- •1. Перетворення площини……………….................................7
- •2. Квадратичні форми................................................................34
- •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація..............................40
- •3. Криві другого порядку.........................................................55
- •4. Поверхні другого порядку...................................................83
- •Передмова
- •§ 1. Перетворення площини. Група перетворень площини та її підгрупи
- •§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
- •§ 4. Класифікація рухів площини
- •§ 3. Два види руху. Аналітичне задання руху
- •§ 5. Група рухів площини і її підгрупи
- •§ 6. Перетворення подібності. Гомотетія як приклад перетворення подібності. Властивості гомотетії
- •§ 7. Аналітичне задання подібності. Властивості подібності
- •§ 8. Класифікація перетворень подібності
- •§ 9. Група подібності та її підгрупи
- •§ 10. Афінні перетворення
- •§ 11. Аналітичне задання афінного перетворення. Група афінних перетворень
- •§ 12. Поняття квадратичної форми
- •§ 13. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в n-вимірному векторному просторі
- •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація.
- •§ 15. Поверхні другого порядку та їх класифікація.
- •§ 16. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в евклідовому векторному просторі
- •§ 18. Гіпербола.
- •§ 19. Парабола.
- •§ 20. Афінна еквівалентність еліпсів (гіпербол). Подібність парабол
- •§ 21. Рівняння еліпса, гіперболи і параболи в полярній системі координат
- •§ 22. Дотичні до кривих другого порядку
- •§ 23. Оптичні властивості еліпса, гіперболи та параболи
- •§ 24. Поверхні обертання
- •§ 26. Конус
- •§ 27. Однопорожнинний гіперболоїд
- •§ 28. Двопорожнинний гіперболоїд
- •§ 29. Еліптичний параболоїд
- •§ 30. Гіперболічний параболоїд
- •§ 31. Циліндричні поверхні
- •Приклад 10.
- •§ 32. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
- •§ 33. Дотична площина до поверхні другого порядку
- •Індивідуальне домашнє завдання: Дослідити поверхні методом перерізів, вказати назву поверхні, побудувати її зображення в прямокутній системі координат.
- •Література
- •Навчально-методичний посібник
- •Юрій Вікторович Яременко,
- •Людмила Іванівна Лутченко
- •Аналітична геометрія
§ 5. Група рухів площини і її підгрупи
Нам відомо (див.§1), що всі перетворення площини утворюють групу . Позначимо D – множину всіх рухів площини. Так як рухи площини – це перетворення площини, то для того, щоб вони утворювали групу, згідно теореми 1, досить перевірити дві умови: замкненість і існування оберненого елемента на множині рухів.
Перевіримо замкненість: Операція тут – композиція рухів. Потрібно показати, що композиція будь-яких двох рухів є рух.
Розглянемо
дві точки А
і
В
площини. Нехай рух g
відображає їх в точки
і
.
Тоді за означенням руху
.
Нехай рух f
відображає точки
і
в точки
і
відповідно, тоді
.
Отже,
.
Таким чином послідовне виконання двох
рухів g
і f,
тобто їх композиція – теж рух, так як
зберігає відстань між точками.
Очевидно,
що для будь-якого руху
існує
обернений
рух
.
Тому всі рухи площини утворюють групу
D,
яка є підгрупою групи
.
Розглянемо
множину всіх власних рухів
площини. Очевидно, що композиція двох
власних рухів є власним рухом (орієнтація
площини не змінюється) і для будь-якого
власного руху g
існує обернений
(так як для всіх рухів площини існують
обернені), отже, множина
утворює групу, яка є підгрупою групи D.
Невласні рухи не утворюють групу, так як не виконується перша умова (замкненість). Дійсно, послідовне виконання двох невласних рухів буде власним рухом.
Нехай
Т
– множина всіх паралельних переносів
площини. Тоді Т
–
підмножина групи власних рухів
.
Так як композиція двох паралельних
переносів є паралельний перенос
(наприклад композиція двох паралельних
переносів на вектори
і
відповідно є паралельний перенос на
вектор
)
і для будь-якого переносу на вектор
існує обернений (перенос на вектор
,
),
то Т
– група переносів площини.
Отже,
всі паралельні перенесення утворюють
групу Т
– підгрупу груп
і
.
Неважко перевірити, що і всі повороти
навколо фіксованої точки
утворюють групу, підгрупу
і
.
Всі ці групи нескінченні, так як мають
нескінченне число елементів.
Існують і скінченні підгрупи групи рухів.
Розглянемо
– множину всіх рухів площини, які
переводять фігуру
в себе.
Очевидно, що якщо рух f відображає фігуру F в себе і рух g відображає F в себе, то і послідовне виконання рухів f і g (f*g) відображає фігуру F в себе, тому операція замкнена (1-ша умова).
Ясно також, що для будь-якого руху, що відображає фігуру F в себе, існує обернений елемент (рух назад) який відображає F в себе (2-га умова).
Отже, – група.
Якщо містить елементи відмінні від тотожного перетворення, то вона називається групою симетрії фігури F, а її елементи – симетріями цієї фігури.
Якщо – коло або смуга, то – нескінченна. Якщо ж F – рівнобедрений трикутник, то складається з 2-х елементів. Якщо F – рівносторонній трикутник, то складається з 4-х елементів, F – квадрат , то містить 5 елементів.
М
ожна
розглянути і
групу
поворотів правильного
n–кутника.
Її елементи – повороти
многокутнока
навколо його центра О,
які відображають многокутник в себе.
Ця група складається з степенів одного
з своїх елементів (циклічна). Наприклад,
для рівностороннього трикутника
і
Тут
– поворот трикутника на кут
навколо точки О
(рис.4),
,
= е
– тотожному перетворенню.
