- •76. Пакетування банківських продуктів.
- •77. Первинна сегментація банківського ринку.
- •78. Планування банківських продуктів як елемент планування комплексу маркетингу.
- •79. Показники продажу банківських продуктів і послуг.
- •80. Політико-правове середовище та його вплив на встановлення мети банку.
- •81. Поняття процесу сегментації банківського ринку та його необхідності у маркетинговому процесі.
- •82. Поняття стратегічного планування та основні елементи банківського стратегічного плану.
- •83. Поняття та категорії банківського маркетингу
- •84. Порівняльна характеристика методів ціноутворення банківських продуктів.
- •85. Порівняльний конкурентний аналіз на банківському ринку: зміст та основні етапи.
- •86. Порядок розробки і впровадження нового банківського продукту.
- •87. Послідовність проведення аналізу банківського ринку.
- •88. Предмет та значення контролю маркетингу у банку.
- •89. Приклад оцінки місцезнаходження установи банку.
- •90. Проблема визначення валових витрат на конкретний банківський продукт та способи їх подолання.
- •91. Проблемні питання організації контролю маркетингу у банку.
79. Показники продажу банківських продуктів і послуг.
При виборі цільових програм (якісних та кількісних цілей, або показників продажу банківських продуктів і послуг) комерційний банк повинен керуватися такими критеріями: по-перше, програми повинні бути економічно вигідними; по-друге, спрямованими на удосконалення внутрішньобанківських технологій; по-третє, усі програми повинні служити створенню позитивного корпоративного іміджу банку. Отже необхідність реалізації стратегії банківського маркетингу викликана нагальною потребою оцінювати існуючі способи роботи, удосконалювати аналіз ринків, виявляти нові ніші, визначати цілі та конкретні завдання для забезпечення конкурентноздатності банку, зміцнення завойованих ним позицій. Принципи розробки цільових програм комерційних банків базуються на підходах програмно-цільового планування, основні принципи якого такі:
- цілеспрямованість - цільова орієнтація програм на забезпечення кінцевих результатів;
- системність - розробка комплексу заходів для реалізації програми відповідно до концепції розвитку банку загалом й обліку сприйняття програми громадськістю;
- комплексність - розробка окремих, пов'язаних між собою, елементів програмної структури, що забезпечують досягнення приватних цілей, повинна здійснюватися відповідно до основної мети тієї чи іншої програми;
- забезпеченість - усі заходи, передбачені програмою, повинні бути забезпечені різними видами необхідних для її реалізації ресурсів: фінансових, інформаційних, матеріальних, трудових;
- пріоритетність - наявність системи ієрархії пріоритетів для різних завдань і програм, виходячи з концепції розвитку банку;
- економічна безпека заходів;
- погодженість - узгодження інтересів і завдань різних департаментів, філій банку і банку загалом;
- своєчасність досягнення необхідного кінцевого результату у встановлений термін.
У розділі маркетингового плану "Основні цілі маркетингу - кількісні і якісні" формулюються пропозиції робочої групи щодо основних планованих кількісних і якісних цілей у частині: обсягу продажів банківських продуктів; розвитку бази клієнтів; розробки банківських продуктів і послуг.
80. Політико-правове середовище та його вплив на встановлення мети банку.
Стратегія банківського маркетингу передбачає врахування майбутніх макроекономічних тенденцій, містить прогнозні оцінки стану ринку банківських продуктів і послуг, а також передбачає дослідження впливу факторів макромаркетингового оточення на діяльність комерційного банку. Особливого значення, в силу специфіки банківської діяльності, набувають (окрім економічних) політико-правові, демографічні та науково-технічні фактори. Стосовно політико-правових факторів, необхідно звернути увагу на державні органи, які впливають на діяльність банку; на наявність або вірогідність прийняття законопроектів, якими регулюється банківська діяльність в Україні; на тенденції в законотворчій та нормативотворчій діяльності. При аналізі політичної ситуації оцінюється загальний стан стабільності політичного життя в Україні, його тенденції та методи державного регулювання економіки. Зовнішнє середовище, на яке банк не може активно впливати і має пристосовуватись у політико-правовій сфері — це норми резервування, регулюючі процедури, податкова система, система пільг тощо; вимоги центрального банку, сформовані у вигляді обов’язкових економічних нормативів.
