40. Що таке пожежа та пожежна безпека. Основні нормативні документи. Причини пожеж.

Пожежа - поза регламентний процес знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля.

Пожежою є некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, яке може призвести до загибелі або ураження людей (тварин, рослин), значних матеріальних збитків, суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища.

Пожежна безпека — стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

Нормативні документи по пожежній безпеці є як міждержавні, державні, загальногалузеві так і для окремих галузей діяльності людини.

До основних нормативних документів відносяться:

-ЗУ «Пропожежну безпеку» 1993р. – закон України, що визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльностіта форм власності.

-НАПБ А.01.001-2004 – в якому затверджені правила пожежної безпеки в Україні.

-НАПБ Б.02.002-2003 – Положення про місцеву пожежну охорону. -Та ін..

Для успішного проведення дієвих упереджувальних заходів у виробничій сфері та у країні загалом, важливо знати основні причини пожеж. Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем 58-60%; порушення правил монтажу та експлуатації (ППМЕ) електроустаткування та побутових електроприла­дів 18-20%; ППМЕ приладів опалення 11-12%; пустощі дітей з вогнем 7-8%; підпали 2% . У виробничій сфері основні причини пожеж та їх показники змінюються не суттєво .

41. Класифікація пожеж. Оцінка пожежо­вибухо­небез­­пе­ки речовин, матеріалів.

Пожежі поділяються на 5 класів:

-А – горіння твердих речовин

-А1 – яке супроводжується тлінням, -А2 – яке не супроводжується тлінням.

-В – горіння рідких речовин, -В1- які розчинні у воді,-В2-нерозчинні у воді.

-С – горіння газоподібних речовин.

-D – горіння металів.

-Е – горіння електрообла­днання.

Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів - це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важко­горючі та горючі.

Негорючі (неспалимі) - речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали - червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.

Важкогорючі (важко спалимі) - речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.);

Горючі (спалимі) - речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. У свою чергу, у групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали - це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.