Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры2.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
285 Кб
Скачать
☆

26.Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.

Форма суспільного виробництва — це певний спосіб орга­нізації господарської діяльності. Розрізняють дві основні форми організації суспільного виробництва: натураль­ну і товарну. Натуральне господарство — такий тип організації ви­робництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками. Для нього характерно: замкнутість економічної діяльності, тобто кожна господарська одиниця відокремлена від інших;ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва; відсутність обміну. Товарне виробництво — це така форма організації су­спільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку. на відміну від натурального господарства є не замкнутою, а відкритою економічною формою господарства. між виробниками існують не без­посередні господарські зв'язки, а опосередковані через обмін продуктами їхньої праці як товарами. функціонує і розвивається на засадах таких економічних законів: закону вартості, закону попиту і про­позиції, закону конкуренції, законів грошового обігу та інших. Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і роз­винуте. Просте товарне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Розвинута форма товарного виробництва — це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й ма­шинній індустрії.

27.Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.

Благо — все те, що здатне задовольняти людські потре­би, наприклад, плоди природи, продукти праці, послуги, будь-які явища, що задовольняють певні потреби людини, відповідають її Інтересам, цілям та прагненням. Неекономічні блага надаються людині природою, тобто без прикладання її праці, у необмеженій кількості (по­вітря, морська вода, сонячне тепло). Економічні блага — це блага економічної (трудової) діяль­ності людини, які існують в обмеженій кількості. Економічне благо в умовах товарного виробництва набуває форми товару. Товар — це економічне благо, що задовольняє певну по­требу людини і використовується для обміну (купівлі— продажу на ринку). найважливішими характерис­тиками товару є його споживча вартість і вартість. Споживча вартість — це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини. Вартість товару — це уречевлена в товарі суспільна пра­ця виробника. Корисність - показує ступінь задоволення або при­ємності, які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги. Цінність - оцінку ступеня корисності блага індивідом. Поєднання вартості й цінності відбивається в ціні. Ціна - форма грошового ви­раження вартості й цінності товару. Цінність благ залежить також і від їхньої рідкості. Рідкість — характеристика економічних благ, що відобра­жає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства.