25.Охарактеризуйте мікроклімат робочої зони: динамічні, статичні навантаження, напруженість аналізаторних функцій.

Мікроклімат, іонний склад повітря, вміст шкідливих речовин мають відповідати нормативним вимогам безпеки праці. Повітря на робочих місцях користувачів ПЕОМ переважно надто сухе, до 20 % відносної вологості (норма 40–60 %). Така сухість повітря загрожує користувачеві постійними синуситами, ринітами, проблемами зі слизовою оболонкою очей.

Потенційними ризик-шкідливими чинниками у професійній діяльності працівників банківських установ можуть бути:

Х1 – виробничий мікроклімат;

Х2 – освітлення;

Х3 – електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів;

Х4 – виробничий шум, вібрація;

Х5 – іонізація повітря;

Х6 – статична електрика;

Х7 – перенапруження зорового аналізатора;

Х8 – статичні, фізичні навантаження та недостатня рухома активність;

Х9 – нервово-емоційне напруження;

Х10 – розумове напруження;

Х11 – кримінологічні небезпеки.

Результати проведеного нами дослідження свідчать про відмінність показників ступеня важливості впливу ризик-шкідливих чинників для працівників різних професійних груп банківських установ.

26.Охарактеризуйте емоційну та інтелектуальна напруженість, монотонність праці банківського працівника.

Відомо, що порушення правил і вимог охорони та гігієни праці може призвести до істотного погіршення здоров'я або виникнення професійно зумовлених захворювань. Професії економічного кшталту, зокрема працівників банківської сфери, тісно пов'язані з роботою за комп'ютером. За висновками Національного інституту охорони праці і здоров'я (США), при використанні комп'ютерів найбільшого ризику зазнають органи зору, скелетно-м'язова система, репродуктивна функція у жінок, нервово-психічний стан (з можливим формуванням стресу).

Потенційними ризик-шкідливими чинниками у професійній діяльності працівників банківських установ можуть бути:

Х1 – виробничий мікроклімат;

Х2 – освітлення;

Х3 – електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів;

Х4 – виробничий шум, вібрація;

Х5 – іонізація повітря;

Х6 – статична електрика;

Х7 – перенапруження зорового аналізатора;

Х8 – статичні, фізичні навантаження та недостатня рухома активність;

Х9 – нервово-емоційне напруження;

Х10 – розумове напруження;

Х11 – кримінологічні небезпеки.

Результати проведеного нами дослідження свідчать про відмінність показників ступеня важливості впливу ризик-шкідливих чинників для працівників різних професійних груп банківських установ.

Для банківських економістів, робота яких пов'язана з високою напруженістю зорових функцій, одноманітною позою, значним розумовим навантаженням найшкідливішим чинником є перенапруження зорового аналізатора (12,3% респондентів). Таку оцінку представники даної професійної групи пояснюють тривалою, 6-8-годинною роботою за монітором комп'ютера, а також недостатнім рівнем освітлення робочих місць у приміщенні (11,4% респондентів).

27.Охарактеризуйте організацію наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 10 років тому на виробництві щорічно травмувалося 125 000 працівників, з них гинуло майже 3 000. Проте, справжній стан охорони праці та рівень виробничого травматизму на той час замовчувались. З цих причин багато важливих невідкладних наукових і виробничих завдань з питань умов і праці зовсім не вирішувалось. В 1992 р. Україна прийняла Закон “Про охорону праці”. Цей закон визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державної політики в галузі охорони праці. У 1994-1995 рр. В Україні були розроблені і, в основному, виконані перші Національна галузеві, регіональні і виробничі програми поліпшення стану умов, безпеки праці і виробничого середовища. У теперішній час йде реалізація Національної, галузевих та інших програм з охорони праці, розроблених до 2000 року. Фінансування програм здійснювалось із спеціально створених відповідних фондів охорони праці. Такі фонди були запроваджені Законом “Про охорону праці” вперше. Зазначені фонди певною мірою стали економічною основою для поліпшення стану безпеки і гігієни праці.

Закон України “ Про охорону праці ” прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я. Він регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, і гігієни праці та виробничого середовища. Він встановлює єдиний порядок, організації охорони праці в Україні. Закон характеризують численні нововведення: впровадження економічних методів управління охороною праці на зміну адміністративно-командних, створення спеціальних фондів охорони праці на державному, галузевому, регіональному рівнях і на госпрозрахункових підприємствах, застосування ряду додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування, створення чіткої системи органів державного управління і нагляду за охороною праці та системи організації цієї роботи безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, суттєве розширення прав і соціальних гарантій працівників, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та сімей загиблих, визначення місця і ролі колективного договору підприємства у вирішення завдань щодо поліпшення умов і безпеки праці, забезпечення встановлених законом прав і соціальних гарантій працівників, у тому числі на пільги й компенсації, визначення правового статусу служб охорони праці на підприємствах і в органах державного управління всіх рівнів, Забезпечення навчання населення з питань охорони праці, Введення цього спеціального курсу в усіх навчальних закладах системи освіти України, започаткування підготовки фахівців з охорони праці у вищих технічних учбових закладах, Забезпечення активної участі профспілок та інших громадських формувань, широких кіл трудящих у вирішенні проблем охорони праці, створення необхідних передумов для започаткування нових громадських інститутів і можливості обрання комісій охорони підприємства та уповноважених трудового колективу з цих питань тощо. В Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці передових промислово-розвинених країнах, досвід охорони праці в Україні в попередні роки.