- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •“Ефекту надекспресії гена fps1 на стійкость клітин дріжджів до ізобутилового спирту та інших спиртів”
- •1. Загальна інформація про організацію – базу проходження практики
- •2. Інформація про функції, структуру та організацію роботи біохімічної лабораторії, її забезпечення реактивами, матеріалами та обладнаннями
- •3. Опис виконання практики згідно з календарним планом
- •5. Матеріали і методи досліджень [6, 8]
- •5.1. Матеріали досліджень
- •5.2. Методи досліджень.
- •5.2.1. Електротрансформація e.Coli dh5α
- •5.2.2. Виділення плазмідної днк з клітин e.Coli
- •5.2.3. Електрофорез днк в агарозному гелі
- •5.2.4. Розщеплення днк ендонуклеазами рестрикції
- •5.2.5. Трансформація дріжджів з використанням літій ацетату і поліетиленгліколю
- •5.2.6. Полімеразна ланцюгова реакція (плр)
- •5.2.7. Довготривале зберігання бактерійних та дріжджових трансформантів
- •5.2.8. Виділення тотальної днк з клітин дріжджів
- •5.2.9. Лігування днк-вставки з днк-вектором.
- •5.2.10. Елюція фрагментів днк з гелю.
- •6. Результати та їх обговорення
- •7. Пропозиції кафедрі біохімії з покращення підготовки студентів як спеціалістів
- •Висновки
2. Інформація про функції, структуру та організацію роботи біохімічної лабораторії, її забезпечення реактивами, матеріалами та обладнаннями
Робота виконувалася в науково-дослідній лабораторії, що знаходиться у відділі молекулярної генетики та біотехнології Інституту біології клітини НАН України. Робоча кімната розташована на третьому поверсі приміщення Інституту і займає площу 14 кв.м. Стіни пофарбовані в світло-сірий колір і мають висоту 3,8 м. Лабораторія обладнана водопровідною, газопровідною системами та електричною мережею 220В; оснащена лабораторними столами; підлога вкрита паркетним покриттям. В лабораторії наявне природне та штучне освітлення. Природне освітлення бокове, є одне вікно. В якості штучного освітлення використовують лампи денного світла. Мікроклімат в лабораторії характеризується відносною вологістю повітря 40%, температура повітря 18-20оС, швидкість руху повітря 0,3 м/с, шум 45 дБ, що знаходиться в межах норми, вентиляція механічна, джерел пилеутворення немає. В лабораторії обладнано три робочих місця. Об'єм повітря на кожного працівника становить 23,8м3.
Крім робочої кімнати для роботи використовували культуральний бокс (3м2, одне вікно) обладнаний газопровідною системою.
Для здійснення дослідницької роботи використовувалося наступне обладнання: автоклав, центрифуга РС-6 (СРСР), мікроцентрифуга "Marathon micro А", “Еppendorf-5417R” (США), аналітична вага А-160 (США), вага ХЕ-510 (США), спектрометр “Helios Gamma UVG-100105”, термостат на 37°С (СРСР), пробірки, колби (100-500 мл), мірні циліндри (10-2000 мл), чашки Петрі, газовий пальник.
Перед початком роботи з приладами було пройдено інструктаж з техніки безпеки та ознайомлено з інструкцією по використанню кожного приладу.
Автоклав. Необхідний для стерилізації посуду та поживних середовищ насиченою парою під тиском, вищим від атмосферного. В лабораторній роботі стерилізацію практикують як метод, що застосовується для знищення всіх форм життя як на поверхні, так і всередині об’єктів стерилізації. Оскільки автоклав – прилад, що працює при високому тиску та високій температурі, порушення правил його експлуатації може спричинити нещасні випадки. До роботи з автоклавом допускаються лише навчені особи.
Розрив автоклава – явище виняткове і небезпечне тим, що виникає вибухова хвиля, яка руйнує інші предмети. Вибух автоклава можливий за умови несправності манометра чи перегріву нижнього бака при нестачі в ньому води, чи закритого вентиля впуску пари в стерилізаційну камеру під час роботи.
Центрифуга. Потрібна для відокремлення клітин мікроорганізмів від культуральної рідини. При недостатній ізоляції проводки та при відсутності заземлення може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Винятковим явищем є розрив центрифуги, самовільне відкривання кришки приладу. Це може трапитися при незрівноваженні центрифуги.
Аналітична вага. Призначена для зважування мікроскопічних кількостей реактивів. Небезпечним при користуванні аналітичними вагами є контакт тіла людини з частинами приладу, які можуть опинитися під напругою.
Спектрофотометр. Прилад використовується для визначення оптичної густини досліджуваного зразка. Небезпека роботи на приладі полягає в недостатній ізоляції електропроводів та відсутності заземлення.
Шейкер Необхідний для культивування мікроорганізмів. Небезпечним при користуванні шейкером є контакт тіла людини з частинами приладу, які можуть опинитися під напругою.
Газовий пальник – небезпечний, коли погано відрегульований доступ кисню в пальник, при недостатній вентиляції і при контакті з легкозаймистими речовинами.
УФ-лампа – необхідна для стерилізації приміщень; УФ-промені шкідливо впливають на рогівку ока.
Також в роботі використовувався скляний посуд: мірні циліндри, пробірки та колби.
При необережному користуванні скляним посудом можливі випадки травматизму, особливо порізи і потрапляння шматочків скла в очі.
Всі прилади є заземлені і працюють від електромережі з напругою 220В, тому робота на них вимагає виконання відповідних правил техніки безпеки.
