Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Met.rekom-Soc._gerontologij- (1).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
225 Кб
Скачать
☆

4. Зміст програми лекційного курсу

Тема 1. Основи соціальної геронтології (2 год.)

План лекції.

        1. Історичні аспекти становлення соціальної геронтології.

        2. Основні поняття сучасної геронтології.

        3. Еволюція ставлення суспільства до людей похилого віку.

1. Школа Гіппократа про розмежування хронологічного віку людини (перша вікова класифікація), про гігієнічний режим, здоров'я і хвороби старечого віку. Роль Галена та Авіценни у формуванні герокомії. Салернський кодекс здоров'я. Внесок видатних вчених-медиків (Ф.Бекона, Гуфеланда, І.Фішера, С.Боткіна, І.Мечнікова, І.Нашера, О.Богомольця, М.Стражеска) у становлення й розвиток геріятрії, геронтології, соціальної геронтології (герогіки)

2. Поняття про сучасну геронтологію як науку, що вивчає механізми і різні аспекти (біологічні, соціальні та ін.) старіння живого організму, а також способи уповільнення старіння з метою збільшення тривалості життя і збереження його фізичної та соціальної активності.

Основні складові (розділи) сучасної геронтології:

  • фундаментальна геронтологія - вивчає механізми старіння, займається питаннями профілактики передчасного старіння і продовження життя;

  • соціальна геронтологія - займається питаннями взаємодії літніх людей і суспільства, існування їх в соціальному середовищі;

  • геріятрія - окремий розділ геронтології, що вивчає проблеми надання медичної допомоги літнім людям.

Стратегічні напрямки розвитку геронтології:

  1. розробка підходів до лікування хвороб, які трапляються здебільшого в літніх людей;

  2. забезпечення максимально можливої тривалості життя індивіда;

  3. організація медичної допомоги літнім людям;

  4. соціальний захист літніх людей;

  5. проблеми пенсійного забезпечення.

Основне завдання геронтології та геріатрії – вивчення та вироблення механізмів і методів збільшення тривалості життя; реалізується за допомогою геропротекції (сукупності факторів, які сповільнюють процес старіння) та профілактики захворювань. Науково-медичний і соціальний зміст геропротекції як засобу (способу) не лише продовження існування, а збільшення тривалості здорового, повноцінного життя.

Старість як закономірний завершальний етап вікового індивідуального розвитку (онтогенезу). Характеристика старіння організму як складного універсального незворотнього деструктивного (руйнівного) процесу в’янення, що наступає внаслідок зростання числа кількісних і якісних показників ушкодження організму під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього (у тому числі генетичного характеру) середовища, супроводжується наростанням недостатності фізіологічних функцій організму, яка виражається обмеженням можливостей і здатності організму пристосовуватися, і сприяє розвиткові захворювань, наближенню смерті.

3. Боротьба за виживання в первісному суспільстві, природний відбір і штучне регулювання чисельності стародавніх кочових племен. Аграрна революція, відкриття і використання вогню як чинники зміни соціального статусу старих людей у суспільстві. Стареча олігархія, геронтократія (ареопаг, геронсія, сенат) – засади і етапи розвитку організації суспільства. Становище літніх і старих людей у феодальному та капіталістичному суспільствах. Перші спроби заходів соціального захисту, реабілітації старих на державному рівні в Англії, Німеччині, Франції, Росії. Історичні аспекти розвитку соціальної геронтології на Україні (громадська опіка над старими немічними в період родоплемінного укладу, догляд за перестарілими в Київській Русі, часи козаччини, християнські засади допомоги людям літнього-похилого віку). Геронтофобія та ейджизм – відображення низького рівня культури суспільства.

Рекомендована література і джерела: 2, 4, 7, 10, 17, 20, 24, 26, 28, 33, 36, 44.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]