- •1. Визначення поняття кримінології як науки. Співвідношення кримінології з іншими науками.
- •2. Предмет кримінології.
- •3. Функції та завдання кримінологічної науки.
- •4. Система та структура кримінологічних знань.
- •5. Поняття методології кримінологічної науки.
- •6. Методи та методики кримінологічних досліджень.
- •7. Природа та сутність злочинності.
- •8. Визначення поняття злочинності та її основних рис.
- •9. Кримінологічні показники злочинності та основні способи їх вимірювання.
- •10. Латентна злочинність: види, причини та способи виявлення.
- •11. Основні тенденції злочинності в Україні у сучасний період.
- •12. Поняття детермінації та детермінант. Детермінація та причинність у кримінології. Співвідношення детермінант злочинності та конкретного злочину.
- •13. Науково-теоретичні підходи до вивчення причинності у кримінології.
- •14. Класифікації детермінант злочинності.
- •15. Основні детермінанти злочинності в Україні у сучасний період.
- •16. Типологія (класифікація) особи злочинця та мотивація злочинної поведінки
- •17. Структура особи злочинця
- •18. Механізм злочинної поведінки: поняття, структура, види.
- •19. Зміст окремих ланок механізму злочинної поведінки.
- •20. Конкретна життєва ситуація: поняття, види та роль в механізмі злочинної поведінки.
- •21. Віктимна поведінка в механізмі злочинного прояву.
- •22. Поняття, мета, завдання та рівні попередження злочинів.
- •23. Організаційні та правові засади попередження злочинів.
- •24. Система попередження злочинів. Класифікація заходів попередження злочинів.
- •5) Медичні та психолого-педагогічні;
- •6) Технічні;
- •25. Суб’єкти попередження злочинів.
- •26. Поняття організованої злочинності, її основні ознаки.
- •27. Суспільна небезпечність організованої злочинності: економічний, політичний, соціальний та інші аспекти.
- •28. Причини організованої злочинності. Її зв’язок з тіньовою економікою.
- •29. Проблеми боротьби з організованою злочинністю.
- •30. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Особа неповнолітнього злочинця
- •31. Причини злочинності неповнолітніх. Загальносоціальні причини та умови
- •Фактори, пов'язані з близьким оточенням неповнолітніх:
- •32. Попередження злочинності неповнолітніх.
- •Етапи профілактики злочинності неповнолітніх
- •33. Кримінально-виконавче право та його предмет.
- •34. Принципи кримінально-виконавчого права.
- •35. Норми та джерела кримінально-виконавчого права.
- •36. Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин.
- •37. Наука та курс кримінального права.
- •38. Загальна характеристика кримінально-виконавчого законодавства України.
- •Конституція України
- •Міжнародні договори України
- •Квк від 11 липня 2003 року
- •Закони України
- •Підзаконні нпа: Укази Президента
- •Підзаконні нпа: Постанови кму
- •39. Поняття правового становища засуджених – основні права і обов’язки засуджених.
- •40. Загальна характеристика конституційних прав та обов’язків засуджених до позбавлення волі.
- •41. Право засуджених на особисту безпеку.
- •42. Поняття та завдання Державної кримінально-виконавчої служби України.
- •43. Види органів та установ виконання покарань.
- •44. Поняття контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань.
- •45. Державний контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань (парламентський, відомчий та прокурорський нагляд).
- •46. Громадський контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань.
- •47. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії; направлення засудженого до позбавлення волі для відбування покарання; переміщення засуджених до позбавлення волі
- •48. Роздільне тримання засуджених у виправних та виховних колоніях.
- •49. Структурні дільниці виправних і виховних колоній
- •50. Поняття та основні вимоги режиму відбування покарання. (у виправних колоніях).
- •51. Праця засуджених до позбавлення волі. (особливості, принципи)
- •52. Оплата праці та відрахування із заробітку засуджених до позбавлення волі.
- •53. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі. Стаття 123. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі
44. Поняття контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань.
Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
Громадська організація — це об'єднання громадян для задоволення і захисту законних суспільно корисних інтересів.
Громадськість — це соціально активна частина суспільства, яка на добровільних засадах бере участь у суспільно-політичному житті країни.
Громадське об'єднання — це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів його членів, діяльність якого полягає в задоволенні суспільно корисних інтересів та захисті прав і свобод.
Громадський контроль (в контексті КВП) — контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань, що здійснюється за допомогою спостережних комісій.
Основні завдання громадських організацій (в контексті КВП):
— проведення правової пропаганди серед засуджених;
— залучення засуджених до участі в культурно-масових та спортивних заходах;
— надання економічної допомоги засудженим;
— надання економічної допомоги працівникам кримінально-виконавчої системи та членам їхніх сімей;
— сприяння адміністрації установ та органів, що виконують покарання, в організації виховної роботи серед засуджених;
— сприяння адміністрації установ та органів, що виконують покарання, в організації виробничої діяльності засуджених;
— здійснення громадського контролю за діяльністю установ, які виконують покарання;
— допомога звільненим з місць позбавлення волі в облаштуванні життя.
Основні завдання шефської роботи:
— надання допомоги адміністрації установ і органів, що виконують покарання, у виправленні засуджених;
— надання допомоги в розвитку матеріально-технічної бази та організації загальноосвітнього і професійно-технічного навчання;
— сприяння в трудовому і побутовому влаштуванні осіб, які звільняються з місць позбавлення волі.
Основні напрями участі громадських організацій в роботі установ та органів, що виконують покарання:
— сприяння вирішенню питань правової, соціальної, медичної, психологічної допомоги особам, що перебувають в установах кримінально-виконавчої системи;
— поширення позитивного досвіду діяльності установ виконання покарань;
— здійснення громадського контролю за діяльністю установ ДДУПВП;
— сприяння установам та органам, що виконують покарання, у вирішенні адміністративно-господарських проблем та забезпеченні їх нормального функціонування;
— підтримка та здійснення ініціатив у сфері реформування кримінально-виконавчої системи та приведення умов утримання та відбування покарання до міжнародних стандартів;
— сприяння створенню нової законодавчої та нормативної бази з використанням досвіду зарубіжних країн;
— сприяння впровадженню нових форм і методів соціально-психологічної роботи із засудженими;
— сприяння підготовці та залученню до роботи в установах кримінально-виконавчої системи висококваліфікованих фахівців;
— сприяння правовому та соціальному захисту працівників кримінально-виконавчої системи та членів їхніх сімей.
Піклувальніради при спеціальних виховних установах — ради, що створюються у складі представників громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян з метою:
1) надання допомоги спеціальним виховним установам з питань соціального захисту засуджених неповнолітніх осіб;
2) сприяння громадським організаціям, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням становища засуджених, дотриманням їх прав і законних інтересів;
3) здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу у виховних колоніях, зміцнення їх матеріально-технічної бази, вирішення питань трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання.
Прокурорський нагляд — нагляд Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону «Про прокуратуру» за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Спостережна комісія — комісія, що утворюється виконавчими комітетами міських (за винятком міст районного значення) рад, місцевими державними адміністраціями, основними завданнями якої є:
1) організація громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання;
2) сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;
3) організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання;
4) надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від відбування покарання.
Шефство — цілеспрямована, систематична, різноманітна участь трудових колективів і громадських організацій, а також окремих громадян у діяльності установ і органів, які виконують покарання, з метою сприяння їх адміністрації у виправленні засуджених.
