3. Автомобільні цистерни для перевезення зріджених газів

Автомобільним транспортом у зрідженому стані перевозиться метан, водень, кисень, азот, бутан, пропан, вуглекислота та ін.. Конструкція цистерн для перевезення зріджених газів визначається величиною тиску газів і його температурою. Температура коливається в межах від -89(етан) до – 189(азот і водень). Гази перевозяться в цистернах сферичної та циліндричної форми. Випускаються два види цистерн: високого і низького тиску. Найбільш розповсюдженими є цистерни низького тиску. За внутрішнім тиском цистерни водій слідкує по манометру встановленому у кабіні автомобіля. Найнебезпечнішим для перевезення є зріджений кисень.

4. Технологія та організація доставки небезпечних вантажів.

Небезпечними називаються вантажі,які в процесі навантаження, розвантаження, перевезення та зберігання при недотриманні відповідних умов можуть привезти до пожежі, вибуху або до пошкодження технічних засобів до часткового чи повного руйнування об’єктів травмування та смерті людей негативного впливу на навколишнє середовище. Перевезення даних вантажів здійснюється тільки на спеціалізованому рухомому складі. Дані автомобілі повинні бути укомплектованими в обов’язковому порядку набором інструментів для аварійного ремонту, засобами вогнегасіння, знаком аварійної зупинки і башмаками для гальмування автомобіля. Медогляд водії проходять при оформленні на роботу і пізніше не рідше 1 разу на рік. Небезпечні вантажі 1го, 6го і 7го класів можуть перевозитися тільки на маршрутах узгоджених із місцевими органами ДАІ.

Небезпечні вантажі, як правило супроводжуються експедитором або спеціальним персоналом. Повинні відповідати технічним умовам і мати відповідне маркування. В товарно-транспортній накладній необхідно вказувати точне найменування вантажу.

При перевезенні вантажів 5-8 класів персонал, що супроводжує вантаж повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту(ЗІЗ). Під час перевезення забороняється будь-кому знаходитися у кузові автомобіля, а водію забороняється залишати автомобіль без нагляду. Під час стоянки автомобіля вночі або при обмеженій видимості водій зобов’язаний на відстані 10м попереду і позаду автомобіля виставити сигнальні знаки ліхтарі оранжевого кольору.

Система інформації про небезпеку включає такі елементи:

1. Інформаційна таблиця для позначення транспортного засобу

2. Аварійна картка для визначення заходів по ліквідації наслідків катастроф або аварій з небезпечними вантажами

3. Спеціальне забарвлення і написи на транспортних засобах

Інформаційна таблиця являє собою прямокутний знак – у лівій частині на білому фоні зображений знак небезпеки, в правій частині на оранжевому фоні код екстрених заходів і номер речовини за списком Організації Об’єднаних Націй. Код може складатися тільки з цифр чи букв або словосполучення цифр та букв. Цифрами позначаються заходи при пожежі та витіканні, а буквами заходи захисту людей:

1. Забороняється використовувати воду

2. Використовувати водяні струмені

3. Використовувати розпилену воду

4. Використовувати піну або її склади на основі охолоджуючих речовим.

5. Недопускати попаданя речовин у стічні води

6. Д – необхідний дихальний апарат і захисні рукавички

7. П – необхідний дихальний апарат, і захисні рукавички тільки при пожежі

8. К – необхідний повний захисний комплект одежі та дихальний апарат.

9. Е – необхідна евакуація людей.

Номер речовин за списком ООН призначений для спеціальних команд по ліквідації наслідків аварії. Інформаційні таблиці виготовляються вантаж отримувачами і передаються в АТП. Аварійна картка заповнюється підприємством виробником і видається вантажовідправником водієві чи особі, що супроводжує вантаж.

28.11.12

Тема: Технологія і організація доставки сипучих і навальних вантажів.

1. Особливості карєрних перевезень вантажів

До нерудних матеріалів відносяться: пісок, піщано-гравійні суміші, галька, гравій, щебінь, вапня, крейда, шлак, камінь, керамзит, грунт(рослинна земля, глина, торф). При перевезенні нерудних матеріалів і грунту з обємною масою менше 1.5 т/м3 перевізники зобовязані наростити борти автомобілів на висоту не менше ніж 200 мм, а замаовник повинен надавати навантажувальні механізми з обємом ковша не більше як 1/3 обєму кузова автомобіля.

До рудних матеріалів відносяться: залізна, марганцева руда, боксити та ін. При добувані відкритим способом основний обсяг перевезень виконується автомобільним транспортом. Руда з під екскаватора вивозиться на перевалочні пункти, де завантажується в думпкари, якими вивозиться на збагачувальну фабрику.

Не допускається перевезення сухої руди у відкритих автомобілях. Навантаження здійснюється навантажувальними механізмами з обємом ковша не більше 1/3 кузова автомобіля, а ківш навантажувального механізму при розвантаженні повинен знаходитись на висоті не більше ніж 0.5 м від дна кузова. Під час Н водію забороняється знаходитись у кабіні автомобіля, а вантажовідправнику переміщати вантаж над кабіною автомобіля.

Замовник повинен забезпечити безпечне виконання робіт у карєрах:

1. Огороджувати проїзну частину дороги в середині карєру збоку нижнього відкосу земляним валом або захисною стіною.

2. При затяжних похилах доріг створювати горизонтальні майданчики довжиною не менше 50 м і не частіше, ніж через кожні 600 м довжини похилу.

3. На навантажувальних майданчиках, що мають похили встановлювати упори під колеса автомобілів.

4. Прибирати шматки руди і вугілля, які попадають під колеса автомобіля.

5. Поливати в разі потреби поверхню дороги в середині карєру для видалення пилу.

6. Не допускати концентрації газів в карєрі вище встановленої норми.

Вугілля завантажують навалом тільки одного класу марки. Забороняється перевозити вугілля вище + 35 градусів С.

Кокс перевозять як вугілля, але необхідно враховувати, що кокс має велику здатність до поглинання вологи і збільшення через це своєї ваги до 20%.

Тема: Міжміське та міжнародне автомобільне сполучення

1. Міжміське автомобільне сполучення

Маршрути руху при міжміських автомбільних перевезеннях вантажів називають автомобільними лініями. Умови роботи на автомобільних лініях мають свої особливості, основними з яких є те, що час обороту РС може становити декілька діб. Рух на автомобільних лініях може бути організований за наскрізним або дільничиим методом.

При наскрізному методі руху кожний автомобіль проходить увесь шлях від початкового до кінцевого пункту і в зворотньому напрямку. Водієві необхідно давати можливість відпочивати 10 хв після перших 3 год безперервного руху, а далі 10 хв через кожні 2 год. При збігу цієї перерви з обідньою перервою вказаний додатковий час для відпочитку не виділяється. Після 12 год роботи водієві надається міжзмінний відпочинок тривалістю 12 год. У час обороту РС при наскрізному русі входить час на рух, на НР, на ТО РС, відпочинок водіїв. Робота водіїв при наскрізному методі може бути організована за системою одиночної або турної їздки.

При дільничому методі руху автомобільну лінію розбивають на окремі ділянки такої довжини, щоб час обороту автомобіля на ділянці не перевищував 11.5 год. При наскрізному русі кількість автомобілів визначають для кожного руху перевезень на даній авомобільній лінії.

На міжміських перевезення вантажів відстані перевезень визначаються відповідно до атласів авт доріг. При цьому проїзд автомобілів додатково додається: 30 км для Києва, 20 км для Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг,Львів, Луганськ, Одеса, Харків, 10 км для ін обласних центрів, 5 км для решти міст і населених пунктів.

Регулярні міжміські перевезення можуть виконуватись між містами при наявності в них автомобільних терміналів. Вони можуть бути як регулярні так і не регулярні з використанням автомобілів і автопоїздів великої в/п. При цьому використовуються 2 основні схеми руху: наскрізний рух і рух за системою тягових плеч.

За особливою домовленістю перевозяться великовагові, великогабаритні, довгомірні, вогненебезпечні, вибухові, отруйні, особливо цінні вантажні, вантажі, що швидко псуються і наливні вантажі в цистернах.

2. Організація міжнародних перевезень

3 модуль

3.12.2012

Тема: Основи управління вантажними авто перевезеннями

1. Поняття і система управління вантажними авто перевезеннями

Управління - це процес цілеспрямованої дії суб’єкта управління , що переводить який не будь об’єкт управління з відомого початкового стану в описаний бажаний стан.

Міністерство Транспорту і Зв’язку України здійснює нормативно-правове регулювання з наступним основних питань :

• Структурне реформування в області транспорту і дорожнього господарства

• Розвиток всіх видів транспорту

• Будівництво, проектування і експлуатація автомобільних доріг

• Регулювання в області геодезичної і картографічної діяльності

• Міжнародна співпраця в області транспорту і дорожнього господарства

• Бюджетне фінансування в області транспорту і дорожнього господарства

• Проведення експертизи і прогнозування в області транспорту і дорожнього господарства

• Транспортна безпека

На корпоративному рівні система управління діяльністю АТП визначається його організаційно-правовою формою.

Корпоративне управління вантажними авто перевезеннями включає:

1. Вивчення попиту на перевезення і розробка нових послуг

2. Планування перевезень, розробка маршрутів, складання графіків руху

3. Контроль і регулювання перевізного процесу

4. Оперативний облік і аналіз роботи АТП

Найважливішою складовою системи управління вантажними авто перевезеннями - є безпека перевезення, яка включає:

1. Безпека дорожнього руху(БДР)

2. Екологічна безпека

3. Збереження вантажів, що перевозяться АТЗ і безпеки водія

Для підвищення безпеки дорожнього руху керівники АТП зобов’язані :

• Організовувати роботу водіїв відповідно до вимог БДР

• Дотримуватись нормативних вимог до режиму праці і відпочинку водіїв

• Проводити постійний медичний огляд водіїв

• Створювати умови для підвищення кваліфікації водіїв

• Аналізувати і усувати причини ДТП

• Проводити з цією метою службове розслідування кожного факту ДТП

• Забезпечувати справний ТС автомобіля

Виділяють наступні види інструктажів з техніки безпеки:

1. Ввідний інструктаж

2. Перед рейсовий інструктаж

3. Періодичний інструктаж(щомісячно)

4. Сезонний інструктаж

5. Спеціальний інструктаж(коли направляється водій у відрядження, при ДТП)

2. Організація праці водіїв

На підприємстві складаються для всіх водіїв графіки роботи на лінії щомісячно на кожен день з щоденним або підсумковим обліком робочого часу. Графіками роботи встановлюється час початку, закінчення і тривалість щоденної зміни.

Нормальна тривалість робочого часу водіїв не може перевищувати 40 год в тиждень, а тривалість змни не перевищувати 8 год.

Робочий час водія складається з наступних періодів:

1. Час управління автомобілем

2. Час спеціальних перерв для відпочинку

3. Підготовчо-завершальний час перед виїздом на лінію і після повернення

4. Час проведення мед. огляду водія перед виїздом і після повернення

5. Час стоянки в пунктах НР

6. Час простоїв не по вині водія

7. Час проведення робіт по усуненню експлуатаційних несправностей авто

8. Час охорони вантажу і авто під час стоянки, якщо такі обов’язки передбачені трудовим договором з водієм

9. Час знаходження на робочому місці водія коли він не управляє автомобілем при направлені в рейс 2 водіїв, в тих випадках коли за умовами виробництва не може бути дотримана встановлена нормальна щоденна або щотижнева тривалість робочого часу водіям встановлюється підсумковий облік робочого часу з тривалістю облікового періоду в 1 міс.

При підсумковому обліку робочого часу тривалість щоденної роботи водіїв не може перевищувати 10 год., за винятком випадків коли водієві необхідно доїхати до місця відпочинку тривалість щоденної роботи збільшується до 12 год.

Час управління автомобілем протягом періоду щоденної роботи не можу перевищувати 9 год., а при перевезенні важковагових, довгомірних і великогабаритних вантажів не може перевищувати 8 год. При підсумковому обліку робочого часу час управління автомобілем протягом щоденної зміни може бути збільшеним до 10 год., але не більше 2 разів на тиждень. При цьому сумарна тривалість управління автомобілем за 2 тижні підряд не може перевищувати 90 год.

Час охорони вантажу і автомобіля зараховується водієві в робочий час в розмірі не менше 30%. При присутності на робочому місці водія коли він не управляє автомобілем при направлені в рейс 2 водіїв зараховується робочий час не менше 50% .

Водіям надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 год. в середині робочої зміни. Якщо тривалість зміни більше 8 год. водієві може надаватись 2 перерви тривалістю не більше 2 год. і не менше 30 хв. кожна.

Тривалість щоденного відпочинку разом з часом перерви на відпочинок і харчування повинна бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній день. У підсумковому обліку робочого часу тривалість щоденного відпочинку повинна бути не менше 12 год.

На міжміських перевезеннях після 3 год. безперервного управління водієві надається спеціальна перерва не менше 15 хв. надалі перерви такої тривалості передбачаються через кожні 2 год. роботи.

На міжміських перевезеннях при підсумковому обліку робочого часу тривалість щоденного відпочинку не може бути менше тривалості часу попередньої зміни, а для екіпажу з 2 водіїв не менше половини часу цієї зміни з відповідним збільшенням часу відпочинку після повернення до місця постійної роботи.

Щотижневий безперервний відпочинок повинен безпосередньо передувати або слідувати за щоденним і складати не менше 42 год.

На міжміських перевезеннях при підсумковому обліку робочого часу тривалість щотижневого відпочинку може бути скорочена , але не менше 29 год. В середньому за обліковий період тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менша 42 год.

М3

05.12.2012

Організація контролю і регулювання процесу перевезення вантажів

Функції контролю і регулювання в АТП покладаються на диспетчерську службу і включають:

1. Контроль своєчасного виходу автомобілів на лінію і повернення в АТП

2. Контроль проходження автомобілями НРП

3. Регулювання роботи автомобілів на маршруті

4. Забезпечення оперативної технічної допомоги автомобілям на лінії

Засоби зв’язку які використовуються в диспетчерському управлінні представлені різними типами(провідна, безпровідна) і видами(пейджинговий, стільниковий, супутниковий) та стандартами(GSМ900,1800, 1900;CDMA)

Шляховий лист вантажного автомобіля

Шляховий лист - це документ, що підтверджує виконання водієм моніторингу вантажів і може бути використаний для здійснення моніторингу транспортних послуг. При вантажних автомобільних перевезеннях застосовуються 2 форми шляхового листа №4-с(відрядна),№4-р (погодинна).

Журнал реєстрації шляхових листів АТЗ – документ, в який заносяться дані по кожному АТЗ при використанні його для здійснення перевезення.

Заповнення ТТН

ТТН – документ призначений для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення в Україні і як правило заповняється вантажовідправником.

Тарифи на доставку вантажів

Під тарифом розуміється система ставок по яких стягується плата за послуги. Розмір тарифу може встановлюватися у вигляді відсоткової ставки від загальної вартості вантажу або в грошовій сумі за одиницю виконаних послуг. Розмір тарифної ставки на одиницю транспортної роботи Т повинен включати с/в перевезення і доцільний рівень прибутку Т=С(1+П).

Структура с/в перевезень - склад і співвідношення статей витрат і елементів витрат в загальних експлуатаційних витратах. До основних експлуатаційних витрат АТП, що включають в с/в відносять:

• Основна і додаткова ЗП водіїв

• Витрати на паливо(при роботі на лінії, внутрішньо гаражні потреби)

• Витрати на мастильні і інші експлуатаційні матеріали

• Витрати на знос і ремонт автомобільний шин

• Витрати на ТО і Р РС

• Амортизаційні відрахування

• Накладні витрати

Тарифи на перевезення вантажів залежно від умов перевезень і виду послуг поділяються на:

1. Відрядні тарифи на перевезення вантажів

2. Тарифи за перевезення вантажів в умовах плати авт/год.

3. Тарифи за користування вантажними автомобілями(погодинне, вантажні таксомотори, покілометровий розрахунок)

4. Тарифи на перегін РС