- •Лекція з основ кримінального права Лектор - Бровдій Алла Михайлівна
- •§ 1. Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •2) Кримінальне право як галузь юридичної науки про вітчизняний чинний кримінальний закон і судову практику його застосування, його історію і теорію, про кримінальний закон інших держав.
- •Система кримінального права України.
- •Загальна характеристика Кримінального кодексу. Структура кримінально-правової норми.
- •Поняття та підстави для кримінальної відповідальності.
- •Ознаками інтелектуального моменту непрямого умислу є:
- •Відмінність прямого умислу від непрямого
- •Інтелектуальний момент злочинної самовпевненості
- •Кримінальна відповідальність співучасників
- •Підстави необхідної оборони
- •Співрозмірність оборони або межі шкоди
- •Виділяються два види небезпечності посягання:
- •Спеціальні види необхідної оборони
- •Уявна оборона ст. 37 кку
- •Загальні засади призначення покарання (ст. 65 кку)
Співрозмірність оборони або межі шкоди
Характеризує межі тієї шкоди, яку особа, яка захищається, може зподіяти особі, яка посягає. ч. 1 ст. 36 - заподіяна посягаючому шкода повинан бути необхідною і достатньою у даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
ч. 3 ст. 36 ККУ - умисно заподіяне посягаючому тяжке тілесне ушкодження або смерть повинні відповідати двом обставинам взятим у єдність:
1. Небезпечності посягання.
2. Обстановці захисту.
Виходячи з вищевикладеного, можно зробити наступні висновки щодо правомірності зподіяння шкоди в стані необхідної оборони. Визнаються правомірними за будь-яких обставин при необхідній обороні наступні види шкоди:
1. Будь-яка шкода, незалежно від її тяжкості, якщо вона заподіяна з необережності.
2. Будь-яка шкода, що не перевищує середньої тяжкості тілесні ушкодження, якщо вона заподіяна умисно.
3. Умисне заподіяння посягаючому тяжкої шкоди, тобто тяжких тілесних ушкоджень або смерті, якщо така шкода відповідала небезпечності посягання і обстановці захисту.
Під небезпечністю посягання мається на увазі рівень інтенсивності і загрозливості цього посягання для охоронюваних законом суспільних відносин. Небезпечність посягання визначається самою цінністю тих відносин, на які вона здійснюється і реальністю та розміром шкоди, якою вона загрожує.
Виділяються два види небезпечності посягання:
Посягання великого ступеня суспільної небезпечності – під ними розуміються посягання на об’єкти високої соціальної цінності, а саме життя людини, особиста свобода людини, здоров’я, статева свобода тощо, незалежно від того, якою шкодою вони загрожують; а також посягання на об’єкти відносно меншої соціальної цінності, якщо вони загрожують заподіянням надзвичайно великої невідворотної шкоди.
Посягання відносно меншого ступеня суспільної небезпечності – до них належать посягання на об’єкти меншого рівня соціальної цінності, які загрожують заподіянням ним невеликої шкоди.
Обстановка захисту – сукупність умов, які склалися під час необхідної оборони і які визначають співвідношення сил того, хто обороняється і того, хто посягає:
Відносно сприятлива – це така обстановка захисту, при які той, хто обороняється має і усвідомлює свою явну перевагу в силах над тим, хто посягає.
Несприятлива – має місце там, де сили того, хто посягає, і того, хто обороняється є відносно рівними, або той, хто посягає має явну перевагу над тим, хто обороняється.
Умисне заподіяння смерті або тяжких тілесних ушкоджень визнається таким, що відповідає небезпечності посягання і обстановці захисту в тих випадках, коли мало місце посягання високого ступеня суспільної небезпечності, а обстановка захисту була несприятливою. В усіх інших випадках умисне заподіяння смерті або тяжкого тілесного ушкодження є перевищенням меж необхідної оборони.
Обстановка |
Високий ступень сусп. небезпеч. |
Не високий ступень суспільної небезпеч. |
Сприятлива |
Є перевищенням меж |
Є перевищенням меж |
Несприятлива |
Не є перевищенням меж |
Є перевищенням меж |
Перевищення меж необхідної оборони, тобто умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, або умисне заподіяння смерті, якщо вони не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, тягне кримінальну відповідальність за привілейованими статтями Особливої частини ККУ, зокрема це статті 118 та 124 ККУ.
