14.Ефект храповика.
Наша модель передбачає, що зі зростанням сукупного попиту на горизонтальному відрізкові кривої сукупної пропозиції реальний внутрішній обсяг виробництва збільшиться, а рівень цін залишиться незмінним. На вертикальному відрізкові ціни зростуть, а реальний обсяг виробництва залишиться на рівні повної зайнятості. На проміжному відрізкові модель показує, що і реальний внутрішній обсяг виробництва, і рівень цін збільшиться.
Зі зниженням сукупного попиту на горизонтальному відрізкові реальний внутрішній обсяг виробництва зменшиться, а рівень цін залишиться незмінним. Однак на вертикальному і висхідному відрізках існує надзвичайно важливий чинник, який ускладнює ситуацію. Ця складність полягає в тому, що ціни на товари і ресурси стають негнучкими і не мають тенденції до зниження, принаймні у короткостроковому періоді часу (кілька місяців чи рік-два). Економічні показники, що раз зросли, необов'язково знижуються. Деякі економісти вбачають у такій тенденції ефект храповика (храповик — це механізм, який дозволяє крутити колесо тільки вперед).
Дію ефекту храпового механізму показано на рис. 6.6, де для спрощення пропущений висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції. Якщо сукупний попит збільшується від СП1 до СП2, економіка рухається від рівноваги Ц1 Об1 у точці е. на горизонтальному відрізкові до нової рівноваги Ц2 Об2 в точці е2 на вертикальному відрізкові. Але ціни не знижуються так легко, як підвищуються, принаймні так швидко. Тому, якщо сукупний попит буде рухатися у зворотному напрямку і зменшиться від СП2 до СП1 то економіка не повернеться до свого первісного рівноважного стану в точці е1.
Скоріше залишиться новий, вищий рівень цін Ц2 і тому збереження сукупного попиту зрушить економіку до стану рівноваги в точці е3. Рівень цін залишиться в точці Ц2, а реальний обсяг виробництва знизиться до Об1.
Отже, існує асиметрія у графіку сукупної пропозиції, яка полягає в тому, що коли обсяг сукупного попиту розширюється, горизонтальний відрізок відхиляється вгору легко і швидко, але коли сукупний попит зменшується, вниз відхиляється повільно, або й взагалі не відхиляється.
Причина нееластичності цін у бік зниження передусім обумовлена заробітною платою, яка здебільшого складає близько 75 % загальних видатків фірми, яка не має тенденції до зниження, принаймні протягом певного часу. Ця нееластичність пояснюється також тим, що у багатьох галузях фірми володіють достатньою монопольною владою, щоб протидіяти зниженню цін у період спаду попиту.
15.Осоливості ринку праці та формування його рівноваги.
На ринку домогосподарства в ролі найманих робітників пропонуть свою робочу силу (N), а підприємці як родотадавці задовоьняють свій попит у робочій силі. Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили формується зарплата (W) і певний рівень безробіття.
Існує кілька теорій, які по-різному пояснюють механізм функціонування ринку праці. Згідно з класичною теорією зарплата є основним регулятором ринку праці, а попит і пропозиція на цьому ринку є високоеластичними щодо зарплати. Це означає, що в умовах зростання зарплати попит скорочується, а пропозиція збільшується. І навпаки. Отже, рівновага на ринку праці забезпечується автоматично за допомогою абсолютно гнучкої зарплати. (мал.). На мал. початкова рівновага між попитом та пропозицією на робочу силу в т. Т1 зазезпечується рівноважною зарплтою на рівні W1. Якщо через зовнішні причини зарплата збільшитья до W2, то попит на робочу силу впаде до N2, а її пропозиція збільшиться до N3. Унаслідок цього виникає безробіття: SL>DL. Згідно з класичню теорією причиною безробіття є надмірна зарплата. Проте ринок здатний усунути нерівновагу через вплив попит ут пропозиції на зарплату. Недостатній попит і надлишкова пропозиція швидко змусять зарплату зменшития до рівноважного рівня (W1), що відновить рівновагу на ринку праці.
Отже, згідно з класичною теорією надмірна зарплата викликає безробітя, а безробіття, зменшуючи зарплату, віднвлює рівновагу і в такий спосіб само себе усуває. Якщо певна частка робітників не бажає найматися на роботу за зниженої зарплати, то. за цією теорією, таке безробіття є добровільним.
Але, як показує практика, зниженню зарплати протистоять наймані працівники та профспілки. Роботодавці теж не завжди зацікавлені в її зниженні, оскільки воно викликає соцільані конфлікти і негативно впливає на продуктивність праці. Це враховує кейнсіанська теорія, згідно з якою в короткостроковому пеіроді зарплата майже не змінюється під впливом попитук та пропозиції на ринку праці, особливо в бік зниження. За цих умов ринок неспроможний швидко усувати безробіття і забезпечувати повну зайнятість. вирішити цю проблему можливо з допомогою державного втручання в економіку.
Згідно з кейсіанською теорією причиною безробіття є недостатність сукупного попиту. Тому фактичний ВВП менше потенційної величини, а беробіття перевищує природну норму. З метою усунення вимушеного (циклічного) безробіття Кейнс пропонував застосовувати державну політику стимулювання сукупного попиту. Завдяки зростанню сукупного попиту збільшується попит на ринку праці, усувається вимушене безробіття та підвищується номінальна зарплата.