- •1 Аналітичний огляд літератури
- •2 Нормування електромагнітного та радіаційного забруднення
- •2.1Джерела і наслідки електромагнітного забруднення
- •2.2 Нормування електромагнітного випромінювання
- •2.3 Вимоги до розміщення сзз радіотехнічних об’єктів
- •2.4 Нормування іонізуючих випромінювань і способи захисту від них
- •2.5 Біологічна дія продуктів радіоактивності
- •2.6 Радіаційне забруднення в м. Черкаси
2.5 Біологічна дія продуктів радіоактивності
Радіоактивність не має кольору, запаху, смаку і проявляє підступний вплив на людський організм (з часом з летальним наслідком).
Енергія іонізуючого випромінювання достатня для того, щоб викликати деструкцію атомних і молекулярних зв'язків у живій клітині, що може привести до її загибелі. В організмі утворюються різного роду радикали, які призводять до утворення різних з'єднань, не властивих здоровій тканині. Крім того, під дією випромінювання молекули води розщеплюються на водень і гідроксильну групу. Під дією іонізуючого випромінювання в організмі можуть відбуватися гальмування функцій кровоносних органів, порушення імунної системи і статевих залоз, розлад шлунково-кишкового тракту, канцерогенні реакції тощо. Розрізняють внутрішнє і зовнішнє опромінення.
Ступінь негативних біологічних ефектів знаходиться у прямій залежності від дози опромінення, часу опромінення, його виду, індивідуальних особливостей організму. Враження шкіри рук може бути хронічним і гострим.
Перші ознаки хронічного враження: сухість шкіри, поява язв, випадіння волосся, поява пухирців, омертвіння тканини. Язви, які впродовж тривалого часу не заживають, приводять до омертвіння тканин,
Попадання радіоактивних продуктів всередину організму призводить до внутрішнього опромінення, яке продовжується до тих пір, доки радіоактивна речовина не розпадеться або не виведеться шляхом фізіологічного обміну .
Живі організми піддаються дії постійного природного радіоактивного фону, який створюється космічним випромінюванням, радіоактивним випромінюванням надр Землі, радіонуклідами атмосфери, гідросфери, літосфери та ін.
Середня річна еквівалентна доза фонового радіоактивного випромінювання становить близько 240-250 мбер:
внутрішнє опромінення – 135 мбер;
джерела земного походження – 135 мбер;
космічне випромінювання – 30 мбер;
рентгенодіагностика – 35-40 мбер.
2.6 Радіаційне забруднення в м. Черкаси
Метеостанція Черкаського обласного центру з гідрометеорології, що розташована на території аеропорту, визначає показники радіоактивного забруднення приземної атмосфери та надає інформацію до відділу екології департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради для узагальнення. Щоденно вимірюється радіаційний фон (потужність експозиційної дози гамма-випромінювання, далі ПЕД) та щодобово проводиться збір радіоактивних випадінь на марлевий планшет з наступним визначенням їх сумарної бета-активності та вмісту в них цезію-137 і стронцію-90. За даними спостережень метеостанції ПЕД гамма-випромінення протягом жовтня знаходилась в межах рівнів, обумовлених випромінюванням природних радіонуклідів – 10-14 мкР/год при середньому значенні за місяць 12,0 мкР/год, без суттєвих змін в порівнянні з минулим місяцем 2011 року і без змін в порівнянні з жовтнем 2010 року. За період січень-жовтень 2011 року середні значення ПЕД становили 11 – 12,1 мкР/год (таблиця 2.5). Контрольний рівень природного гамма фону складує 25 мкР/год.
Таблиця 2.5 - Середні та максимальні рівні ПЕД з початку 2011 року:
Найменуван ня місяця |
ПЕД по місяцях в мкР/рік |
||||||||||
2011 рік |
2010 рік |
||||||||||
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
09 |
10 |
10 |
|
Середня за місяць |
11 |
11 |
11 |
11 |
12 |
11,5 |
11,5 |
12,1 |
11,9 |
12 |
12 |
Максимальна/ кількість днів |
13/1 |
13/1 |
13/5 |
13/3 |
14/1 |
15/1 |
14/2 |
15/1 |
15/1 |
14/1 |
15/1 |
Виміри щільності бета-активних випадінь з атмосфери враховують як природні так і штучно утворені радіонукліди. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу. Добова щільність бета - активних випадінь змінювалась у вересня від 0,6 до 2,3 Бк/м2, що в межах значень серпня даного року. Місячна щільність сумарних бета - активних випадінь з атмосфери становила у вересні 36,1 Бк/м2 і в порівнянні з серпнем 2011 зменшилась в 1,6 рази. У вересні 2010 року сумарна щільність бета-активних випадінь становила 34,3 Бк/м2. За період січень-вересень 2011 року помісячна щільність сумарних бета-активних випадінь з атмосфери змінювалась в межах 33,5 – 56,8 Бк/м2, без суттєвих змін в порівнянні зі значеннями минулого року – 29,9 – 55,Бк/м2.
Радіаційний стан в місті протягом жовтня 2011 року залишався стабільним. В порівнянні з вереснем 2010 року: значення ПЕД залишились без змін, щільність сумарних випадінь зменшилась в порівнянні з серпнем 2011 року. Існує пряма залежність між збільшенням щільності радіоактивних випадінь та їх надходженням в атмосферу. За даними Центральної геофізичної обсерваторії гідрометеослужби, останніми роками відмічається тенденція зменшення концентрації техногенних радіонуклідів Чорнобильського походження, що обумовлено їх подальшим заглибленням в ґрунт. Проте не виключена ймовірність окремих коливань радіоактивності приземної атмосфери на фоні цієї загальної тенденції, обумовлених несприятливими природними чинниками.
Дані спостережень метеостанції Черкаси за жовтень 2011 року в два рази менші результатів спостережень метеостанції Чорнобиль, що проводились в зоні відчуження. Радіоекологічні дані з метеостанції Чорнобиль: - в повітрі середнє значення ПЕТ за жовтень 2011 року становило 23 мкР/год; максимальне – 26 мкР/год; - на поверхні ґрунту радіаційний фон 08.11.11 становив 30 мкР/год.
