Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
praktika_KhA_2013_dlya_studentiv.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
190 Кб
Скачать
☆

Хроматографічний аналіз

Попередні вказівки: Хроматографічний аналіз – це фізико – хімічний метод розділення складних сумішей газів, пари, рідин або розчинених речовин на окремі компоненти за допомогою сорбції в динамічних умовах. Сорбцією називають будь – який процес вбирання однієї речовини іншою. Речовини, що вбирається іншою речовиною, називають сорбтивом, а речовину, яка сама вбирає, – сорбентом.

Залежно від механізму сорбції розрізняють: адсорбцію, абсорбцію, хемосорбцію та капілярну конденсацію. Адсорбцією називають зміну концентрації речовини на межі поділу фаз, тобто це вбирання речовин (адсорбтивів) поверхнею твердого або рідкого тіла (адсорбента). Адсорбція – зворотній процес. Коли вбирання однієї речовини іншою не обмежується поверхневим шаром, а відбувається у всьому об’ємі сорбенту, то таке явище - абсорбція.

Хроматографію розрізняють за характером середовища (газову, газоворідинну, рідинну), за механізмом розділення (молекулярну адсорбційну, осадову, іонообмінну, розподільну), за способом проведення процесу (колонкову, капілярну, паперову, тонкошарову) та ін.

Метод екстракції є методом розділення сумішей на складові частини. Екстракція – це процес переведення речовини з водної фази в органічну.

Дослід 1. Визначення Fe3+ у харчових продуктах

На смужці хроматографічного паперу розміром 10Х6см олівцем відмітьте стартову лінію. На стартову лінію смужки хроматографічного паперу роздільно (відстань 3-4см) нанесіть капіляром по краплі досліджуваного розчину суміші і заданого компоненту суміші ("свідка") 1-5% розчин хлориду заліза (ІІІ) так, щоб діаметр плями був не 6ільше 5 мм. Для більшого концентрування йонів Fe досліджувану пробу нанесіть кілька разів, доторкаючись капіляром одного й того ж самого місця на стартовій лінії і чекаючи доти, поки не звітриться розчинник із проби.

Хроматографічний папір з нанесеними пробами помістіть у прилад для хроматографування так, щоб суміш розчинників (етиловий спирт і розведена 1:2 хлоридна кислота у співвідношенні 1:4) торкались нижнього краю смужки паперу, але не була б вище стартової лінії. Коли фронт розчинника майже досягне верхнього краю смужки паперу (приблизно через 1 годину), пройшовши шлях LФ, компоненти вихідної суміші розділяються на ряд плям. Папір з результатами досліду вийміть з приладу і виявіть йони обприскуванням із пульверизатора 10% розчином гексациіноферату (ІІ) калію. З’являється сине забарвлення - утворення берлінської блакиті. Розрахуйте значення хроматографічної рухливості (Rf), яка дорівнює відношенню LA/LФ (LА – це шлях, пройдений іонами Fе вихідної суміші FeCl3 від стартової лінії до центру плями).

Дослід 2. Осадова паперова хроматографія.

А) Хроматографування суміші Ag+, Hg2+, Pb2+.

Підготувати фільтрувальний папір. Два фільтра «синя стрічка» діаметром 45мм змочують 5% розчином КІ, занурюючи фільтри у розчин пінцетом. Висушити фільтри на повітрі у чашці Петрі.

У центр двох підготовлених фільтрів нанести піпеткою краплю досліджуваної суміші катіонів Ag+, Hg2+, Pb2+, дати їй підсохнути, після чого нанести ще одну краплю, їй також дати трохи підсохнути. При цьому катіони досліджуваної суміші взаємодіють з КІ, утворюючи осадову хроматографу. Зони на цій хроматографі мають забарвлення осадів, які утворюються: AgI – блідо-жовтий, Hg2I2 – оранжевий,PbI2 – яскраво-жовтий.

Написати рівняння реакцій взаємодії розчинних солей Ag+, Hg2+, Pb2+ з КІ.

Отримані хроматограми промивають дист. водою. Для цього воду наносять в центр фільтра піпеткою, причому кожну наступну краплю наносять тільки після повного впитування попередньої. Промивання повторюють доти, поки розмір зони не збільшиться в 3 рази. При промиванні хроматограми послідовність зон не порушується, збільшується лише ширина кожної зони та її межі стають більш чіткими.

Обидві хроматограми висушують, одну залишають, іншу використовують для прояву.

Первинна хроматограма суміші катіонів Ag+, Hg2+, Pb2+

Зона адсорбції

Колір зони

Іон

І – добра адсорбція (у центрі фільтра)

Hg2+

ІІ – середня абсорбція

ІІІ – погана адсорбція (на периферії фільтра)

Pb2+

Для того щоб побачити зону іонів срібла (блідо-жовта) первинну хроматограму на другому фільтрі проявляють. Для цього внести в центр фільтра краплю 0,05М розчину NaOH. При цьому йодид свинцю розчиняється з утворенням безбарвного плюмбіата натрію Na2PbO2.

PbІ2 + 4NaOH Na2PbO2 + 2 NaI + 2H2O

У центрі хроматограми залишається блідо-жовта пляма AgI, яка поступово чорніє у надлишку NaOH.

AgI + NaOH  AgOH + NaI

2AgOH  Ag2O + H2O

2Ag2O  4Ag + O2

Вторинна хроматограма суміші катіонів Ag+, Hg2+, Pb2+

Зона адсорбції

Колір зони

Іон

І – добра адсорбція (у центрі фільтра)

Ag+

ІІ – середня абсорбція

Hg2+

ІІІ – погана адсорбція (на периферії фільтра)

Pb2+

Б) Хроматографування суміші Fe3+ та Pb2+.

В чашці Петрі змішати по 5 крапель 10% розчинів Pb(NO3)2 и FeCl3. Добре перемішати. Одну краплю отриманої суміші піпеткою нанести в центр фільтра. Коли крапля вбереться та трошки підсохне, нанести в центр плями краплю розчину KІ. Бурувате забарвлення свідчить про утворення І2, жовте – PbІ2.

Написати рівняння даної реакції.

На зону буруватого забарвлення нанести краплю розчину K4[Fe(CN)6], спостерігати утворення синього забарвлення берлінської лазурі.

Написати рівняння даної взаємодії.

Які іони Fe3+чи Pb2+ краще адсорбуються на пепері?

Адсорбція

Колір зони

Іон

Краща

Гірша

Дослід 3. Ознайомлення з явищем адсорбції

А) поділ чорного барвника на яйцевій шкаралупі.

На підготовлений сорбент (з яйцевої шкарлупи попередньо знімають плівку) нанести тонким фломастером чорного кольору смугу на відстані 2-3 мм від краю. Опустити цим краєм шкаралупу у воду так, щоб смуга була паралельна поверхні води, але не торкалась її. Повне розділення барвника чорного фломастера на 2 смужки (коричневу та фіолетову) відбувається на протязі 8-10 хвилин.

Б) поділ чорних чорнил на фільтрувальному папері.

В центрі фільтрувального паперу намалювати чорними чорнилами коло діаметром 4-5 мм. У центр кола вертикально поставити піпетку, заповнену водою, так щоб вода витікала рівномірно і потроху. Коли пляма води досягне розміру 5см у діаметрі, хроматограма готова. Весь процес займає приблизно 3 хвилини. На отриманій хроматограмі видно 2 різнокольорових кільця: зовнішнє – коричневе, внутрішнє – фіолетове.

В) вивчення адсорбційних властивостей активованого вугілля.

Приготуйте розчин йоду, для цього в склянку додайте 30-50мл дистильованої води та 2-3 краплини розчину йоду. Отриману суміш профільтруйте через фільтр з активованим вугіллям (вугілля попередньо розітріть в пил). Запишіть та поясніть спостереження.

В конічній колбі приготуйте 20-30 мл розчину йоду. До колби внесіть декілька таблеток активованого вугілля, закрийте кришкою та старанно перемішуйте доти, поки розчин не стане безбарвним.

Дослід 4. Визначення свіжості м’яса

В склянку на 25 мл покласти шматочок м’яса, залити теплою водою до верху м’яса, потім налити 5 мл розчину метилового фіолетового та поставили на водяну баню. Якщо через певний час забарвлення не зникне – м’ясо свіже.

Дослід 5. Екстракція йоду з розчину

У пробірку з водним розчином йоду долийте трохи бензолу. Суміш ретельно струшуйте протягом кількох секунд. Після цього поставте пробірку в штатив для відстоювання. Поясніть спостереження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]