидение – поиски и решения: Оч. истории и теории сов. телевиз. журналистики. – М., 1975. – С. 134.

197 З любов’ю до “Надвечір’я”: 15 років. – К., 2003. – С. 20.

198 Юровский А.Я. Телевидение – поиски и решения. – М., 1983. – С. 92.

199 Там само.

200 Вильчек В.М. Глазами не-болельщика // Телестадион. – М., 1972. – С.69.

201 Иванов И. Баскова намертво привязали к эфиру // Компас зрителя: Приложение к газ. «Киевские ведомости». – 2005. – 18–24 апр.

202²⁰⁴ Висловлювання телевізійників О. Буреніна, Ю. Макарова, А. Мазур цит. за: Кулько В. Новый год как плохо забытый старый: Что думают о новогодних телепередачах те, кто бывает причастен к их «приготовлению» // Газ. по-киевски. – 2004. – 23 дек.

203 Див.: Кісін В.Б. Із творчої спадщини. – С. 21–24.

204 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С. 13.

205 Утім, варто хоча б прислухатися до думки визнаного авторитету в дослідженні цієї теми: у первісних суспільствах для цих видовищ характерна “відсутність естетичної функції, установки на естетичне почуття…”, оскільки “для цього в суспільстві ще не склалися необхідні умови” (Авдеев А.Д. Происхождение театра: Элементы театра в первобытно-общинном строе. – Л.; М., 1959. – С. 121).

206 Хэддон А. Введение // Народы мира в нравах и обычаях. – Пг., 1916. – С. 11.

207 Авдеев А.Д. Цит. тв. – С. 137.

208 Элькин А. Коренное население Австралии. – М., 1952. – С. 146.

209 Балушок В. Цит. тв. – С. 68. Автор тут посилається на: Сецинский Е. Материалы для истории цехов в Подолии // Тр. Подольского церк. ист.-археологич. О-ва. – Каменец-Под., 1904. – Вып. 10. – С. 446–447.

210 Не завадить нагадати, що цікавий естетик М.С. Каган саме функцію “соціалізації індивіда” разом із “зустрічною” функцією “індивідуалізації соціуму” відносить до числа провідних соціальних функцій мистецтва (див.: Каган М.С. Социальные функции искусства. – Л., 1978. – С. 17–19, 21–23). Див. також: Силин В.П. Искусство как фактор социализации индивида // Человек и общество: (пробл. социализации личности). – Л., 1971.

211 Каган М.С. Социальные функции искусства. – С. 18 (курсив автора. – В. Ч.).

212Psychiatry. – 1959. – Nov. Цит. за: Мак – Люен М. Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги. – К., 2001. – С. 42.

213 Еремеев А.Ф. Происхождение искусства: Теоретич. очерки. – М., 1970. – С. 174, 97.

214 Холланд К. Франция // Народы мира… – С. 598.

215 Большая советская энциклопедия. – 2-е изд. – Т. 22: Коллиматор – Коржины. – С. 493 (виділено мною. – В. Ч.).

216 Геннепван А. Образы перехода. – М., 1999. – С. 9.

217 Там само. – С. 199.

218 Кісін В.Б. Із творчої спадщини… – С. 18 (курсив мій. – В. Ч.).

219 Плиний об искусстве. – Одесса, 1918. – С. 37 (курсив мій. – В. Ч.).

220 Кісін В.Б. Там само.

221 Базен А. Что такое кино?: Сб. ст. – М., 1972. – С.40.

222 Див. докладніше: Замаровський В. Їх величності піраміди: Наук.- худож. нарис / Пер. із словац. Д.Андрухова. – К., 1988.

223 Старицька – Черняхівська Л.М. Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами // Героїка трагедії Крут. – К., 2004. – С.108.

224 Утім, якщо вас не переконує приклад з художнього твору, на цю тему цілком досить документальних публікацій. От хоча б одна з останніх: Золотухина И. Вчера в столице похоронили Прыща // Комс. правда в Украине. – 2003. – 5 дек.; про це ж саме: Факты и комментарии. – 2003. – 5 дек., 12 дек.

225 Богомолов Ю.А. Этот короткий поводок обратной связи // Телевидение вчера, сегодня, завтра – 87. – М., 1987. – С. 145.

226 Вильчек В.М. Глазами не-болельщика // Телестадион. – С. 72.

227 Макаров Ю.В. Цит. тв. – С. 84.

228 Див.: Magnane G. Sociologie du sport. – Paris, 1964. – P. 94; про соціальні функції спорту див. також: Степовой П. Спорт и общество. – Тарту, 1972.

229 Зандберг Ю.М. Эта старая проблема – монтаж // Телевидение вчера, сегодня, завтра. – Вып. 3. – М., 1983. – С. 120–121.

230 Естетика / За заг. ред. Л.Т.Левчук. – К., 2000. – С. 215 (авт. розділу – Д.Ю. Кучерюк).

231 Див.: У творчества одни законы // Спорт и личность: Спорт. ежегодник-82. – Вып. 5. – М., 1982. – С. 209.

232 Сечин В. Феномен ХХ века // Телестадион. – С.29.

233 Степанидин Г.А. …И потому включаю телевизор: (Размышления о проблемах спорт. ТВ). – М., 1984. – С. 13.

234 Вильчек В.М. Глазами не-болельщика // Цит. тв. – С. 63.

235 Цит. за: Полонский Д.С. Действующие лица. – М., 1984. – С. 23.

236 Див. про це: Беляев И.К. Спектакль без актера: Зап. режиссера документ. телефильмов. – М., 1982. – С. 57–58.

237 Не можу не згадати зауважень літературознавця Анатолія Ткаченка, що в згаданому контексті слово “художні” (як і в терміні “художня література”) “…є прямою калькою з російського”, “…хоча це й нелогічно, бо в нас не вживається слово “художества” як збірне до різних видів мистецтва”. Щоправда, тут же автор тверезо зазначає: ”…поламати мовну практику, що “історично склалася”, - справа непроста та й навряд чи досяжна” (Ткаченко А.О. Цит. тв. – К., 1998. – С. 26–27; курсив автора). Утім, існує, як на мене, двійко ще вагоміших арґументів на користь збереження визначення «художній»: по-перше, слово це (на відміну від російського «художественный») аніяк не походить від “художества” (скоріше навпаки!); по-друге… – дивись в основному тексті посібника. Отже, використовуймо паралельно: “художні” й “мистецькі”.

Див. також: Лотман Ю.М. О содержании и структуре понятия “художественная литература // Проблемы поэтики и истории литературы. – Саранск, 1975.

238 Цит. за: Беседы на втором этаже. – М., 1989. – С. 56.

239 Чехов В.В. Театр и кинематограф // Театр и искусство. – 1914. – № 17. – С. 383–384.

240 Гасснер Дж. Форма и идея в современном театре. – М., 1959. – С. 254–255.

241 Див.: Ленин В.И. Полн. собр. соч. – Т. 29. – С. 53.

242 Див.: The 26^th International filmfestival, Rotterdam, 29 January – 9 February 1997: Сatalogue. – Rotterdam, 1997. – P. 185–215.

243 Ibid. – Р. 209.

244 Разлогов К.Э. Великий мифотворец // Уэллс об Уэллсе / Пер. с англ. и фр. – М., 1990. – С. 20.

245 Див.: Базен А. Цит. тв. – С. 8–82 та ін.

246 Див.: В ток-шоу “Моя семья» и «Большая стирка» снимаются подсадные утки: «Комсомолке» первой удалось побеседовать с актёрами, которые работают «героями» телепередач // Комс. правда. – 2001. – 30 нояб.

247 Див., напр., : Март М. Андрей Малахов: Я сладкий на все сто // Суперзвёзды раскрывают тайны: (Аргументы и факты). – 2003. – № 12 (17). – С. 8.

248 Герасимьюк О.В. Версии Ольги Герасимьюк // Макаров Ю.В., Герасимьюк О.В., Чернилевский С.Б. Цит. тв. – С. 222.

249 Цит. за: Раневская Ф.Г. Цит. вид. – С. 16.

250 Сальвини Ч. Томмазо Сальвини. – М., 1971. – С. 264.

251 Эйзенштейн С.М. О стереокино // Цит. вид. – Т. 3. – М., 1964. – С. 466.

252 Таиров А.Я. Записки режисёра // Таиров А.Я. О театре: Записки режиссёра. Статьи. Беседы. Речи. Письма. – М., 1970. – С. 186. До таких же театральних «апокрифів», до того ж пов’язаних з тим самим твором Шекспіра, належить і відома розповідь Стендаля про солдата, що під час вистави застрелив Отелло.

253 Гордон Д.И. Вячеслав Малежик… // Бульвар. – 2004. – Окт. – № 47 (470).

254 Мархасев Л.С. Игорь Дмитриев, заслуженный артист РСФСР. – М., 1987. – С.33.

255 Анарина Н.Г. Японский театр Но. – С.176.

256 Ще виразніше цей глибоко інтимний процес відтворено в латиському документальному фільмі «Старший на десять хвилин» (реж. Г. Франк) – десятихвилинному шедеврі, що складається з одного кадру(!) – одного-єдиного крупного плану хлопчика, увічненого в неповторний момент сприйняття театральної вистави.

257 Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989. – С. 438.

258 Салтыков – Щедрин М.Е. Мысли о литературе и искусстве: Сб. – М., 1989. – С.40.

259 Лессинг Г.Э. Лаокоон, или О границах живописи и поэзии. – М.; Л., 1933. – С. 66.

260 Див.: Кант И. Критика способности суждения. – СПб., 1898. – С. 175 (Мета мистецтва в тому, щоб надати нам чуттєвого задоволення).

261 Шиллер Ф. Статьи по эстетике. – М.; Л., 1935. – С. 52 (курсив мій. – В. Ч.).

262 Дземидок Б. О комическом. – М., 1974. – С. 160–161(курсив мій. – В. Ч.).

263 Див.: Хмара Г.И. Место телевидения в системе массовых коммуникаций. – М., 1966; Багиров Э.Г. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды. – М., 1976; йогож. Очерки теории телевидения. – М., 1978; Багиров Э.Г., Кацев И.Г. Телевидение. ХХ век: Политика. Искусство. Мораль. – М.,1968; Борецкий Р.А. Телевизионная программа: (Оч. теории пропаганды). – М., 1967; Юровский А.Я., Борецкий Р.А. Основы телевизионной журналистики. – М., 1966; Егоров В.В. Теория и практика советского телевидения. – М., 1980 та ін.

264 Не можна, зокрема, не погодитися з твердженням А. Вартанова, що “відновлювальна (або, як її називають соціологи, рекреативна) функція, котра звичайно в мистецтві відіграє підпорядковану роль, на телебаченні стає однією з провідних” (Вартанов А.С. Проблемы телевизионного фильма. – М., 1978. – С. 10). Це, між іншим, зайвий раз підтверджує наше припущення про наявність у телепрограми численних та суттєвих балаганних рис.

265 Матеріали з’їздів колишньої КПРС, починаючи з ХХІІІ (1966), неодмінно відносили ТБ (разом з пресою, радіо та інформаційними аґенціями, чи, як тоді казали, аґентствами) до засобів масової інформації й пропаганди; і мені особисто довелось бути присутнім при ганебному інциденті, коли державна екзаменаційна комісія факультету журналістики КДУ ім. Т.Г. Шевченка відмовилася приймати до захисту зрілу й змістовну дипломну роботу, звинувативши її автора у “зловмисному ігноруванні партійних документів” і “некритичному запозиченні термінів буржуазних ідеологів” лише на тій підставі, що він “дозволив собі” кілька разів назвати радянське телебачення засобом масової комунікації! Нині це звучить як анекдот, але повірте мені, що бідному дипломникові (я був у нього рецензентом) тоді було зовсім не до сміху…

266 Вертов Д. Цит. тв. – С. 86 (курсив мій. – В. Ч.).

267 Див.: Муратов С.А. Диалог: Телевизионное общение в кадре и за кадром. – М., 1983.

268 Кісін В.Б. Із творчої спадщини… – С. 23 (курсив мій. – В. Ч.).

269 Сахновский – Панкеев В.А. Соперничество – содружество. – Л., 1979. – С. 60.

270 Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973. – С. 255.

271 Цит. за: Роллан Р. Глава из последней книги о Бетховене // Сов. музыка. – 1947. – № 3. – С. 83.

272 Довженко О.П. За велике кіномистецтво // Цит. вид. – Т. 4. – С. 202 (курсив мій. – В. Ч.).

273 Вартанов А.С. О кинематографической образности сценария // Вопр. кинодраматургии. – Вып. 3. – Сб. ст. – М., 1959. – С. 184.

274 Довженко О.П. За велике кіномистецтво. – С. 203 (курсив мій. – В. Ч.).

275 Лепроон П. Современные французские режиссёры / Пер. с франц. – М., 1960. – С. 314.

276 Довженко О.П. Цит. вид. – Т. 4. – С.202.

277 Хренов Н.А. Цит. тв. – С.87. Докладніше про це див.: йогож. Театр и кино как объекты социальных наук: (Теоретич. пробл. социологии искусства) // Проблемы социологии театра. – М., 1974.

278²⁸¹ Цит. за: Герои «Талисмана любви» на досуге увлекаются фэн-шуем // Компас зрителя (прил. к газ. «Киев. ведомости»). – 2005. – 23–29 мая.

279 Резникович М.Ю. Тайная боль Леонида Варпаховского // Факты и комментарии. – 1997. – 20 сент.

280 Див: Театральная энциклопедия. – Т. 1: А – Глобус. – М., 1961. – С. 346 («Дні Турбіних» у театрі ім. Лесі Українки згадується серед кращих робіт сценографа).

281 Так – від латинського recipio – беру, приймаю – психологи й соціологи називають “споживачів” мистецтва й масових комунікацій.

282 Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. – М., 1986. – С. 76.

283²⁸⁶ Цит. за: Чайковский на московской сцене. – М., 1940. – С. 61.

284²⁸⁷ Хренов Н.А. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. – С.93.

²⁸⁸ Не випадково, як твердять фахівці, мистецтво в цілому усвідомило свою комунікативну функцію (хоч вона ще так і не звалася) якраз на початку ХХ століття, яке водночас стало й століттям бурхливого розквіту видовищної культури (див.: Зоркая Н.М. На рубеже столетий: У истоков масс. искусства в России 1900–1910 г. – М., 1976. – С. 7).

285

286 Ткаченко А.О. Цит. тв. – С. 36 (підкр. моє. – В. Ч.).

287 Batteux. Les beaux-arts, reduits a un mesme principe . – Nouv. ed. – a Leide, 1753. – P. 171–172. Цит. за : Каган М.С. Морфология искусства. – С. 42–43.

288 Ось, приміром, одне з останніх повідомлень: Гаев Ю. Львица Катька, заядлая зрительница, никак не могла понять, как в телевизор попадают люди и звери // Факты и комментарии. – 2004. – 26 нояб. Див. також розповідь дресирувальника В. Запашного про «телеглядачку»-мавпочку (Бульвар Гордона. – 2005. – № 17(17). – Авг.).

289 Гегель Г.-В.-Ф. Лекции по эстетике // Соч. – Т. 14. – М., 1958. – С .159.

290 Arnheim R. Film as art. – L.-Ang., 1946. – P. 188–198.

291²⁹⁴ Киреевский И.В. Письмо к А.С.Хомякову от 15 июля 1840 г. // Собр. соч. – Т.1. – М., 1910. – С. 67.

292 Эйзенштейн С.М. Перспективы // Избр. произв. – Т.2. – С. 43.

293 Там само. – С. 43.

294 Див.: Леонардо да Винчи. Избр. произв.: В 2 т. – Т. 2. – М.; Л., 1935. – С. 67. Афористично коротко формулює аналогічну точку зору російський естетик кін. XVIII ст.: “ почуття зору… більш за інші почуття має влади над душею нашою” (Чекалевский П.П. Рассуждение о свободных художествах, с описанием некоторых произведений Российских художников. – СПб., 1792. – С. 103). А втім, мабуть, першим висловився на цю тему - ще за 400 років до нашої ери – Платон у широко відомому діалозі «Федр»: «Адже зір у нас, з усіх органів чуттєвого сприйняття, витончений найбільше…» (Античные мыслители об искусстве. – М., 1937. – С. 66; курсив мій. – В. Ч.).

295 Див.: Учёнова В.В. Беседы о журналистике. – М., 1975. – С. 53.

296 Теплиц Е. История киноискусства: 1928 – 1933 / Пер. с польск. – М., 1971. – С. 14.

297 Копылова Р.Д. Контакт: Заметки о феномене телевизионности. – М., 1974. – С. 24.

298 Див. докладніше : Эйзенштейн С.М. Цит. вид. – Т.2. – С. 212–235; T. 4. – С. 177–180, 324–329.

299 Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология. – Пг., 1921. – С. 380.

300 Язык и массовая коммуникация: Социолингвист. исслед. – М., 1984. – С. 259 (авт. – А.М. Зайцева).

301 Мак Люэн М. Телевидение: Робкий гигант // Телевидение вчера, сегодня, завтра - 87. – М., 1987. – С. 172.

302 Див.: Miller J. Mc Luhan. – L., 1971.

303 Див.: Mc Luhan M. Hot & Cool. – N.Y., 1967. (Епітет cool – cool media – запозичено Мак-Луганом з професійного жаргону виконавців джазової музики: cool jazz – на відміну від hot jazz’у 30-х–40-х – джаз пізнішого періоду, позбавлений зовнішньої динаміки й побудований на прихованому ритмі, тобто вимагає спеціального “вслуховування”).

304 Мотивуючи, чому жоден з органів відчуттів не може працювати в ізоляції і не зазнавати впливу інших органів відчуттів, канадський учений (див.: Мак Люен М. Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги. – К., 2001. – С. 95) посилається на статтю Джорджа фон Бекеші “Подоба чуттів слуху і шкіри” (Psychological Review. – 1959. – Jan. – P. 1– 22).

305 Мак Люен М. Галактика Ґутенберґа. – С. 406 (курсив мій. – В. Ч.).

306 Там само. – С. 407. (курсив мій. – В. Ч.).

307 Див.: Рюмин В. Чудеса техники: Иллюстрир. история успехов техники и картина её соврем. состояния. – СПб., 1911. – С. 4; Энгельмейер П. Философия техники. – Вып. 2. – М., 1912. – С. 119; Флоренский П.С. «Органопроекция» // Декорат. искусство СССР. – 1969. – № 12.

308 Мак Люэн М. Телевидение: Робкий гигант. – С. 172.

309 Див. докладніше: Mc Luhan M. Understanding Media: The extensions of Man. – N.Y.., 1966.

310 Плеханов Г.В. Избр. филос. произв. – Т.1. – М., 1936 . – С.610.

311 Маркс К., Энгельс Ф. Собр. соч. – Т. 45, ч. 2. – С. 215.

312 Mc Luhan M. Understanding Media … – Р. 336.

313 Івашина Олександр: «…Смаком і досвідом, всотаним із книг та зі споглядання буття Авєрінцевим та Ґельдерліном» // Коментар. – 2004. – № 2. – Лютий (курсив мій. – В.Ч.).

314 Мейерхольд В.Э. О театре // Цит. вид. – Ч. 1: 1891 – 1917. – С. 136 (курсив мій. – В.Ч.).

315 Докладніше див.: Хренов Н.А. Цит. тв. – С. 123–147 та ін.

316 Л.Н.Толстой о литературе. – М., 1955. – С. 357 (курсив мій. – В.Ч.).

317 Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – М., 1970. – С.16.

318 Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М., 1960. – С. 225.

319 Каган М.С. Морфология искусства. – С. 281.

320 Див. про це: Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – М., 1970; йогож. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. – Таллин, 1973; Успенский Б.А. Поэтика композиции: Структура худож. текста и типология композиционной формы. – М., 1970; Предмет семиотики: Теорет. и практ. пробл. взаимодействия средств масс. коммуникаций. – М., 1975; Руднев В. Морфология реальности: Исслед. по философии текста. – М., 1996.

321 Див.: Пирс Дж. Символы, сигналы, шумы. – М., 1967.

322 Цит. за: Мельвиль Ю.К. Чарлз Пирс и прагматизм. – М., 1968. – С. 184.

323 Лотман Ю.М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. – Таллин, 1973. – С. 7–8.

324 Див.: Mc Luhan M. Understanding Media: The extensions of Man. – L., 1967. – Сh.32.

325 Див.: Мельвиль Ю.К. Цит. тв. – С. 196.

326 Фрёлиг Т., Мартин К. Современный Фэн-шуй. – Харьков, 2004. – С. 312.

327 Панов Е.Н. Знаки, символы, языки. – 2-е изд., дополн. – М., 1983. – С. 93, 92.

З огляду на це викликає подив, що тонкий і мудрий естетик М. Каган, подаючи “семіотичний критерій класифікації мистецтв” і явно плутаючи образ і знак, відносить літературу (разом з живописом, скульптурою й театром) до числа мистецтв, котрі “говорять” з людиною “мовою її реальних життєвих вражень”, відтворюють життя “у формах самого життя” (Морфология искусства. – С. 281). Як же це корелюється з його ж твердженням, висловленим кількома сторінками далі: “…абсолютна умовність словесного позначення позбавляє його будь-якого зовнішнього зв’язку з позначуваними предметами” (там само. – С. 285; курсив мій. – В.Ч.)?

328 Де Соссюр Ф. Труды по языковедению. – М., 1977. – С.100–101.

329 Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М., 1977. – С.70.

330 Лотман Ю.М. Семиотика кино и прлоблемы киноэстетики. – С. 9.

331 Див., напр.: Терех Н. Сидя в карцере, Вольф Мессинг мысленно приказал… // Факты и комментарии. – 2004. – 12 нояб.

332 Див.: Эйзенштейн С.М. “Одолжайтесь!” // Цит. вид. – Т. 2. - С. 60–80.

333 Трюффо Ф. Кинематограф по Хичкоку // Киноведч. зап. – 30. – М., 1996. – С. 242.

334 Див.: Иск. кино. – 1957. – № 3. – С. 38.

335 Рафальский С.М. “Великий немой”. – Студенч. годы (Прага). – 1925. – № 2.

336 Андреев Л. Письма о театре // Полн. собр. соч.: В 13 т. – Т. 8. – СПб., 1913. – С. 275.

337 Метц К. Кино: язык или речь? // Киноведч. зап. – Вып. 20. – М., 1993/94. – С. 73.

338 Луначарский А.В. Кино – величайшее из искусств // Самое важное из всех искусств: Ленин о кино: Сб. документов и материалов. – М., 1973. – С. 126.

339 Средства массовой коммуникации и современная художественная культура: Становление средств масс. коммуникации в худож. культуре 1-й пол. ХХ в. – М., 1983. – С. 22–23 (авт. – В.Ю. Борев).

340 Див.: Мак Люен М. Галактика Гутенберґа…

341 Балаш Б. Культура кино. – М.; Л., 1925. – С. 12.

342 Уайльд О. Замыслы. – М., 1906. – С. 70.

343 Балаш Б. Культура кино. – С. 14.

344 Див.: Каган М.С. Морфология искусства. – С. 263–266.

345 Скуратівський В.Л. Історія кіно в контексті загальної історії культури: (До постановки проблеми) // Мистецтво кіно: Респ. міжвідомчий наук. зб. – Вип. 3. – К., 1982. – С. 20.

346 Докладніше про це див.: Скуратівський В.Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Генеза. Структура. Функція. – Ч. 1–2. – К., 1997.

347 Ф р и ч е В.М. Социально-психологические основы натуралистического импрессионизма // Очерки реалистического мировоззрения. – СПб., 1904. – С. 666.

348 Деллюк Л. Фотогения кино. – М., 1924. – С. 109.

349 Руднев Н.А. Тайны «галактики Гутенберга»: Сюжеты и образы западной прозы 1970–1980 гг. в контексте «масс. культуры». – М., 1989. – С. 17.

350 Гасло-рефрен з однойменної статті середини 1920-х видатного французького режисера-імпресіоніста Абеля Ганса. Див.: Cinema: Немое кино: Из истории франц. киномысли: 1911–1933 гг. – М., 1988. – С. 64–73.

351 Про це див.: Каган М.С. Морфология искусства. – С. 269–280.

352 Михалёв В.П. Видовая специфика и синтез искусств. – К., 1984. – С. 47.

353 Вагнер Р. Опера и драма. – М., 1906. – С. 237.

354 Брук П. Искушение скукой // Брук П. Цит. вид. – С. 207.

355³⁵⁸ Брук П. Пустое пространство // Там само. – С. 25–204.

356 Каган М.С. Пространство и время в искусстве как проблема эстетической науки // Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. – Л., 1974. – С. 38.

357 Корчагина Е. Телевизионный спектакль: технология производства и художественная эволюция // Музы ХХ века: Худож. проблемы средств масс. коммуникации. – М., 1978. – С. 151.

358 Корчагина Е. Там само (курсив мій. – В.Ч.).

359 Див.: Ремез О.Я. Пространственно-временное своеобразие драматического искусства: Учеб. пособие. – М., 1979. – С. 53–59, 72–77, 118–119, 120 та ін.

360 Эткинд М.Г. О диапазоне пространственно-временных решений в искусстве оформления сцены: (Опыт анализа творч. наследия сов. театральной декорации) // Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. – С. 214.

361 Каган М.С. Пространство и время в искусстве… – С. 35.

362 Гумилёв Л.Н. Гуманитарные и естественно-научные аспекты исторической географии // Ноосфера и художественное творчество. – М., 1991. – С. 53. Докладніше див.: йогож. Этнос – состояние или процесс? // Вестн. Ленингр. ун-та. – 1971. – № 12. – С. 86–95.

363 Цит. за: Васильєв С. Пітер Брук: Театру необхідна свобода: Три дні з Пітером Бруком // Культура і життя. – 1988. – 5 черв.

364 Цит. за: Гладков А.К. Пять лет с Мейерхольдом // Гладков А.К. Театр: Воспоминания и размышления. – М.,1980. – С. 323 (курсив мій. – В. Ч.).

365 Станиславский К.С. Работа актёра над собой. Ч.1: Работа над собой в творческом процессе переживания // Собр. соч.: В 9 т. – Т.2. – М.,1989. – С.130 (курсив мій. – В. Ч.).

366 Иск. кино. – 1966. – № 4. – С. 121.

367 Зубавіна І.Б. Анімакрок: «Зупинка на вимогу», або Місце зустрічі змінити неможливо // Кіно: Інформація, коментарі / Нац. спілка кінематографістів України. – 2005. – № 5. – С. 30.

368 Тримбач С.В. Анімація – це не тільки цінні мультики… // Україна молода. – 2004. – 4 вер.

369 Цит. за: Ткаченко М. Отец «Ёжика в тумане» Юрий Норштейн… // Бульвар Гордона. – 2005. – Авг. – № 18(18).

370 Цит. за: Фомина Е. «Ёжик в тумане»: сказка из пяти слов // Теленеделя. – 2005. – 11–17 июля.

371 Шлегель А.В. Про драматичне мистецтво і літературу // Хрестоматія з теорії драми: Особливості драматург. мистецтва в іст. розвитку. Від антич. часів до поч. ХІХ ст. – К., 1978. – С. 150.

372 Белинский В.Г. Разделение поэзии на роды и виды // Собр. соч.: В 3 т. – Т. 2. – М., 1948. – С. 61(курсив мій. – В.Ч.)..

373 Аристотель. Поэтика // Аристотель и античная литература. – М., 1978. – С. 122.

374 Гуревич Л.А. Как стать новым // Документальное кино: Поиск новых возможностей: Материалы 4-й междунар. конф. кинодокументалистов. – Рига, 1985. – С. 72.

375 Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе // Бахтин М.М. Эпос и роман. – СПб., 2000. – С. 69 (курсив мій. – В.Ч.).

376 Ранок. – 1981. – № 12. – С. 9.

377 Михоэлс С.М. Статьи, беседы, речи. Воспоминания о Михоэлсе. – М., 1965. – С.72.

378 Цит. за: Клевцова Л.Д. Вогні рампи. – К., 1977. – С. 4.

379 Див.: Станиславский К.С. Работа актёра над собой. Ч.2: Работа над собой в творческом процессе воплощения // Собр. соч.: В 9 т. – Т. 3. – М., 1990. – С. 150–157.

380 Горчаков Н.М. Режиссёрские уроки К.С.Станиславского: Беседы и записи репетиций. – 2-е изд., доп. и перераб. – М., 1951. – С. 286. Докладніше див.: там само. – С. 270–291.

381 Чехов М.А. Беседа с актёрами Лабораторного театра на репетиции спектакля «Ревизор» // Чехов М.А. Об искусстве актёра. – М., 1999. – С.125.

382 Эйзенштейн С.М. За кадром // Избр. произв.: В 6 т. – Т. 2. – М., 1964. – С. 290, 291 (курсив автора. – В. Ч.).

383 Пудовкин В.И. О монтаже // Собр. соч. : В 3 т. – Т. 1. – М., 1974. – С. 167–168.

384 Беньямін В. Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності // Вибране / Пер. з нім. Ю. Рибачука і Н. Лозинської. – Львів, 2002. – С. 64.

385 Ромм М.И. Беседы о кинорежиссуре. – М., 1975. – С. 19.

386 Михоэлс С.М. На сцене и в кино // Сов. экран. – 1925. – № 22. – С. 5.

387 Эйзенштейн С.М. Режиссура: Искусство мизансцены // Избр. произв. – Т.4. – М., 1968. – С. 43 (курсив мій. – В. Ч.).

388 Інтерв’ю з народним художником СРСР М.Богдановим. Цит. за: Германова И. Учиться у жизни // Фильмы молодых советских кинематографистов: (80-е годы): Сб. науч. тр. – М., 1986. – С. 69.

389 Станиславский К.С. «Ревизор» Н.В.Гоголя: Реальное ощущение жизни пьесы и роли // Цит. вид. – Т.4: Работа актёра над ролью: Материалы к книге. – М., 1991. – С. 339.

390 Варпаховский Л.В. Дороги расходятся // Варпаховский Л.В. Наблюдения. Анализ. Опыт. – М., 1978. – С. 141.

391 Цит. за: Лемешева Л.Г. Профессия: актёр. – К., 1987. – С. 90.

392 Белый А. Я сегодня не такой, как вчера… // «Московский комсомолец» в Украине. – 2005. – 1–8 июня.

393 Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. – М., 1973. – С. 186, 43.

394 Див.: Волькенштейн В.М. Драматургия. – 5-е изд., дополн. – М., 1969.

395 Эйзенштейн С.М. За кадром // Цит. вид. – Т. 2. – С. 290.

396 Лессинг Г.Э. Гамбургская драматургия. – М.; Л., 1936. – С. 177.

397 Рехельс М.Л. Режиссёр – автор спектакля: Этюды о режиссуре. – М., 1969. – С. 54.

398 Станиславский К.С. [О перспективе роли]: Из беседы с участниками спектакля “Страх” // Статьи. Речи. Беседы. Письма. – М., 1953. – С. 514.

399 Станиславский К.С. Работа актёра над собой. Ч.1: Работа над собой в творческом процессе переживания // Цит. вид. – Т.2. – С. 412, 418, 422–424 (курсив мій. – В. Ч.).

400 Брехт Б. К вопросу о критериях, применимых для оценки актёрского искусства: (Письмо в редакцию «Бёрзен-курир») // Театр. – Т. 1. – М., 1963. – С. 160 (курсив мій. – В. Ч.).

401 Чернышевский Н.Г. Полн. собр. соч.: В 20 т. – Т. 3. – М., 1947. – С. 426.

402 Див., напр.: Эйзенштейн С.М. Цит. вид. – Т.2. - С. 160–161, 370–371, 394, 472–475 та ін.; Пудовкин В.И. Цит. вид. – Т. 1. – С. 250, 266, 277; т. 2. – С. 58–59 та ін.; Ромм М.И. Избр. произв.: В 3 т. – Т. 1. – С. 376–377, Т. 3. – С. 74–85, 301–342 та ін.; Кнебель М.О. Школа режиссуры Немировича-Данченко. – М., 1966. – С. 58 та ін.

403 Эйзенштейн С.М. Монтаж 1938 // Цит. вид. – Т. 2. – С. 163.

404 Див., напр.: Эйзенштейн С.М. Вертикальный монтаж // Цит. вид. – Т. 2. – С. 252–254; йогож. Из лекции о музыке и цвете в «Иване Грозном» // Там само. – Т. 3. – С. 605–608 та ін. Див. також: Ярбус А.Л. Роль движений глаз в процессе зрения. – М., 1965.

405 Див.: Фаворский В.А. О художнике, о творчестве, о жизни. – М., 1966. – С. 25.

406 Эфрос А.М. Художники театра Грановского // Искусство. – 1928. – Т. 4. – № 1–2. – С. 63.

407 Цит. за: Забродин В.В. Попытка театра: Эйзенштейн 1934, или От «Серебряного ангела» к «Москве Второй» // Киноведч. зап. – 39. – М., 1998. – С. 139.

408 Див.: Мацкин А.П. На темы Гоголя: Театр. очерки. – М., 1984. – С. 167.

409 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С. 182. (Автор розділу – О.І.Липков; курсив мій. – В. Ч.).

410 Немирович – Данченко Вл.И. Тайна сценического обаяния Гоголя // Ежегодник императ. театров. – 1909. – Вып. 2. – С. 32.

411 Ромм М.И. Построение киномизансцены // Избр. произв.: В 3 т. – Т. 3:Педагогич. наследие. – М., 1982. – С. 203.

412 Мацкин А.П. Цит. тв. – С. 169.

413 Мейерхольд В.Э. «Ревизор»: Экспликация спектакля (20 окт. 1925 г.) // Цит. вид. – Ч. 2. – С. 117.

414 Рота П. Производство документальных фильмов // Правда кино и “киноправда”: По страницам зарубежной прессы. – М., 1967. – С. 315.

415 Із записників С.Д. Васильєва. Цит. за: Писаревский Д.С. Братья Васильевы. – М., 1981. – С. 49.

416 Кракауэр З. Природа фильма: Реабилитация физич. Реальности / Сокр. пер. с англ. Д.Ф. Соколовой. – М., 1974. – С. 74.

417 Шкловский В.Б. Моталка // За 60 лет: Работы о кино. – М., 1985. – С. 43; див. там само. – С. 529 (примітка).

418 До цього в історії радянського кіно був ще один період активного “пересування режисерів художнього фільму до галузі фактографічного мистецтва” (Иезуитов Н.М. Пути художественного фильма: 1919–1934. – М., 1934. – С. 103) – початок 30-х років, коли документальні й культурфільми знімали Л. Кулєшов, І. Трауберг, М. Калатозов, А. Роом.

419 Милев Н. Божество с тремя лицами. – М.,1968. – С. 165 (курсив мій. – В.Ч.).

420 Див.: Фуртичев В. Художественность кинорепортажа // Современный документальный фильм: Критич. заметки. Пробл. теории. Из собств. опыта. – М., 1970. – С.144.

421 Метц К. Цит. тв. – С. 62.

422 Слова О.І.Липкова. Цит. за: Борев В.Ю. Видео: Техника. Досуг. Культура: Зап. эксперта- искусствоведа. – М., 1990. – С. 12.

423 Липков А.И. На пороге видеокомпьютерной эры. – М., 1988. – С. 39.

424 Михоэлс С.М. Статьи, беседы, речи… – С. 71.

425 Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие. – М., 1965. – С. 121. Див. також: Белый А. Ритм как диалектика и «Медный всадник»: Исслед. – М., 1931.

426 Асафьев Б.В. Цит. тв. – С. 332 (виділено мною. – В. Ч.).

427 Цікаво, що в цьому питанні з Ейзенштейном солідарний (майже дослівно) і його частий опонент Всеволод Пудовкін: “Глядач… немов би переживає процес мислення генія” (Цит. вид. – Т.1. – С. 176).

428 Эйзенштейн С.М. Монтаж 1938 // Цит. вид. – Т. 2. – С. 170 (курсив автора; виділено мною. – В. Ч.).

429 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 48.

430 Ильин Р.Н. Изобразительные ресурсы экрана. – М., 1973. – С. 43.

431 Средства массовой коммуникации и современная художественная культура. – С. 29 (авт. – В.Ю. Борев).

432 Див.: Гершкович З.И. Онтологические аспекты произведения искусства // Творческий процесс и художественное восприятие. – Л., 1978. – С. 44–65.

433 Чехов М.А. О любви в нашей профессии // Чехов М.А. Цит. вид. – С. 177.

434 Брук П. Пустое пространство // Цит. вид. – С. 152.

435 Див. стенограму Великої художньої ради при Комітеті кінематографії СРСР. Цит. за: Юренев Р.Н. Цит. тв. – Ч. 2. – С. 245 (курсив мій. – В. Ч.).

436 Див. також: Горпенко В.Г. Стиль фільму як практичний процесс // Мистецтво кіно. – Вип. 3. – К., 1982. – С. 21–32.

437 Кісін В.Б. Життя. Актор. Образ // Із творчої спадщини… – С. 222.

438 Лопухов Ф.В. Хореографические откровенности. – М., 1972. – С. 156.

439 Извеков Н.П. Техника сцены. – Л.; М., 1940. – С. 307.

440 Брук П. Пустое пространство // Цит. вид. – С. 171.

441 Пащин М.П. Як створюються телевізійні передачі. – К.,1956. – С. 14.

442 Миллерсон Дж. Технология телевизионного производства: Как делается телевиз. передача. – М., 1971. – С. 162.

443 Ерофеев С.В. Космические телемосты: (практикум для редакторов). – М., 1989. – С.21.

444 Леонтьева В.М. Объяснение в любви: Зап. диктора Центр. ТВ. – М., 1986. – С. 146–147 (курсив мій. – В. Ч.). Див. також спогади режисера перших чотирьох випусків програми: Романовский И.И. Цит. тв. – С. 60–62.

445 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 73 (курсив автора, підкресл. моє. – В. Ч.).

446 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С. 29 (розр. авт. – В. Ч.).

447 Ромм М.И. Как происходит съёмка // Ромм М.И. Беседы о кино. – М.,1964. – С. 327.

448 Маркс К. і Енґельс Ф. Твори. – Т.26, ч. 1. – С. 393.

449 Хойзинга Й. Homo Ludens. – М., 1992. – С. 188–189.

450 Там само. – С.189.

451 Вильчек В.М. Под знаком ТВ. – С. 86.

452 Там само. – С. 30.

453 Див.: Мак – Люен М. Галактика Ґутенберґа… – С. 150, 146.

454 Парадоксально, але факт: “Комсомольская правда в Украине” 3 вересня 2004 року, повідомляючи про сенсаційну археологічну знахідку в Миколаєві – відкриття городища 3-ого тисячоліття до н. е., – водночас дає довідку: “Кімерійці – перший народ Східної Європи, назву якого зафіксовано в письмових джерелах (“Одіссея” Гомера)”(??!!). Мимоволі пригадується анекдотична публікація 60-х років, коли в одному філософському (!) виданні стверджувалося, що, мовляв, у Сократа “чорним по білому написано” те-то й те-то… (Нагадаємо, що великий давньогрецький філософ Сократ був неписьменним!).

455 Цікаво, що така сама деталь – розкрита книга на столику – була, по суті, неодмінним атрибутом “Вечорів оповіді” фактичного засновника цієї форми контактів з глядачем, одного з найцікавіших читців ХХ століття Олександра Закушняка. (Див.: Закушняк А.Я. Вечера рассказа: Воспоминания. Тексты. – Л.; М., 1940).

456 Марунова И.Б. Древний театр кхмеров. – М., 1980. – С. 100.

457 Каган М.С. Морфология искусства. – С. 337.

458 Смоленский Я.М. Искусство звучащего слова. – М., 1967. – С. 50.

459 Толстой Л.Н. Дневник: 14 окт. 1909 г. // Полн. собр. соч.: В 90 т. – Т. 57. – М., 1952. – С. 157.

460 Средства массовой коммуникации и современная художественная культура… – С. 148.

461 Докладніше про складні процеси музичного виконавства див.: Корыхалова Н. Интерпретация музыки. – Л., 1979. – С. 8–14 та ін.

462 Цікаво, що великий режисер Альфред Гічкок вважав, що успіх одного з найкращих його фільмів “Людина, що надто багато знала” був би значно більший, “…якби всі глядачі вміли читати ноти”: у кульмінаційній сцені, де фатальний постріл убивці має злитися з одним-єдиним ударом литавр в оркестрі, камера довго й повільно панорамує вздовж нотного аркуша перед литавристом і нарешті зупиняється на єдиній ноті – тій самій, яку він має відтворити. “Тепер Вам зрозуміло, – запитує Гічкок свого співрозмовника Франсуа Трюффо, – наскільки могутнішим виявився б саспенс (напружене чекання глядачем розв’язки. – В. Ч.), якби глядачі зуміли прочитати цей кадр?” (Трюффо Ф. Кинематограф по Хичкоку // Киноведч. зап. – Вып. 29. –1996. – С.82).

463 Сильвестров В.В. Музыка – это пение мира о самом себе… Откровенны разговоры и взгляды со стороны: Беседы, ст., письма / Авт.-сост. М.Нестьева. – К., 2004. – С. 37, 34.

464 Вагнер Р. Письма. Дневники. Обращение к друзьям // Соч. – Т. 4. – М., 1911. – С.22.

465 Цит. за: Андроников И.Л. К музыке. – К., 1985. – С. 43.

466 Вартанов А.С. О кинематографической образности сценария // Вопр. кинодраматургии: Вып. 3: Сб. ст. – М., 1959. – С. 171.

467 Цит. за: Зоркая Н.М. На рубеже столетий. – С. 22.

468 Маркс К. і Енґельс Ф. Твори. – Т.26, ч. 1. – С. 393.

469 Цит. за: Андроников И.Л. Цит. вид. – С. 45.

470 Хейзинга Й. Цит. тв. – С. 187, 188.

471 Див.: Белинский В.Г. “Гамлет”, драма Шекспира. Мочалов в роли Гамлета // Собр. соч.: В 3 т. – Т. 1. – М., 1948.

472 Алперс Б.В. Актёрское искусство в России. – М.; Л., 1966. – С. 166. Спогади сучасників про Мочалова – там само. – С. 353–413.

473 Чехов М.А. О технике актёра // Цит. вид. – С. 72.

474 Горчаков Н.М. Режиссёрские уроки Вахтангова. – М., 1957. – С. 140.

475 Кісін В.Б. Режисура як мистецтво та професія // Із творчої спадщини… – С. 91.

476 Див.: Яхонтов В.Н. Театр одного актёра. – М., 1958.

477 Теплиц Е. История киноискусства: 1895 – 1927. – С. 30.

478 Садуль Ж. Цит. тв. – Т. 1. – С. 308.

479 Соболев Р.Н. Люди и фильмы русского дореволюционного кино. – М., 1961. – С. 39.

480 Венжер Н. Коммуникативные возможности мультипликации // Музы ХХ века… – С. 246.

481 Арнольди Э.М. Жизнь и сказки Уолта Диснея. – Л., 1968. – С. 206–207.

482 Лебедев Н.А. К вопросу о специфике кино. – М., 1935. – С.114.

483 Троицкая Л. Композитор Андрей Петров… // Бульвар. – 2004. – № 14 (441). – Апр.

484 Стрелер Дж. Коллектив и театр // Стрелер Дж. Театр для людей: Мысли записанные, высказанные и осуществлённые. – М., 1984. – С. 42 (курсив мій. – В. Ч.).

485 Див.: Чехов М.А. О технике актёра // Цит. вид. – С. 76 (курсив автора. – В. Ч.).

486 Стрелер Дж. Цит. тв. – С. 42 (виділено авт. – В. Ч.).

487 Маркс К. Капітал // Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. – Т. 23. – С. 317.

488 Ромм М.И. Беседы о кинорежиссуре. – С. 15.

489 Мейерхольд В.Э. О театре // Цит. вид. – С. 130.

490 Жежера В. Категорична ненав’язливість, або Як Буковський ходить навколо Буковського // Телекритика. – 2004. – № 5. – С. 13.

491 Вакуленко К.С. Людина в кадрі: (Нотатки режисера про документ. ТБ.) – К., 1974. – С. 76.

492 Товстоногов Г.А. Круг мыслей: Ст., режисс. комментарии, записи репетиций. – Л., 1972. – С. 108.

493 Деллюк Л. Фотогения кино. – М., 1924. – С. 157, 109.

494 Амфитеатров А.В. Театр и толпа // Театр и искусство. – 1907. – № 25.

495 Цит. за: Хренов Н.А. Цит. тв. – С. 110.

496 Гоголь М.В. Вибрані місця з листування з друзями // Про мистецтво театру / Упорядк. В.С. Довбищенко та Ю.М. Бобошко; Під заг. ред. І.І. Чабаненко. – К., 1954. – С. 20.

497 Цит. за: Базен А. Театр и кино // Базен А. Что такое кино?: Сб. ст. – М., 1972. – С. 170.

498 Там само. – С. 170, 172.

499 Кизеветтер А.А. Психологические основы театра // Кизеветтер А.А. Театр: Очерки. Размышления. Заметки. – М., 1922. – С. 40 (курсив автора. – В. Ч.).

500 Станиславский К.С. Собр. соч.: В 8 т. – Т. 5. – М., 1958. – С. 472.

501 Pondelicek I. Film jako svet fantomu a mitu. – Praga, 1964. – S. 165.

502 Поршнев Б.Ф. Контрсуггестия и история // История и психология. – М., 1971. – С. 12 та ін.

503 Банфи А. Избранное. – М., 1965. – С. 93.

504 Мейерхольд В.Э. О театре // Цит. вид. – С. 130.

505 Станиславский К.С. Цеху гардеробщиков МХАТ // Статьи. Речи. Беседы. Письма. – М., 1953. – С. 314.

506 Цит. за: Горчаков Н.М. Режиссёрские уроки К.С. Станиславского: Беседы и записи репетиций. – 2-е изд., доп. и перераб. – М., 1951. – С. 498–502 ( розр. авт., курсив мій. – В. Ч.).

507 Товстоногов Г.А. О профессии режиссёра. – М., 1967. – С. 291.

508 Креґ Ґ.Е. Мистецтво театру: 1-й діалог // Креґ Е.Ґ. Цит. вид. – С. 156.

509 Цит. за: Kranich Fr. Buhnentechnik der Gegenwart. – Munch.; Berlin, 1933. – Bd. 2. – S. 334.

510 Станиславский К.С. Собр. соч. : В 8 т. – Т. 5. – М., 1958. – С. 472 (курсив мій – В.Ч.).

511 Мейлах Б.С. На рубеже научного и художественного // Нева. – 1966. – № 9. – С. 180 (курсив авт. – В. Ч.).

512 Ранние формы искусства. – М., 1972. – С. 296.

513 Античные мыслители об искусстве. – М., 1940. – С. 115.

514 Дживелегов А.К., Бояджиев Г.Н. Цит. тв. – С. 10.

515 Вильчек В.М. Искусство в контексте реальности // Проблемы телевидения и радио. – Вып. 1. – М., 1967. – С. 73.

516 Мерварт Л. А. Малайский театр // Восточный театр: Сб. ст./ Под ред. А.М.Мерварта. – Л., 1929. – С. 121 та наст.

517 Чарли С. Ваянг-кулит – театр, любимый народом // За рубежом. – 1985. – № 52.

518 Марунова И.Б. Древний театр кхмеров. – М., 1980. – С. 61–98.

519 Там само. – С. 108.

520 Котовская М.П. Цит. тв. – С. 96.

521 Там само. – С. 96, 97.

522 Там само. – С. 28.

523 Див.: Пудовкин В.И. Поездка в Индию // Цит. вид. – Т. 2. – М., 1975. – С.317, 325.

524 Эйзенштейн С.М. Чародею Грушевого сада // Цит. вид. – Т. 5. – М., 1968. – С. 314 (курсив автора. – В. Ч.).

525 Гайда И.В. Театр китайского народа. – М., 1959. – С. 5.

526 Див. докладніше: Юткевич С.И. В театрах и кино свободного Китая. – М., 1953; Образцов С.В. Театр китайского народа. – М., 1957.

527 Див.: Васильев Б.А. Китайский театр // Восточный театр… – С. 243.

528 Конрад Н.И. Японский театр // Восточный театр… – С. 276–277.

529 Конрад Н.И. Японский театр // Восточный театр – С. 322 (курсив мій. – В. Ч.).

530 Там само. – С. 323.

531 Эйзенштейн С.М. Нежданный стык // Цит. вид. – Т. 5. – М., 1968. – С. 305.

532 Там само. – С. 305 (курсив автора. – В. Ч.).

533 Докладніше про театр Кабукі див.: Японский театр: Сб. ст. / Под ред. Н.И.Конрада. – М., 1928; Конрад Н.И. Театр Кабуки. – Л.; М., 1928; Хамамура Е., Сугавара Т., Киносита Дз. Кабуки / [Пер. с яп.]. – [ М., 1965 ].

534 Конрад Н.И. Цит. тв. – С. 324 ( розр. автора. – В. Ч.).

535 Эйзенштейн С.М. Нежданный стык. – С. 306 (курсив мій. – В. Ч.).

536 Эйзенштейн С.М. За кадром // Цит. вид. – Т. 2 . – С. 295.

537 Цит. за: 100 великих режиссёров. – С. 339–340.

538 Вагнер Р. Избр. работы. – М., 1978. – С. 237.

539 Телешов Н.Д. Записки писателя: Рассказы о прошлом и воспоминания. – М., 1952. – С. 297.

540 Лопухов Ф.В. Цит. тв. – С. 187.

541 Эйзенштейн С.М. Из дневника периода постановки «Валькирии» // Киноведч. зап. – 39. – М., 1998. – С. 183.

542 Немирович – Данченко Вл.И. [Мысли о театре] // Театральное наследие. – 1. – М., 1952. – С. 185.

543 Гоголь Н.В. Собр. соч.: В 6 т. – М., 1950. – Т. 6. – С. 82.

544 Чайковский П.И. Полн. собр. соч.: В 17 т. – Т. 6. – М., 1961. – С. 275 (курсив мій. – В. Ч.).

545 Эйзенштейн С.М. Из заметок к постановке «Валькирии» Рихарда Вагнера // Киноведч. зап. – 39. – М., 1998. – С. 159, 161 (курсив автора. – В. Ч.).

546 Фельзенштейн В. О музыкальном театре. – М., 1984. – С. 61.

547⁵⁵⁰ Там само. – С. 65.

548 Там само. – С. 133 (курсив мій. – В. Ч.).

549 Фокин М.М. Цит. тв. – С. 313 (курсив мій. – В. Ч.).

550 Тaylor J.R., Jackson A. The Holliwood Musical. – London, 1971. – P. 15.

551 Див.: Кентнер Е., Дмитриевский В. Жанр спектакля – мьюзикл // Нева. – 1973. – № 12.

552 Эйзенштейн С.М. Гордость // Цит. вид. – Т. 5. – М., 1968. – С. 97.

553 Эйзенштейн С.М. Всегда вперёд! (Вместо послесловия) // Там само. – С. 209.

554 До цього числа, зрозуміло, не входять “навколокінематографічні” чиновники та урядовці, “ім’я” яким (в деяких надміру забюрократизованих режимах) – воістину “легіон”! Дослідник “позаекранної” історії польського кіно з іронією відзначає, що “від спроб інженерів Петра Лебедзинського та Казимежа Пружиньського сконструювати кіноапарат, від перших показів 1896 року театру живих фотографій у Варшаві й у Кракові, аж до останніх кінопрем’єр у ПНР… ніколи стільки людей одночасно не опікувалося тим, щоб фільми знімалися швидко й дешево, скільки їх билося над тим за часів Центрального управління кінематографії” (Zajicek E. Poza ekranem: Kinematografia polska 1918–1991. – Warsz., 1992. – S. 114).

555 Шатерникова М.С. «Искусство» кинобизнеса // Киноведч. зап. – 10. – М., 1991. – С. 188–189.

556 Эйзенштейн С.М. Искусство мизансцены // Цит. вид. – Т. 4. – С. 89.

557 Як підрахував М.Антоніоні (див. цит. вид., с. 221), у титрах фільму режисера Рідлі Скотта “Той, що біжить лезом бритви” лише технічних фахівців значиться понад 40! А в “Зоряних війнах” Дж.Лукаса кількість їх і зовсім не піддається підрахунку. (Правда, нещодавно – з нагоди прем’єри останнього Спілбергового “хіта” “Війна світів” – у пресі промайнуло повідомлення, що над новими спецефектами у фільмі працювали “три сотні фахівців. Тих самих, що винаходили “Зоряні війни”. Див.: О.В. На войне, как на тебе! // Компас зрителя: Приложение к газ. “Киев. ведомости”. – 2005. – 4–10 июля /курсив мій. – В. Ч./).

558 Вакуленко К.С. Цит. тв. – С. 86.

559 Фокин М.М. Цит. тв. – С. 314.

560⁵⁶³ Каган М.С. Морфология искусства. – С. 374–375.

561 Див.: Каган М.С. Морфология искусства. – С. 23; Гильберт К., Кун Г. История эстетики. – М., 1960. – С. 79, 117–118, 175–176, 184–185, 188–189.

562 Овсянников В.З. Литературная речь. – С. 72 // Цит. за: Эйзенштейн С.М. Цит. вид. – Т. 4. – С. 260.

563 Новий тлумачний словник української мови. – Т.4: РОБ - Я. – С. 518.

564 Про цю останню див.: Чехов М.А. О технике актёра // Чехов М.А. Цит. вид. – С. 3–124; Топорков В.О. Про техніку актора. – К., 1961.

565 Товстоногов Г.А. Творчество – организация – техника // Экономика и организация театра: Сб. ст. – Л., 1970. – С. 27.

566 Цит. за: Piskator E. Theater, Film, Politik. – Berlin, 1980. – S. 440.

567 Див., напр.: Экскузович И.В. Техника театральной сцены в прошлом и настоящем / Предисл. А.В.Луначарского. – [ Л.], 1930; Извеков Н.П. Техника сцены. – Л.; М., 1940; Работы по технике сцены: Сб. ст. – Л., 1937; Kranich F. Buchnentechnik der Gegenwart. – Bd. 1 – 2. – Munch.; Berlin, 1929–1933 та ін.

568 Извеков Н.П. Сцена. – 1: Архитектура сцены. – М., 1935. – С. 9, 10.

569 Гавелла Б. Драма и театр. – М.,1976. – С. 159.

570 Мейерхольд В.Э., Бебутов В.М. К постановке «Зорь» в Первом театре РСФСР // Мейерхольд В.Э. Статьи. Письма. Речи. Беседы. – Т. 2. – С. 16.

571 Товстоногов Г.А. Творчество – организация – техника. – С. 27.

572 Ромм М.И. Поглядим на дорогу // Цит. вид. – Т.1. – С. 399.

573 Мейерхольд В.Э. О театре // Цит. вид. – С. 217.

574 Мюллер В.К. Драма и театр эпохи Шекспира. – Л., 1925. – С. 118.

575 Лессинг Г.Э. Избр. произв. – М., 1953. – С. 584.

576 Kranich Fr. Op. cit. – Bd. 2. – S. 293.

577 Цит. за: Хрестоматия по истории западного театра на рубеже ХІХ – ХХ веков / Под ред. А.А.Гвоздева. – М.; Л., 1939. – С. 115 (виділено автором. – В. Ч.).

578 Базанов В.В. Цит. тв. – С. 17.

579 Reinhardt M. Schriften, Briefe, Reden, Aufsatze, Interviews. – Berlin, 1974. – S. 94.

580 Пискатор Э. Политический театр. – М., 1934. – С. 180 (курсив мій. – В. Ч.).

581 Ґротовський Є. На шляхах до вбогого театру // Ґротовський Є. Театр. Ритуал. Перформер : Пер. з пол. – Львів, 1999. – С. 17.

582 Там само. – С. 18, 19, 17.

583 Там само. – С. 17. Див. також: Ґротовський Є. Актор без прикриття // Цит. вид. – С. 24–31.

584 Курмашов Є. “Гуртки за інтересами” // ПіК (Політика і культура). – 2004. – № 20. – С. 35.

585 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С. 189.

586 Мюллер В.К. Цит. тв. – С. 118.

587 Немирович – Данченко Вл.И. [Мысли о театре]: (Материалы из архива Вл.И.Немировича-Данченко) (1941 – 1942 гг.) // Театральное наследие. – 1. – М., 1952. – С. 184. У дужках – вставка з іншої версії цієї ж “притчі про килимок” (цит. за: Виленкин В.Я. Работа Вл.И.Немировича-Данченко с актёром // Вл.И. Немирович-Данченко о творчестве актёра: Хрестоматия. – М., 1973. – С. 5–6).

588 Анастасьев А.Н. Эстрадное искусство и его специфика // Русская советская эстрада: 1917 – 1929. – М., 1976. – С. 17 (курсив авт. – В. Ч.).

589 Троицкая Л. Зураб Соткилава… // Бульвар. – 2004. – № 13 (440). – Март.

590 Вартанов А.С. Эстетические проблемы взаимоотношений эстрады и телевидения // Телевизионная эстрада. – М., 1981. – С. 11, прим.

591 Цит. за: Захаров Л. Пол Маккартни… // Комс. правда. – 2004. – 18 июня.

592 Плеханов Г.В. Письма без адреса // Плеханов Г.В. Искусство и литература. – М., 1948. – С. 64.

593 Глаголин Б.С. Современный театр и кинематограф // КиноКурьер. – 1914. – № 2. – С. 3 (курсив мій. – В. Ч.).

594 Эйзенштейн С.М. Динамический квадрат // Цит. вид. – Т. 2. – С. 324.

595 Кулешов Л.В., Хохлова А.С. 50 лет в кино. – М., 1975. – С. 75.

596 Лебедев Н.А. К истории ВГИКа (1919–1930) // Лебедев Н. Внимание, кинематограф!: О кино и киноведении: Ст., исследования, выступления. – М., 1974. – С. 327

597 Юренев А. Р. Научить, создать, воспитать // Актёр в кино. – М., 1974. – С. 28.

598 Голдовская М.Е. Творчество и техника: (Опыт экранной публицистики). – М., 1986. – С. 95.

599 Див.: Roundtable discussion // Молодість – 90: Прес-бюллетень. – [Б. м. і р.] – С. 15.

600 Entretien avec Abel Hance // Cahiers du Cinema. – 1955. – Fauvier. Цит. за: Лепроон П. Цит. тв. – С. 21 (курсив авт., підкресл. моє. – В. Ч.).

601 Теплиц Е. История киноискусства: 1895–1927. – С. 275.

602 Муссинак Л. Панорама кинематографа // Избранное. – М., 1981. – С. 168.

603 Див.: Юровский А.Я. Телевидение – поиски и решения: Очерки истории и теории сов. тележурналистики. – 2-е изд., доп. – М., 1983.

604 Див.: Урвалов В.А. Очерки истории телевидения. – М., 1990.

605 Зирін О. Україна. Євробачення. Перемога // Телекритика. – 2004. – № 5. – С. 26.

606 Див.: Колтовой Б., Коновалов Б. Эстафета космических подвигов / Под ред. Г.Остроумова. – М., 1981.

607 Степанидин Г.А. Спортивное телевидение – часть нашей жизни // Справочник олимпийского телеболельщика. – М., 1980. – С. 7.

608 Там само. – С. 8.

609 Див.: Вачнадзе Г.Н. Всемирное телевидение: Новые средства масс. информации – их аудитория, техника, бизнес, политика. – Тбилиси, 1989. – С. 370, 371.

610 Голдовская М.Е. Телевидение высокой чёткости: будущее кинематографа и ТВ? // Киноведч. зап. – 4. – М., 1989. – С. 169.

611 Мащенко І.Г. Глобальне телебачення. – К., 1992. – С. 189, 188.

612 Тільки в США ще на кінець 1980-х було «запропоновано близько двадцяти телевізійних стандартів, і фахівці ніяк не можуть прийти до єдиної думки» (Голдовская М.Е. Телевидение высокой чёткости: будущее кинематографа и ТВ? – С. 175).

613 Там само.

614 Мащенко І.Г. Глобальне телебачення. – С. 191.

615 Див. про це: Иконика: Цифровая обработка и фильтрация изображений // Вопр. кибернетики. – Вып. 38. – М., 1978; Цифровое телевидение / Под ред. М.И. Кривошеева. – М., 1980; Цуккерман И.И. Проблемы современного телевидения: Цифровое ТВ. – М., 1980; йогож. Цифровое телевидение // Наука и жизнь. – 1981. – № 7. – С. 17–24; Иконика: Цифровая обработка видеоинформации: Сб. науч. тр. – М., 1989 та ін.

616 Див.: Хаевская Д. Цифровое телевидение пробьёт брешь в кошельках 90 тысяч киевлян // Сегодня. – 2004. – 17 июня.

617 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С. 15 (автор розділу – В.П.Дьомін).

618 Ромм М.И. Поглядим на дорогу // Цит. вид. – Т.1. – С. 387.

619 Средства массовой коммуникации и современная художественная культура. – С. 274 (авт. – Н.М. Зоркая).

620 Вартанов Ан. С. К методологии искусствоведческого исследования средств массовой коммуникации // Музы ХХ века: Худож. проблемы средств масс. коммуникации. – М., 1978. – С.20.

621 Кулешов Л.В. Практика кинорежиссуры // Собр. соч. – Т. 1. – С. 251.

622 Див.: Садуль Ж. Цит. тв. – Т.1. – С. 269–270.

623 Див.: Теплиц Е. История киноискусства: 1928–1933. – М., 1971. – С. 38.

624 Див. там само. – С. 36–37

625 Ромм М.И. Избр. произв.: В 3 т. – Т. 2. – М., 1981. – С. 125.

626 Див.: Писаревский Д.С. Цит. тв. – С. 128.

627 Там само. – С. 128 прим.

628 Теплиц Е. История киноискусства: 1928–1933. – С. 40.

629 Перший том анотованого каталогу «Радянські художні фільми» (М., 1961), присвячений німим фільмам, окреслений хронологічними рамками «1918–1935».

630 Цит. за: Лепроон П. Цит. тв. – С. 26.

631 Эйзенштейн С.М. О стереокино // Цит. тв. – Т. 3. – С. 465.

632 Там само.

633 Такі дані наведено у виступі на ІІ Міжнародному бізнес-форумі «Кіно Експо Україна» його генерального директора Тетяни Смирнової (див.:Стрижак А. Мапа для кінобізнесмена // Україна молода. – 2005. – 6 трав.).

634 Эйзенштейн С.М. Wie sag’ich’s meinem Kind?!: Цвет // Цит. вид. – Т. 1. – М., 1964. – С. 526, 533 (курсив мій. – В. Ч.). Докладніше про це див.: Горпенко В.Г. С. Ейзенштейн, А. Тарковський про колір. – К., 1998. – С. 3–9.

635 Эйзенштейн С.М. [Первое письмо о цвете] // Цит. вид. – Т. 3. – С. 487.

636 Мащенко І.Г. Українське телебачення: штрихи до портрета. – К., 1995. – С. 91

637 Мащенко І.Г. Телебачення України. – Т. 1: Телебачення de facto. – К., 1998. – С.16, 17.

638 Мащенко І.Г. Українське телебачення: штрихи до портрета. – С. 91.

639 Урвалов В.А. Очерки истории телевидения. – С. 195,194. Див. також: Первышин Э.К., Русаков А.А., Федоровский Е.Г. Индустрия передачи информации: От радиоприёмника А.С.Попова до систем космической связи. – М., 1984.

640 Див.: Ерицян С. Пионер цветного телевидения // Телевидение вчера, сегодня, завтра–88. – М., 1988. – С. 90–100; Певзнер Б.М. Системы цветного телевидения. – Л., 1969.

641 Глейзер М.С. Радио и телевидение в СССР:1917–1963: Даты и факты. – М., 1965. – С. 153.

642 Див.: Артинов М.М., Казневський М.О. Телебачення. – К., 1962. – С. 5.

643 Глейзер М.С. Цит. тв. – С. 153.

644 Шмаков П.В. Цветное и объёмное телевидение. – М., 1955. – С. 54.

645 Див.: День радио. – М., 1984. – С. 5.

646 Див.: Цифровое кодирование телевизионных изображений / Под ред. И.И.Цуккермана. – М., 1981; Рудь И.Д., Цуккерман И.И. Художественное изображение в телевидении. – М., 1987. – С. 37.

647 Первышин Э.К., Русаков А.А., Федоровский Е.Г. Цит. тв. – С. 79.

648 Парфёнов Л.Г., Чекалова Е.Л. Цит. тв. – С. 187.

649 Иск. кино. – 1967. – № 2.

650 Антониони М. О фильме “Профессия: репортёр”: [Интервью] с Альдо Тассоне // Антониони об Антониони. – С. 186 (підкр. мною. – В. Ч.).

651 Там само. Див. також: Антониони М. Белый лес // Цит. вид. – С. 131–136.

652 Антониони М. О фильме “Профессия: репортёр”. – С. 187.

653 Антониони М. Метод Антониони: [Интервью] с сотрудниками журнала “Кайе дю синема”… // Цит. вид. – С. 230.

654 Див.: Сов. культура. – 1980. – 2 сент.

655 Капралов Г.А. Предисловие // Рудь И.Д., Цуккерман И.И. Художественное изображение в телевидении. – М., 1987. – С. 4.

656 Сов. культура. – 1980. – 2 сент.

657 Парфёнов Л.Г., Чекалова Е.Л. Цит. тв. – С. 187.

658 Голдовская М.Е. Кинотехника и выразительные средства киноискусства // Кино: Энциклопед. словарь. – М., 1986. – С. 196.

659 Утім, справедливість вимагає згадати, що потребу в кольоровому зображенні на ТБ до того, як техніка уможливила його появу, відчували хіба що глядачі. Як доказ наведемо величезну популярність на початку й у середині 60-х спеціальних триколірних целулоїдних фільтрів – в основному вироблених “народними умільцями”, – котрі, накладаючися спереду на екран телевізора, створювали “ефект” кольорової “картинки” (згори блакитна смужка – як небо, знизу зелена – немов трава, а посередині рожева – “під колір” людського обличчя). Ані теоретики, ні практики ТБ за відсутності кольору особливо не потерпали. Перші взагалі бачили у “чорно-білості” зображення на “блакитному” екрані основу специфіки “електронної музи”, повторюючи тим самим помилки своїх колег і попередників доби раннього кіно; другі ж настільки були заклопотані “потребами сьогодення”, що, коли в кінці 60-х колір став реальністю, виявились абсолютно не готовими до роботи з ним і в ньому. Саме для того, щоб хоч якось спонукати творчих працівників – режисерів, операторів, художників – до пошуків у цьому зовсім не знайомому і, як не дивно, зовсім не привабливому для них напрямку, на 2-му (грудень1967) Всесоюзному фестивалі телевізійних фільмів, крім уже традиційних конкурсів художніх та документальних телестрічок, в окрему конкурсну номінацію було виділено фільми кольорові (?!?) (номіновано всього 14 фільмів – по суті, вся наявна на тогочасному радянському ТБ “кольорова” фільмопродукція, знята в основному на кіностудіях); а на Київській студії телебачення року 1968-го “на додачу” до звичних галузевих редакцій – інформації, пропаганди, літературно-драматичної, музичної тощо – було створено спеціальну Головну редакцію кольорових передач!

660⁶⁶³ Дмитриев Л.А. Телевизионная спираль // Шаболовка, 53: Страницы истории телевидения. – М., 1988. – С. 99.

661⁶⁶⁴ Ромм М.И. Поглядим на дорогу // Цит. вид. – Т. 1. – С. 411.

662⁶⁶⁵ Степанцев Б.П. Понять законы гармонии // Мудрость вымысла: Мастера мультипликации о себе и своём искусстве. – М., 1983. – С.158–159.

663 Краткий словарь основных терминов теории массовой коммуникации // Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. – М.: Наука, 1986. – С. 299.

664 Лалл Дж. Цит. тв. – С. 104.

665 Див.: Масова комунікація: Підручн. / Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Вергун В.А. – К., 1997. – С. 5.

666 Див.: Музы ХХ века: Худож. проблемы средств масс. коммуникации / Отв. ред. Н.М. Зоркая, Ю.А. Богомолов. – М., 1978. – С. 8.

667 Довженко О.П. Лекція 4 січня 1950 року // Твори: В 5 т. – Т. 4. – С. 308–309.

668 Див.: Ромм М.И. Поглядим на дорогу // Цит. вид. – С. 391–392.

669 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 27 (курсив мій. – В. Ч.).

670 Різун В.В. Маси: Тексти лекцій. – К., 2003. – С. 54, 58.

671 Беньямін В. Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності // Цит вид. – С. 65, 66.

672 Нечай О.Ф. Телевидение как художественная система / Ред. д-р искусствовед. Р.Н.Ильин. – Минск, 1981. – С. 46.

673 Борев В.Ю. Аудио-визуальные средства массовой коммуникации // Музы ХХ века… – С. 172.

674 Эйзенштейн С. М. Динамический квадрат // Цит. вид. – Т. 2. – С. 324 (курсив автора. – В. Ч.)..

675 Беньямін В. Цит. тв. – С. 58 (курсив автора. – В. Ч.).

676 Моль А. Художественная футурология: К роли китча и копии в социально-эстетическом развитии // Борев В.Ю., Коваленко А.В. Цит. тв. – С. 261.

677 La Nature. – 1892. – Avr. 16. Цит. за: Садуль Ж. Цит. тв. – Т. 1. – С. 115.

678 В.В. Стасов о кинематографии / Публ. А. Шифмана // Иск. кино. – 1957. – № 3. – С. 130, 135 (курсив авт. – В. Ч.).

679 Евреинов Н.Н. Актёр в кинематографе // Кинематограф (Пг.). – 1915. – № 1. – С. 11 (виділено авт. – В. Ч.).

680 Цит. за: Виноградская И.Н. Жизнь и творчество К.С. Станиславского: Летопись. – Т. 2: 1906–1915. – М., 1971. – С. 418 (курсив мій. – В. Ч.).

681 Волконский С.М. Отклики театра. – Пг., 1914. – С. 188.

682 Див.: Голос и речь. – 1913. – № 3. – С. 26.

683 Балаш Б. Кино: Становление и сущность нового искусства. – М., 1978. – С. 40 (курсив мій. – В. Ч.).

684 Докладніше див.: Горпенко В.Г. Архітектоніка фільму. – Т. 3: Монтажна архітектоніка фільму, ч. 1: Кадрозчеплення. – С. 83–90.

685 Блейман М.Ю. О кино – свидетельские показания. – М., 1973. – С. 118–119.

686 Вертов Д. Киноки: Переворот // Цит. вид. – С. 55.

687 Там само.

688 Цит. за: Андроникова М.И. Об искусстве портрета. – М., 1975. – С. 23 (курсив мій. – В. Ч.).

689 Вертов Д. О любви к живому человеку // Цит. вид. – С. 160 (курсив мій. – В. Ч.).

690 Кулешов Л.В. Практика кинорежиссуры. – М., 1935. – С. 17 (курсив мій. – В. Ч.). Пор. інший варіант: й о г о ж. Искусство кино: (Мой опыт) // Собр. соч.: В 3 т. – Т. 1: Теория, критика, педагогика. – М., 1987. – С. 171–172.

691 Див.: Кулешов Л.В. Статьи. Материалы. – М., 1979. – С. 134.

692 Дробашенко С.В. Пространство экранного документа. – М., 1986. – С. 97.

693 Цит. за: Львовски М. В Крыму Владимир Бортко зарезал Иуду и распял Иешуа // Комс. правда. – 2004. – 8 окт.

694 Кулешов Л.В. Искусство кино. – С. 172.

695 Ямпольский М.Б. Эксперименты Кулешова и новая антропология актёра // Ноосфера и художественное творчество. – М., 1991. – С. 189.

696 Эйзенштейн С.М. Монтаж 1938 // Цит. вид. – Т.2. – С. 176.

697 Див., напр.: Воронкова Л. Гибель чемпиона мира // Сегодня. – 2004. – 16 сент.

698 Цит. за: Велигжанина А. Александр Абдулов… // Комс. правда. – 2005. – 3 марта.

699 Кулешов Л.В. Статьи. Материалы. – С. 134.

700 Див.: Кулешов Л.В., Хохлова А.С. Цит. тв. – С. 77; Горпенко В.Г. Архітектоніка фільму. – Т. 3, ч. 1. – С. 84–85.

701 Кулешов Л.В., Хохлова А.С. Там само.

702 Блейман М.Ю. Цит. вид. – С. 120.

703 Блейман М.Ю. Владимир Фогель // Цит. вид. – С. 126–127.

704 Кракауэр З. Цит. тв. – С. 75.

705 Цит. за: Деменев В., Сорокин Л. Первым зрителем стал Генсек Андропов // Комс. правда в Украине. – 2004. – 10 дек.

706 Див., напр., : С чужого голоса // Комсомольская правда. – 2004. – 9 янв., 5, 12, 26 марта, 2 апр. та ін.

707 Теплиц Е. История киноискусства: 1928–1933. – С. 43.

708 Барановская В.Ф. Об актёре // Кино. – 1928. – 8 мая.

Див. докладніше: Селезнёва Т.Ф. Киномысль 1920-х годов. – Л., 1972. – С.175–176.

709 Вартанов А.С. О кинематографической образности сценария // Вопр. кинодраматургии: Сб. ст. – Вып. 3. – М., 1959. – С. 124.

710 Пудовкин В.И. Актёр в фильме // Цит. вид. – Т. 1. – С. 207.

711 Під цим терміном актор у даному випадку розуміє, очевидно, аудіозапис для радіо – ще один, хоча й менш репрезентативний, спосіб фіксації виконавського процесу.

712 Интервью с артистами кино и театра // Актёр в кино. – С. 294.

713 Цит. за: Раневская Ф.Г. Цит. вид. – С. 163.

714 Цит. за: Иск. кино. – 1963. – № 1. – С. 33.

715 Цит. за: Аронова В. Тина Канделаки… // Газета по-киевски. – 2004. – 18 нояб.

716 Цит. за: Гордон Д.И. Вениамин Смехов… // Бульвар. – 2004. – № 34. – Авг.

717 Цит. за: Анненский Л.А. Цит. тв. – С. 36.

718 Станиславский К.С. Из записных книжек: В 2 т. – Т. 2. – М., 1986. – С. 115.

719 Станиславский К.С. Из записных книжек 1911–1916 годов // Собр. соч.: В 9 т. – Т. 4. – М., 1991. – С. 28 (курсив мій. – В. Ч.).

720 Станиславский К.С. «Ревизор» Н.В.Гоголя: Реальное ощущение жизни пьесы и роли // Там само. – Т.4. – С. 335.

721 Станиславский К.С. Работа актёра над собой. – Ч. І: Работа над собой в творческом процессе переживания // Там само. – Т. 2. – С. 124 (курсив мій. – В. Ч.).

722 Горчаков Н.М. Режиссёрские уроки К.С.Станиславского. – М., 1950. – С. 322–323.

723 Вакуленко К.С. Цит. тв. – С. 36.

724 Цит. за: Івшина Л. та ін. Андрій Курков: «Народження нового без стресу не буває» // День. – 2004. – 26 лист. (курсив мій. – В. Ч.).

725 Эйзенштейн С.М. Ми ту // Цит. вид. – Т. 1. – С. 498.

726 Чехов М.А. О технике актёра // Чехов М.А. Цит. вид. – С. 76 (ВИДІЛ. автором. – В. Ч.).

727 Цит. за: Ванденко А. Леонид Якубович… // Факты и комментарии. – 2005. – 5 авг.

728 Садчиков И.И. О творческой индивидуальности актёра // Актёр в кино. – М., 1976. – С. 15.

729⁷³² Клер Р. Кино вчера, кино сегодня. – М., 1981. – С. 325.

730 Нечай О.Ф. Цит. тв. – С. 48.

731 Там само. – С. 43–46.

732 Бабенко В.С. Телевидение и кино. – М., 1958. – С. 4 (курсив мій. – В. Ч.).

733 Борев В.Ю. Аудио-визуальные средства массовой коммуникации… – С. 173.

734 Цит. за: Пятецкая Ю. Тележурналист Андрей Шевченко … // Бульвар Гордона. – 2005. – № 4 (4). – Май.

735 Средства массовой коммуникации и современная художественная культура. – С. 29 (авт. – В.Ю.Борев).

736 Горький А.М. О формализме // Горький М. О литературе. – М., 1961. – С. 493.

737 Массовые виды искусства и современная художественная культура. – С. 19.

738 Ильин Р.Н. Изобразительные ресурсы экрана. – М., 1973. – С. 21.

739 Юровский А.С. Телевидение – поиски и решения. – М., 1983. – С.64.

740 Аронов А. Профессия – телеоператор // Шаболовка, 53. – С.61.

741 Юровский А.С. Телевидение – поиски и решения. – М., 1983. – С. 69.

742 Тетерин В.С. Особенности режиссуры телефильма при многокамерном методе съёмки. – М., 1971. – С. 13.

743 Там само. – С. 28.

744 Тетерин В.С. Цит. тв. – С. 15.

745 Романовский И.И. Без права на дубль. – С. 100 (курсив мій. – В. Ч.).

746 Бабенко В.С. Цит. тв. – С. 203; пор. там само. – С.192.

747 Юровский А.С. Телевидение – поиски и решения. – М., 1983. – С. 72.

748 Эйзенштейн С.М. От автора // Цит. вид. – Т. 2. – С. 30 (підкр. авт., курсив мій. – В. Ч.).

749 Милчев Н. Божество с тремя лицами. – М., 1968. – С. 155.

750 Ось лише один недавній приклад на підтвердження: під час зйомок «всенародно» популярної «Кармеліти» через заміну гримера виконавцеві однієї з головних ролей наклеїли бородавку не на ту щоку і відзняли з таким гримом аж шість сцен! Але, як авторитетно свідчить продюсер Ю. Бєленький, «глядачі про це навіть не здогадалися: ми просто перевернули зображення на екрані» (Хавкина Л. Почему Кармелиту выдали замуж за цыгана? // Комс. правда. – 2005. – 9–15 сент.).

751 Робертс Э.Б. Телевизионная драматургия: Советы молодому драматургу / Сокр. пер. с англ. И.Верхолётовой. – М., 1967. – С. 14 (курсив мій. – В. Ч.).

752 Багиров Э.Г., К а ц е в И.Г. Телевидение ХХ век: Политика. Искусство. Мораль. – М., 1968. – С. 225.

753 Муратов С.А. Отсроченная премьера // Киноведч. зап. – 10. – М., 1991. – С. 41.

754 Мелик – Пашаева А. Наука в лицах // Шаболовка, 53. – С. 44.

755 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 51–55 та ін.

756 Мелик – Пашаева А. Цит. тв. – С. 44.

757 Відгомін тодішньої бурхливої полеміки див.: Чубасов В.Л. Импровизационность в художественном телевидении // Вопросы истории и теории кино. – Вып. 4: (Сб. тр.). – М., 1970. – С. 18–19.

758 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 141 (курсив авт. – В. Ч.).

759 Рохлин А.М. На миллион франков не претендую // Сов. радио и телевидение. – 1964. – № 1. – С. 28.

760 Вильчек В.М. Под знаком ТВ. – М., 1987. – С. 216.

761 Вильчек В.М., Воронцов Ю.В. Цит. тв. – С. 41.

762 Див.: Прохоров Е.П. Творческие формы массовой информации // Музы ХХ века. – С. 76–78.

763 Вильчек В.М. Под знаком ТВ. – С. 42.

764 Див.: Сергеев Е.А. Андроников рассказывает // Актёр на телевидении: Сб. статей. – М., 1976. – С. 72–80; Крымова Н.А. В чём секрет Андроникова // Телевидение вчера, сегодня, завтра. – Вып. 1. – М., 1981. – С. 139–164; Материалы научно-практической конференции, посвящённой творческому наследию И.Л. Андроникова на телевидении и радиовещании. – М., 1991.

765 Див.: Трошин А.С. Из Саввиной // Актёр на телевидении. – С. 93–100.

766 Труснова Е. Театральный актёр: телевизионное измерение // Телевидение вчера, сегодня, завтра – 87. – М., 1987. – С. 43 (курсив мій. – В. Ч.).

767 Олтаржевська Л. Жінка-стиль, багатоверстатник і просто “Богиня…” // Україна молода. – 2004. – 30 жовт.

768 Цымбал Г. Рената Литвинова: «У меня с собой никаких проблем нет» // Публичные люди. – 2005. – № 2. – С. 26.

769 Див.: Голдовская М.Е. Человек крупным планом. – М., 1981; їїж. Творчество и техника: (Опыт экран. публицистики). – М., 1986 та ін.

770 Вакуленко К.С. Цит. тв. – С. 72.

771 Паченцева Т. Несколько страниц из записной книжки // Шаболовка 53. – С. 120.

772 Клер Р. Цит. тв. – С. 329.

773 Див.: 100 великих режиссёров. – С. 257.

774⁷⁷⁷ Саппак В.С. Цит. тв. – С. 86, 87.

775 Meyrowitz J. No Sense of Place: The Impact of Electronic Media on Social Behavior. – N.-Y., 1985. – P. 308.

⁷⁷⁹ Ромм М.И. Поглядим на дорогу // Цит. вид. – Т. 1. – С. 409.

776

777⁷⁸⁰ Тевено Ж. В защиту живого телевидения // 40 мнений о телевидении. – С. 54.

778 Новини кіноекрана. – 1970. – № 7. – С. 10.

779 Марунова И.Б. Цит. тв. – С. 102–103.

780 Див.: Мартинович Н. Турецкий театр Карагёз. – СПб., 1910.

781 Цит. за: Унгурян О. Иван Драч…// Факты и комментарии. – 2005. – 1 июля.

782 Докладніше див.: Покорский В.М. Практические вопросы технологии телевидения: Опыт Ленинградской студии. – М., 1970. – С. 24.

783 Кино и телевидение: Новые аспекты старых споров: «Круглый стол» в редакции «Киноведч. записок», февр. 1996 г. // Киноведч. зап. – 30. – 1996. – С. 122.

784 Див.: Окладников А.П. Утро искусства. – Л., 1967. – С. 25–38.

785 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 62.

786 Коклен – старший Б.К. Искусство актёра // Хрестоматия актёра: Сб. – М., 1930. – С. 238.

787 Саппак В.С. Цит. тв. – С. 62.

788 Кулешов Л.В. Практика кинорежиссуры // Цит. вид. – Т. 1. – С. 299. Сам Гардін у кінці життя згадував про розроблені ним з допомогою цих «оксамитових рамок» «1245 композицій, що їх може бути використано для встановлення в кадрі голови того, хто знімається» (Гардин В.Р. Воспоминания. – Т. 1: 1912–1921. – М., 1949. – С. 203).

789 Алексеев С.П. Некоторые вопросы режиссёрской практики // Мастерство телевизионного режиссёра: (Сб. ст.). – М., 1962. – С. 19.

790 Важко не погодитися з досвідченим майстром кіно А. Михалковим-Кончаловським у тому, що багатьом професійним кіноактором звичка працювати «на камеру» лише шкодить (див. у його книжці «Парабола замысла». – С. 126).

791 Девис Д. Азбука телевидения. – М., 1962. – С. 6 (курсив мій. – В. Ч.).

792 Костыков Ю.В., Крыжановский В.Д. Основы телевидения. – М., 1959. – С.319 (курсив мій. – В. Ч.).

793 Карлаш В.Л. Цікавий телевізор: Наук.-попул. книжка. – К., 1989. – С. 70–71 (курсив мій. – В. Ч.).

794 Теплиц Е. Кино и телевидение в США. – С. 39.

795 Довженко О. П. У пошуках образу нашого сучасника: (Митці кіно і сучасність) // Цит. вид. – Т.4. – С. 173–174.

796 Див.: Кулагин С.В. Киносъёмочная и кинопроекционная аппаратура. – М., 1967. – С. 202, прим.

797 Зоркая Н.М. Между прошлым и будущим: Заметки о современном зап. киноискусстве. – М., 1961. – С. 39.

798 Бачелис Т.И. Феллини. – М., 1972. – С. 189.

799 Теплиц Е. Кино и телевидение в США. – С. 35.

800 Там само. – С. 37.

801 Докладніше див.: Голдовский Е.М. Проблемы кинопроекции. – М., 1965; йогож. Принципы широкоэкранного кино. – М., 1956; йогож. Панорамный кинематограф. – М., 1959; Высоцкий М.З. Большие киноэкраны и стереофония. – М., 1966; Системы кинематографа с различными форматами кадра // Техника кино и ТВ. – 1985. – № 1.– С. 5–11.

802 Эйзенштейн С. М. О стереокино // Цит. вид. – Т.3. – М., 1964. – С. 435.

803 Теплиц Е. Кино и телевидение в США. – С. 38.

804 Там само. – С. 35.

805 Кулагин С.В. Цит. тв. – С . 201.

806 Кісін В.Б. Відеофільм: Перші кроки і перспектива // Мистецтво кіно: Респ. міжвідомчий наук. зб. – Вип. 4. – К., 1983. – С. 93.

807 Корчагина Е. Цит. тв. – С. 158.

808 Див.: Mc Lugan M. Mutation-1990. – Paris, 1967. – P.67.

809 Вильчек В.М. Искусство в телевизионной программе // Режиссёр на телевидении: Сб. ст. – М., 1978. – С. 12.

810 Цікаво нагадати, що цій кінематографічній «новації» вже в ті далекі роки виповнилося понад півстоліття: на Всесвітній виставці 1900 р. в Парижі було показано за допомогою 10 апаратів, що працювали синхронно, на замкненому циліндричному екрані так звану синераму, або синекосмораму винахідника й вигадника Ґримуена-Самсона.

811 Ромм М.И. Поглядим на дорогу // Цит. вид. – Т. 1. – С. 413.

812 Найбільший поки що телеекран у світі, виготовлений фірмою Sony у 80-х роках для Всесвітньої виставки в Цукубе, мав розміри 25 на 40 метрів, тобто площу в 1000 кв.метрів – значно більшу, ніж у будь-якому кінотеатрі, крім хіба що “драйв-інів” (кінозакладів просто неба для переглядів фільмів, не виходячи з авто).

813 Недавно розроблений японською компанією NHJ наручний годинник має телевізійний дисплей фірми Sony діагоналлю в 1,5 дюйма (до 4 см) – мабуть, найменший у світі.

814 Див.: Бабенко В.С. Цит. тв. – С. 132–133.

815 За свідченням енциклопедичного видання, монітори усіх комп’ютерів (за одним-єдиним винятком, про який мова піде трохи далі) мають співвідношення сторін 4:3 (3:4) (див.: Энциклопедический справочник: Персональный компьютер. – М., 2004. – С. 139).

816 Рудь И.Д., Цуккерман И.И. Художественное изображение в телевидении. – М., 1987. – С. 18. Про згадані тут експерименти див.: Powers R. HDTV Standard Consideration for Electronic Cinematography and Post-Prodaction // SMPTE Journ. – 1982. – P. 1153–1157.

817 Голдовская М.Е. Телевидение высокой чёткости: будущее кинематографа и ТВ? – С. 169–170.

818 Энциклопедический справочник: Персональный компьютер. – С. 140.

819 За даними Єжі Тепліца, вже 1930 року кінокомпанія “Фокс” готувала так званий “Grandeur Film”, для якого потрібен втричі ширший екран; кінокомпанія “Парамаунт” анонсувала свою широкоекранну систему – “маґноскоп”; у Нью-Йорку та Лондоні навіть обладнали кінотеатри широкими екранами. Здається слушною думка польського історика, що “…цей технічний резерв тільки через те не було використано, що запровадження звуку пройшло відносно легко” (Теплиц Е. История киноискусства: 1928–1933. – С. 45, 44).

820 Эйзенштейн С.М. Динамический квадрат // Цит. вид. – Т. 2. – С. 317.

821 Там само. – С. 321, 322.

822 Извеков Н.П. Техника сцены. – С. 50.

823 Садуль Ж.. Цит. вид. – Т. 1. – С. 266.

824 Там само. – С. 268. Слід мати на увазі, що сам Мельєс називав екран “кінематографічною сценою” (див. там само, с. 306), і це аж ніяк не можна вважати випадковою обмовкою!

825 Цит. за: Клер Р. Цит. тв. – С. 42 (підкресл. Р. Клером; курсив мій. – В. Ч.).

826 Милев Н. Божество с тремя лицами. – М., 1968. – С. 17.

827 Эйзенштейн С.М. Динамический квадрат… – С. 318.

828 Эйзенштейн С.М. Динамический квадрат… – С. 319, 320.

829 Ромм М.И. Поглядим на дорогу // Цит. вид. – Т. 1. – С. 413.

830 Бачелис Т.И. Цит. тв. – С. 204 (курсив мій. – В. Ч.).

831 Виступ М.П.Охлопкова перед членами режисерської колегії т-ру ім. Євг.Вахтангова. Цит. за: Велехова Н.А. Цит. тв. – С. 138 (курсив мій. – В. Ч.).

832 Симультанний – одночасний (франц. simultare; від лат. simul – в один і той самий час); симультанна декорація – особливо поширений у середньовічному театрі принцип оформлення вистави, коли всі необхідні декорації виставляються на сцені не послідовно, а одночасно, одразу ж. Звідси “симультанний монтаж” – одночасний показ глядачеві усіх чи принаймні кількох зображень, які повинні бути сприйняті ним послідовно. У таких випадках функції “монтажера”, по суті, виконує сам глядач. Знову та ж підвищена “доза” глядацької активності, котра, як ми вже бачили, характерна для “телевізійної ери”!

833 Голдовская М.Е. Телевидение высокой чёткости: будущее кинематографа и ТВ? – С. 171.

834 Авербах Е. Концертные музыкальные жанры на телевидении // Музы ХХ века… – С. 200.

835 Див. докладніше: Зайцева А.Н. Поэтика пространственно-временных отношений на телевизионном экране: Автореф. дис. … канд. филол. наук. – М., 1976.

836 Докладніше див.: Бугрим В.В., Мащенко І.Г. Телебачення прямого ефіру. – К., 1991. – С.54–84;

Липков А.И. Мосты в третье тысячелетие // Телевидение вчера, сегодня, завтра – 87. – М., 1987. – С. 19–37; Дворниченко А. Режиссура телемостов // ТВ и радиовещание. – 1989. – № 12.

837 Рудь И.Д., Цуккерман И.И. Цит. тв. – С. 70, 90.

838 Там само. – С. 90.

839 Мосина В. Возможности и перспективы развития телевизионной техники // Телевидение вчера, сегодня, завтра. – Вып. 3. – С. 179, 186.

840 Романовский И.И. О режиссуре видеофильма // Телевидение вчера, сегодня, завтра. – Вып. 3. – С. 144.

841 Кулагин С.В. Цит. тв. – С. 201.

842 О наркотической патетике, или Клиповая генерация перед телевизором: Из беседы студентов –киноведов ВГИКа (май 1996 г.) // Киноведч. зап. – 30. – М., 1996. – С. 150.

843 Див.:Кино и телевидение: Новые аспекты старых споров // Киноведч. зап. – 30. – С.134–137.

844 Там само. – С. 134.

845 Липков А.И. На пороге видеокомпьютерной эры. – М., 1988. – С. 34 (курсив мій. – В. Ч.).

846 Сподіваюся, не треба пояснювати, що й у брошурі О. Липкова, й у наших подальших роздумах ідеться, звичайно ж, не про відеорепродукції фільмів, музичних творів, телевізійних програм тощо, а про оригінальне, продуктивне відео як про окремий, самостійний вид екранних видовищ.

847 Борев В.Ю. Цит. тв. – С. 59.

848 Липков А.И. На пороге видеокомпьютерной эры. – С. 34.

518