Класифікація фізичних вправ за енергетичним критерієм

• аеробні – обмін речовин під час м’язевої діяльності здійснюється за рахунок аеробних механізмів (вправи на витривалість – ходьба, біг, плавання та інші в помірному темпі);

• анаеробні – з переважно анаеробним механізмом енергозабезпечення рухового акту: (вправи швидкісного, швидкісно-силового та силового характеру - біг з максимальною швидкістю, стрибки, метання, боротьба та ін.)

Класифікація фізичних вправ за характером рухового акту

• циклічні (ходьба, біг, плавання, лижний та велоспорт);

• ациклічні (стрибки, метання, ігри, гімнастика).

Циклічні вправи анаеробного характеру

• максимальної анаеробної потужності (анаеробна потужність);

• білямаксимальної анаеробної потужності (змішана анаеробна потужність);

• субмаксимальної анаеробної потужності (анаеробно-аеробна потужність).

Вправи максимальної анаеробної потужності

• майже виключно анаеробний характер енергозабезпечення працюючих м’язів (анаеробний компонент в загальній енергопродукції складає від 90 до 100%)

• забезпечується енергетичною системою АТФ+КФ при якій участь гліколітичної системи не значна. рекордна максимальна анаеробна потужність під час спринтерського бігу може досягати 120 ккал/хв.

• до таких вправ відносять: спринтерський біг до 100м, спринтерська велогонка на треці, плавання на дистанцію 50 м та інші.

Вправи білямаксимальної анаеробної потужності

• вправи змішаної анаеробної потужності, з переважанням анаеробного енергозабезпечення працюючих м’язів

• анаеробний компонент у загальній енергопродукції складає 75-85% за рахунок АТФ+КФ, і в більшій мірі, за рахунок гліколітичної енергетичних систем.

• рекордна білямаксимальна анаеробна потужність у бігу – в межах 50-100 ккал/хв, можлива тривалість коливається від 20 до 50 с.

• до змагальних вправ відносяться: біг на дистанції 200-400 м, плавання на дистанції до 100 м, біг на ковзанах на 500 м та інші.

Вправи субмаксимальної анаеробної потужності

• вправи з переважанням анаеробного компоненту енергозабезпечення працюючих м’язів

• у загальній енергопродукції організму він досягає 60-70% і забезпечується переважно за рахунок лактацидної (гліколітичної) енергетичної системи, також значна частка належить кисневій (окиснювальній, аеробній) енергетичній системі.

• рекордна потужність у бігових вправах складає приблизно 40 ккал/хв, можлива тривалість від 1 до 2 хв.

• до змагальних вправ відносяться: біг на 800 м, плавання на 200 м, біг на ковзанах на 1000 та 1500 м, велотрек на 1000 м та інші.

Циклічні вправи аеробного характеру

• вправи максимальної аеробної потужності (95-100% МСК);

• вправи білямаксимальної аеробної потужності (85-90 % МСК);

• вправи субмаксимальної аеробної потужності (70-80 % МСК);

• вправи середньої аеробної потужності (55- 65 % МСК);

• вправи малої аеробної потужності (50 % від МСК і менше).

Вправи максимальної аеробної потужності

• вправи, в яких переважає аеробний компонент енергопродукції (60-70 %).

• дистанційне споживання кисню складає близько 100 % від індивідуального МСК.

• основним енергетичним субстратом служить м’язовий глікоген, який розщеплюється як аеробним, так анаеробним шляхом (з утворенням молочної кислоти).

• тривалість таких вправ – 3-10 хв.

• до змагальних вправ цієї групи відносяться: біг на 1500 та 3000 м, біг на 3000 та 5000 на ковзанах, плавання на 400 та 800 м, академічне веслування (класичні дистанції), велотрек на 4 км.

• концентрація лактату після виконання вправи досягає 15-25 ммоль/л у зворотній залежності від тривалості вправи, і в прямій – від кваліфікації спортсмена (спортивного результату).