Тема: Матеріальна відповідальність у трудовому праві

План:

1. Поняття і функції матеріальної відповідальності;

2. Підстава, умови та види матеріальної відповідальності працівників;

3. Визначення розміру шкоди заподіяною працівником та порядок її відшкодування;

4. Матеріальна відповідальність власника;

У трудовому праві існують відносини у яких виділяють організаційний та особистісний елемент, це означає що у сторін суб’єктів відносин існують права та обов’язку пов’язані із використанням майна. Конституційна засада ст. 41 КУ «Кожен має право володіти, розпоряджатися своєю власністю». ..

Ст. 21 КЗпП – обов’язком роботодавця є створення належних умов праці, є справний стан механізмів агрегатів, безперебійне постачання сировини, палива т.п. у роботодавця є обов’язок створювати певну майнову, матеріальну базу для виробництва, а у працівника бережливо ставитися до майна власника (ст. 139 КЗпП).

У поєднанні із засобами дисципліни праці, засоби інституту матеріальної відповідальності спрямовані на збереження майна власника на забезпечення майнових інтересів працівника у примноженні майна та підвищенні ефективності використання майна. П. 12 «Правил внутрішньо трудового розпорядку».

Фактично все викладене і уособлює позитивну частину інституту матеріальної відповідальності. Інститут матеріальної відповідальності полягає у механізмі настання негативних наслідків для сторін трудових правовідносин.

Матеріальність як вид юридичної відповідальності властиві такі ознаки:

1. Ознаки що властиві усім видам юридичної відповідальності;

• Спирається на державний примус;

• Настає у зв’язку із скоєнням правопорушення та пов’язана з осудом з боку суспільства;

• Втілюється для правопорушника у негативних наслідках особистого чи майнового та організаційного характеру;

• Впроваджується із додержанням певної форми;

2. Ознаки що властиві тільки тим видам відповідальності що пов’язані із відшкодуванням:

• Відбувається у покладанні на винну особу обов’язку який ущімлює його майнові інтереси;

• Обов’язок тільки перед потерпілим а не перед державою або суспільством;

• Завжди містить можливість добровільного виконання майнового обов’язку;

3. Це ті що властиві відповідальності у трудовому праві:

• Це знаходження сторін у трудових правовідносинах;

• Відповідальність працівника тільки за пряму дійсну шкоду у трудовому праві не відшкодовують упущена вигода і неотриманні прибутки;

• Наявність гарантії для працівника: (обмеженість відповідальності розмірам середнього заробітку, гарантованість від утримань части заробітної плати, тобто щомісячно із заробітної плати можна отримувати не більше 20%,)

• Врахування при покладання відповідальності майнового стану працівника;

4. Це ознаки всередині трудового права:

• На відміну від дисциплінарної відповідальності не носить характеру кари, тому не може бути підвищеної відповідальності у трудовому праві не може бути штрафів, відшкодувати слід тільки завдану шкоду;

• Матеріальна відповідальність є обов’язковою;

Позитив в інституті матеріальної відповідальності ми маємо пов’язувати з гарантіями. Дотримання гарантії викладених у гл. 9 КЗпП є обов’язком власника встановлені на рівні закону і у договірному порядку їх змінити неможливо (за виключенням припису встановленого ч. 3 ст.21 КЗпП.

Матеріальні відповідальність у трудовому праві – є обов’язком однієї сторони трудового договору відшкодувати іншій стороні шкоду заподіяну внаслідок провинного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов’язків.

Функції матеріальної відповідальності:

1. Компенсаційна – полягає у відшкодування майнової шкоди власнику підприємств, установи в межах прямої дійсної шкоди;

2. Гарантійна – за допомогою матеріальної відповідальності зберігаються майно власника, йому гарантується обов’язкове відшкодування завданої шкоди, працівникам гарантується недоторканність частини заробітної плати, обмежені підстави для повної матеріальної відповідальності. Забезпечення інтересів через певний механізм притягнення до відповідальності із встановленими строками та порядком;

3. Виховна – загальний та спеціальний характер, через притягнення до відповідальності конкретного працівника створюються вплив з метою недопущення ними правопорушень. Спеціальна – покладення відповідальності саме на цього працівника створюються умови для недопущення ним самим у майбутньому майнових трудових правопорушень;