19.Особливості функціонування грошового ринку.

Всі операції, що пов'язані з обігом грошей у процесі виробництва, розподілом й обміном суспільного продукту й перерозподілом національного доходу, відбуваються на грошовому ринку.

Грошовий ринок у ринковій економіці - це система грошових відносин на фінансовому ринку, яку формують банківські та спеціальні фінансово-кредитні інститути, що забезпечують функціонування грошових ресурсів країни, їх постійне переміщення під впливом законів попиту та пропозиції. Основним товаром грошового ринку є гроші, які переміщуються між суб'єктами ринку залежно від механізму функціонування самого ринку. Але гроші, як товар, виступають тут зовсім в іншому статусі порівняно з товарними ринками.

Грошовий ринок характеризується тим, що:

=> фінансові активи, які обертаються на ринку, мають високу ліквідність;

=> функціонування грошового ринку, як короткострокового сектора фінансового ринку, дозволяє підприємствам вирішувати проблеми щодо збільшення грошових активів для забезпечення поточної платоспроможності або ефективного використання вільних коштів;

=> це ринок з найменшим рівнем фінансового ризику;

=> має відносно просту систему ціноутворення;

=> є важливим об'єктом державного регулювання - держава використовує ресурси ринку для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту;

=> дає змогу здійснювати накопичення, оборот, розподіл і перерозподіл грошового капіталу між сферами національної економіки;

=> ціною "товару", що продається і купується, є позичковий процент, який виступає важливим елементом усієї грошово-кредитної політики держави, яка через НБУ визначає та регулює його рівень;

=> джерелами ресурсів є кошти, залучені банківською системою; основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення.

20.Пропозиція грошей,грошові агрегати.

Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вои являють собою реальну грошову масу та обчислюються на основі деління номінальної грошової маси на ціни.

Грошова пропозиція складається з різних форм грошових агрегатів. Залежно від івня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючм підсумком в окремі грошові агрегати

M0= готівкові гроші (гроші поза банком)

М1= М0+поточні депозити+кошти на розрахункових рахунках

М2= М1+строкові депозити

М3=М2+ кошти клєнтів за трастовими операціями банків.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватись Нацбанком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива набирає вигляду вертикальної прямої.

Агрегат М1 – включає найбільш ліквідні форми грошей – готівкові гроші та банківські внески до запитання (трансакційні депозити).

Агрегат М2 – включає грошові форми агрегату М1, а також строкові та ощадні внески в комерційних банках.

Агрегат М3 – включає грошові форми агрегату М2, депозитні сертифікати, ощадні внески в спеціалізованих кредитних установах та деякі інші види фінансових активів.

21 . Сукупний попит на гроші його складові. Пастка ліквідності

Сукупний попит – це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними). Фактори попиту Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів усіх ресурсів. А це потребує підвищення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту. Фактори попиту: споживчий, інвестиційний попит, попит держави та закордону. Сюди також можна віднести непрямі фактори — податковий тиск, ефективність кредитно-банківської системи тощо. Основними покупцями товарів і послуг, вироблених національною економікою, є домогосподарства, фірми, уряд та зарубіжні покупці. Тому існують чотири основні складові сукупного попиту. 1. Споживання – сума видатків домогосподарств на різні товари і послуги (С). 2. Інвестиції – видатки фірми на купівлю устаткування, виробничих будівель та видатки домогосподарств на купівлю житла (І). 3. Державні видатки – уряд на різних його рівнях купує певні товари і послуги – танки й автомобілі, оплачує працю суддів, викладачів державних закладів освіти тощо (G). 4. Чистий експорт дорівнює різними між вартістю експорту та імпорту товарів і послуг (К –М). Інакше кажучи, чистий експорт – це різниця між видатками іноземців на вітчизняні товари і послуги (експорт) і видатками резидентів на іноземні товари і послуги (імпорт).

Па́стка лікві́дності — стан економічної кон'юнктури, при якому ставка відсотка досягла свого мінімального значення і подальший приріст пропозиції грошей не зможе її зменшити та стимулювати інвестиційний попит.^[1]

Термін «Пастка ліквідності» вперше ввів економіст, прихильник кембриджської школи кількісної теорії грошей Д. Робертсоном^[2]. Теоретичні положення щодо входження до такого стану викладені Дж. М. Кейнсом в роботі «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей».

Дж. Кейнс вважав, що під час Великої депресії економіка потрапила саме в таку пастку ліквідності. Хоча багато економістів вважають, що це суцільно теоретична модель і важко зустріти таку пастку на практиці.