- •1. Перетворення площини……………….................................7
- •2. Квадратичні форми................................................................34
- •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація..............................40
- •3. Криві другого порядку.........................................................55
- •4. Поверхні другого порядку...................................................83
- •Передмова
- •§ 1. Перетворення площини. Група перетворень площини та її підгрупи
- •§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
- •§ 4. Класифікація рухів площини
- •§ 3. Два види руху. Аналітичне задання руху
- •§ 5. Група рухів площини і її підгрупи
- •§ 6. Перетворення подібності. Гомотетія як приклад перетворення подібності. Властивості гомотетії
- •§ 7. Аналітичне задання подібності. Властивості подібності
- •§ 8. Класифікація перетворень подібності
- •§ 9. Група подібності та її підгрупи
- •§ 10. Афінні перетворення
- •§ 11. Аналітичне задання афінного перетворення. Група афінних перетворень
- •§ 12. Поняття квадратичної форми
- •§ 13. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в n-вимірному векторному просторі
- •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація.
- •§ 15. Поверхні другого порядку та їх класифікація.
- •§ 16. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в евклідовому векторному просторі
- •§ 18. Гіпербола.
- •§ 19. Парабола.
- •§ 20. Афінна еквівалентність еліпсів (гіпербол). Подібність парабол
- •§ 21. Рівняння еліпса, гіперболи і параболи в полярній системі координат
- •§ 22. Дотичні до кривих другого порядку
- •§ 23. Оптичні властивості еліпса, гіперболи та параболи
- •§ 24. Поверхні обертання
- •§ 26. Конус
- •§ 27. Однопорожнинний гіперболоїд
- •§ 28. Двопорожнинний гіперболоїд
- •§ 29. Еліптичний параболоїд
- •§ 30. Гіперболічний параболоїд
- •§ 31. Циліндричні поверхні
- •Приклад 10.
- •§ 32. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
- •§ 33. Дотична площина до поверхні другого порядку
- •Індивідуальне домашнє завдання: Дослідити поверхні методом перерізів, вказати назву поверхні, побудувати її зображення в прямокутній системі координат.
- •Література
- •Навчально-методичний посібник
- •Юрій Вікторович Яременко,
- •Людмила Іванівна Лутченко
- •Аналітична геометрія
§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
Перетворення
площини зберігає відстані, якщо відстань
між будь-якими двома точками А
і В
площини рівна відстані між їхніми
образами А
і В,
тобто
.
Перетворення площини, яке зберігає відстані, називається рухом.
Найбільш простим прикладом руху є тотожне перетворення площини, тобто перетворення, при якому кожна точка площини переходить в себе.
Приведемо ще один приклад руху.
Р
озглянемо
на площині
вектор
.
Кожній точці М
площини
поставимо у відповідність точку М
так, щоб
=
.
Ми отримаємо деяке відображення ƒ:
,
яке є перетворенням площини
.
Воно називається паралельним перенесенням
на вектор
.
Якщо
=
,
то паралельне перенесення – тотожне
перетворення.
Доведемо, що паралельне перенесення є рухом.
Нехай
М1
і М2-
дві точки площини (рис. 1), а М1
і М2
–
їх образи. Потрібно показати, що
.
За
означенням паралельного перенесення:
– паралелограм, тому
.
Отже, паралельне перенесення – рух площини.
Впорядковану трійку точок A, B, C площини, які не лежать на одній прямій називають репером.
Позначають:
Точку A називають початком, а B і C – вершинами.
Я
кщо
–
довільний, то репер називається афінним
(рис.2).
Якщо
,
і
,
то репер називають ортонормованим.
Фактично репер – це система координат, де А – початок, а В і С кінці базисних векторів.
Очевидно,
що при рухові репер переходить в репер,
причому ортонормований репер переходить
в ортонормований репер (так як
переходить у рівний йому трикутник
).
Теорема
2.
Нехай
два довільні ортонормовані репери
площини. Тоді існує єдиний рух, який
переводить
,
причому будь-яка точка М з даними
координатами в репері
переходить в точку
з такими ж координатами в репері
.
Доведення.
Доведемо спочатку, що такий рух існує.
Задамо
відображення
так щоб будь-якій точці М
в репері R
відповідала
точка
з такими ж координатами в репері
:
.
При цьому відображенні маємо:
,
,
.
Таке
відображення
буде взаємно-однозначним, тобто є
перетворенням площини.
Покажемо,
що
зберігає відстані між точками, тобто є
рухом. Розглянемо точки
і
.
Тоді
,
,
і
.
Отже,
,
тобто
є рухом.
Покажемо,
що
єдиний рух площини, який переводить
і зберігає координати точок.
Припустимо,
що існує ще один рух
такий, що задовольняє умову теореми.
Але тоді на площині існує така точка М,
що її образ
при рухові f
не співпадає з її образом
при рухові g.
Так
як
,
і
,
то
,
тобто точка
рівновіддалена від точок
і
.
Аналогічно
,
і
,
отже точка
рівновіддалена від точок
і
і
,
,
то
,
отже, точка
рівновіддалена від точок
і
.
Таким
чином точки
,
і
належать серединному перпендикуляру
відрізка
,
отже, вони лежать на одній прямій, чого
бути не може, так як (
,
,
)
– репер. Отже, припущення не вірне і
існує єдиний рух f,
який задовольняє умову теореми.
Зупинимося на властивостях руху.
Рух переводить пряму у пряму, причому паралельні прямі в паралельні прямі.
Доведення.
Розглянемо
ортонормований репер
і його образ після руху
.
Нехай пряма l
в
репері R
має
рівняння
.
Тоді, згідно теореми 2, образ
цієї прямої в репері
визначається таким же рівнянням (як
множина образів всіх точок прямої l)
отже, є прямою.
Очевидно,
що пряма
в репері R
має
рівняння
.
При рухові вона перейде в пряму
з
таким же рівнянням в репері
отже,
.
Рух зберігає просте відношення трьох точок.
Д
оведення.
Нагадаємо,
що простим
відношенням
трьох точок, які лежать на одній прямій
(рис.3) називають таке число
Нехай
в репері R
три довільні точки А,
В, С прямої
мають координати:
,
,
.
Тоді координати точки С обчислюються за формулами :
,
.
Нехай
репер
– образ репера
при русі. Тоді точки
,
і
мають такі ж координати як і точки А,
В, С,
а отже вони пов’язані
такими ж формулами, тобто точка
ділить відрізок
в тому ж відношенні
.
Як наслідок, середина відрізка переходить в середину відрізка.
З попереднього легко отримати:
3. Рух зберігає поняття „лежати між”.
4.Рух переводить півплощину з границею l в півплощину з границею , де – образ прямої l.
5. Рух переводить промінь в промінь.
6. Рух переводить кут в рівний йому кут (так як переводить трикутник в рівний йому трикутник).
Отже, перпендикулярні прямі при русі переходять в перпендикулярні прямі.
