Додаток а

Соціальний портрет клієнта

Перш ніж соціальний працівник зможе оцінити потреби клієнта, надати адекватної допомоги, йому потрібно вивчити обставини життя клієнта, зрозуміти оточуюче середовище. Метод, який використовується для досягнення необхідного розуміння клієнта, у зарубіжній практиці соціальної роботи має назву “соціальний портрет клієнта”. Соціальний портрет клієнта складається із декількох розділів, кожен з яких містить ту чи іншу інформацію про клієнта. Він може мати, наприклад, таку структуру:

Розділ 1. Особистість:

• iм’я, адреса, час і місце народження клієнта, його шлюбний статус, релігійна, расова та етнічна належність;

• сім’я: близькі родичі (імена, дати життя, місце проживання, можливості сім’ї та очікування клієнта);

• трудова діяльність клієнта: освіта, місце роботи, час та причини звільнення, очікування та потреби щодо трудової діяльності;

• специфічні чинники: фізичне та розумове здоров’я клієнта, їх стан на теперішній час, культурний розвиток;

• оточуюче середовище: значущі стосунки поза сім’єю, значущі чинники у сусідській та більш широкій спільноті.

Розділ 2. Занепокоєння, потреба, проблема:

• що непокоїть клієнта;

• причина звернення за допомогою;

• час появи проблеми або потреби: початок, характер та результати спроб подолати їх; чинники, які мають вплив на потребу або проблему та які сприяли зверненню по соціальну підтримку;

• здатність працювати, перебувати у шлюбі, виконувати виховні функції тощо;

• загальнолюдські потреби клієнта, адекватність задоволення потреб раніше, сьогоднішні потреби та їх задоволення;

• потреби клієнта як члена певної групи населення: які домінуючі суспільні та культурні чинники і установки впливають на їх задоволення, своєрідність клієнта у даній групі, його ставлення до своїх обов’язків, а також засоби, за допомогою яких виконує ці обов’язки; адаптація або стиль життя у специфічній групі; адаптація до очікувань, які панують у суспільстві; невідповідність між діями клієнта усередині специфічної групи і очікуваннями суспільства стосовно цієї групи; потреби клієнта, які викликані домінуючими у супільстві настановами;

• потреби клієнта, які засновані на очікуваннях оточення: обов’язки клієнта перед сім’єю, колегами, організаціями і його ставлення до них; чи реалістичні дані обов’язки і очікування та потреби клієнта , які виникають у зв’язку з ними;

• потреби клієнта, що пов’язані з проханням про допомогу (послугу): які загальні та специфічні потреби впливають на прохання про послугу; які фактори блокують їх задоволення або, навпаки, можуть сприяти їх реалізації.

Розділ 3. Підтримка та обмеження у наданні допомоги:

• що очікує клієнт у період та у результаті надання допомоги, які його уявлення, інтереси, плани щодо послуг, яка його мотивація в отриманні послуг, що може перешкодити в їх отриманні, які його внутрішні ресурси для досягнення бажаних змін;

• яка обстановка в оточенні клієнта, якою мірою вона може допомогти клієнту вирішити свою проблему або перешкодити йому;

• чинники, які впливають на мотивацію клієнта, його здібності та можливості;

• природа стресу клієнта;

• наскільки реалістичні очікування клієнта.

Даний перелік питань є не більш ніж схемою, яка може використовуватися у роботі з дорослими клієнтами. Не всі дані, що закладені у схемі важливі у всіх випадках надання соціальної допомоги. У деяких випадках потрібна частина з них, а в інших – може бути потрібна додаткова інформація.

Наведена схема скадання соціального портрета клієнта являє собою зразок можливого підходу до збору інформації про клієнта та може бути орієнтиром для соціальних працівників в їх роботі з клієнтами.

Додаток Б

Методика аналізу конкретних ситуацій

Методика аналізу конкретних сиитуацій полягає у послідовному проходжені трьох основних етапів: усвідомлення ситуації; аналіз проблем; вироблення рішення.

І. Усвідомлення ситуації передбачає пошук відповідей на питання, що спрямовані на уточнення ситуації:

• Що відомо про ситуацію?

• Що непокоїть клієнта в цій ситуації?

• Що ще приховано в цій ситуації?

• Чи можна чіткіше окреслити ситуацію?

• Яких ще людей, крім клієнта, стосується ситуація?

• Яких сфер соціальної роботи стосується ситуація?

• Яких ще сфер стосується ситуація?

ІІ. Аналіз проблеми. Тобто розбіжності між тим, що є, і тим, що має бути з точки зору клієнта. Послідовність аналізу здійснюють за такою схемою:

1. Визначення проблеми – вимагає відповіді на запитання:

• Що являє собою проблема?

• Що являє собою клієнт? Його вік, стать, національність, сімейний стан, соціально-професійний статус, роль в сім’ї тощо.

2. Опис проблеми – детальне окреслення проблеми через постановку запитань “Що?”, “Де?”, “Коли?”, “Як?”, “Чого?”, “Чому?”.