V. Біоекологія

Аберація хромосомна – тип мутацій, що змінюють структуру хромосоми. При цьому відбувається внутрішньохромосомні перебудови – втрачається ділянка хромосоми, вдвічі збільшується її ділянка (відбувається ДНК – дуплікація, переноситься та чи інша ділянка з одного місця хромосоми на інше її місце. Хромосома може набути вигляду кільця. Інколи зливаються ділянки різних (не гомологічних) хромосом чи цілі хромосоми, аналіз аберації хромосомної в культурах клітин при впливі на них яких–небудь фізичних, хімічних чи біологічних (наприклад, віруси) факторів.

Аберрация хромосомная - тип мутаций, изменяющих структуру хромосом. При этом происходят внутри хромосомные перестройки - теряется участок хромосомы, удваивается ее участок (происходит ДНК-дупликация), переносится тот или другой участок с одного места хромосомы на другое ее место. Хромосома может приобрести вид кольца. Иногда сливаются участки разных (негомологичных) хромосом или целые хромосомы, анализ аберрации хромосомной в культурах клеток при воздействии на них каких-либо физических, химических или биологических (например, вируса) фактора позволяет оценить мутагенность этого фактора.

Абіогенез – 1) виникнення живого із неживого в процесі еволюції; у наш час абіогенез неможливий із-за відсутності фізико – хімічних його передумов і неминучого знищення сучасними живими організмами форм, що виникають; 2) утворення органічних сполук, властивих для живої природи, поза організмами і без участі ферментів, у результаті хімічних реакцій між неорганічними речовинами ( у звичайних умовах чи експериментальних ситуаціях, наприклад, в жерлах вулканів тощо; у ході такої взаємодії можуть виникати окладні органічні сполуки, інколи дуже токсичні; 3) явище безпосереднього створення живого організму із омертвілої, кісткової матерії (принцип Феді) в історії Землі ніколи не спостерігалось.

Абиогенез - 1) возникновение живого из неживого в процессе эволюции; в настоящее время абиогенез невозможен из-за отсутствия физико-химических его предпосылок и неминуемого уничтожения возникающих форм современными живыми организмами; 2) образование органических соединений, характерных для живой природы, вне организмов и без участия ферментов, в результате химических реакций между неорганическими веществами (в обычных условиях или экстремальных ситуациях, например в жерлах вулканов и т.п.); в ходе такого взаимодействия могут возникать сложные органические соединения, порой очень токсичные 3) явление "..непосредственного создания живого организма из мертвой, косной материи... (принцип Реди). В истории земли никогда не наблюдалось" (Вернадский В.И.).

Абориген – 1) корінний мешканець якої-небудь місцевості, який здавна живе в ній, але не обов’язково тут виник; 2) організм, який еволюційно виник на території, що розглядається.

Абориген - 1) коренной обитатель какой-либо местности, исстари в ней живущий, но не обязательно тут возникший. Например, культурные растения из вторичных центров возникновения; 2) организм, эволюционно возникший на рассматриваемой территории.

Абревіація – втрата видом у ході його еволюції або особиною в процесі антогенезу ознак чи фаз розвитку, що були у предків. Наприклад, зникнення в ссавців зябрових щілин у ході еволюції і заростання їх у процесі ембріонального розвитку особини, редукція хвоста в зародків людини.

Аббревиация - потеря видом в ходе его эволюции или особью в процессе онтогенеза признаков либо фаз развития, имевшихся у предков. Например, исчезновение у млекопитающих жаберных щелей в ходе эволюции и зарастание их в процессе эмбрионального развития особей, редукция хвоста у зародышей человека.

Авіфауна – 1) перелік видів птахів, які постійно, сезонно або випадково живуть чи опинилися на даній території; 2) птахи якої-небудь місцевості чи відрізку часу в історії Землі. Синонім орнітофауна.

Авифауна - 1) перечень видов птиц, постоянно, сезонно или случайно живущих, а также оказавшихся на данной территории; 2) птицы какой-либо местности или отрезка времени в истории земли. Синоним орнитофауна.

Автогамія – 1) самозапилення і самозапліднення в квіткових рослин, наприклад, у пшениці, ячменю; 2) самозапліднення – злиття двох ядер одноклітинних організмів, наприклад, у деяких видів амеб, діатомових водостів та ін.

Автогамия - 1) самоопыление и самооплодотворение у цветковых растений, например у пшеницы, ячменя; 2) самооплодотворение - слияние двух ядер, находящихся в одной клетке,- у некоторых одноклеточных организмов, например у ряда видов амеб, диатомовых водорослей и других.

Автогенез – еволюція живої природи незалежно від зовнішніх умов, що спрямовується і регулюється внутрішніми (нематеріальними) факторами.

Автогенез – эволюция живой природы вне зависимости от внешних условий, направляемая и регулируемая внутренними (нематериальными) факторами. В экологии это понятие обычно употребляется применительно к сообществам и экосистемам.

Автодуплікація (редуплікація, реплікація) - процес синтезування живими організмами чи їх частинами (клітинами, хромосомами, пластидами, мітохондріями та ін.) речовин і структур, що повністю ідентичні початковим утворенням. У результаті автодуплікації відбувається самоподвоєння молекул та інших структур, за рахунок використання речовин довкілля (неорганічних і органічних). Основою автодуплікації хромосом с ДНК – (ре)дуплікація.

Автодупликация (редупликация, репликация) - процесс синтезирования живыми организмами или их частями (клетками, хромосомами, пластидами, митохондриями и другими) веществ и структур, полностью идентичных исходным образованиям. В результате автодупликации происходит самоудвоение молекул и других структур за счет использования веществ окружающей среды (неорганических и органических). Основой автодупликации хромосом служит ДНК- (ре)дупликация.

Автоліз – саморозчинення, розпад тканин організму під впливом ферментів, що містяться в цих же тканинах. Завдяки автолізу організм звільняється від відмерлих тканин. Закономірний, спрямований автоліз виникає при зміні фаз розвитку, наприклад, комах – перетворення гусениці в лялечку, а лялечки в дорослу особину - в метелика; скидання покривів рептиліями та іншими тваринами.

Автолиз - саморастворение, распад тканей организма под влиянием ферментов, содержащихся в этих же тканях. Благодаря автолизу организм освобождается от омертвевших тканей. Закономерный, направленный автолиз происходит при смене фаз развития, например насекомых - превращении гусеницы в куколку, а куколки во взрослую особь - у бабочек, сбрасывании покровов рептилиями и другими животными.

Автотомія – здатність деяких тварин відкидати частини свого тіла. Наприклад, ящірки відкидають свій хвіст, голонтурії при витяганні із води – більшу частину нутрощів. Автономія – захисне пристосування.

Автотомия - способность некоторых животных отбрасывать части своего тела. Например, ящерицы отбрасывают свой хвост, голотурии при вытаскивании из воды - большую часть внутренностей и т.п. Утраченные при автотомии части тела обычно регенерируют. Автотомия - защитное приспособление.

Авторегуляція в природі – система взаємодій в природі, основана на прямих і зворотних зв’язках, що призводить до динамічної рівноваги чи самоорганізації і саморозвитку всієї системи, ландшафту.

Авторегуляция в природе - система взаимодействий в природе, основанная на прямых и обратных связях и ведущая к динамическому равновесию или самоорганизации и саморазвитию всей системы, ландшафта.

Автотрофи – організми, які синтезують органічні сполуки з неорганічних.

Автотрофы – организмы, синтезирующие органические соединения из неорганических.

Агамія – відсутність статі. Агамними видами називаються види найнижчих рослин і тварин, які розмножуються без запліднення. Агамні види зустрічаються і серед хребетних тварин, наприклад, деякі форми кавказьких ящірок.

Агамия - отсутствие пола. Агамными видами называются виды низших растений и животных, размножающихся без оплодотворения. Агамные виды встречаются и среди позвоночных животных, например некоторые формы кавказских ящериц.

Агентство з охорони навколишнього середовища США – утворено в 1970р. При агентстві є відповідний дослідний інститут, мережа лабораторій, Національний центр розслідування екологічних правопорушень. Складається з таких відділів : стратегічного планування і управління; глобальних змін; статистики та інформації; економічного аналізу; окремих видів забрудників; окремих галузей господарської діяльності.

Агентство по охране окружающей среды США – учреждено в 1970 г. При агентстве имеется соответствующий исследовательский институт, сеть лабораторий, Национальный центр расследования экологических правонарушений. Включает в свою структуру следующие отделы: стратегического планирования и управления; глобальных изменений; статистики и информации; экономического анализа; отдельных видов загрязнителей; отдельных областей хозяйственной деятельности.

Адаптація – пристосування. Процес формування ознак у організмів, забезпечують їх існування в умовах того чи іншого середовища.

Адаптация – приспособление. Процесс формирования признаков у организмов, обеспечивающих их существование в условиях той или иной среды.

Адаптивна політика. Термін широко використовується при розгляді підходів реагування на глобальні кліматичні зміни. Така політика складається з заходів щодо блокування чи запобігання впливу екологічних систем на антропогенні цінності, з регулювання (корегування) екологічної політики для припинення чи компенсації втрат у добробуті в результаті глобальних екологічних змін і, нарешті, випереджальна адаптація з метою посилення стійкості соціальних систем, щоб зменшити ціннісні втрати від некерованих екологічних змін. Поряд з адаптаційною політикою розглядається політика зменшення, обмеження, затримки небажаних наслідків глобальних екозмін.

Адаптивная политика. Термин широко используется при рассмотрении подходов реагирования на глобальные климатические изменения. Такая политика включает меры по блокированию, или предотвращению нежелательного воздействия экологических систем на антропогенные ценности, по регулированию (корректированию) экологической политики для предотвращения или компенсации потерь в благосостоянии в результате глобальных экологических изменений и, наконец, упреждающая адаптация c целью усиления прочности социальных систем, чтобы уменьшить ценностные потери от неуправляемых экологических изменений. Наряду с адаптационной политикой рассматривается политика уменьшения, ограничения, задержки нежелательных последствий глобальных экоизменений.

Адаптивна селекція – виведення сортів культурних рослин; порід сільськогосподарських тварин, які мають високий адаптивний потенціал. Дж. Ацці назвав такі сорти сортами – трудівниками і протиставив їх сортам – рекордсменам. Підвищення адаптивного потенціалу було основою “народної селекції”, при якій не ставилось завдання одержання рекордних урожаїв, а цінувалась стійкість рослин до несприятливих кліматичних умов і хвороб. Яскравий приклад – історія вирощування соняшника в Україні і Росії.

Адаптивная селекция - выведение сортов культурных растений и пород сельскохозяйственных животных, обладающих высоким адаптивным потенциалом. Дж. Ацци назвал такие сорта сортами-тружениками и противопоставил их сортам-рекордсменам. Повышение адаптивного потенциала было основой «народной селекции», при которой не ставилась задача получения рекордных урожаев, а ценилась устойчивость растений к неблагоприятным климатическим условиям и болезням. Яркий пример — история возделывания подсолнечника в Украине и России.

Адвентивний орган (рослин) – придатковий орган, що розвивається у незвичних місцях, наприклад бруньки і пагінці не в пазухах листків, а на коренях і листках рослин. Адвентивна рослина – рослина, занесена людиною в місця, де вона раніше не росла.

Адвентивный орган (растения) - придаточный орган, развивающийся на необычных местах, например почки и побеги не в пазухах листьев, а на корнях и листьях растений. Адвентивное растение - растение, занесенное человеком в места, где оно раньше не произрастало.

Адвентивність – прихід (імміграція) виду із іншого співтовариства чи області географічного поширення.

Адвентивность - приход (иммиграция) вида из другого сообщества или области географического распространения.

Аероб – організм, який живе у присутності кисню.

Аэроб – организм, живущий в присутствии кислорода.

Азотобактерії – група аеробних бактерій, які вільно живуть і мають здатність фіксувати азот з повітря і збагачувати ним ґрунт (азотобактер та інші). При розширеному розумінні терміна до групи азотобактерій інколи відносять усі мікроорганізми ґрунту, які здатні самостійно чи в симбіозі ( наприклад, бульбові бактерії на бобових) фіксувати атмосферний азот. Азотобактерії входять до складу бактеріального препарату азотобактерина (інакше – азотогена), що застосовується для удобрювання полів.

Азотобактерии - группа аэробных свободноживущих бактерий (азотобактер и другие), способных фиксировать азот из воздуха и тем самым обогащать им почву. При расширенном понимании термина к группе азотобактерий иногда относят все микроорганизмы почвы, способные самостоятельно или в симбиозе (например, клубеньковые бактерии на бобовых) фиксировать атмосферный азот. Азотобактерии входят в состав бактериального препарата азотобактерина (иначе - азотогена), применяемого для удобрения полей.

Азотфіксація – утворення азотистих сполук шляхом фіксації атмосферного азота ґрунтовими бактеріями (азотобактер) чи бактеріями, які живуть в симбіозі з коренями бобових рослин (бульбові бактерії ризобіум).

Азотфиксация - образование азотистых соединений путем фиксации атмосферного азота свободноживущими почвенными бактериями (азотобактер) или бактериями, живущими в симбиозе с корнями бобовых растений (клубеньковые бактерии ризобиум).

Акарициди – речовини і препарати, що вбивають кліщів. Основну кількість використовують для боротьби з рослинними кліщами – шкідниками бавовника, плодових, овочевих, зернових та інших культур.

Акарициды – вещества и препараты, убивающие клещей. Основное количество используют для борьбы с растительноядными клещами – вредителями хлопчатника, плодовых, овощных, зерновых и др. культур.

Аквакультура – розведення корисних організмів у континентальному і морському середовищі, у тому числі марікультура (морська аквакультура) – вирощування корисних водоростів, молюсків, риб та інших організмів у морях, лиманах, річкових естуаріях. Аквакультура має велике майбутнє як форма справжнього рибного господарства, на відміну від існуючого. Зараз за допомогою аквакультури одержують до 10-12% усієї продукції морських і континентальних вод (більше 6 млн. т.).

Аквакультура - разведение полезных организмов в континентальной и морской водной среде, в том числе марикультура (морская аквакультура) - выращивание полезных водорослей, моллюсков, рыб и других организмов в морях, лиманах, речных эстуариях. Аквакультура имеет большое будущее как форма настоящего рыбного хозяйства, в отличие от существующего ныне промысла. Пока с помощью аквакультуры получают до 10 - 12% всей продукции морских и континентальных вод (несколько более 6 млн. т).

Акліматизація – 1) комплекс заходів з вселення якого-небудь виду в нові місця перебування, що проводиться з метою збагачення природних чи штучних угрупувань корисними для людини організмами (інколи таке тлумачення вважається застарілим); 2) пристосування якого-небудь виду (інколи говорять про організм стосовно його адаптації) до нових умов існування, в які він потрапив унаслідок штучного його переселення. Ознакою успішної акліматизації є зміна генетичної структури особини, що заново утворилася в популяції у відповідності з новими умовами існування.

Акклиматизация - 1) комплекс мероприятий по вселению какого-либо вида в новые места обитания, проводимый в целях обогащения естественных или искусственных сообществ полезными для человека организмами (иногда такое толкование считается устаревшим). 2) приспособление какого-либо вида (иногда говорят об организме в смысле его адаптации) к новым условиям существования, в которые он попал вследствие искусственного его переселения. Признаком успешной акклиматизации служит изменение генетической структуры особей вновь образовавшейся популяции в соответствии с новыми условиями существования".

Актуалізм – сукупність поглядів на зміну зеленої пори і всієї природи не в результаті глобальних катастроф і повторних актів божественного творіння, а під дією природних причин, що існують і в наш час (клімат, вулканізм, землетруси, процеси ерозії, накопичення опадів, життєдіяльність організмів тощо). Принцип актуалізму був розвинутий в працях англійського геолога Ч. Хайелля (1797-1875), в „основах геології” (1831-1833) і мав великий вплив на формування поглядів Ч. Дарвіна (формування дарвінізму).

Актуализм - совокупность взглядов на изменение земной коры и всей природы не в результате глобальных катастроф и повторных актов божественного творения, а под действием естественных причин, существующих и в настоящее время (климат, вулканизм, землетрясения, процессы эрозии, осадконакопление, жизнедеятельность организмов и т.п.). Принцип актуализма был развит в трудах английского геолога ч. Лайелля (1797 - 1875), в "основах геологии" (1831 - 1833) и оказал большое воздействие на формирование взглядов ч. Дарвина (формирование дарвинизма).

Акцептор – 1) у молекулярній біології – речовина, що приймає електрони і водень від сполук, що окислюють і передає їх іншим речовинам; 2) організм, якому пересаджують орган чи тканину (у тому числі переливають кров).

Акцептор - 1) в молекулярной биологии - вещество, принимающее электроны и водород от окисляемых соединений и передающее их другим веществам; 2) организм, которому пересаживают орган или ткань (в том числе переливают кровь).

Алелогонія – безпосереднє взаємовідношення організмів в угрупуваннях з перенесенням енергії і речовини від однієї особини до іншої. Приклад: відношення хижака і жертви, хазяїна і паразита.

Аллелогония - непосредственные взаимоотношения организмов в сообществах с переносом энергии и вещества от одной особи к другой. Пример: отношение хищника и жертвы, хозяина и паразита.

Алелопатія – взаємовплив організмів, через зміну довкілля шляхом виділення хімічних продуктів життєдіяльності. Термін стосується рослин, що нерідко пригнічують ріст одне одного. Їх речовини функціонально схожі з феромонами тварин, але менш специфічні, і, як правило, їх дія спрямована на роз’єднання особини. Властивість алелопатії відіграє більшу роль при культивуванні рослин.

Аллелопатия - взаимное влияние совместно проживающих организмов через изменение окружающей среды путем выделения химических продуктов жизнедеятельности. Термин относят к растениям, нередко подавляющим рост друг друга (явление утомления почв). Их вещества функционально сходны с феромонами животных, но менее специфичны, и обычно их действие направлено на разобщение особей. Свойство аллелопатии играет большую роль при культивировании растений.

Алергія - стан підвищеної і (чи) спотвореної реактивності організму до повторних впливів на нього різноманітних подразників (мікробів, чужорідних білків та ін.), що викликає утворення в ньому антитіл. А. поширилася у зв’язку з забрудненням довкілля; алергією обумовлено розвиток алергічних хвороб: сінної лихоманки, бронхіальної астми, кропивниці.

Аллергия - состояние повышенной и (или) извращенной реактивности организма к повторным воздействиям на него различных раздражителей (микробов, чужеродных белков и др.), вызывающее образование в нем антител. А. получила широкое распространение в связи с загрязнением окружающей среды; аллергией обусловлено развитие аллергических болезней: сенной лихорадки, бронхиальной астмы, крапивницы и др.

Алкалоїди – органічні основи природного походження (переважно рослинного), що містить азот. Деякі алкалоїди – сильні отрути (напр.. стрихнін, тубокурарин). Багато алкалоїдів використовують у медицині (напр.. атропін, кодеїн, кофеїн, ефедрин).

Алкалоиды – азотсодержащие органические основания природного (преимущественно растительного) происхождения. Некоторые алкалоиды – сильные яды (напр. стрихнин, тубокурарин). Многие алкалоиды используют в медицине (напр. атропин, кодеин, кофеин, эфедрин).

Алобіотопія – перебування організмів близьких систематичних груп в межах ареалів, що збігаються повністю або частково, але в різних біотопах наприклад, групи видів комарів змінюють одне одного при пересуванні з долин до вершин гір.

Аллобиотопия - обитание организмов близких систематических групп в пределах совпадающих полностью или частично ареалов, но в различных биотопах, например, группы видов комаров сменяют друг друга при движении из долин к вершинам гор.

Алогенез – еволюційне перетворення групи організмів, при яких у систематично близьких видів відбувається зміна одних власних пристосувань іншими, але загальний рівень організації залишається колишнім.

Аллогенез - эволюционные преобразования группы организмов, при которых у систематически близких видов происходит смена одних частных приспособлений другими, но общий уровень организации остается прежним.

Алопатричність – 1) спосіб формоутворення в процесі еволюції, при якому нові форми організмів беруть початок від споріднених груп з ізольованими ареалами. Наприклад, на різних островах Галапагоського архіпелагу виникли різноманітні види в’юрків, на що звернув увагу ще Ч.Дарвін; 2) просторова взаємозамінність – зміна близьких форм живого, що займають схожі екологічні ніші.

Аллопатричность - 1) способ формообразования в процессе эволюции, при котором новые формы организмов ведут начало от родственных групп с неперекрывающимися (изолированными) ареалами. Например, на разных островах Галапагосского архипелага возникли различные виды вьюрков, на что обратил внимание еще Ч. Дарвин; 2) пространственная взаимозаменяемость - смена близких форм живого, занимающих сходные экологические ниши.

Алохтон – організми будь-яких систематичних груп і рангів (види, роди тощо), що проникли в дану місцевість або угрупування при розселені (імміграції), які інтродуцирувалися тут, але еволюційно виникли за їх межами. Наприклад, колорадський жук – географічно алохтон європейського континенту, який проник із Америки.

Аллохтон - организмы любых систематических групп и рангов (виды, роды и т.п.), проникшие в данную местность или сообщество при расселении (иммиграции), интродуцировавшиеся здесь, но эволюционно возникшие за их пределами. Например, колорадский жук - географически аллохтон европейского континента, проникший из Америки.

Альфа-різноманіття – число видів в окремому угрупуванні, що зазвичай описується як велика кількість видів чи альфа-різноманіття і використовується для порівняння біорізноманіття в різних географічних регіонах чи біологічних угрупуваннях.

Альфа-разнообразие - число видов в отдельном сообществе обычно описывается как богатство видов или альфа-разнообразие и используется для сравнения биоразнообразия в различных географических регионах или биологических сообществах.

Аменсалізм – форма взаємовпливу, коли одна популяція пригнічує іншу, але сама не відчуває негативного впливу.

Аменсализм – форма взаимодействия, при которой одна популяция подавляет другую, но сама не испытывает отрицательного влияния.

Аметаболія – відсутність метаморфози. Розвиток деяких нищих комах шляхом простого росту із скиданням старого хітинового покриву (линяння). Такий розвиток називається аметаболічним.

Аметаболия - отсутствие метаморфоза, т.е. развитие некоторых низших насекомых путем простого роста со сбрасыванием старого хитинового покрова (линьки). Такое развитие называется аметаболическим.

Амінокислота – клас органічних сполук, що містять карбоксильні (-СООН) і аміногрупи (-nН ), що мають властивості кислот і основ. У природі існує більше 150 амінокислот. Близько 20 із них являють собою дуже важливі мономірні блок-ланки, із яких побудовані всі білки (порядок включення амінокислот до складу білка визначається генетичним кодом). Амінокислоти беруть участь в обміні речовин усіх організмів, являють собою початкові сполуки при біосинтезі гормонів, вітамінів, медіаторів, пігментів, пуринових і пірамідальних азотистих основ; алкалоїдів тощо. Більшість мікроорганізмів і рослин синтезують необхідні їм амінокислоти. Тварини, а також людина , не здатні до утворення так званих незамінних амінокислот і одержують їх з їжею. Освоєний біотехнологічний синтез (хімічний і мікробіологічний) ряду амінокислот, що використовуються для збагачення їжі людини, кормів для тварин, як початкові продукти для промислового синтезу поліамідів, барвників та лікарських речовин.

Аминокислота - класс органических соединений, содержащих карбоксильные (-соон) и аминогруппы (-nн2) и обладающих свойствами кислот и оснований. В природе существует свыше 150 аминокислот. Около 20 из них служат важнейшими мономерными блоками-звеньями, из которых построены все белки (порядок включения аминокислот в состав белка определяется генетическим кодом). Аминокислоты участвуют в обмене веществ всех организмов, служа исходными соединениями при биосинтезе гормонов, витаминов, медиаторов, пигментов, пуриновых и пиримидиновых азотистых оснований, алкалоидов и др. Большинство микроорганизмов и растения синтезируют необходимые им аминокислотами. Животные, включая человека, не способны к образованию так называемых незаменимых аминокислот и получают их с пищей. Освоен биотехнологический синтез (химический и микробиологический) ряда аминокислот, используемых для обогащения пищи человека, кормов для животных, как исходные продукты для промышленного синтеза полиамидов, красителей и лекарственных веществ.

Амніота – (від амніон). Вищі хребетні тварини (плазуни, птахи, ссавці, а також людина), які пристосовані до розвитку на суші. Їх зародок, на відміну від зародків анамній, має поєднання двох особливих оболонок – амніона і алантоїса.

Амниота - (от амнион). Высшее позвоночное животное (пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие, включая человека), приспособленное к развитию на суше. Их зародыш, в отличие от зародышей анамний, имеет сочетание двух особых оболочек - амниона и аллантоиса.

Амоніфікація – розлад (гниття) білків з утворенням аміаку (мінералізація органічної речовини). Здійснюється редуцентами.

Аммонификация - разложение (гниение) белков с образованием аммиака (минерализация органического вещества). Осуществляется редуцентами.

Амплітуда екологічна – межа пристосованості виду чи біологічного угрупування до умов середовища. Діапазон прийнятих для них умов існування.

Амплитуда экологическая - предел приспособляемости вида или биотического сообщества к условиям среды, т.е. Диапазон приемлемых для них условий существования.

Ампліфікація – здатність організму урівнювати (нейтралізувати) вплив, що відбувається на нього із зовні. Наприклад, “наїжачування” птахів при холоді, терморегуляція (фізіологічна ампліфікація), адаптація (еволюційно-екологічна ампліфікація).

Амплификация - способность организма уравновешивать (нейтрализовать) воздействие, оказываемое на него извне. Например, "нахохливание" птиц при холоде (поведенческая амплификация), терморегуляция (физиологическая амплификация), адаптация (эволюционно-экологическая амплификация).

Амфібіонт – 1) організм, який живе в деяких вікових фазах розвитку (як правило, личинкових) у воді, а інших фазах – на суші; 2) організми, які пристосовані до перебування в двох середовищах, наприклад, у воді і на суші – амфібії; 3) синонім терміна гігрофіл (рідко).

Амфибионт - 1) организм, живущий в некоторых возрастных фазах развития (обычно личиночных) в воде, а в других фазах - на суше, например ручейники, поденки, стрекозы; 2) организмы, приспособленные к обитанию в двух средах, например в воде и на суше - амфибии; 3) синоним термина гигрофил (редко).

Амфібореальність – тип ареалу океанічних видів чи родів рослин і тварин, що зустрічаються в холодному і помірному поясах Атлантичного і Тихого океанів, але відсутні в морях Північного льодовитого океану. Наприклад, звичайний тюлень, оселедець, тріска та інші.

Амфибореальность - тип ареала океанических видов или родов растений и животных, встречающихся в холодном и умеренном поясах Атлантического и Тихого океанов, но отсутствующих в морях северного ледовитого океана. Например, обыкновенный тюлень, сельдь, треска и другие.

Амфіпацифічні види – види, які зустрічаються на заході і сході Тихого океану (у тому числі на його берегах і островах), але відсутні в його центральній частині.

Амфипацифические виды - виды, встречающиеся на западе и востоке Тихого океана (в том числе на его островах и берегах), но отсутствующие в его центральной части.

Амфіценоз – угрупування, що складається з видів чи життєвих форм, властивих для сусідніх угрупувань (наприклад, лісотундра, лісостеп, напівпустеля).

Амфиценоз - сообщество, составленное видами или жизненными формами, характерными для соседних сообществ (например, лесотундра, лесостепь, полупустыня).

Анабіоз – тимчасовий стан організму, коли життєві процеси уповільнені до мінімуму і відсутні усі видимі ознаки життя (спостерігається у холоднокровних тварин зимою і в спекотний період літа).

Анабиоз - временное состояние организма, при котором жизненные процессы замедлены до минимума и отсутствуют все видимые признаки жизни (наблюдается у холоднокровных животных зимой и в жаркий период лета).

Анабіотики – речовини, що виділяються деякими організмами (наприклад, пліснявими грибами), здатні згубно впливати на інші організми.

Анабиотики - вещества, выделяемые некоторыми организмами (например, плесневыми грибами), способные оказывать губительное действие на другие организмы.

Анаболія – 1) еволюційні перетворення організмів тварин за допомогою додавання нових стадій розвитку в кінці періоду формоутворення (ембріонального розвитку). Наприклад, у саргана спочатку зародок має короткі щелепи, як і в інших риб, потім починається посилений рісі нижньої щелепи, а верхня залишається короткою, однак потім виростає і вона. Щелепи набувають форми, властивої для дорослих риб. В онтогенезі саргана повторюються етапи, що пройшли його предки в історичному розвитку. 2) аналогічний процес в індивідуальному розвитку.

Анаболия - 1) эволюционные преобразования органов животных посредством добавления новых стадий развития в конце периода формообразования (эмбрионального развития). Например, у саргана вначале зародыш имеет короткие челюсти, как и у других рыб, потом начинается усиленный рост нижней челюсти, а верхняя остается короткой, однако затем вырастает и она. Челюсти приобретают форму, характерную для взрослых рыб. В онтогенезе саргана повторяются этапы, которые прошли его предки в историческом развитии. 2) аналогичный процесс в индивидуальном развитии.

Анаероб – організм, який має здатність жити в безкисневому середовищі. До анаеробів відносять багато бактерій, рісничні інфузорії, деякі черви і молюски. Здатність жити без доступу вільного кисню називається анаеробіозом. Відрізняють облігатних анаероб, які постійно живуть в безкисневому середовищі (купи перегною, глибокі шари ґрунту, глибини океанів і т.д.), і факультативних анаероб, здатних жити як в безкисневому середовищі, так і в присутності вільного кисню (багато мешканців мулу на дні водоймищу, шлункові (кишкові) паразити великих тварин тощо).

Анаэроб - организм, способный жить в бескислородной среде. К анаэробам относятся многие бактерии, ресничные инфузории, некоторые черви и моллюски. Способность жить без доступа свободного кислорода называется анаэробиозом. Различают облигатных анаэроб, постоянно живущих в лишенной кислорода среде (навозные кучи, глубокие слои почвы, глубины океанов и т.п.), и факультативных анаэроб, способных жить как в бескислородной среде, так и в присутствии свободного кислорода (многие обитатели ила на дне водоемов, кишечные паразиты крупных животных и т.п.).

Аналізатор – складна система нервових утворень у вищих хребетних тварин і людини, що здійснює сприйняття і аналіз подразнень із зовнішнього і внутрішнього середовища організму. До аналізатора відносяться всі органи відчуттів (зір, слух, нюх, дотик та ін.), а також аналізатори м'язів і внутрішніх органів.

Анализатор - сложная система нервных образований у высших позвоночных животных и человека, осуществляющая восприятие и анализ раздражений из внешней и внутренней среды организма. К анализатору относятся все органы чувств (зрение, слух, обоняние, осязание и другие), а также анализаторы мышц и внутренних органов.

Аналогія – схожість органів або їх частин, різних за походженням, але однакових за функцією. Аналогія – результат конвергенції. Органи, що виконують однакові або близько схожі функції, називається аналогічними (наприклад, крила птахів і комах, зябри риб і раків). Розвиток аналогічних організмів свідчить не про еволюційну схожість, а лише про пристосованість організмів до однакових умов середовища існування.

Аналогия - сходство органов или их частей, разных по происхождению, но одинаковых по функции. Аналогия - результат конвергенции. Органы, выполняющие одинаковые или близко сходные функции, называются аналогичными (например, крылья птиц и насекомых, жабры рыб и раков). Развитие аналогичных органов свидетельствует не об эволюционном их сходстве, а лишь о приспособлении организмов к одинаковым условиям среды жизни.

Анатоксин – токсин, що внаслідок спеціальної обробки позбавлений отруйних властивостей, але зберігає здатність викликати в організмі утворення антитіл, імунітету. Застосовується для щеплень, наприклад, проти дифтерії, правця.

Анатоксин - токсин, вследствие специальной обработки лишенный ядовитых свойств, но сохранивший способность вызывать в организме образование антител, иммунитета. Применяется для прививок, например против дифтерии, столбняка.

Анафілаксія – стан підвищеної чутливості організму до повторного уведення тієї ж речовини, сироватки і т.д. Паталогічний процес, що розвивається у ссавців (також людини) при уведенні в організм (найчастіше, обминаючи травний тракт – через легені і т.д.) чужорідних речовин (антигенів), як правило, білкового походження.

Анафилаксия - состояние повышенной чувствительности организма к повторному введению того же вещества, сыворотки и т.п. Патологический процесс, развивающийся у млекопитающего животного (включая человека) при введении в организм (чаше всего, минуя пищеварительный тракт - через легкие и т.д.) Чужеродных веществ (антигенов), обычно белкового происхождения.

Анемохорія – поширення плодів ( і насіння) рослин за допомогою вітру. Анемохорія поширенна у видів, що заселяють нові чи порушені місця перебування.

Анемохория - распространение плодов (и семян) растений с помощью ветра. Анемохория широко распространена у видов, заселяющих новые или нарушенные местообитания.

Антагоніст – 1) м'язи і їх групи, що діють одночасно по черзі в двох протилежних напрямах (наприклад, біцепс і трицепс руки людини); 2) мікроорганізм, що гальмує чи пригнічує життєдіяльність інших мікроорганізмів свого чи інших видів; 3) зуби верхньої і нижньої щелеп, що протистоять одне одному.

Антагонист - 1) мышцы и их группы, действующие одновременно или поочередно в двух противоположных направлениях (например, сгибатели и разгибатели конечностей - бицепс и трицепс руки человека); 2) микроорганизм, тормозящий или угнетающий жизнедеятельность других микроорганизмов своего или других видов; 3) противостоящие друг другу зубы верхней и нижней челюстей.

Антиген – складна органічна речовина, здатна при надходженні в організм тварин і людини викликати відповідну імунну реакцію – утворення антитіл. Властивості антигена мають чужорідні для даного організму білки і полісахариди. Антигени, за якими відрізняють окремі особини одного виду, називаються ізоантигенами. Антигени мають велике значення при визначенні групи крові, при її переливанні, при пересадці тканин, організмів, визначенні спорідненості людей (у судовій медицині та інших випадках).

Антиген - сложное органическое вещество, способное при поступлении в организм животных и человека вызвать ответную иммунную реакцию - образование антител. Свойствами антигена обладают чужеродные для данного организма белки и полисахариды. Антигены, по которым различаются отдельные особи одного вида, называются изоантигенами. Антигены имеют большое значение при определении группы крови, при ее переливании, при пересадке тканей, органов, определении родства людей (в судебной медицине и других случаях).

Антидоти – протиотрута. Препарати, що застосовуються для профілактики і лікування уражень токсичними речовинами.

Антидоты – противоядие. Препараты, применяемые для профилактики и лечения поражений токсичными веществами.

Антидоти для рослин – антагоністи гербіцидів. Послаблюють чи повністю знімають фітотоксичну дію гербіцидів на культурні рослини. Як антипод застосовують абсорбенти (наприклад активоване вугілля, глини) і деякі синтетичні органічні сполуки.

Антидоты для растений – антагонисты гербицидов. Ослабляют или полностью снимают фитотоксическое действие гербицидов на культурные растения. В качестве антидотов применяют абсорбенты (например, активированный уголь, глины) и некоторые синтетические органические соединения.

Антимутаген – фактор, що попереджує мутації.

Антимутаген – фактор, предупреждающий мутации.

Антиподи – 1) клітини в зародковому мішку покритонасінних рослин, що лежать у кінці, протилежному яйцевому апарату – яйцеклітинні і синергідам; 2) мешканці діаметрально протилежних пунктів на поверхні Земної кулі (протилежність може бути географічна, наприклад, Арктика і Антарктида, Європа і Америка, і екологогеографічна – високі широти, з одного боку, і тропіки – з іншого, тобто антиподами можуть називатися північний ведмідь і пінгвін, а також пінгвін і папуга).

Антиподы - 1) клетки в зародышевом мешке покрытосеменных растений, лежащие в конце, противоположном яйцевому аппарату - яйцеклетке и синергидам; 2) обитатели диаметрально противоположных пунктов на поверхности земного шара (противоположность может быть географическая, например Арктика и Антарктика, Европа и Америка, и эколого-географическая - высокие широты, с одной стороны, и тропики - с другой, т.е. Антиподами могут называться северный медведь и пингвин, а также пингвин и попугай).

Антистимул – будь який спонукальний фактор чи інституціональний механізм, що спрямований на запобігання забруднення довкілля, екологічного збитку, зокрема виснаження біорізноманітності урядами, місцевим населенням і міжнародними організаціями.

Антистимул - любой побудительный фактор или институциональный механизм, который направлен на предотвращение загрязнения окружающей среды, экологического ущерба, в частности истощения биоразнообразия правительствами, местным населением и международными организациями.

Антропогенез – історичний процес еволюційного становлення людини.

Антропогенез – исторический процесс эволюционного становления человека.

Антропозоонози – захворювання, що передаються від тварин до людей. Часто передаються через забруднені водні джерела.

Антропозоонозы – заболевания, передающиеся от животных к человеку. Часто передаются через загрязненные водные источники.

Антропофіт - 1) рослини, що увійшли в місцеву флору завдяки людині (культурні, окультурені, бур`янисті і рудеральні рослини); 2) будь-які види, що постійно ростуть в місцях існування, створених людиною.

Антропофит - 1) растения, вошедшие в местную флору благодаря человеку (культурные, окультуренные, сорные и рудеральные растения); 2) любые виды, постоянно растущие на местообитаниях, созданных человеком.

Апофіт - місцеві рослини, що легко поселяються на ріллі і перетворюються в бур`яни (шалфей та інші).

Апофит - местные растения, легко поселяющиеся на пашне и превращающиеся в сорняки (льнянка, шалфей и другие).

Арборетум - деревний розсадник те ж, що і дендрарій.

Арборетум - древесный питомник то же, что и дендрарий. Синоним дендрарий.

Ароморфози – зміни, що піднімають на новий, більш високий рівень морфофізіологічну організацію і життєдіяльність організмів.

Ароморфозы – изменения, которые поднимают на новый, более высокий уровень морфофизиологическую организацию и жизнедеятельность организмов.

Архебіоз – поступове виникнення і розвиток живої матерії впродовж тривалого часу.

Архебиоз – постепенное возникновение и развитие живой материи в течение длительного времени.

Асиміляційний потенціал – здатність природної території чи акваторії, що зайнята сукупністю організмів, без втрати стійкості руйнувати природні чи антропогенні речовини і усувати їх шкідливий вплив, втягуючи їх в біохімічну коловерть з подальшим похованням.

Ассимиляционный потенциал – способность природной территории или акватории, занятой сообществами организмов, без потери устойчивости разлагать природные или антропогенные вещества и устранять их вредное воздействие, вовлекая их в биохимический круговорот с последующим захоронением.

Асиміляція - засвоєння поживних речовин живими клітинами (фотосинтез, коренева абсорбція і т. д.).

Ассимиляция - усвоение питательных веществ живыми клетками (фотосинтез, корневая абсорбция и т.д.).

Асоціація екологічна - група однорідних чи різнорідних організмів, популяцій, що спільно перебувають у певних природних умовах. Асоціація екологічна може мати тимчасовий чи постійний характер у залежності від умов середовища і життєвих необхідностей.

Ассоциация экологическая - группа однородных или разнородных организмов, популяций, совместно обитающих в определенных природных условиях. А.э. может иметь временный или постоянный характер в зависимости от условий среды и жизненных необходимостей.

Асоціація рослинна - 1) природна рослинність, що утворилася в межах якого-небудь ареалу зі схожими умовами існування, однорідна за видовим складом, співвідношенню життєвих форм, функціональними зв`язками, типами колообігу речовин, продуктивності і тенденціями розвитку; 2) основна одиниця класифікації рослинного покриву; сукупність однорідних фітоценозів; 3) основний підрозділ клімаксової рослинності; що складається з сукцесійних фаз розвитку фітоуценозів, які призводять до клімаксу.

Ассоциация растительная - 1) естественная сложившаяся в пределах какого-либо ареала со сходными условиями существования растительность, однородная по видовому составу, соотношению жизненных форм, функциональным связям, типу круговорота веществ, продуктивности и тенденциям развития; 2) основная единица классификации растительного покрова; совокупность однородных фитоценозов; 3) основное подразделение климаксовой растительности, включающее сукцессионные фазы развития фитоценозов, ведущие к климаксу.

Аспект рослинний - зовнішній вигляд чи фізіологія рослинного угрупування; залежить від флориетичного складу і ярусної будови угрупування, поширеності видів і їх ритмологічної фази.

Аспект растительный - внешний вид или физиономия растительного сообщества; зависит от флористического состава и ярусного строения сообщества, встречаемости видов и их ритмологической фазы.

Атрактанти - речовини, що виділяються тваринами і відіграють роль хімічних сигналів, які приваблюють особин свого виду. Діапазон дії атрактантів - від кількох міліметрів до кількох кілометрів. Найбільш глибоко вивчені статеві атрактанти, що приваблюють партнерів для спарювання. Атрактантами також є запахи, що приваблюють комах до об`єктів харчування і до субстрату для відкладання яєць.

Аттрактанты - выделяемые животными вещества (или их синтетические аналоги), которые играют роль химических сигналов, привлекающих особей своего вида. Диапазон действия аттрактантов - от нескольких миллиметров до нескольких километров. Наиболее хорошо изучены половые аттрактанты, которые привлекают партнеров для спаривания. К аттрактантам также относятся запахи, привлекающие насекомых к объектам питания и к субстрату для откладывания яиц.

Аутвелінг - винос вод, багатих біогенними хімічними елементами, із річкових естуаріїв у відкрите море. Процес, що відіграє значну роль у розвитку життя в океані.

Аутвеллинг - вынос вод, богатых биогенными химическими элементами, из речных эстуариев в открытое море. Процесс, играющий значительную роль в развитии жизни в океане.

Аутекологія – розділ екології, що вивчає взаємовплив окремих організмів і видів з середовищем.

Аутэкология – раздел экологии, изучающий взаимодействие отдельных организмов и видов со средой обитания.

Базальний – те, що відноситься до основи, лежить в основі чи під нею, розташований біля основи (наприклад, базальний кінець органа, базальна перетинка в кишковопорожнинних, базальні ганглії нервові вузли в підкорковому шарі головного мозку, базальні тільця, розташовані коло основи вій інфузорій і джгутиків у джгутикових і т.д.)

Базальный - относящийся к основанию, лежащий в основании или под ним, расположенный у основания, обращенный к нему (например, базальный конец органа, базальная перепонка у кишечнополостных, базальные ганглии - нервные узлы в подкорковом слое головного мозга, базальные тельца, расположенные у основания ресничек инфузорий и жгутиков у жгутиковых, и т.д.).

Базар пташиний – колоніальне (часто на скалах) поселення птахів, пов’язаннях з водним середовищем (кайр, чайок та ін.). Пташині базари дуже поширені біля берегів північно-західних морів Північного Льодовитого океану і Далекого Сходу.

Базар птичий - колониальное (нередко на скалах) поселение птиц, связанных с водной средой (кайр, чаек и т.д.). Птичьи базары широко распространены у берегов северо-западных морей Северного Седовитого океана и Дальнего Востока.

Базофіл – 1) одна із форм білих кров’яних тілець - лейкоцитів (гранулоцитів), цитоплазма клітин яких містить зерна, що зафарбовуються барвниками, які мають властивості хімічних основ. 2) базофіли, базифіли, базо(і)фільні рослини – рослини, що ростуть на лужних ґрунтах. Розрізняють кальцефіти, що надають перевагу карбонатним і багатим на вапно ґрунти, і галоідофіти – рослини солончакових ґрунтів. До базофілів відноситься більшість степових і пустельних видів рослин, із широко відомих – біла акація; 3) базо(і)фільні організми – ті, що надають перевагу жити або нормально розвиваються тільки у лужних середовищах (ґрунтах, водах), наприклад, уробактерії.

Базофил - 1) одна из форм белых кровяных телец - лейкоцитов (гранулоцитов), цитоплазма клеток которых содержит зерна, окрашиваемые красителями, имеющими свойства химических оснований. 2) базофилы, базифилы, базо(и)фильные растения - растения, обитающие на щелочных почвах. Различают кальцефиты, предпочитающие карбонатные и богатые известью почвы, и галоидофиты - растения солонцовых (осолоненных) почв. К базофилам относится большинство степных и пустынных видов растений, из широко известных - белая акация; 3) базо (и)фильные организмы - предпочитающие жить или нормально развивающиеся только на щелочных средах (почвах, водах и т.п.), например уробактерии.

Бактерициди – препарати, що використовуються для боротьби з бактеріями, які викликають захворювання рослин і тварин, а також людини.

Бактерициды - препараты, используемые для борьбы с бактериями, вызывающими заболевания растений и животных, а также человека.

Бактерицидність – властивість убивати бактерії. Властивість бактерицидності мають кров’яна сироватка, соки і газоподібні виділення багатьох рослин.

Бактерицидность - свойство убивать бактерии. Свойством бактерицидности обладают кровяная сыворотка, соки и газообразные выделения многих растений.

Бактеріологічні показники - характеризують забрудненість (води, повітря, продуктів харчування тощо) патогенними і непатогенними мікроорганізмами, яку визначають за: кількістю коліфагів, кількістю лактоза-позитивної кишкової палички та ін.

Бактериологические показатели – характеризуют загрязненность (воды, воздуха, продуктов питания и т. д.) патогенными и непатогенными микроорганизмами, которую определяют по: количеству колифагов, количеству лактозопозитивной кишечной палочки и др.

Бактерія бульбочкова – аеробні бактерії, що не утворюють спор (відносяться до одного роду), формують на коренях багатьох бобових рослин бульби і фіксують азот повітря в умовах тісного симбіозу з вищими рослинами.

Бактерия клубеньковая - аэробные, не образующие спор бактерии (относятся к одному роду), формирующие на корнях многих бобовых растений клубеньки и фиксирующие азот воздуха в условиях тесного симбиоза с высшими растениями. При этом почва обогащается минеральным азотом (его соединениями).

Банк генетичний – сховище насіння, глибоко заморожених тканин, статевих і соматичних клітин рослин і тварин, що придатні для подальшого відтворення представників видів (підвидів, сортів, порід).

Банк генетический - хранилище семян, глубоко замороженных тканей, половых и соматических клеток растений и животных, пригодных для последующего воспроизведения представителей видов (подвидов, сортов, пород).

Банк діаспор рослин – запас життєздатних зачатків рослин, що перебувають у спокої (насіння, вегетативних бруньків, спор), які нагромаджуються в ґрунті і дозволяють рослинам переживати несприятливи періоди.

Банк диаспор растений - запас покоящихся жизнеспособных зачатков растений (семян, вегетативных почек, спор), которые накапливаются в почве и позволяют растениям переживать неблагоприятные периоды.

Батибіонт – глибоководний організм.

Батибионт - глубоководный организм.

Бентос – сукупність організмів, які все життя чи більшу її частину мешкають на дні океанічних і континентальних водоймищ, у його ґрунті і на ґрунті. Розрізняють фітобентос і зообентос.

Бентос - совокупность организмов, всю жизнь или большую ее часть обитающих над не океанических и континентальных водоемов, в его грунте и на грунте. Различают фитобентос и зообентос.

Бета-різноманіття - виражає ступінь зміни видового складу з географічного градієнта. Бета-різноманіття високо, якщо, наприклад, видовий склад моху суттєво відрізняється на альпійських луках суміжних піків, але бета-різноманіття низько, якщо більшість тих же видів займає ввесь пояс альпійських луків.

Бета-разнообразие - выражает степень изменения видового состава по географическому градиенту. Бета-разнообразие высоко, если, например, видовой состав сообществ мхов существенно отличается на альпийских лугах смежных пиков, но бета-разнообразие низко, если большинство тех же видов занимает весь пояс альпийских лугов.

Бівольтинність – властивість видів тварин (зазвичай термін вживається стосовно комах) мати два покоління впродовж року.

Бивольтинность - свойство видов животных (обычно термин применяется в отношении насекомых) иметь два поколения в течение года.

Білок – високомолекулярна органічна сполука, побудована із залишків 20 амінокислот, що відіграє першорядну роль у процесах життєдіяльності всіх організмів. Білки виконують різноманітні функції: структурну – побудова тканин і клітин, їх складових частин, регуляторну (деякі гормони), каталітичну (ферменти), захисну (антитіла), транспортну (гемоглобін), енергетичну та інші. Синонім протеїн.

Белок - высокомолекулярное органическое соединение, построенное из остатков 20 аминокислот и играющее первостепенную роль в процессах жизнедеятельности всех организмов. Белки выполняют различные функции: структурную - построение тканей и клеток, их составных частей, регуляторную (некоторые гормоны), каталитическую (ферменты), защитную (антитела), транспортную (гемоглобин), энергетическую и другие. Синоним протеин.

Біоакумуляція - характеристика присутності хімічної речовини в живому організмі, коли кількість поглинутої цим організмом речовини більша кількості виведеної речовини. Це призводить до збільшення концентрації речовини в тканинах.

Биоаккумуляция - характеристика присутствия химического вещества в живом организме, когда количество поглощенного этим организмом вещества больше количества выведенного вещества. Это приводит к увеличению концентрации вещества в тканях.

Біоакустика – розділ екології, що досліджує звукову сигналізацію тварин.

Биоакустика - раздел экологии, исследующий звуковую сигнализацию животных.

Біогенез – 1) процес виникнення живого із неживого в еволюції Землі; 2) утворення органічних сполук живими організмами; 3) вчення, яке принципово заперечує можливість появи живого із неживої матерії і стверджує, що живі істоти можуть виникати тільки від себе подібних; різновидом біогенезу є космічна версія походження життя.

Биогенез - 1) процесс возникновения живого из неживого в эволюции земли; 2) образование органических соединений живыми организмами; 3) учение, принципиально отрицающее возможность появления живого из неживой материи и утверждающее, что живые существа могут происходить только от себе подобных; разновидностью биогенеза служит космическая версия происхождения жизни.

Біогени – 1) речовини (в т.ч. хімічні елементи), абсолютно необхідні для існування живих організмів, що обов’язково входять до їх складу; 2) речовини, що виникли в результаті розпаду залишків організмів, але ще не повністю мінералізовані; 3) речовини, що виникають від живого організму, пов’язані з його життєдіяльністю (фітонциди та ін.); 4) речовини, що впливають на організм як стимулятори.

Биогены - 1) вещества (в т.ч. химические элементы), абсолютно необходимые для существования живых организмов и обязательно входящие в их состав; 2) вещества, возникшие в результате разложения остатков организмов, но еще не полностью минерализованные; 3) вещества, происходящие от живого организма, связанные с его жизнедеятельностью (фитонциды и другие); 4) вещества, оказывающие стимулирующее влияние на организм, в т.ч.

Біогенні породи – гірські породи, що складаються із залишків вимерлих тварин (зоогенні гірські породи), рослин (фітогенні гірські породи) і продуктів їх життєдіяльності.

Биогенные породы - горные породы, состоящие в основном из остатков вымерших животных (зоогенные горные породы), растений (фитогенные горные породы) и продуктов их жизнедеятельности.

Біогенні процеси – процеси, що породжуються живою речовиною, пов’язані з ним (наприклад, біогенний кругообіг).

Биогенные процессы - процессы, порождаемые живым веществом, связанные с ним (напр., биогенный круговорот).

Біодіагностика – виявлення причин чи факторів зміни стану середовища на основі видів біоіндикаторів з вузько специфічними реакціями і відношеннями. Складається з біоіндикації та біотестування.

Биодиагностика - выявление причин или факторов изменения состояния среды на основе видов биоиндикаторов с узко специфичными реакциями и отношениями. Включает биоиндикацию и биотестирование.

Біодоза – мінімальний час ультрафіолетового опромінення, при якому виникає найслабкіше почервоніння шкіри (здорова реакція), що реєструється через 24 год. Опромінення ("загорання" на сонці) треба починати с ¼ - ½ біодози, на стільки ж збільшувати щодення дозування.

Биодоза - минимальное время ультрафиолетового облучения, при котором возникает самое слабое покраснение кожи (зрительная реакция), регистрируемое через 24 ч. Облучение ("загорание" на солнце) следует начинать с ¼ - ½ биодозы, на столько же увеличивая ежедневную дозировку.

Біоіндикатори - організми чи угрупування організмів, присутність, кількість чи особливості яких є показниками природних процесів, умов чи анторопогених змін середовища перебування.

Биоиндикаторы – организмы или сообщества организмов, присутствие, количество или особенности которых служат показателями естественных процессов, условий или антропогенных изменений среды обитания.

Біологічна активність ґрунтів – сукупність біологічних процесів у ґрунті. Про Б.а.ґ. говорять за інтенсивністю дихання ґрунту (споживання кисню, виділення вуглекислоти), ферментативної активності ґрунту та ін. показників. Підвищенню Б.а.ґ. сприяє внесення органічних і бактеріальних добрив, використання сидератів і правильних сівозмін, а також застосування меліорантів (вапна, гіпсу) для підтримки сприятливих фізико-хімічних властивостей ґрунту і заходів, що покращують водний, окислювально-відновлювальний і тепловий режим.

Биологическая активность почв - совокупность биологических процессов в почве. О Б.а.п. судят по интенсивности дыхания почвы (потребление кислорода, выделение углекислоты), ферментативной активности почвы и др. показателям. Повышению Б.а.п. способствует внесение органических и бактериальных удобрений, использование сидеритов и правильных севооборотов, а также применение мелиорантов (извести, гипса) для поддержания благоприятных физико-химических свойств почвы и мероприятий, улучшающих водный, окислительно-восстановительный и тепловой режимы.

Біологічна продуктивність - кількість органічної речовини, що виробляється за певний час організмами, які входять до складу того чи іншого біогеоценоз (луки, ліси, поля, водоймища).Вимірюється в одиницях маси, часу і площі.

Биологическая продуктивность - количество органического вещества, производимого за определенное время организмами, входящими в состав того или иного биогеоценоза (луга, леса, поля, водоема). Измеряется в единицах массы, времени и площади.

Біологічний годинник - реакція організмів на чергування впродовж доби періоду світла і темряви певної тривалості (спокій і активність у тварин, добові ритми руху квітів і листя у рослин, ритмічність поділу клітин, процесу фотосинтезу).

Биологические часы - реакция организмов на чередование в течение суток периода света и темноты определенной длительности (покой и активность у животных, суточные ритмы движения цветков и листьев у растений, ритмичность деления клеток, процесса фотосинтеза и т. д.).

Біологічний потенціал агроекосистеми – верхня межа біологічної продукції (і відповідно, продукції рослинництва і тваринництва), яка може бути досягнута при повному розкриті природного потенціалу ґрунтів і природних кормових угідь за рахунок екологічно виправданих укладень антропогенної енергії.

Биологический потенциал агроэкосистемы - верхний предел биологической продукции (и, соответственно, продукции растениеводства и животноводства), который может быть достигнут при полном раскрытии естественного потенциала почв и естественных кормовых угодий за счет экологически оправданных вложений антропогенной энергии.

Біологічні межі життя – оптимальні умови для активного життя. Бактерії можуть перебувати в рідкому водні (-252 ºС) впродовж 20 год. Спори деяких грибів залишаються живими при нагріванні до +180 ºС (у сухому середовищі). Діапазон тиску, коли можливе існування – від 912 МПа (дріжджі) до 0,1 Па (насіння і спори) і навіть до 1 кПа (умови відкритого космосу).

Биологические границы жизни - оптимальные условия для активной жизни. Бактерии могут пребывать в жидком водороде (-252 ^о С) в течение 20 ч. Споры некоторых грибов остаются живыми при нагревании до +180 ^о С (в сухой среде). Диапазон давления, при котором возможна жизнь, - от 912 МПа (дрожжи) до 0,1 Па (семена и споры) и даже до 1 кПа (условия открытого космоса).

Біологічні ресурси - складаються з генетичних ресурсів, організмів чи їх частин, популяцій чи будь-якого іншого біотичного компонента екосистем, що має реальну чи потенційну користь або цінність для людства.

Биологические ресурсы – включают генетические ресурсы, организмы или их части, популяции или любой другой биотический компонент экосистем, имеющий реальную или потенциальную пользу или ценность для человечества.

Біолокація – здатність тварини визначати своє положення чи положення якого-небудь предмета в просторі (наприклад, кажанами - при допомозі ультразвуку).

Биолокация - способность животного определять свое положение или положение какого-либо предмета в пространстве (например, летучими мышами - с помощью ультразвука).

Біолюмінесценція – видиме світіння організмів, пов’язане з процесами їх життєдіяльності (окислення). Спостерігається в деяких видів бактерій, нижчих рослин, безхребетних, риб. Дуже поширено серед морських тварин. Велике скупчення організмів, що світяться, у тому числі фотобактерій, викликають світіння моря.

Биолюминесценция - видимое свечение организмов, связанное с процессами и жизнедеятельности (окислением). Наблюдается у некоторых видов бактерий, низших растений, беспозвоночных, рыб. Широко распространено среди морских животных. Большие скопления светящихся организмов, в т.ч. фотобактерий, вызывают свечение моря.

Біом - великий екосистемний підрозділ у межах природної зони. За обсягом біом збігається з поняттям "природна зона". Наприклад, виділяють такі біоми, як ліси помірного поясу, степи, тундри, савани та ін.

Биом – крупное экосистемное подразделение в пределах природной зоны. По объему биом совпадает с понятием "природная зона". Например, выделяют такие биомы, как леса умеренного пояса, степи, тундры, саванны и др.

Біомаса - будь-який органічний матеріал, що може бути використаний як паливо - дерево, сухі рослини, органічні відходи.

Биомасса - Любой органический материал, который может быть использован в качестве топлива - дерево, сухие растения, органические отходы.

Біомаса ґрунту - сукупність живих організмів, які живуть у ґрунті і відіграють провідну роль у процесі формування ґрунту. Ґрунтові організми вносять у коловерть речовин біосфери дуже важливі хімічні сполуки.

Биомасса почвы - совокупность живых организмов, обитающих в почве и играющих ведущую роль в процессе формирования почвы. Почвенные организмы включают в круговорот веществ биосферы важнейшие химические соединения.

Біомаса Землі - сукупність усіх живих організмів (живої речовини) планети. Виражається в одиницях маси чи енергії відносно до одиниці площі чи об`єму. Біомаса Землі складає 2,423*1012 т, із яких рослин 97%, тварин 3%.

Биомасса Земли - совокупность всех живых организмов (живого вещества) планеты. Выражается в единицах массы или энергии, отнесенной к единице площади или объема. Средняя биомасса на единице поверхности суши составляет 0,5 кг/га. Биомасса Земли составляет 2,423×1012 т, из которых растений 97%, животных 3%.

Біомаса поверхні суші - сукупність усіх живих організмів - рослин, тварин, мікроорганізмів, що населяють сушу.

Биомасса поверхности суши - совокупность всех живых организмов — растений, животных, микроорганизмов, населяющих сушу.

Біомаса Світового океану - сукупність усіх живих організмів, що населяють основну частину гідросфери Землі. Біомаса його в 1000 разів менша, ніж біомаса суші, оскільки використання сонячної енергії у воді складає 0, 04 %, на суші - 0,3 %.

Биомасса Мирового океана - совокупность всех живых организмов, населяющих основную часть гидросферы Земли. Биомасса его в 1000 раз меньше, чем биомасса суши. так как использование солнечной энергии в воде составляет 0,04%, на суше - 0,3 %.

Біонт – організм, у ході еволюції пристосований до перебування в певному середовищі (біотопі). Розрізняють багато форм біонтів: аеробіонтів, гідробіонтів і уже: бріобіонти, кріобіонти, філоіонти та інших, тобто стенобіонти.

Бионт - организм, в ходе эволюции приспособленный к обитанию в определенной среде (биотопе). Различают много форм бионтов: аэробионтов, гидробионтов и уже: бриобионтов, криобионтов, филлоионтов и других, т.е. стенобионтов.

Біокосне тіло – тіло, що створюється одночасно живими і омертвілими процесами і являє собою закономірну структуру із живої і омертвілої речовини. Приклади по В. Вернадському: ґрунт, морська, річкова, озерна вода, нафта, бітуми.

Биокосное тело - тело, создаваемое одновременно живыми организмами и косными процессами и являющее собой закономерную структуру из живого и косного вещества. Примеры по В. Вернадскому: почва, морская, речная, озерная вода, нефть, битумы.

Біополе – поле діяльності живих організмів, на якому проявляються електромагнітні явища, пов’язані з біоенергетичними процесами.

Биополе - поле деятельности живых организмов, на котором проявляются электромагнитные явления, связанные с биоэнергетическими процессами.

Біополімери – природні високомолекулярні сполуки, що являють собою структурну основу всіх живих організмів. Забезпечують їх нормальну життєдіяльність, виконуючи різноманітні біологічні функції. До біополімерів відносяться білки, нуклеїнові кислоти, полісахариди.

Биополимеры – природные высокомолекулярные соединения, являющиеся структурной основой всех живых организмов. Обеспечивают их нормальную жизнедеятельность, выполняя разнообразные биологические функции. К биополимерам относятся белки, нуклеиновые кислоты, полисахариды.

Біопсія – надрізування шматка живої тканини чи органу для мікроскопічного дослідження з метою діагностики (наприклад, на встановлення ракового переродження).

Биопсия - иссечение кусочка живой ткани или органа для микроскопического исследования с диагностическими целями (например, на определение ракового перерождения).

Біоритм – ритміко-циклічні (добові, сезонні та інші) коливання інтенсивності і характеру біологічних процесів і явищ, що дають організмам можливість пристосуватися до змін навколишнього середовища (наприклад, фотоперіодизм). У людини передбачається значне число біоритмів, пов’язаних як з природною ритмікою, так і з внутрішнім його станом. Добре відомі менструальні ритми у приматів (у т. ч. і в жінок). Можливі фізичні і психічні біоритми, що мають фізіологічну основу. Питання про ці біоритми людини ще недостатньо досліджене.

Биоритм - ритмико-циклические (суточные, сезонные и другие) колебания интенсивности и характера биологических процессов и явлений, дающие организмам возможность приспосабливаться к изменениям окружающей среды (например, фотопериодизм). У человека предполагается значительное число биоритмов, связанных как с природной ритмикой, так и с внутренним его состоянием. Хорошо известны менструальные ритмы у приматов (в т.ч. у женщин). Возможны физические и психические биоритмы, имеющие физиологическую основу. Вопрос об этих биоритмах человека пока недостаточно изучен.

Біорізноманітність - ступінь всередині - і/або міжвидової різноманітності тварин і рослин. Багатство і різноманітність видів в екосистемах надає їм стабільності. Воно необхідне для їх нормального функціонування і являє собою основу біологічного багатства і пристосованості. Людська діяльність призводить до втрати природного середовища перебування тварин і рослин, надмірної експлуатації природних ресурсів, а також до боротьби за виживання між корінними і завезеними видами тварин і рослин. Все це негативно впливає на видову і генетичну різноманітність дикої природи. Скорочення площ таких багатих на види ареалів, як тропічні ліси і каралові рифи, призводить до виснаже6ння світового генофонду дикої природи і послаблює здатність системи розвиватися і пристосовуватися до змін навколишнього середовища.

Биоразнообразие - степень внутри - и/или межвидового разнообразия животных и растений. Богатство и разнообразие видов в экосистемах придает им стабильность. Оно необходимо для их нормального функционирования и является основой биологического богатства и приспособляемости. Человеческая деятельность приводит к потере естественной среды обитания животных и растений, чрезмерной эксплуатации природных ресурсов, а также к борьбе за выживание между коренными и завезенными видами животных и растений. Все это отрицательно сказывается на видовом и генетическом разнообразии дикой природы. Сокращение площадей таких богатых на виды ареалов, как тропические леса и коралловые рифы, приводит к истощению мирового генофонда дикой природы и ослабляет способность системы развиваться и приспосабливаться к изменениям окружающей среды.

Біосинтез - утворення в живих клітинах необхідних організму речовин із простих низькомолекулярних неорганічних і (або) органічних сполук. Біосинтез у результаті якого виникає перетворення неорганічних сполук у порівняно прості речовини, називається асиміляцією.

Биосинтез – образование в живых клетках необходимых организму веществ из простых низкомолекулярных неорганических и (или) органических соединений. Биосинтез в результате которого происходит превращение неорганических соединений в сравнительно простые вещества, называется ассимиляцией.

Біосоціальна екологія - наукова дисципліна, що займається дослідженнями біологічних основ соціальної поведінки живих організмів, у тому числі і людини.

Биосоциальная экология - научная дисциплина, занимающаяся исследованием биологических основ социального поведения живых организмов, включая человека.

Біосферний (глобальний) рівень організації живого – являє собою вищу форму організації живого (живих систем). Він представлений біосферою. На цьому рівні здійснюється об'єднання всіх речовинно-енергетичних кругообігів в єдиний гігантський біосферний кругообіг речовин і енергії.

Биосферный (глобальный) уровень организации живого – является высшей формой организации живого (живых систем). Он представлен биосферой. На этом уровне осуществляется объединение всех вещественно-энергетических круговоротов в единый гигантский биосферный круговорот веществ и энергии.

Біота – сукупність, об’єднаних загальною зоною поширення, що склалася історично.

Биота - исторически сложившаяся совокупность организмов, объединенных общей областью распространения.

Біотестування – оцінка стану довкілля за живими організмами.

Биотестирование - оценка состояния окружающей среды по живым организмам.

Біотехнія – розділ мисливствознавства, що досліджує способи підвищення біологічної продуктивності і господарської продуктивності мисливських угідь. Самі ці заходи називаються біотехнічними роботами (заготівля і викладання кормів для тварин, упорядкування штучних гніздувань та інше).

Биотехния - раздел охотоведения, исследующий способы повышения биологической продуктивности и хозяйственной производительности охотничьих угодий. Сами эти мероприятия называются биотехническими работами (заготовка и выкладка кормов для животных, устройство искусственных гнездовий и другое).

Біотип – 1) сукупність особнів у межах популяції, що мають схожий генотип та інші ознаки - фенотип (наприклад, клон у рослин); 2) синонім життєвої форми.

Биотип - 1) совокупность особей в пределах популяции, имеющих сходные генотип и другие признаки, т.е. фенотип (например, клон у растений); 2) синоним жизненной формы.

Біотична трансформація середовища – зміна абіотичних умов під впливом життєдіяльності організмів. В.І. Вернадський розглядав життя як геологічний фактор, що створив біосферу. Завдяки живим організмам в атмосфері з'явився кисень, сформувалися ґрунти, утворилися товщі осадових порід на дні океанів.

Биотическая трансформация среды - изменение абиотических условий под влиянием жизнедеятельности организмов. В. И. Вернадский рассматривал жизнь как геологический фактор, который создал биосферу. Благодаря живым организмам в атмосфере появился кислород, сформировались почвы, образовались толщи осадочных пород на дне океанов.

Біотичне (біогенне) забруднення - поширення певних, як правило, небажаних з точки зору людей, біогенних речовин (виділення мертвих тіл) на території чи акваторії, де вони раніше не спостерігалися.

Биотическое (биогенное) загрязнение – распространение определенных, как правило, нежелательных с точки зрения людей, биогенных веществ (выделения мертвых тел и т.п.) на территории или акватории, где они ранее не наблюдались.

Біотичні фактори - живі організми, які взаємодіють і впливають один на одного.

Биотические факторы - живые организмы, взаимодействующие и влияющие друг на друга.

Біоценоз - угрупування рослин і тварин, що населяють одну територію, взаємно пов`язаних у ланцюгу харчування і впливають одне на одне.

Биоценоз - сообщество растений и животных, населяющих одну территорию, взаимно связанных в цепи питания и влияющих друг на друга.

Біоценотичний рівень організації живого – представлений біоценозами (угрупуваннями організмів різної видової приналежності). На цьому рівні здійснюється речовинно-енергетичні кругообіги, пов’язані з життєдіяльністю організмів.

Биоценотический уровень организации живого – представлен биоценозами (сообществами организмов разной видовой принадлежности). На этом уровне осуществляются вещественно-энергетические круговороты, связанные с жизнедеятельностью организмов.

Біоцикл – 1) життєва галузь вища одиниця екологічного підрозділу наземної і водної частин біосфери: суша, океан і континентальні водоймища. Кожний біоцикл поділяється на біохори, що складаються із значної кількості біотопів (наприклад біотопи піщаних, глинястих, кам'янистих пустель об’єднуються в біохор пустель, який разом з біохорами лісів, степів складає біоцикл суші). На відміну від шару біосфери, поняття біоцикл не включає атмосфери і літосфери як місце перебування живого; 2) закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму, наприклад, від яйця до дорослої комахи.

Биоцикл - 1) жизненная область, высшая единица экологического подразделения наземной и водной частей биосферы: суша, океан и континентальные водоемы. Каждый биоцикл подразделяется на биохоры, включающие значительное число биотопов (например, биотопы песчаных, глинистых, каменистых пустынь объединяются в биохор пустынь, который вместе с биохорами лесов, степей и других составляет биоцикл суши). В отличие от слоя биосферы, понятие биоцикл не включает атмосферы и литосферы как мест обитания живого; 2) закономерная смена фаз, или стадий, развития организма, например от яйца до взрослого насекомого.

Бонітет ґрунту – інтегральна оцінка продуктивності ґрунту. Як правило, при оцінці бонітету ґрунту використовується 100-бальна шкала. У100 балів оцінюється ґрунт, який дає найвищий урожай – вилужений чорнозем, що не порушений ерозією. Сірі лісові ґрунти одержують 60-80 балів, підзолисті каштанові чи горні неповно розвинуті 30-60 балів. Бонітет ґрунту дозволяє дати достатньо точний прогноз урожайності сільськогосподарських культур. Бонітет ґрунту враховується при визначенні вартості землі при її продажу, при визначенні величини податків і орендної плати.

Бонитет почвы - интегральная оценка производительности почвы. Обычно при оценке бонитета почвы используется 100-балльная шкала, причем в 100 баллов оценивается почва, дающая самый высокий урожай, - выщелоченный чернозем, который не нарушен эрозией. Серые лесные почвы получают 60—80 баллов, подзолистые, каштановые или горные неполноразвитые 30—60 баллов и т. д. Бонитет почвы позволяет дать достаточно точный прогноз урожайности сельскохозяйственных культур. Бонитет почвы учитывается при определении стоимости земли при ее продаже, при определении величины налогов и арендной платы и т. д.

Бонітет лісу - показник продуктивності лісу, що залежить від природних умов (клімату, ґрунту) і від впливу людини на ліс (догляду за ним). Основним показником продуктивності насаджень прийнято вважати середню висоту насаджень певного віку.

Бонитет леса – показатель продуктивности леса, зависящий от природных условий (климата, почвы) и от воздействия человека на лес (ухода за ним). Основным показателем продуктивности насаждений принята средняя высота насаждений определенного возраста.

Ботанічний сад – науково-дослідницька, навчальна і культурно-просвітницька установа, сукупність колекцій живих рослин. У ботанічному саду організована охорона рослин на популяційно-видовому рівні.

Ботанический сад - научно-исследовательское, учебное и культурно-просветительное учреждение, собрание коллекций живых растений. В ботаническом саду организована охрана растений на популяционно-видовом уровне.

Браконьєрство – 1) знищення диких тварин з порушенням правил полювання, риболовства та інших вимог законодавства з охорони тваринного світу. Браконьєрство складається з: полювання чи риболовства без дозволу, в заборонений час, на забороненому місці або забороненим способом, відстрілювання і відловлювання тварин, полювання на яких повністю заборонено; перебільшення норм відловлювання і відстрілювання; збирання яєць, пуху, руйнування нір, гнізд, лігвищ та ін. У залежності від ступеня суспільної небезпеки браконьєрство вважається адміністративним вчинком чи карним злочином; 2) у широкому розумінні до браконьєрства відносяться також і незаконне збирання рідкісних або цінних рослин (особливо для придбання майнових вигод, для продажу).

Браконьерство - 1) добыча или уничтожение диких животных с нарушением правил охоты, рыболовства и других требований законодательства по охране животного мира. К браконьерству относятся: охота или рыболовство без разрешения; в запрещенное время, на запрещенном месте или запретным способом; отстрел и отлов животных, добыча которых полностью запрещена; превышение норм отлова и отстрела; сбор яиц, пуха, разорение нор, гнезд, логовищ и другое. В зависимости от степени общественной опасности браконьерством считается административным проступком или уголовным преступлением; 2) в расширенном понимании к браконьерству относятся также лесонарушения и незаконный сбор редких или ценных растений (особенно для приобретения имущественных выгод, т.е. для продажи).

Бродіння – ферментативне розщеплення органічних речовин, переважно вуглеців. Може здійснюватися в організмі у тварин, рослин і багатьох мікроорганізмів без участі або з участю кисню.

Брожение – ферментативное расщепление органических веществ, преимущественно углеводов. Может осуществляться в организме животных, растений и многих микроорганизмов без участия или с участием кислорода.

Вагільність – 1) рухливість, природжена здатність до переміщення організмів дорослих і личинкових фаз розвитку, що забезпечує можливість великого поширення виду; 2) легкість розширення ареалу, пов’язана з наявністю великої екологічної валентності.

Вагильность - 1) подвижность, врожденная способность к передвижению организмов взрослых или личиночных фаз развития, обеспечивающая возможность широкого распространения вида; 2) легкость расширения ареала, связанная с наличием большой экологической валентности.

Вакцина – препарат із живих (ослаблених, знешкоджених) чи мертвих мікроорганізмів, окремих антигенних компонентів мікробних клітин і продуктів життєдіяльності цих організмів, що застосовується для імунізації людини і тварин з метою профілактики чи лікування.

Вакцина - препарат из живых (ослабленных, обезвреженных) или мертвых микроорганизмов, отдельных антигенных компонентов микробных клеток и продуктов жизнедеятельности этих организмов, применяемый для иммунизации человека и животных с профилактической (вакцинация) или лечебной (вакцинотерапия) целями.

Валентність – в екології це діапазон здатності виду існувати в різноманітних умовах середовища.

Валентность – в экологии это диапазон способности вида существовать в разнообразных условиях среды.

Вегетативний період – період року, за який можливий ріст і розвиток (вегетація) рослинності в даних кліматичних умовах. Вегетативний період – час активної життєдіяльності і найважливіший біокліматичний показник.

Вегетативный период - период года, в который возможен рост и развитие (вегетация) растительности в данных климатических условиях. Вегетативный период - время активной жизнедеятельности и важнейший биоклиматический показатель.

Вегетація – виростання, стан активної життєдіяльності рослин, її ріст і живлення.

Вегетация - произрастание, состояние активной жизнедеятельности растения, его рост и питание.

Взаємовідношення "паразит - хазяїн" – один з варіантів вертикальних взаємовідношень організмів, при яких відбувається передавання речовини і енергії з одного трофічного рівня на інший. Оскільки існують суперпаразити (тобто паразити паразитів, що знаходяться одне в одному подібно матрьошці, аж до четвертого порядку), то може формуватися особливий варіант паразитарного харчового ланцюга.

Взаимоотношения "паразит - хозяин" - один из вариантов вертикальных взаимоотношений организмов, при которых происходит передача вещества и энергии с одного трофического уровня на другой. Поскольку существуют суперпаразиты (т. е. "паразиты паразитов", заключенные друг в друга наподобие матрешки, вплоть до четвертого порядка), то может формироваться особый вариант паразитарной пищевой цепи.

Взаємовідношення "фітофаг-рослина" – основний тип вертикальних взаємовідношень організмів, при якому речовина і енергія, накопичені продуцентами, передаються гетеротрофам.

Взаимоотношения "фитофаг - растение" - основной тип вертикальных взаимоотношений организмов, при котором вещество и энергия, накопленные продуцентами, передаются гетеротрофам.

Взаємовідношення "хижак-жертва" – основний тип вертикальних взаємовідношень організмів, при якому по харчовим ланцюгам передаються речовина і енергія.

Взаимоотношения "хищник - жертва" - основной тип вертикальных взаимоотношений организмов, при котором по пищевым цепям передаются вещество и энергия.

Взаємовідношення організму і середовища – вплив оточуючих організмів абіотичних і біотичних середовищ, у тому числі особини того ж виду на організм, і зворотний вплив організму на середовище його перебування. У контактах з іншими організмами і їх угрупуваннями розрізняють пасивні побічні взаємовідносини через зміну середовища і активні прямі взаємовпливи.

Взаимоотношения организма и среды - влияние окружающих организмов абиотической и биотической сред, в том числе особей того же вида на организм, и обратное воздействие организма на среду его обитания. В контактах с другими организмами и их сообществами различают пассивные косвенные взаимоотношения через изменения среды и активные прямые взаимовлияния.

Взаємодопомога – у тварин: 1) форма стосунків між індивідами одного чи різних видів, при якій кожна із взаємодіючих особин має для себе певні вигоди. Основні види взаємодопомоги – колективний захист від хижаків, спільне будівництво гнізд і догляд за потомством. Особливо цікаві "дитячі садки" пінгвінів – колективне вирощування потомства під наглядом окремих дорослих особин; 2) заміна загиблих батьків у деяких ссавців (наприклад, песців).

Взаимопомощь - у животных: 1) форма взаимоотношения между индивидами одного или разных видов, при которой каждая из взаимодействующих особей извлекает для себя определенные выгоды. Основные виды взаимопомощи - коллективная защита от хищников, совместное строительство гнезд и уход за потомством. Особенно интересны "детские сады" пингвинов - коллективное выращивание потомства под присмотром отдельных взрослых особей; 2) замена погибшего родителя или родителей у некоторых млекопитающих (например, песцов).

Взаємодопомога у рослин – мало вивчені варіанти коменсалізму і мутуалізму. У результаті взаємодопомоги, рослини, посіяні групою, розвиваються краще, оскільки в них легше формується симбіоз з грибами і бактеріями. Досить звичайні випадки зростання коренів у дерев, коли частина пластичних речовин переходить від більш сильної рослини до більш слабкої.

Взаимопомощь у растений - мало изученные варианты комменсализма и мутуализма. В результате взаимопомощи, растения, высеянные группой, развиваются лучше, так как у них легче формируется симбиоз с грибами и бактериями. Достаточно обычны случаи срастания корней у деревьев, при этом часть пластических веществ переходит от более сильного растения к более слабому.

Вибірка – частина популяції, вибрана шляхом цілеспрямованого або випадкового відбору.

Выборка - часть популяции, выбранная путем целенаправленного или случайного отбора.

Вибух популяційний – різке, як правило, багаторазове збільшення чисельності особини будь-якого виду, пов’язане із зміною звичайних механізмів її регуляції. Часто вибух популяційний спостерігається при інтродукції видів. Прикладом популяційного вибуху є вибух демографічний.

Взрыв популяционный - резкое, как правило, многократное, увеличение численности особей какого-либо вида, связанное с изменением обычных механизмов ее регуляции. Часто взрыв популяционный наблюдается при интродукции видов. Примером взрыва популяционного является взрыв демографический.

Вид – індикатор – 1) дивись біоіндикатор; 2) вид, що являє собою показник особливостей середовища якого-небудь біоценозу чи екосистеми і фізіономічно відрізняє одне угрупування від іншого.

Вид-индикатор - 1) смотри биоиндикатор; 2) вид, служащий показателем особенностей среды какого-либо биоценоза или экосистемы, физиономически отличающий одно сообщество от другого.

Вид – природна біологічна одиниця, усі члени якої пов’язані участю в загальному генофонді.

Вид – естественная биологическая единица, всех членов которой связывает участие в общем генофонде.

Види – двійники – види, що практично не відрізняються морфологічно, але несумісні генотипно при схрещуванні і, як правило, мають біологічну відмінність (наприклад, у поведінці). Так, в Європі зустрічаються шість видів-двійників комарів, що раніше об’єднувалися під назвою "малярійний комар".

Виды-двойники - виды, практически не различающиеся морфологически, но несовместимые генотипически при скрещивании и, как правило, имеющие биологические отличия (например, в поведении). Так, в Европе встречается шесть видов-двойников комаров, ранее объединявшихся под названием "малярийный комар".

Видовий рівень організації живого – цей рівень визначається видами рослин, тварин і мікроорганізмів, що існують у природі як живі ланки.

Видовой уровень организации живого – этот уровень определяется видами растений, животных и микроорганизмов, существующими в природе в качестве живых звеньев.

Видовий склад – сукупність видів, що входять в певне угрупування.

Видовой состав - совокупность видов, входящих в определенное сообщество.

Здатність виживати – середня ймовірність організмів того чи іншого покоління для життя і участі у функціонуванні екосистем.

Выживаемость - средняя вероятность сохранения организмов того или иного поколения для жизни и участия в функционировании экосистем.

Викаризм – взаємозаміна видів у схожих екосистемах, що віддалені одна від одної.

Викаризм - взаимная замена видов в схожих экосистемах, удаленных друг от друга.

Використання об’єктів тваринного світу – вивчення, добування об’єктів тваринного світу чи одержання іншими способами користі від вказаних об’єктів для задоволення матеріальних чи духовних потреб людини з вилученням їх із середовища перебування чи без нього.

Использование объектов животного мира - изучение, добывание объектов животного мира или получение иными способами пользы от указанных объектов для удовлетворения материальных или духовных потребностей человека с изъятием их из среды обитания или без такового.

Вимирання видів – зникнення будь-якого таксона від підвиду і вище в результаті природних еволюційних процесів і запланованого (знищення видів) чи незапланованого впливу людини.

Вымирание видов - исчезновение любого таксона от подвида и выше в результате естественных эволюционных процессов и преднамеренного (истребления видов) или непреднамеренного воздействия человека.

Виродження – поява ознак аномальності (росту, розвитку і т.д.), різкого зниження врожайності для сортів сільськогосподарської культури і т.д. Зачасту пов’язано з близькородинним схрещуванням, що призводить до значного збідніння генофонду. Інколи виродження виникає на основі швидкої, катастрофічної зміни умов існування, до яких вид не може за короткий термін адаптуватися.

Вырождение - появление признаков аномальности (роста, развития и т.п.), резкого снижения урожайности для сортов сельскохозяйственной культуры и т.п. Нередко связано с близкородственным скрещиванием, ведущим к значительному обеднению генофонда. Иногда вырождение возникает на основе быстрого, катастрофического изменения условий существования, к которым вид не может за короткий срок адаптироваться.

Витіснення – заміна одного екологічного близького виду іншим у результаті виникнення умов, що сприяють експансії одного із видів.

Вытеснение - замещение одного экологического близкого вида другим в результате возникновения условий, благоприятствующих экспансии одного из видов.

Витривалість – здатність живих організмів переносити несприятливі впливи середовища, що оточує їх. Висока витривалість є передумовою виживання видів, низька - в умовах постійної (в т.ч. антропогенної) зміни середовища, призводить до скорочення і зникнення виду.

Выносливость - способность живых организмов переносить неблагоприятные воздействия окружающей их среды. Высокая выносливость является предпосылкой выживания видов, низкая - в условиях постоянного (в т. ч. антропогенного) изменения среды ведет к сокращению и исчезновению вида.

Відновлення біоценозу – природний розвиток стійкої екологічної системи, що здатна до самовідновлення, яке відбувається в кілька етапів протягом десятків років (після вирубування чи пожежі хвойний лісів відновлюється більш ніж через 100 років).

Восстановление биоценоза - естественное развитие устойчивой экологической системы, способной к самовосстановлению, которое проходит в несколько этапов на протяжении десятков лет (после вырубки или пожара еловый лес восстанавливается более чем через 100 лет)-

Відновлення біоценозу штучне – комплекс заходів, що забезпечують відновлення попереднього біоценозу шляхом висівання насіння, висаджування саджанців дерев, повернення зниклих тварин.

Восстановление биоценоза искусственное - комплекс мероприятий, обеспечивающих возобновление прежнего биоценоза путем посева семян, посадки саженцев деревьев, возвращения исчезнувших животных.

Відтворення – здатність живого утворювати собі подібне; одна з основних характеристик життя. Відтворення властиве цілим організмам, окремим їх органам, тканинам, клітинам. Відтворення здійснюється багатьма способами при допомозі вегетативного, статевого і безплідного розмноження, у тварин шляхом поділу, живородіння, яйценародження, яйцеживонародження. Спосіб відтворення у одного і того ж виду може географічно змінюватися, наприклад, один із видів мух на півночі нашої країни відкладає яйця, а в Криму народжує личинок.

Воспроизведение - способность живого образовывать себе подобное; одна из основных характеристик жизни. Воспроизведение свойственно целым организмам, отдельным их органам, тканям, клеткам, клеточным включениям и многим органеллам. Воспроизведение осуществляется многими способами посредством вегетативного, полового и бесполого размножения, у животных путем деления, живорождения, яйцерождения и яйцеживорождения. Способ воспроизведения у одного и того же вида может географически меняться, например один из видов мух на севере нашей страны откладывает яйца, а в Крыму рождает личинок.

Відтворення природних ресурсів – особлива сфера суспільного виробництва, що складається з господарських галузей і спрямована на забезпечення розширеного одержання природних ресурсів чи на їх більш чи менш суворе зберігання в попередній кількості (статево-вікової структури тощо – для групи, що входить до складу біосферного колообігу речовини) на основі цілеспрямованого управління природними процесами.

Воспроизводство природных ресурсов – особая сфера общественного производства, состоящая из ряда хозяйственных отраслей и направленная на обеспечение расширенного получения природных ресурсов или на их более или менее строгое сохранение в прежнем количестве (половозрастной структуры и т.п. – для группы входящей в состав биосферного круговорота вещества) на основе целенаправленного управления природными процессами.

Вікаріат – 1) географічний вікаріат – явище, при якому близькі види рослин чи тварин займають ареали, що не перехрещуються між собою (за цієї умови можуть виникати зони гібридизації), наприклад, куниця і соболь, помісь – кідус; 2) екологічний вікаріат - перебування близьких видів на одній географічній території, але в різних екологічних умовах. Наприклад, у піщаних пустелях мешкає мохноногий тушканчик, а в тих же місцях, але в глинястих пустелях – малий.

Викариат - 1) географический викариат - явление, при котором близкие виды растений или животных (викарирующие виды) занимают не перекрывающиеся между собой ареалы (при этом могут возникать зоны гибридизации), например, куница и соболь, помесь - кидас; 2) экологический викариат - обитание близких видов на одной географической территории, но в различных экологических условиях. Например, в песчаных пустынях обитает мохноногий тушканчик, а в тех же местах, но в глинистых пустынях – малый.

Віковий склад популяції – співвідношення в популяції особнів різного віку. У популяції, що швидко зростає зазвичай велика доля молодняка, а в популяції, чисельність якої скорочується, як правило велика частина дорослих особнів та тих, які старіють.

Возрастной состав популяции - соотношение в популяции особей разного возраста. В быстро растущей популяции обычно велика доля молоди, а в популяции, численность которой сокращается, обычно велика доля взрослых и стареющих особей.

Вірність – ступінь прихильності виду до певного угрупування (умовам середовища). Розрізняється вірність абсолютна (для стенобіонтів), територіальна (для угрупувань географічного регіону) і локальна (для вузького регіону).

Верность - степень привязанности вида к определенному сообществу (условиям среды). Различается верность абсолютная (для стенобионтов), территориальная (для сообществ географического региона) и локальная (для узкого региона).

Віталізм – вчення про якісну відмінність живої природи від неживої, про принципову невідповідність життєвих процесів з фізико-хімічними законами неживої природи, про наявність у живих тілах основних факторів, що відсутні в неживих.

Витализм – учение о качественном отличии живой природы от неживой, о принципиальной несоответствии жизненных процессов к физико-химическим законам неживой природы, о наличии в живых телах основных факторов, отсутствующих в неживых.

Вітальний – життєвий, прижиттєвий, який відноситься до життєвих явищ.

Витальный - жизненный, прижизненный, имеющий отношение к жизненным явлениям.

Вогнище – центр виникнення чи обмежений простір, де спостерігається який-небудь процес: 1) вогнище хвороби – місце втілення в організм хвороботворного джерела чи ходу паталогічного процесу; 2) вогнище природного захворювання – територія, на якій спостерігається захворювання, викликане хвороботворними вірусами та бактеріями, що циркулюють у природі. Як правило, існує припущення, що вогнище захворювання існувало до заселення місцевості людьми, хоча частина вогнищ захворювань має природно-антропогенне походження; 3) вогнище масового розмноження (часто шкідника) – територія, на якій відбувається спалах чисельності; 4) вогнище забруднення – його джерело чи забруднена площа, звідки поширюється забрудник.

Очаг - центр возникновения или ограниченное пространство, где наблюдается какой-либо процесс: 1) очаг болезни - место внедрения в организм болезнетворного начала или хода патологического процесса; 2) очаг природного заболевания - территория, на которой наблюдается заболевание, вызванное циркулирующими в природе болезнетворными вирусами, бактериями и др. Патогенными организмами. Обычно предполагается, что очаг заболевания существовал до заселения местности людьми, хотя часть очагов заболеваний имеет природно-антропогенное происхождение; 3) очаг массового размножения (часто вредителя) - территория, на которой происходит вспышка численности; 4) очаг загрязнения - его источник или загрязненная площадь, откуда распространяется загрязнитель.

Водоплавні птахи – птахи, екологічно пов’язані з водно-болотними угіддями.

Водоплавающие птицы - птицы, экологически связанные с водно-болотными угодьями.

Газони – штучні багаторічні трав'яні угрупування, що створюються в населених пунктах. Газони відіграють естетичну і фітомеліоративну роль (покращують склад атмосфери - очищують від забруднення, виділяють кисень і фітонциди, підвищують вологість). Спеціальні стійкі до витоптування газони створюються на стадіонах.

Газоны - искусственные многолетние травяные сообщества, которые создаются в населенных пунктах. Газоны играют эстетическую и фитомелиоративную роль (улучшают состав атмосферы — очищают от загрязнения, выделяют кислород и фитонциды, повышают влажность). Специальные устойчивые к вытаптыванию газоны создаются на стадионах.

Газообмін – переміщення і зміна складу газів всередині організму, у ході якого із газових сумішів атмосфери, що споживаються, при диханні забирається кисень і виділяється СО₂ велика кількість незначних газових домішок, інертний азот і пара води, а при газовому живленні рослин, навпаки, забирається вуглекислий газ і виділяється кисень.

Газообмен - перемещение и изменение состава газов внутри организма, в ходе которого из потребляемых газовых смесей атмосферы при дыхании забирается кислород и выделяется СО₂ множество незначительных газовых примесей, инертный азот и пары воды, а при газовом питании растений, наоборот, забирается углекислый газ и выделяется кислород.

Газочутливість рослин – здатність прояву у рослин патологічних реакцій у відповідь на вплив газоподібних речовин-забруднювачів. Висока газочутливість деяких рослин дозволяє використовувати їх у вигляді біоіндикаторів стану атмосферного повітря (лишайники, хвойні дерева тощо).

Газочувствительность растений - способность проявления у растений патологических реакций в ответ на воздействие газообразных загрязняющих веществ. Высокая газочувствительность некоторых растений позволяет использовать их в виде биоиндикаторов состояния атмосферного воздуха (лишайники, хвойные деревья и др.).

Гамма-різноманіття – застосовується у великих географічних масштабах для описання біорізноманітності; вона враховує число видів на великій території чи континенті.

Гамма-разнообразие - применимо в больших географических масштабах для описания биоразнообразия; оно учитывает число видов на большой территории или континенте.

Гемеробність – окультуреність, індикатором якої є рослинний покрив. Критеріями визначення ступеня гемеробності є: ступінь втрати видів природної флори, частка однолітників і частка неофітів у рослинному покриві, ступінь порушеності ґрунтового покриву, вміст іонів водню (рН) і поживних речовин у ґрунті в результаті антропогенного впливу.

Гемеробность – окультуренность, индикатором которой является растительный покров. Критериями определения степени гемеробности являются: степень утраты видов естественной флоры, доля однолетников и доля неофитов в растительном покрове, степень нарушенности почвенного покрова, содержание ионов водорода (рН) и питательных веществ в почве в результате антропогенного воздействия.

Гемерофіл – 1) вид, який розширив область свого мешкання завдяки впливу людини на природу (частіше термін вживається відносно рослин); 2) вид (рослини, тварини), що надає перевагу угрупуванням культурних рослин чи існує тільки в їх складі (наприклад, волошка).

Гемерофил - 1) вид, расширивший область своего обитания благодаря воздействию человека на природу (чаще термин употребляется по отношению к растениям); 2) вид (растения, животного), предпочитающий сообщества культурных растений или существующий только в их составе (например, василек).

Гемерофоб – 1) вид рослини, що зникла (чи зникає) у результаті впливу людини на природну рослинність (ботаніка); 2) вид (тварини, рослини), що уникає угрупувань культурних рослин (екологія).

Гемерофоб - 1) вид растения, исчезнувший (исчезающий) в результате воздействия человека на естественную растительность (ботаника); 2) вид (животного, растения), избегающий сообществ культурных растений (экология).

Генетична інформація – спадкова інформація, закодована в молекулах ДНК чи РНК.

Генетическая информация – наследственная информация, закодированная в молекулах ДНК или РНК.

Генетичний матеріал – будь який матеріал рослинного, тваринного, мікробного чи іншого походження, що містить функціональні одиниці спадковості.

Генетический материал - любой материал растительного, животного, микробного или иного происхождения, содержащий функциональные единицы наследственности.

Генетичний моніторинг – слідкування за генетичними процесами в популяціях.

Генетический мониторинг – слежение за генетическими процессами в популяциях.

Генотоксичність – властивість хімічних, фізичних і біологічних факторів мати вплив на генетичні структури організму, пошкоджуючи їх.

Генотоксичность - свойство химических, физических и биологических факторов оказывать повреждающее действие на генетические структуры организма.

Гентрифікація – тенденція, що спостерігається в сучасному світі, до більш чи менш окремому проживанню груп людей зі схожими економічними, соціальними та етнічними поглядами.

Гентрификация – наблюдаемая в современном мире тенденция к более или менее раздельному проживанию групп людей со сходными экономическими, социальными и этническими взглядами.

Геогігієна – сукупність вимог щодо підтримки здорового середовища мешкання людини.

Геогигиена – совокупность требований по поддержанию здоровой среды обитания человека.

Геокосмічна безпека – стан захищеності планети Земля, людства і біосфери від загроз природних космічних впливів (астероїди, комети тощо) і антропогенної діяльності людини в космосі.

Геокосмическая безопасность – состояние защищенности планеты Земля, человечества и биосферы от угроз естественных космических воздействий (астероиды, кометы и т.д.) и антропогенной деятельности человека в космосе.

Гетеротроф – організм, що має потребу в енергії і вуглеці (не здатний до синтезу органічної речовини). Живиться рослинами і (або) тваринами.

Гетеротроф – организм, нуждающийся в энергии и углероде (не способный к синтезу органического вещества). Питаются растениями и (или) животными.

Гея – біогеографічне царство природи.

Гея - биогеографическое царство природы.

Гібрид – потомство генетично різних батьків, гетерозиготне за одною чи багатьма парами генів.

Гибрид – потомство генетически различных родителей, гетерозиготное по одной или многим парам генов.

Гігієна – розділ профілактичної медицини, що вивчає вплив умов життя та праці на здоров'я людини, а також розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов збереження здоров'я і продовження життя.

Гигиена – раздел профилактической медицины, который изучает влияние условий жизни и работы на здоровье человека, а также разрабатывает мероприятия по профилактике заболеваемости, обеспечения оптимальных условий для сохранения здоровья и увеличения продолжительности жизни.

Гігієна довкілля – 1) згідно визначенню Європейського Бюро ВОЗ – наука, що займається тими аспектами здоров'я людини, у тому числі якістю життя, що визначаються фізичними, хімічними, біологічними, соціальними і психосоціальними факторами довкілля. Вона також розробляє теорію і практику оцінки, корегування контролю і попередження впливу тих факторів довкілля, що потенційно можуть завдавати несприятливого ефекту здоров'ю сучасного і майбутніх поколінь; 2) один із розділів медичної науки, що розробляє медичні аспекти охорони довкілля як наукової основи профілактики несприятливих впливів довкілля на населення. Метою гігієни довкілля є наукове обґрунтування загальних принципів і підходів до оздоровлення умов життя, праці, побуту і відпочинку і зміцненню здоров'я населення в умовах довкілля, що безперервно змінюються; 3) галузь діяльності в охороні здоров'я, у рамках якої виявляють, визначають, контролюють і керують фізичними і соціальними умовами, що впливають на здоров'я груп населення на заводах чи людей, які проживають у тій чи іншій місцевості. Гігієна довкілля вивчає прямий вплив патогенних хімічних, радіаційних, фізичних і деяких біологічних агентів, а також (часто непрямим) ефекти від стану фізичного, психологічного, соціального та естетичного середовища.

Гигиена окружающей среды - 1) согласно определению Европейского Бюро ВОЗ - наука, занимающаяся теми аспектами здоровья человека, включая качество жизни, которые определяются физическими, химическими, биологическими, социальными и психосоциальными факторами окружающей среды. Она также разрабатывает теорию и практику оценки, корректировки контроля и предупреждения воздействия тех факторов окружающей среды, которые потенциально могут наносить неблагоприятный эффект здоровью настоящего и будущих поколений; 2) один из разделов медицинской науки, разрабатывающий медицинские аспекты охраны окружающей среды как научной основы профилактики неблагоприятных воздействий окружающей среды на население. Целью гигиены окружающей среды является научное обоснование общих принципов и подходов к оздоровлению условий жизни, труда, быта и отдыха и укреплению здоровья населения в непрерывно меняющихся условиях окружающей среды; 3) область деятельности в здравоохранении, в рамках которой выявляют, определяют, контролируют и управляют физическими и социальными условиями, воздействующими на здоровье групп населения, рабочих на заводах или людей, проживающих в той или иной местности. Гигиена окружающей среды изучает прямое воздействие патогенных химических, радиационных, физических и некоторых биологических агентов, а также (часто косвенные) эффекты от состояния физической, психологической, социальной и эстетической среды.

Гіполімніон – нижня екологічна зона глибокого водоймища. У гіполімніоні, особливо в зимовий і літній періоди, часто спостерігаються анаеробні умови, що знижує інтенсивність процесів самоочищення.

Гиполимнион – нижняя экологическая зона глубокого водоема. В гиполимнионе, особенно в зимний и летний периоды, часто наблюдаются анаэробные условия, что снижает интенсивность процессов самоочищения.

Глобальна безпека – будь-яка діяльність людини, що виключає шкідливий вплив на середовище, навколишню цивілізацію.

Глобальная безопасность – любая деятельность человека, исключающая вредное воздействие на среду, окружающую цивилизацию.

Годинник біологічний – фізіологічні механізми, що обумовлюють здатність організмів реагувати на інтервали часу і на явища, пов’язані з цими інтервалами.

Часы биологические - физиологические механизмы, обусловливающие способность организмов реагировать на интервалы времени и на явления, связанные с этими интервалами.

Гомологія – схожість структур тіла різних організмів, обумовлена їх загальним ембріональним походженням.

Гомология – сходство структур тела разных организмов, обусловленное их общим эмбриональным происхождением.

Демографічна структура популяції – генетично обумовлене для кожного виду співвідношення статі і вікових груп. Графічно зазвичай подається у вигляді вікових пірамід.

Демографическая структура популяции - генетически обусловленное для каждого вида соотношение полов и возрастных групп. Графически обычно представляется в виде возрастных пирамид.

Дендрарій – територія, на якій у відкритому ґрунті культивуються деревинні рослини. Насадження дендрарію, що зазвичай формуються в стилі ландшафтного парку, можуть бути самостійними чи входити до складу ботанічного саду.

Дендрарий - территория, на которой в открытом грунте культивируются древесные растения. Насаждения дендрария, обычно формируемые в стиле ландшафтного парка, могут быть самостоятельными или входить в состав ботанического сада.

Дендрологічні парки і ботанічні сади – є природоохоронними установами, до завдань яких входить створення спеціальних колекцій рослин з метою збереження різноманітності і збагачення рослинного світу, а також здійснення наукової, навчальної і просвітницької діяльності.

Дендрологические парки и ботанические сады - являются природоохранными учреждениями, в задачи которых входит создание специальных коллекций растений в целях сохранения разнообразия и обогащения растительного мира, а также осуществление научной, учебной и просветительской деятельности.

Депривація – втрата екологічної стійкості внаслідок спрощення біологічного угрупування.

Депривация - потеря экологической устойчивости вследствие упрощения биологического сообщества.

Десенсибілізація – 1) зменшення (до практичного зникнення) чутливості організму тварини, у тому числі і людини, до впливів яких-небудь подразників, найчастіше чужорідної речовини (наприклад, у результаті повторного впливу якоїсь речовини починаючи з малих доз); 2) зниження чи зникнення сенсибілізації.

Десенсибилизация - 1) уменьшение (до практического исчезновения) чувствительности организма животного, включая человека, к воздействию каких-либо раздражителя, чаще всего чужеродного вещества (например, в результате повторного воздействия какого-то вещества начиная с малых доз); 2) снижение или исчезновение сенсибилизации.

Детеріорація середовища – погіршення природного середовища, що оточує людину та інших організмів.

Детериорация среды - ухудшение окружающей человека и других организмов природной среды.

Детермінант – 1) вид живого, що визначає умови біосередовища угрупування. Зазвичай це найбільша і найчисельніша рослина, наприклад, ялина в ялиновому лісі, група видів найбільш масових трав на луках; 2) вид-індикатор умов середовища. Як правило (але не завжди), нечисленний вид, велика кількість, наявність чи відсутність якого є показником достатньо різкої відмінності в середовищі життя двох чи більше ділянок.

Детерминант - 1) вид живого, определяющий условия биосреды сообщества. Обычно это наиболее крупное и многочисленное растение, например ель в еловом лесу, группа видов наиболее массовых трав на лугу и т.д. 2) вид - индикатор условий среды. Как правило (но не всегда), малочисленный вид, обилие, наличие или отсутствие которого служит показателем достаточно резкого различия в среде жизни двух или более участков.

Дивергенція – посилання відмінностей між близькоспорідненими видами.

Дивергенция – усиление различий между близкородственными видами.

Дигресія – погіршення стану екосистем через зовнішні (екзогенні) чи внутрішні (ендогенні) причини. Розрізняють такі види дигресії: екзодинамічну (при тривалому затопленні, вторинному засоленні), антроподинамічну Д. (сінокосну, пасовищну), ендодинамічну Д. (при біогенному засоленні поверхні ґрунту). Фінальна стадія – катаценоз, після якої екосистема руйнується повністю. Протилежний дигресії процес – демутація.

Дигрессия - ухудшение состояния экосистем из-за внешних (экзогенных) или внутренних (эндогенных) причин. Различают: экзодинамическую Д. (при длительном затоплении, вторичном засолении и т.п.), антроподинамическую Д. (сенокосную, пастбищную) и эндодинамическую Д. (напр., при биогенном засолении поверхности почвы). Финальная стадия Д. - катаценоз, после которой экосистема окончательно разрушается. Противоположный Д. процесс - демутация.

Динаміка екосистеми – зміна екосистеми під впливом сил із-зовні і внутрішніх протиріч її розвитку.

Динамика экосистемы - изменение экосистемы под воздействием сил извне и внутренних противоречий ее развития.

Динаміка популяцій – зміна чисельності, статевого і вікового складу популяції, що визначається внутрішньо популяційними процесами і взаємодією популяцій різних видів. Інколи при аналізі динаміки популяції не враховуються абіотичні, ценотичні і антропогенні фактори.

Динамика популяции - изменение численности, полового и возрастного состава популяции, определяемое внутрипопуляционными процессами и взаимодействием популяций разных видов. Иногда при анализе динамики популяции не учитываются абиотические, ценотические и антропогенные факторы.

Динамічна рівновага (у живій природі) – стан відносної рівноваги екологічних систем, що знаходяться під впливом зовнішніх і внутрішніх сил (у тому числі технологічного і антропогенного походження). При динамічній рівновазі їх основні характеристики залишаються в допустимих межах. Таким чином, зберігається можливість їх подальшого нормального існування і розвитку.

Динамическое равновесие (в живой природе) - состояние относительного равновесия экологических систем, находящихся под действием внешних и внутренних сил (в том числе техногенного и антропогенного происхождения). При динамическом равновесии их основные характеристики остаются в пределах допустимых границ. Таким образом, сохраняется возможность их дальнейшего нормального существования и развития.

Добір природний – процес диференційованого, (невипадкового, вибіркового) виживання і відтворення організмів у ході еволюції. Будучи результатом боротьби за існування, добір природний обумовлює відносну доцільність будови і функцій організмів, переважно виживання найбільш придатних особнів і загибель найменш пристосованих. У ході добору природного популяції поступово набувають нових ознак, що призводить до утворення нових видів. У результаті природного добору, мутацій вид може виникнути і відносно раптово. Добір природний відбувається в генетичній структурі серед особнів, на рівні популяцій, видів і надвидових таксономічних одиниць. Добір природний як основний рушійний фактор еволюції організмів є фундаментальним положенням дарвінізму. Виділяється кілька форм добору природного: стабілізуючий, рушійний, дестабілізуючий, індивідуальний, груповий тощо.,

Отбор естественный - процесс дифференцированного, (неслучайного, избирательного) выживания и воспроизведения организмов в ходе эволюции. Будучи результатом борьбы за существование, отбор естественный обусловливает относительную целесообразность строения и функций организмов, преимущественно выживание наиболее приспособленных особей и гибель наименее приспособленных. В ходе отбора естественного популяции постепенно приобретают новые признаки, что приводит к образованию новых видов. В результате естественного отбора, мутаций вид может возникнуть и относительно внезапно. Отбор естественный происходит в генетической структуре среди особей, на уровне популяций, видов и надвидовых таксономических единиц. Отбор естественный как основной движущий фактор эволюции организмов служит фундаментальным положением дарвинизма. Выделяется несколько форм отбора естественного: стабилизирующий, движущий, дестабилизирующий, индивидуальный, групповой и др.

Добір штучний – свідомий (методичний) і безсвідомий добір особнів з потрібними людині господарськими ознаками для наступного розведення. Завдяки добору штучному створені всі сучасні породи домашніх тварин і сорти сільськогосподарських і декоративних (у тому числі кімнатних) рослин.

Отбор искусственный - сознательный (методичный) и бессознательный отбор особей с нужными человеку хозяйственными признаками для последующего разведения. Благодаря отбору искусственному созданы все современные породы домашних животных и сорта сельскохозяйственных и декоративных (в том числе комнатных) растений.

Довірчий інтервал – статистичний показник, що дозволяє оцінити, у яких межах може знаходитися істинне значення параметра в популяції, що досліджується, діапазон коливань істотних значень.

Доверительный интервал - статистический показатель, позволяющий оценить, в каких пределах может находиться истинное значение параметра в исследованной популяции, диапазон колебаний истинных значений.

Додаткова частка популяційного ризику – частка захворюваності, смертності чи інвалідності в популяції, пов’язана із взаємовпливом даного фактора ризику, що розраховується шляхом ділення додаткового популяційного ризику на показники здоров'я піддослідної популяції.

Добавочная доля популяционного риска - доля заболеваемости, смертности или инвалидности в популяции, связанная с воздействием данного фактора риска, рассчитываемая путем деления добавочного популяционного риска на показатели здоровья в исследуемой популяции.

Додатковий (атрибутивний) ризик – додаткові випадки розвитку патології, обумовлені впливом факторів ризику.

Добавочный или атрибутивный риск - дополнительные случаи развития патологии, обусловленные воздействием факторов риска.

Доместикація – одомашнювання диких видів, що призводить до зміни в їх поведінці і зміні деяких анатомо-морфологічних ознак. Термін уживається головним чином стосовно тварин. Для рослин вживається терміни окультурення і введення в культуру.

Доместикация - одомашнивание диких видов, ведущее к переменам в их поведении и изменению некоторых анатомо-морфологических признаков. Термин употребляется главным образом в приложении к животным. Для растений употребительны термины окультуривание и введение в культуру.

Дублювання екологічне – відносна функціональна взаємозамінюваність популяцій видів однієї трофічної групи в екосистемі. Дублювання екологічне один із механізмів забезпечення надійності (стійкості) екосистем, оскільки при Д.е. вид, що зник чи знищений, як правило, замінено функціонально близьким.

Дублирование экологическое - относительная функциональная взаимозаменяемость популяций (ценопопуляций) видов одной трофической группы в экосистеме. Д.э. один из механизмов обеспечения надежности (устойчивости) экосистем, поскольку при Д.э. исчезнувший или уничтоженный вид, как правило, заменяется функционально близким.

Еволюція – розвиток організмів і перетворення їх у часі.

Эволюция – развитие организмов и преобразование их во времени.

Еволюція біогеоценоза (екосистеми) – процес безперервної, одночасної і взаємопов’язаної зміни видів і їх взаємовідносин, входження нових видів в екосистему і випадання із неї деяких видів, що раніше не входили до її складу. Сукупність впливу екосистеми на субстрат та інші абіотичні екологічні компоненти і зворотного впливу цих компонентів на живі складові екосистеми. У ході еволюції біогеоценози пристосовуються до змін в екосфері планети і регіональних особливостей її частин, що виникають.

Эволюция биогеоценоза (экосистемы) - процесс непрерывного, одновременного и взаимосвязанного изменения видов и их взаимоотношений, внедрения новых видов в экосистему и выпадения из нее некоторых видов, ранее в нее входивших. Совокупное воздействие экосистемы на субстрат и другие абиотические экологические компоненты и обратного влияния этих компонентов на живые составляющие экосистемы. В ходе эволюции биогеоценозы приспосабливаются к изменениям в экосфере планеты и возникающим региональным особенностям ее частей.

Екогенез – процес розвитку відносин між організмами і середовищем їх мешкання впродовж історії їх існування.

Экогенез - процесс развития отношений между организмами и средой их обитания в течение истории их существования.

Екоклін – поступова зміна біотопів, генетично і фенотипово пристосованих до конкретного середовища проживання. Екоклін неможливо розділити не екотипи. Наприклад, довжина вух лисиці змінюється з півночі на південь настільки поступово, що дуже важко виділити чіткі морфологічні групи, які б природно об’єднувались у підвиди.

Экоклин - постепенная смена биотопов, генетически и фенотипически приспособленных к конкретной среде обитания. Экоклин невозможно разделить на экотипы. Например, длина ушей лисиц изменяется с севера на юг настолько постепенно, что очень затруднительно выделить четкие морфологические группы, которые бы естественно объединялись в подвиды.

Екологічна катастрофа – природна аномалія, що часто виникає в результаті прямого чи непрямого впливу людини на природні процеси і призводить до масової загибелі рослин і тварин, економічних втрат і загибелі людей. Прикладами можуть бути явища Ель-Ніньо біля берегів Південної Америки в Тихому океані, засухи на великих територіях.

Экологическая катастрофа – природная аномалия, нередко возникающая в результате прямого или косвенного воздействия человека на природные процессы и ведущая к массовой гибели растений и животных, экономическим потерям и гибели людей. Примерами могут служить явления Эль–Ниньо у берегов Южной Америки в Тихом океане, засухи на больших территориях и т.д.

Екологічна надійність – здатність екосистеми відносно повно самовідновлюватися і саморегулюватися впродовж сукцесійного чи еволюційного відрізка її існування.

Экологическая надежность – способность экосистемы относительно полно самовосстанавливаться и саморегулироваться в течение сукцессионного или эволюционного отрезка ее существования.

Екологічна ніша – місце певного виду живої природи, що свідчить не тільки становище цього виду в просторі, але і функціональну роль його в угрупуванні, і його становище відносно абіотичних умов існування (температури, вологи). Якщо місце мешкання – це своєрідна "адреса" організму, то екологічна ніша – його "професія".

Экологическая ниша - место определенного вида живой природы, включающее не только положение этого вида в пространстве, но и функциональную роль его в сообществе, и его положение относительно абиотических условий существования (температуры, влажности и т.п.). Если место обитания – это как бы «адрес» организма, то экологическая ниша – его "профессия".

Екологічна патологія – розділ медицини, що вивчає захворювання, викликані хімічними, фізичними, біологічними факторами довкілля і умовами життєдіяльності як професійного, так і непрофесійного походження.

Экологическая патология – раздел медицины, изучающий заболевания, вызываемые химическими, физическими, биологическими факторами окружающей среды и условиями жизнедеятельности как профессионального, так и непрофессионального происхождения.

Екологічна піраміда (піраміда біомас) – співвідношення між продуцентами, консументами (першого і другого порядку) і редуцентами в екосистемі, виражене їх масою (числом – піраміда чисел Елтона, енергією, що міститься – піраміда енергій) і зображене у вигляді графічної моделі. У наземних екосистемах маса продуцентів (на одиницю площі і абсолютно) більша, ніж маса консументів; консументів першого порядку більше, ніж консументів другого порядку і т.д., тому графічна модель має вид піраміди. У деяких водних екосистемах, що відрізняються виключно високою біологічною продуктивністю продуцентів, піраміда може бути повернена вниз, тобто біомаса продуцентів у них менше, ніж консументів, а інколи і редуцентів. Однак сумарна продуктивність кожної ланки екологічної піраміди зберігає класичний вигляд.

Экологическая пирамида (пирамида биомасс) - соотношение между продуцентами, консументами (первого и второго порядков) и редуцентами в экосистеме, выраженное их массой (числом – пирамида чисел Элтона, заключенной энергией пирамида энергий) и изображенное в виде графической модели. В наземных экосистемах масса продуцентов (на единицу площади и абсолютно) больше, чем масса консументов; консументов первого порядка больше, чем консументов второго порядка, и т.д., поэтому графическая модель имеет вид пирамиды. В некоторых водных экосистемах, отличающихся исключительно высокой биологической продуктивностью продуцентов, пирамида может быть обращена вниз, т.е. биомасса продуцентов в них меньше, чем консументов, а иногда и редуцентов. Однако суммарная продуктивность каждого звена Э.п. сохраняет классический вид.

Екологічна пластичність – ступінь витривалості організмів або їх угрупувань (біоценозів) до впливу факторів середовища.

Экологическая пластичность - степень выносливости организмов или их сообществ (биоценозов) к воздействию факторов среды.

Екологічна стабільність – здатність екосистеми протистояти абіотичним і біотичним факторам навколишнього природного середовища, у тому числі і антропогенних впливів (середовище повинне залишатися самим собою).

Экологическая стабильность - способность экосистемы противостоять абиотическим и биотическим факторам окружающей природной среды, включая антропогенные воздействия (среда должна оставаться сама собой).

Екологічна сукцесія – заміна угрупувань одних організмів іншими.

Экологическая сукцессия – замена обществ одних организмов сообществами других организмов.

Екологічне лихо – аномалія, що склалася в природному середовищі на певній території в результаті виникнення стихійних лих чи антропогенного впливу на природні процеси та системи і призвела до необоротних умов життєдіяльності населення: погіршенню здоров'я і збитку народному господарству, деградації флори і фауни.

Экологическое бедствие – аномалия, которая сложилась в природной среде на определенной территории в результате возникновения стихийных бедствий или антропогенного воздействия на природные процессы и системы и привела к необратимым изменениям в окружающей природной среде и нарушению нормальных условий жизнедеятельности населения: ухудшению здоровья и ущербу народному хозяйству, деградации фауны и флоры.

Екотип – 1) об'єднання життєвих форм; 2) група біотопів, що характеризуються певною комбінацією алелів. Якщо це відображається в морфологічних особливостях, що чітко відрізняються, то такі морфологічні екотипи виділяють у підвиди або раси. При широкому ареалі виду їх може бути дуже багато, наприклад, у сосни звичайної нараховують з6 екотипів; 3) екологічна раса, що приурочена до життя в певних умовах і нерідко має особливі морфофізіологічні ознаки, але вони малопомітні і відображаються головним чином на виборі місць мешкання (наприклад, парковий і лісовий екотип чорного дрозда).

Экотип - 1) объединение жизненных форм; 2) группа биотипов, характеризующихся определенной комбинацией аллелей. Если это отражается в четко отличимых морфологических особенностях, то такие морфологически отличающиеся экотипы выделяют в подвиды или расы. При обширном ареале вида их может быть очень много, например, у сосны обыкновенной насчитывают 36 экотипов; 3) экологическая раса, приуроченная к жизни в определенных условиях и нередко имеющая особые морфофизиологические признаки, но они малозаметны и отражаются главным образом на выборе мест обитания (например, парковый и лесной экотип черного дрозда).

Елімінація – 1) знищення особнів чи будь-яких систематичних категорій – (видів, родів тощо). У процесі боротьби за існування; 2) будь-яке виключення, видалення, усунення (клітин, тимчасових органів).

Элиминация - 1) уничтожение особей или любых систематических категорий (видов, родов и т.п.) В процессе борьбы за существование; 2) любое исключение, удаление, устранение (клеток, временных органов и др.). Элиминация противоположна по смыслу выживаемости.

Європейська система організації досліджень з проблем довкілля – офіційно функціонує у складі десяти держав – членів Європейського співтовариства. Ця система надає сприяння в розробці технологій з дослідження довкілля і обміні інформацією за результатами дослідницької роботи в державному секторі.

Европейская система организации исследований по проблемам окружающей среды – официально функционирует в составе десяти государств – членов Европейского сообщества. Эта система оказывает содействие в разработке технологий по исследованию окружающей среды и обмене информацией по результатам исследовательской работы в государственном секторе.

Жертва екологічна – реципієнти живого природного середовища, у тому числі і людина, які деградують аж до загибелі під впливом несприятливих умов і явищ.

Жертва экологическая - реципиенты живой природной среды, включая человека, деградирующие вплоть до гибели под воздействием неблагоприятных условий и явлений.

Жива речовина – сукупність живих організмів (біомаси) біосфери. Являє собою відкриту систему, для якої властиві ріст, розмноження, поширення, обмін речовин і енергії із зовнішнім середовищем.

Живое вещество - совокупность живых организмов (биомассы) биосферы. Представляет собой открытую систему, для которой характерны рост. размножение, распространение, обмен веществ и энергии с внешней средой.

Живучість екосистеми – її здатність витримувати різкі коливання абіотичного середовища, масові розмноження чи тривале зникання окремих видів, великі антропогенні навантаження.

Живучесть экосистемы – ее способность выдерживать резкие колебания абиотической среды, массовые размножения или длительные исчезновения отдельных видов, большие антропогенные нагрузки.

Життєвий простір – середня площа, що припадає на одну особину даної популяції. При розгляді людського суспільства життєвий простір – територія, необхідна для задоволення потреб однієї людини за даних соціально-екологічних умов. Для розвинутих країн Європи життєвий простір оцінюється в 0,6 - 0,7 га; для США - 2 га, у т.ч. для виробництва їжі - 0,6 га, для вирощування технічних культур - 0,4 га, для підтримки середовища і відпочинку - 0,8 га і урбанізації (будівлі, дороги) - 0,2 га.

Жизненное пространство - средняя площадь, приходящаяся на одну особь рассматриваемой популяции. При рассмотрении человеческого общества Ж.п. - территория, необходимая для удовлетворения нужд одного человека при данных социально-экономических условиях. Для развитых стран Европы Ж.п. оценивается в 0,6 - 0,7 га; для США - 2 га, в т.ч. для производства пищи - 0,6 га, для выращивания технических культур - 0,4 га, для поддержания качества среды и отдыха - 0,8 га и урбанизации (здания, дороги) - 0,2 га.

Життєвість – ступінь стійких живих істот до змін довкілля. Характеризується інтенсивністю розмноження і здатністю виживання у потомства, пристосованістю до умов абіотичного середовища, величиною річного приросту.

Жизненность - степень стойкости живых существ к изменениям окружающей среды. Характеризуется интенсивностью размножения и выживаемости потомства, конкурентоспособностью при межвидовых и внутривидовых отношениях, приспособленностью к условиям абиотической среды, величиной годичного прироста и т.д.

Життя – особлива форма руху матерії, що характеризується обміном речовин, самовідтворенням (відтворенням собі подібних), системним самоуправлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю окремих живих істот (особнів) чи їх суспільних конгломератів (бджоли, корали) при запальній єдності живої речовини космічного тіла.

Жизнь - особая форма движения материи, характеризуемая обменом веществ, самовоспроизведением (воспроизведением себе подобных), системным самоуправлением, саморазвитием, физической и функциональной дискретностью отдельных живых существ (особей) или их общественных конгломератов (пчелы, кораллы) при общем единстве живого вещества космического тела.

Заказник гідрологічний – організовується спеціально для відновлення річкових, озерних чи болотних екологічних систем.

Заказник гидрологический – организовывается специально для восстановления речных, озерных или болотных экологических систем.

Заказник спеціалізований – створюється для охорони і відтворення одного виду диких тварин.

Заказник специализированный – создается для охраны и воспроизводства одного вида диких животных.

Заказники – ділянки території суші чи акваторії, де тимчасово забороняється використання певних видів природних ресурсів (окремих видів рослин, тварин, корисних копалин). Найчастіше зустрічаються заказники для збереження чи відтворення промислових тварин.

Заказники - участки территории суши или акватории, где временно запрещается использование определенных видов природных ресурсов (отдельных видов растений, животных, полезных ископаемых). Чаще всего встречаются заказники для сохранения или воспроизводства промысловых животных.

Заліснення – відновлення чи створення лісових масивів шляхом посіву насіння деревинних рослин, насадження їх саджанців чи сприяння природному відновленню лісу.

Облесение – восстановление или создание лесных массивов путем посева семян древесных растений, посадки их саженцев или содействия естественному восстановлению леса.

Замор – масова загибель водних організмів, викликана зниженням (рідко - значним збільшенням) вмісту кисню у воді. Відбувається із-за природного погіршення аерації водоймища при його замерзанні чи в результаті антропогенного забруднення водоймища органічними речовинами, що окисляються.

Замор - массовая гибель водных организмов, вызванная снижением (редко - значительным увеличением) содержания кислорода в воде. Происходит из-за естественного ухудшения аэрации водоема при его замерзании или в результате антропогенного загрязнения водоема окисляющимися органическими веществами.

Заповідник біосферний – 1) значна природна ділянка, що суворо оберігається і практично не відчуває локальних впливів людини на довколишні ландшафти, де проходять відвічні процеси, характер яких дозволяє виявити зміни біосфери, які проходять природним шляхом, у тому числі глобально-антропогенні; 2) територія, на якій відбувається постійний моніторинг (спостереження) за антропогенними змінами природного середовища на основі інструментальних визначень і спостережень за біоіндикаторами.

Заповедник биосферный – 1) строго охраняемый значительный природный участок, практически не испытывающий локальных воздействий человека на окружающие ландшафты, где идут вековые процессы, характер которых позволяет выявить естественно происходящие изменения биосферы, в том числе глобально-антропогенные. 2) территория, на которой производится постоянное слежение (мониторинг) за антропогенными изменениями природной среды на основе инструментальных определений и наблюдений за биоиндикаторами.

Заповідники – ділянки території суші чи акваторії з усіма природними об’єктами, що знаходяться в їх межах, повністю заборонені для всіх видів господарського використання. На цих ділянках природні ландшафти зберігаються в непорушному стані. Заповідники створюються в місцях, типових чи унікальних для даної території.

Заповедники - участки территории суши или акватории со всеми находящимися в их пределах природными объектами, полностью исключенными из всех видов хозяйственного использования. На этих участках естественные ландшафты сохраняются в ненарушенном состоянии. Заповедники создаются в местах, типичных или уникальных для данной территории.

Захворюваність населення – найчутливіший показник, який характеризує вплив середовища на людину. При цьому первинна захворюваність розраховується на основі лише вперше зареєстрованих випадків хвороби протягом року, а загальна (хворобливість, поширеність) враховує усіх хворих, виявлених на момент обліку.

Заболеваемость населения – наиболее точный показатель, который характеризует влияние среды на человека. При этом первичная заболеваемость рассчитывается на основе только впервые зарегистрированных случаев в течение года, а общая (заболеваемость, распространенность) учитывает всех заболевших, выявленных на момент учета.

Зелена книга – містить дані про рідкісних рослинних угрупуваннях, що зникають. Видається тільки в Україні. Перше видання книги вийшло в 1987р. Усього в книзі містяться дані про 127 типічних ценозів різного рангу, рідкісних і зникаючих.

Зеленая книга – содержит данные об редких и исчезающих растительных сообществах. Издается только на Украине. Первое издание книги вышло в 1987 г. Всего в книге содержатся данные о 127 редких и исчезающих типичных ценозов разного ранга..

Зелена революція – розпочата у 50-60-ті роки XX ст., полягала у виведенні селекціонерами значно продуктивніших сортів рослин та порід тварин і впровадження їх у масову практику.

Зеленая революция – начата в 50-60-е годы XX ст., состояла в выведении селекционерами более продуктивных сортов растений и пород животных с введением их в хозяйственный цикл.

Зообентос – сукупність тварин, що мешкають у ґрунті і на ґрунті морських і континентальних водоймищ.

Зообентос - совокупность животных, обитающих в грунте и на грунте морских и континентальных водоемов; составная часть бентоса.

Зоогеоценоз – частина біогеоценозу, сукупність тварин, що характеризується певним складом і стосунками між собою і з довкіллям.

Зоогеоценоз - часть биоценоза, совокупность животных, характеризующаяся определенным составом и сложившимися взаимоотношениями между собой и с окружающей их средой.

Зооценоз – частина біоценозу, сукупність тварин, що характеризується складом і стосунками між собою із довкіллям.

Зооценоз - часть биоценоза, совокупность животных, характеризующаяся определенным составом и сложившимися взаимоотношениями между собой и с окружающей их средой.

Зооциди – хімічні речовини для боротьби з тваринами, наприклад, гризунами, птахами.

Зооциды - химические вещества для борьбы с вредными животными, например грызунами, птицами и др.

Зрілість екосистеми – стабільний стан екосистеми, що характеризується оптимальною структурою і функціонуванням, максимальною біопродуктивністью і мінімальною ентропією.

Зрелость экосистемы - стабильное состояние экосистемы, характеризующееся оптимальной структурой и функционированием, максимальной биопродуктивностью и минимальной энтропией.

Ідіоадаптація – це зміни, що не приводять до підвищення рівня організації організмів, але супроводжуються наданням їм більшої пристосованості до існуючих умов життя, більших можливостей прогресивного розвитку.

Идиоадаптация – это изменения, которые не приводят к повышению уровня организации организмов, но сопровождаются приданием им большей приспособленности к существующим условиям жизни, больших возможностей прогрессивного развития.

Ізоляція – як елементарний фактор забезпечує бар’єри, що виключають репродукцію. Розрізняють географічну, екологічну і генетичну ізоляцію, кожна з яких призводить в кінцевому рахунку до репродуктивної ізоляції на міжвидовому рівні. Найважливішою особливістю ізоляції як елементарного фактору еволюції є її тривалість.

Изоляция – в качестве элементарного фактора обеспечивает барьеры, исключающие репродукцию. Различают географическую, экологическую и генетическую изоляцию, каждая из которых ведет в конечном итоге к репродуктивной изоляции на межвидовом уровне. Важнейшей особенностью изоляции как элементарного фактора эволюции является ее длительность.

Імунітет – здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність від тіл і речовин, які несуть чужорідну генетичну інформацію. Імунна система в онтогенезі підтримує генетичний гомеостаз. Окремий прояв імунітету – несприйнятливість до інфекційних захворювань.

Иммунитет – способность организма защищать собственную целостность и биологическую индивидуальность от тел и веществ, несущих чужеродную генетическую информацию. Иммунная система в онтогенезе поддерживает генетический гомеостаз. Частное проявление иммунитета – невосприимчивость к инфекционным заболеваниям.

Індекс домінування – частка (в %), яку складає велика численність виду, що досліджується, по відношенню до сумарної численності всіх порівнюваних між собою видів у досліджуваному матеріалі.

Индекс доминирования - доля (в %), которую составляет обилие исследуемого вида по отношению к суммарному обилию всех сравниваемых между собой видов в изучаемом материале.

Індекс Жаккара – запропонований П. Жаккаром (1901) показник, що дорівнює відношенню числа видів, знайдених на двох досліджуваних ділянках біотопу (С), до суми видів, знайдених на ділянці А, але не знайдених на ділянці В, і знайдених на ділянці В, але відсутніх на ділянці А: I = 100 C/(A+B). Величина І називається також коефіцієнтом флористичної схожості.

Индекс Жаккара - предложенный П. Жаккаром (1901) показатель, равный отношению числа видов, найденных на двух исследуемых участках биотопа (С), к сумме видов, найденных на участке А, но не найденных на участке В, и найденных на участке В, но отсутствующих на участке А: I = 100 C/(A+B). Величина I называется также коэффициентом флористического сходства (общности).

Індекс поширеності – число проб, в яких виявлені особини виду, що досліджується, виражене в процентах до загальної кількості проаналізованих проб.

Индекс встречаемости - число проб, в которых обнаружены особи исследуемого вида, выраженное в процентах к общему числу проанализированных проб.

Індекс сапробності – числовий вираз здатності угрупування гідробіонтів витримувати певний рівень органічного забруднення. Тісно корелюють з величиною біохімічного споживання кисню (БСК).

Индекс сапробности - численное выражение способности сообщества гидробионтов выдерживать определенный уровень органического загрязнения. Тесно коррелирует с величиной биохимического потребления кислорода (БПК).

Індекс стійкості (виду) – показник стійкості виду чи популяції в біоценозі – коефіцієнт варіації загальної біомаси виду чи середньої чисельності особнів за багаторічними даними.

Индекс устойчивости (вида) - показатель устойчивости вида или популяции в биоценозе - коэффициент вариации общей биомассы вида или средней численности особей по многолетним данным.

Індекс толерантності – числовий вираз стійкості виду-індикатора сапробності до органічного забруднення.

Индекс толерантности - численное выражение устойчивости вида-индикатора сапробности к органическому загрязнению.

Інтродукція – переселення видів організмів за межі їх ареалів (області поширення), що проводиться людиною навмисне або випадково.

Интродукция – переселение видов организмов за пределы их ареалов (области распространения), проводимое человеком преднамеренно или случайно.

Іхтіоцид – речовина, що використовується для знищення так званої сміттєвої риби, як правило, в невеликому замкнутому водоймищі.

Ихтиоцид - вещество, используемое для уничтожения так называемой сорной рыбы, обычно в небольшом, замкнутом водоеме.

Канцерогенез – процес виникнення злоякісних новоутворень у результаті дії канцерогенних факторів або процес виникнення пухлин під впливом канцерогенних факторів (незалежно від механізмів їх дії), що має вираження в більш частій і/або більш ранній появі пухлин у популяціях людини і/або тварин.

Канцерогенез - процесс возникновения злокачественных новообразований в результате действия канцерогенных факторов, или процесс возникновения опухолей под влиянием канцерогенных факторов (независимо от механизмов их действия), который выражается в более частом и/или более раннем появлении опухолей в популяциях человека и/или животных.

Канцерогенна небезпека (ризик) – ймовірність значного підвищення частоти виникнення пухлин у людей, які підлягли чи підлягають впливу певних канцерогенних факторів у побуті і/або на виробництві.

Канцерогенная опасность (риск) - вероятность значительного повышения частоты возникновения опухолей у людей, подвергшихся или подвергающихся воздействию определенных канцерогенных факторов в быту и/или на производстве.

Катагенез – спрощення організації і образу життя організму в результаті пристосування до більш стабільних і нерідко простих умовах існування, наприклад, у паразитів чи сидячих форм тварин. Катагенез зазвичай супроводжується редукцією окремих органів и їх систем (катаморфозом).

Катагенез - упрощение организации и образа жизни организма в результате приспособления к более стабильным и часто простым условиям существования, например, у паразитов или сидячих форм животных. Катагенез обычно сопровождается редукцией отдельных органов и их систем (катаморфозом).

Катаробіонт – організм, що знаходиться в незабруднених холодних водах з великою кількістю розчиненого у воді кисню (наприклад, форель). Катаробіонти протиставляються сапробіонтам. Катаробіонти гарні біоіндикатори чистоти вод.

Катаробионт - организм, обитающий в незагрязненных холодных водах с большим количеством растворенного в воде кислорода (например, форель). Катаробионты противопоставляются сапробионтам. Катаробионты хорошие биоиндикаторы чистоты вод.

Клімакс – вища, найбільш збалансована ступінь сукцесії, що може існувати дуже тривалий час.

Климакс – высшая, наиболее сбалансированная ступень сукцессии, которая может существовать очень длительное время.

Кліна – 1) клінальна змінюваність – безперервна поступова зміна ознаки на всьому чи на частині ареалу виду; результат адаптації популяцій до градацій яких-небудь абіотичних чи біотичних факторів середовища. Наприклад, звичайне збільшення розмірів тіла всередині ареалу виду з півночі на південь згідно правилу Бергмана чи потемніння особнів у теплих чи вологих областях за правилом Глогера; 2) ценокліна – просторово безперервна зміна будь-яких ознак угрупувань організмів у зв’язку з градієнтом позитивною чи негативною зміною тих чи інших умов проживання.

Клина – 1) клинальная изменчивость - непрерывное постепенное изменение признака на всем или части ареала вида; результат адаптации популяций к градациям каких-либо абиотических или биотических факторов среды. Например, обычное увеличение размеров тела внутри ареала вида с юга на север согласно правилу Бергмана или потемнение особей в теплых и влажных областях по правилу Глогера и т.д.; 2) ценоклина - пространственно непрерывное изменение любых признаков сообщества организмов в связи с градиентом (положительным или отрицательным изменением) тех или иных условий обитания.

Коадаптація – взаємне пристосування в ході еволюції: 1) різних форм живого, що перебувають разом (наприклад, комах до запилення рослин і рослин – до запилення комахами); 2) різних органів однієї особини. Так, у хижаків не може бути копит і рогів, а тим більше складного шлунка жуйних тварин.

Коадаптация - взаимное приспособление в ходе эволюции: 1) разных форм живого, обитающих совместно (например, насекомых к опылению растений и растений - к опылению насекомыми); 2) разных органов одной особи. Так, у хищников не может быть копыт и рогов, а тем более сложного желудка жвачных животных.

Код генетичний – система запису генетичної інформації в ДНК.

Код генетический - система записи генетической информации в ДНК.

Коливання чисельності популяції – збільшення чи зменшення кількості особнів у популяції, що змінює одне одного і відбувається у зв’язку із зміною сезону, коливаннями кліматичних умов, урожаю кормів, стихійними лихами. Завдяки регулярному повторенню коливання чисельності популяції називають хвилями життя чи популяційними хвилями.

Колебание численности популяции - сменяющее друг друга увеличение или уменьшение числа особей в популяции, которое происходит в связи с изменением сезона, колебаниями климатических условий, урожая кормов, стихийными бедствиями. Благодаря регулярному повторению колебание численности популяции называют также волнами жизни или популяционными волнами.

Коменсалізм – співробітництво, коли один вид харчується залишками їжі іншого.

Комменсализм – сотрудничество, когда один вид питается остатками пищи другого.

Комплекс біогеоценотичний – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох чи кількох біогеоценозів. Наприклад, поєднання ділянок лісу, луків і водоймища, поєднання планктонного і бентосного угрупування екологічно єдиної частини водоймища.

Комплекс биогеоценотический - горизонтальное или вертикальное сочетание двух или нескольких биогеоценозов. Например, сочетание участков леса, луга и водоема, сочетание планктонного и бентосного сообщества экологически единой части водоема и т.д.

Комфортність середовища – суб’єктивне почуття і об’єктивний стан цілковитого здоров'я за даних умов довкілля, що оточує людину, у тому числі її природні і соціально-економічні показники.

Комфортность среды - субъективное чувство и объективное состояние полного здоровья при данных условиях окружающей человека среды, включая ее природные и социально-экономические показатели.

Конвенція про біорізноманіття (1992) – одна із глобальних і багатосторонніх екологічних конвенцій. Метою конвенції проголошені збереження різноманіття екосистем, використання його компонентів і спільне одержання на справедливій і рівній основі вигод, пов’язаних з використанням генетичних ресурсів, у тому числі шляхом надання необхідного доступу до генетичних ресурсів і шляхом належного передавання відповідних технологій з урахуванням прав на такі ресурси і технології, а також шляхом відповідного фінансування.

Конвенция о биоразнообразии (1992) – одна из глобальных и многосторонних экологических конвенций. Целями конвенции провозглашены сохранение разнообразия экосистем, использования его компонентов и совместное получение на справедливой и равной основе выгод, связанных с использованием генетических ресурсов, в том числе путем предоставления необходимого доступа к генетическим ресурсам и путем надлежащей передачи соответствующих технологий с учетом прав на такие ресурсы и технологии, а также путем должного финансирования.

Консорція – одиниця структури біогеоценозу, основна ланка трансформації енергії. Консорцію може утворювати особина (популяція) певного автотрофу разом з організмами, що зв’язані з нею трофічно, топічно, екологічно тощо.

Консорция – единица структуры биогеоценоза, основная ячейка трансформации энергии. Консорцию может создавать особь (популяция) данного автотрофа вместе с организмами, которые связаны с ней трофически, топически, экологически и т.д.

Консументи – організми різних рангів та харчових ланцюгів, що харчуються органічною речовиною, а самі не здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних. Такі організми нерідко ще називають гетеротрофними.

Консументы – организмы различных рангов и пищевых цепей, которые питаются органическим веществом, а сами не способны синтезировать органические вещества из неорганических. Такие организмы нередко еще называют гетеротрофными.

Космополіт – вид, рід та ін. систематична категорія живого, поширені на багатьох територіях, що відсутні лише у відносно обмежених областях (Антарктида, льодовики Гренландії та ін.).

Космополит - вид, род и др. систематическая категория живого, распространенные на большом числе обитаемых территорий, отсутствующие лишь в относительно ограниченных областях (Антарктида, ледники Гренландии и др.).

Криза консументів – масове знищення великих тварин.

Кризис консументов – массовое уничтожение (перепромысел) крупных животных.

Критичні види – високочутливі морські організми, типові для даного біотопу, котрі зникають при появі речовин-забруднювачів чи проявляють виражені ефекти (патологія, мутації, різке скорочення розмноження).

Критические виды – высокочувствительные морские организмы, типичные для данного биотопа, которые исчезают при появлении загрязняющих веществ или проявляют выраженные эффекты (патология, мутации, резкое сокращение размножения).

Кут природного спаду ґрунту – найбільша можлива величина рогу, що утворює з горизонтальною поверхнею стійкий укіс насипу сухого ґрунту або вологого ґрунту під водою.

Угол естественного откоса почвы (грунта) – наибольшая возможная величина угла, который образует с горизонтальной поверхностью устойчивый откос насыпи сухой почвы (грунта) или влажной почвы (грунта) под водой.

Ланцюг живлення – ланцюги взаємопов’язаних видів, що послідовно вилучають органічну речовину і енергію із початкової харчової речовини; кожна попередня ланка є їжею для наступної.

Цепь питания - цепи взаимосвязанных видов, последовательно извлекающих органическое вещество и энергию из исходного пищевого вещества; каждое предыдущее звено является пищей для следующего.

Ліс – природний комплекс, у складі якого переважають дерева одного чи багатьох видів; утворює більш чи менше зімкнений деревостан. Один із основних типів рослинного покриву землі. У залежності вид складу і особливостей розвитку виділяють ліси хвойні, листяні, вічнозелені, листопадні, твердолистяні, дрібнолисті, широколистяні, світлохвойні, темнохвойні, мусонні, вологі тропічні, саванні, мангрові тощо. Розрізняють корінні природні (первинні) і похідні (вторинні) ліси. Є одним із планетарних акумуляторів живої речовини в біосфері. Ліс активно взаємодіє з тропосферою і визначає рівень кисневого і вуглецевого обміну. Ліс покриває близько 26-30 % суші і поширений на всіх континентах, крім Антарктиди.

Лес - природный комплекс, в составе которого преобладают деревья одного или многих видов; образует более или менее сомкнутый древостой. Один из основных типов растительного покрова земли. В зависимости от состава и особенностей развития выделяют леса: хвойные, лиственные, вечнозеленые, листопадные, жестколистные, мелколиственные, широколиственные, светлохвойные, темнохвойные, муссонные, влажные тропические, саванные, мангровые и др. Различают коренные природные (первичные) и производные (вторичные) леса. Является одним из планетарных аккумуляторов живого вещества в биосфере. Лес активно взаимодействует с тропосферой и определяет уровень кислородного и углеродного обмена. Лес покрывает около 26-27% (по некоторым данным - до 30% суши) и распространен на всех континентах, кроме Антарктиды.

Ліс водоохоронний – ліс, що росте білля витоків річок і струмків, по берегам водоймищ і водостоків, а також займає ті місця на водозборах, що визначають водність басейну. Ліси водоохоронні регулюють водний стік, захищають водоймища від замулювання, підмивання берегів тощо.

Лес водоохранный - лес, растущий у истоков рек и ручьев, по берегам водоемов и водотоков, а также занимающий те места на водосборах, которые определяют водность бассейна. Леса водоохранные регулирует водный сток, защищает водоем от заиления, подмыва берегов и т.д.

Ліс захисний – природна чи насаджена деревинна чагарникова рослинність, що зберігається чи культивується з метою створення сприятливого природного середовища для життя людей, у регулюванні водного режиму, попередженні ерозії ґрунтів, створення умов для життя цінних тварин (наприклад, рибоохоронний ліс на нерестових річках) та ін. завдань, а також захист технічних і будівельних об'єктів від заносу снігом, піском, пилом тощо. Розрізняють ліси, що утворюють середовище, ресурсоохоронні, об’єктозахисні.

Лес защитный - естественная или посаженная древесно-кустарниковая растительность, сохраняемая или культивируемая в целях создания благоприятной природной среды для жизни людей, в регулировании водного режима, предупреждения эрозии почв, создания условий для жизни ценных животных (например, рыбоохранный лес на нерестовых реках) и др. задач, включая защиту технических и строительных объектов от заноса снегом, песком, пылью и т.д. Отличают средообразующие, ресурсоохранные и объектозащитные леса.

Лісовідтворення – процес безперервної зміни лісової рослинності, що відмирає, у лісових угрупуваннях, а також процес появи і розвитку лісу в місцях, де він був знищений з природних чи антропогенних причин.

Лесовозобновление - процесс непрерывной смены отмирающей лесной растительности в лесных сообществах, а также процесс появления и развития леса в местах, где он был уничтожен в силу естественных или антропогенных причин.

Лісомеліорація – спрямована зміна окремих природних умов, головним чином для підвищення врожайності сільськогосподарських культур (агролісомеліорація), що досягається лісознавчими заходами: лісонасадженням, зміною породного і вікового складу деревинно-чагарникових рослин тощо.

Лесомелиорация - направленное изменение отдельных природных условий, главным образом для повышения урожайности сельскохозяйственных культур (агролесомелиорация), достигаемое лесоводческим мероприятиями: лесонасаждением, изменением породного и возрастного состава древесно-кустарниковых растений и т.д.

МАБ (mаn and biosphere) – міжнародна науково-дослідницька програма ЮНЕСКО, що продовжила міжнародну біологічну програму МБП. Спрямована на вирішення ряду біологічних та екологічних питань, сформульованих у вигляді окремих (14) підпрограм проектів (у основному вплив людини на різні екосистеми і зворотного впливу екосистем на людину). Частина проектів виконується спільно з іншими міжнародними організаціями і програмами. Програма прийнята в 1970 р., роботи з неї розпочаті в 1971 р. Один з напрямків роботи МАБ - організація всесвітньої мережі біосферних заповідників і їх скоординованої роботи.

МАБ (mаn and biosphere) - международная научно-исследовательская программа ЮНЕСКО продолжившая международную биологическую программу МБП. Направлена на решение ряда биологических и экологических вопросов, сформулированных в виде отдельных (14) подпрограмм-проектов (в основном влияние человека на различные экосистемы и обратного влияния экосистем на человека). Часть проектов выполняется совместно с др. Международными организациями и программами. Программа принята в 1970 г., работы по ней начаты в 1971 г. Одно из направлений работы МАБ - организация всемирной сети биосферных заповедников и их скоординированной работы.

Макроеволюція – великомасштабні генетичні зміни організмів у часі, що призводять до нових рівнів складності і появі організмів, що належить до більш великих таксономічних одиниць у порівнянні з видом.

Макроэволюция – крупномасштабные генетические изменения организмов во времени, ведущие к новым уровням сложности и появлению организмов, принадлежащих к более крупным таксономическим единицам по сравнению с видом.

Медицина екологічна – комплексна наукова дисципліна, що розглядає всі аспекти впливу довкілля людини на його здоров'я, при цьому основна увага приділяється факторам, що безпосередньо призводить до захворювань (середовища). Медицина екологічна складається з розділів біології людини, медицини (гігієни, токсикології, особливо генетичної токсикології, епідеміології), хімії, фізики, соціології, технології різних виробництв, вимірювання вмісту в довкіллі факторів, що впливають на здоров'я людини (з вивченням залежності типу "доза-ефект"), вивчення клітинних і молекулярних механізмів їх дії, теорію і практику санітарного контролю за чистотою навколишнього природного середовища. Медицина екологічна складається також з оцінки ризику використання ліків, хімічних речовин у промисловості і побуті, будматеріалів і пестицидів, досліджує дію отруйних відходів промисловості і сільського господарства, вивчає методи лікування, причини і механізми утворення природжених анатомічних і фізіологічних аномалій, виникнення ракових (екологічна онкологія) пухлин, імунологічних, пульмонологічних захворювань та ін.

Медицина экологическая - комплексная научная дисциплина, рассматривающая все аспекты воздействия окружающей человека среды на его здоровье, при этом основное внимание уделяется факторам, непосредственно ведущим к заболеваниям (среды). Медицина экологическая включает разделы биологии человека, медицины (гигиена, токсикология, особенно генетическая токсикология, эпидемиология и др.), химии, физики, социологии, технологии различных производств, измерение содержания в окружающей человека среде факторов, влияющих на здоровье человека (с изучением зависимости типа "доза-эффект"), изучение клеточных и молекулярных механизмов их действия, теорию и практику санитарного контроля за чистотой окружающей природной среды. Медицина экологическая включает также оценку риска использования лекарств, химических веществ в промышленности и быту, стройматериалов и пестицидов, исследует действие отравляющих отходов промышленности и сельского хозяйства, изучает методы лечения, причины и механизмы образования врожденных анатомических и физиологических аномалий, возникновения раковых (экологическая онкология), иммунологических, пульмонологических заболеваний, и т.п.

Межа витривалості – кордон, за межами якого існування організму неможливе (крижана пустеля, гаряче джерело, верхні шари атмосфери). Для всіх організмів і для кожного виду існують свої кордони за кожним екологічним фактором окремо.

Предел выносливости - граница, за пределами которой существование организма невозможно (ледяная пустыня, горячий источник, верхние слои атмосферы). Для всех организмов и для каждого вида существуют свои границы по каждому экологическому фактору отдельно.

Мета-аналіз – кількісний аналіз об’єднаних результатів еколого-епідеміологічних досліджень за оцінкою впливів одного і того ж фактора довкілля.

Мета-анализ - количественный анализ объединенных результатов эколого-эпидемиологических исследований по оценке воздействия одного и того же фактора окружающей среды.

Метабіосфера – частина мегабіосфери (шар літосфери), перетворена життям (живою речовиною або біогенними речовинами), але в якій нині живі організми не присутні.

Метабиосфера - часть мегабиосферы (слой литосферы), преобразованная жизнью (живым веществом, или биогенными веществами), но в которой ныне живые организмы не присутствуют.

Метеопатія – гостра залежність самопочуття організму від кліматичних явищ: коливань температури, атмосферного тиску, напруженості електромагнітного поля, зміни повітряних мас, проходження погодних фронтів.

Метеопатия - острая зависимость самочувствия организма от климатических явлений: колебаний температуры, атмосферного давления, напряженности электромагнитного поля, смены воздушных масс, прохождения погодных фронтов и т.п.

Метод боротьби біологічний – прийоми скорочення чисельності небажаних у господарстві організмів з допомогою інших тварин – хижаків, вузькоспеціалізованих рослиноїдних видів, паразитів, чи збудників захворювань, а також стерилізацією самців "шкідливого" виду і витісненням фертильних (здатних до запліднення) особнів. При поєднанні біометоду з фізичними і хімічними методами цю сукупність прийомів і способів називають інтегральним методом боротьби (захисту рослин).

Метод борьбы биологический - приемы сокращения численности нежелательных в хозяйстве организмов с помощью др. видов животных - хищников, узкоспециализированных растительноядных видов, паразитов или возбудителей заболеваний, а также стерилизацией самцов "вредного" вида и вытеснения ими фертильных (способных к оплодотворению) особей. При сочетании биометода с физическим и химическим методами эту совокупность приемов и способов называют интегральным методом борьбы (защиты растений).

Метод боротьби генетичний – група заходів, основаних на стерилізації самців і витіснення ними фертильних (здатних до запліднення) особнів чи на спрямованій зміні біологічних властивостей організмів, які роблять ці істоти господарсько нешкідливими.

Метод борьбы генетический - группа мероприятий, основанных на стерилизации самцов и вытеснении ими фертильных (способных к оплодотворению) особей или на направленном изменении биологических свойств организмов, делающих эти существа хозяйственно безвредными.

Метод боротьби мікробіологічний – використання для боротьби з небажаними для людини видами патогенних мікроорганізмів, наприклад, деяких бактерій для пригнічення спалахів масового розвитку сибірського непарного шовкопряда.

Метод борьбы микробиологический - использование для борьбы с нежелательными для человека видами патогенных микроорганизмов, например некоторых бактерий для подавления вспышек массового развития сибирского непарного шелкопряда.

Методи порогового обмеження необоротних процесів (у довкіллі) – методи, спрямовані на обмеження експлуатації біологічних видів і ресурсів, що знаходяться під загрозою знищення чи виснаження (рибні запаси, кити, ссавці суші), а також на захист пружності екосистем, особливо там, де екологічні функції і пружність чутливі до поєднань різних біологічних видів, а зміни в біорізноманітності можуть мати серйозні і необоротні наслідки.

Методы порогового ограничения необратимых процессов (в окружающей среде) - методы, направленные на ограничение эксплуатации биологических видов и ресурсов, находящихся под угрозой исчезновения или истощения (рыбные запасы, киты, млекопитающие суши), а также на защиту упругости экосистем, особенно там, где экологические функции и упругость чувствительны к сочетаниям различных биологических видов, а изменения в биоразнообразии могут иметь серьезные и необратимые последствия.

Мікроеволюція – дрібні генетичні зміни, що призводять до видоутворення.

Микроэволюция – мелкие генетические изменения, ведущие к видообразованию.

Мінливість – поява в організмів ознак, що відрізняються від первинних і зміни в генетичних структурах. Разом із спадковістю створюють матеріал для еволюції організмів.

Изменчивость – появление у организмов признаков, отличных от исходных, и определяется изменениями в генетических структурах. В месте с наследственностью создают материал для эволюции организмов.

Мішень антропогенного впливу на екосистему – біологічний компонент екосистеми (процес чи вид гідробіонтів), від стану якого залежить благополуччя системи в цілому.

Мишень антропогенного воздействия на экосистему – биологический компонент экосистемы (процесс или вид гидробионта), от состояния которого зависит благополучие системы в целом.

Модифікація – спадкова зміна ознак організму, що виникає під впливом змінених умов довкілля (температури, вологи). Модифікації виникають у межах норми реакції (можливого розмаху фенотипічних змін при даному генотипі) організму на зміну середовища; обмежені спадковими задатками. Наприклад, покращання годування дійної корови дає підвищення надоїв, збагачення ґрунтів – збільшення врожаїв сільськогосподарських культур. Але ці зміни не можуть бути дуже значними в межах однієї породи тварин чи сорту рослин.

Модификация - ненаследственное изменение признаков организма, возникающее под воздействием изменившихся условий окружающей его среды (температуры, влажности и т.п.). Модификации возникают в пределах нормы реакции (возможного размаха фенотипических изменений при данном генотипе) организма на изменения среды; ограничены наследственными задатками. Например, улучшение кормления дойной коровы дает повышение удоев, обогащение почв - увеличение урожаев сельскохозяйственных культур. Однако эти изменения не могут быть очень значительными в пределах одного вида животных или сорта растений.

Мортмаса – маса мертвої органічної речовини в екосистемі. У мортмасі виділяють відпадання (сухостій, омертвілі органи), опадання чи підстилку (опалі на поверхню ґрунту частини рослин, трупи тварин), торф, детрит

Мортмасса - масса мертвого органического вещества в экосистеме. В мортмассе выделяют отпад (сухостой, омертвевшие органы), опад или подстилку (упавшие на поверхность почвы части растений, трупы животных), торф, детрит.

Морфологія – форма чи структура організму.

Морфология – форма или структура организма.

Мутаген – речовина, що впливає на ДНК сперми чи яйцеклітини і призводить до небажаних спадкових змін.

Мутаген - вещество, которое воздействует на ДНК спермы или яйцеклетки и приводит к нежелательными наследственным изменениям.

Мутагенез – процес утворення мутацій.

Мутагенез – процесс образования мутаций.

Мутант – особина, що відрізняється від початкового типу якими-небудь спадковими відхиленнями, які виникають у результаті генної мутації, а також хромосомних і геномних мутацій.

Мутант - особь, отличающаяся от исходного типа каким-либо наследственным отклонением, возникающим в результате генной мутации, а также хромосомных и геномных мутаций.

Мутація – зміни генетичного матеріалу, що супроводжується зміною фенотипу.

Мутация – изменение генетического материала, сопровождающееся изменением фенотипа.

Надійність екологічна – здатність екосистеми (ландшафту відносно повно відновлюватися і саморегулюватися після зовнішнього впливу (у межах природних систем добових, сезонних, багаторічних флуктуацій).

Надёжность экологическая - способность экосистемы (ландшафта) относительно полно восстанавливаться и саморегулироваться после внешнего воздействия (в пределах естественных для систем суточных, сезонных, многолетних флуктуаций).

Насиченість видова – число видів на одиницю площі (обсягу), що являє собою основну одиницю альфа-різноманітності. Число видів відображає місткість середовища, оскільки в екстремальних умовах (пустелі, солончаки) чисельність видів знижується до мінімуму.

Насыщенность видовая - число видов на единицу площади (объема), являющееся основной единицей альфа-разнообразия. Число видов отражает емкость среды, т.к. в экстремальных условиях (пустыни, солончаки) численность видов падает до минимума.

Натуралізація – повне виживання нового для даного біоценозу виду, тобто заповнення ним екологічної ніші в угрупуванні. Супроводжується виникненням нових адаптацій.

Натурализация - полное вживание нового для данного биоценоза вида, т.е. занятие им экологической ниши в сообществе. Сопровождается возникновением новых адаптаций.

Небезпечне природне явище – подія природного походження чи стан елементів природного середовища, що за інтенсивністю, масштабом поширення і тривалості може негативно вплинути на життєдіяльність людей, об’єкти народного господарства та навколишнє природне середовище.

Опасное природное явление – событие природного происхождения или состояние элементов природной среды, которое по интенсивности, масштабу распространения и продолжительности может оказать негативное воздействие на жизнедеятельность людей, объекты народного хозяйства и окружающую природную среду.

Необоротні зміни середовища – зміна в компонентах, що утворюють середовище чи в їх поєднаннях, яка не може бути компенсована в ході природних відновлювальних процесів, у тому числі природної сукцесії.

Необратимые изменения среды – перемена в средообразующих компонентах или в их сочетаниях, которая не может быть компенсирована в ходе природных восстановительных процессов, в том числе естественной сукцессии.

Ніша екологічна – становлення виду в природі, головним чином в біоценозі і його підрозділах, що характеризує не тільки місце виду в просторі, але і функціональну його роль в угрупуванні (наприклад, трофічний рівень) і становище відносно абіотичних умов існування (температури, вологи та ін.).

Ниша экологическая - положение вида в природе, главным образом в биоценозе и его подразделениях, включающее не только место вида в пространстве, но и функциональную его роль в сообществе (например, трофический уровень) и положение относительно абиотических условий существования (температуры, влажности и т.п.).

Норма екологічна – норма екологічних систем, сфера рівноваги в просторі базових екологічних змінних, найбільш ймовірний в просторі і часі стан екологічних і геосистем і їх компонентів.

Норма экологическая - норма экологических систем, область равновесия в пространстве базовых экологических переменных, наиболее вероятное в пространстве и времени состояние экологических и геосистем и их компонентов.

Норма екологічна ідеальна – стан екологічних систем чи їх компонентів, що відповідає максимуму локального мінімуму потенційної енергії і максимуму біологічної різноманітності.

Норма экологическая идеальная - состояние экологических систем или их компонентов, соответствующее максимуму локального минимума потенциальной энергии и максимуму биологического разнообразия.

Норма екологічна тимчасова – стан, відповідний до однієї із сфер локального мінімуму потенційної енергії (сфера рівноваги) екологічної системи чи її компонентів, що застосовується як прийнятна і (чи) досяжна в існуючих соціально-економічних умовах.

Норма экологическая временная - состояние, соответствующее одной из обл. локального минимума потенциальной энергии (область равновесия) экологической системы или ее компонентов, принимаемая в качестве приемлемой и (или) достижимой в существующих социально-экономических условиях.

Норма реакції – різноманітність фенотипів, що виникли в результаті взаємодії генотипу з різними факторами середовища.

Норма реакции – разнообразие фенотипов, возникающих в результате взаимодействия генотипа с разными факторами среды.

Об’єкт під особливою охороною – будь-які об’єкти чи явища природи (види, популяції, території, окремі організми), що юридично, тобто на основі законів, розпоряджень уряду, місцевих органів влади знаходяться під захистом і охороною. Інколи можуть знаходитися під захистом місцевих звичаїв.

Особо охраняемый объект – любые объекты или явления природы (виды, популяции, территории, отдельные организмы и т. д.) юридически, т.е. на основе законов, распоряжений правительства, местных органов власти, находящихся под защитой и охраной. Иногда могут находиться под защитой местных обычаев.

Об’єкти екологічної безпеки – це людина з її правом на здорове і сприятливе для її життя довкілля і суспільство з його матеріальними і духовними цінностями, на стані яких відображається екологічний стан країни; природні ресурси і природне середовище як джерело і необхідні умови стійкого розвитку суспільства, благополуччя нинішнього і майбутнього поколінь людей.

Объекты экологической безопасности – это человек с его правом на здоровую и благоприятную для его жизни окружающую природную среду; общество с его материальными и духовными ценностями, на состоянии которых сказывается экологическое состояние страны; природные ресурсы и природная среда как источник и необходимые условия устойчивого развития общества, благополучия настоящего и будущего поколения людей.

Область біогеографічна – великий підрозділ біосфери, що виник у результаті пов’язаного еволюційного розвитку продуцентів, консументів і редуцентів. У складі аеробіосфери, місцями в глибинах океану і літосфери, очевидно, існують лише продуценти і редуценти.

Область биогеографическая - крупное подразделение биосферы, возникшее в результате сопряженного эволюционного развития продуцентов, консументов и редуцентов. В составе аэробиосферы, местами в глубинах океана и литосферы, видимо, существуют лишь продуценты и редуценты.

Область зоогеографічна – друга після царства природи регіональна одиниця поширення тварин, що еволюційно склалася в результаті стильності місця і часу виникнення, шляхів розселення і тривалого спільного мешкання систематичних категорій тварин в загальних умовах існування Це призводить до подібності кордонів ареалів тварин і фауністичними відмінностями (високого ступеня ендемізму тварин) однієї області зоогеографічної від іншої.

Область зоогеографическая - вторая после царства природы региональная единица распространения животных, эволюционно сложившаяся в результате общности места и времени происхождения, путей расселения и длительного совместного обитания систематических категорий животных в общих условиях существования. Это приводит к схожести границ ареалов животных и фаунистическим отличиям (высокой степени эндемизма животных) одной области зоогеографической от др.

Область фітогеографічна – регіональна одиниця поширення рослин, що еволюційно склалася в результаті спільності місця і часу виникнення, шляхів розселення і тривалого спільного мешкання їх систематичних категорій в загальних умовах існування.

Область фитогеографическая - региональная единица распространения растений, эволюционно сложившаяся в результате общности места и времени происхождения, путей расселения и длительного совместного обитания их систематических категорий в общих условиях существования.

Облік чисельності – виявлення абсолютного числа особнів на одиниці площі, або судження про щільність їх населення на основі стандартизованих методик (за здатністю знарядь ловлення до вилову, ступінь пошкодження рослинності фітофагами тощо).

Учёт численности - выявление абсолютного числа особей, приходящихся на единицу площади, или суждение о плотности их населения на основе стандартизованных методик (по уловистости орудий поимки, степени повреждения растительности фитофагами и т. п.).

Обмін речовин – послідовне споживання, використання, нагромадження і втрата речовин і енергій в живих організмах у процесі життя, що дозволяє їм само зберігатися, рости, розвиватися і само відтворюватися в умовах довкілля, а також адаптуватися в ньому.

Обмен веществ - последовательное потребление, превращение, использование, накопление и потеря веществ и энергии в живых организмах в процессе жизни, позволяющие им самосохраняться, расти, развиваться и самовоспроизводиться в условиях окружающей среды, а также адаптироваться в ней.

Оборотні зміни середовища – зміни кількості компонентів середовища, їх властивостей чи сукупності, що можуть бути компенсовані в ході самовідновлення екосистем.

Обратимые изменения среды - изменение компонентов среды, их свойств или совокупности, которые могут быть компенсированы в ходе самовосстановления экосистем.

Одиниця таксономічна – будь-яка систематична категорія – підвид, вид, рід та ін. Вища одиниця таксономічна – царство.

Единица таксономическая - любая систематическая категория - подвид, вид, род и т.д. Высшая единица таксономическая - царство.

Олігоценоз – біотичне угрупування, до складу якого входить лише кілька видів рослин – продуцентів, рідше тварин (наприклад, нерідко на берегах морів і на пустельних солончаках рослинне угрупування складається із небагатьох видів солянок, до складу устричних банок входить 1-2 види молюсків.

Олигоценоз - биотическое сообщество, в состав которого входит лишь несколько видов растений - продуцентов, реже животных; например, нередко на берегах морей и на пустынных солонцах растительное сообщество состоит из немногих видов солянок, в состав устричных банок входит 1-2 вида моллюсков.

Онтогенез – індивідуальна історія організму.

Онтогенез – индивидуальная история организма.

Описове (екологічне) дослідження – дослідження у якому фактор ризику характеризується середнім впливом на групу. Відношення шансів визначається як відношення шансів події в одній групі до шансів події в інший групі чи як відношення шансів, того, що подія відбудеться, до шансів того, що подія не відбудеться. У дослідженнях "випадок-контроль" відношення шансів використовується для оцінки відносного ризику.

Описательное, или экологическое исследование - исследование, в котором фактор риска характеризуется средним воздействием на группу. Отношение шансов определяется как отношение шансов события в одной группе к шансам события в группе, или как отношение шансов того, что событие произойдет, к шансам того, что событие не произойдет. В исследованиях "случай - контроль" отношение шансов используется для оценки относительного риска.

Опік рослин – пошкодження рослин (побуріння з наступним відмиранням), що викликане дією речовин-забруднювачів (пестициди, фтор, озон), високою чи низькою температурою, різкою зміною тепла і холоду, впливом прямого сонячного проміння.

Ожог растений - повреждение растений (побурение с последующим отмиранием), вызываемое действием загрязняющих веществ (пестициды, фтор, озон), высокой или низкой температурой, резкой сменой тепла и холода, воздействием прямых солнечных лучей.

Оптимальний фактор – найбільш сприятлива для організму інтенсивність екологічного фактору (світла, температури, повітря, вологості, ґрунту тощо).

Оптимальный фактор - наиболее благоприятная для организма интенсивность экологического фактора (света, температуры, воздуха, влажности, почвы и т. д.).

Оптимізація екологічна – 1) досягнення найбільш раціональної екологічної рівноваги (з точки зору довгострокової перспективи розвитку господарства і збереження умов життя людей) з допомогою сприятливого поєднання екологічних компонентів і територій (екосистем) з різним ступенем перетворюваності людиною; 2) досягнення фази екологічної рівноваги, що найбільш повно зберігає біотичну різноманітність.

Оптимизация экологическая – 1) достижение наиболее рационального экологического равновесия (с точки зрения долгосрочной перспективы развития хозяйства и сохранения условий жизни людей) с помощью благоприятного сочетания экологических компонентов и территорий (экосистем) с различной степенью преобразованности человеком. 2) достижение фазы экологического равновесия, наиболее полно сохраняющей биотическое разнообразие.

Організм-індикатор – 1) організм з вузькими межами екологічної пристосованості (стенобіонт), своєю поведінкою, зміною фізіологічних реакцій чи самою можливістю існування, що вказує на зміну в середовищі чи на її певні характеристики (природні чи антропогенні). Такі організми являють собою показники, наприклад, властивостей ґрунту, наявності деяких корисних копалин тощо; 2) біогеографічний і екологічний організм-індикатор (вид-індикатор) – стенобіонт, який пристосований до життя в даній екосистемі і який не живе в інших умовах, що дає можливість відрізняти одне комплексне природне утворення від іншого; 3) організм-індикатор забруднення – вид, пригнічений стан, зникнення чи, навпаки, посилення розмноження якого сигналізує про забрудненість середовища, а у ряді випадків свідчить про ступінь забруднення і про склад забрудників, їх кумулятивній дії.

Организм индикатор - 1) организм с узкими пределами экологической приспособленности (стенобионт), своим поведением, изменением физиологических реакций или самой возможностью существования указывающий на изменения в среде или на ее определенные характеристики (естественные или антропогенные). Такие организмы служат указателями, например, свойств почвы, наличия некоторых полезных ископаемых и т.д.; 2) биогеографический и экологический организм-индикатор (вид-индикатор) - стенобионт, приспособленный к жизни в данной экосистеме и не живущий в др. условиях, что дает возможность отличать одно комплексное природное образование от др.; 3) организм-индикатор загрязнения - вид, подавленное состояние, исчезновение или, наоборот, усиленное размножение которого сигнализирует о загрязненности среды, а в ряде случаев свидетельствует о степени загрязнения и составе загрязнителей, их кумулятивном действии.

Організованість біосфери – проявляється в узгодженій взаємодії живого і неживого, взаємній пристосованості організмів і середовища.

Организованность биосферы – проявляется в согласованном взаимодействии живого и неживого, взаимной приспособляемости организмов и среды.

Охорона довкілля – комплекс міжнародних, регіональних, державних і локальних заходів, у тому числі адміністративних, політичних, технологічних, соціальних, юридичних і суспільних, спрямованих на збереження у необхідному обсязі біоти на Землі, що забезпечує стійкість довкілля. При цьому на локальних і регіональних рівнях можливий нестійкий стан довкілля.

Охрана окружающей среды – комплекс международных, региональных, государственных и локальных мероприятий, включая административные, политические, технологические, социальные, юридические и общественные, направленные на сохранение в необходимом объеме биоты на Земле, обеспечивающей устойчивость окружающей среде. При этом на локальных и региональных уровнях возможно неустойчивое состояние окружающей среды.

Охорона зелених насаджень – система адміністративно-правових, організаційно-господарських, економічних, архітектурно-планувальних і агрономічних заходів, спрямованих на збереження, відновлення чи покращання виконання насадженнями певних функцій.

Охрана зеленых насаждений - система административно-правовых, организационно-хозяйственных, экономических, архитектурно-планировочных и агрономических мероприятий, направленных на сохранение, восстановление или улучшение выполнения насаждениями определенных функций.

Охорона природи – комплекс політичних, правових, адміністративно-господарських та інших заходів, що здійснюються за міжнародними, державними програмами і конкретними проектами з метою мінімізації негативних екологічних і супровідних економічних і соціальних наслідків різних видів людської діяльності і збереження фізичних, хімічних і біологічних параметрів середовища згідно з вимогами, установленими для забезпечення здоров'я, нормальної життєдіяльності і добробуту населення.

Охрана природы – комплекс политических, правовых, административно-хозяйственных и других мероприятий, осуществляемых по международным, государственным программам и конкретным проектам с целью минимизации негативных экологических и сопутствующих экономических и социальных последствий различных видов человеческой деятельности и сохранения физических, химических и биологических параметров среды в соответствии с требованиями, установленными для обеспечения здоровья, нормальной жизнедеятельности и благосостояния населения.

Охорона тваринного світу – діяльність, спрямована на збереження біологічної різноманітності і забезпечення стійкого існування тваринного світу, а також створення умов для стійкого використання і відтворення об’єктів тваринного світу.

Охрана животного мира - деятельность, направленная на сохранение биологического разнообразия и обеспечение устойчивого существования животного мира, а также на создание условий для устойчивого использования и воспроизводства объектов животного мира.

Оцінка ландшафту – думка суб’єкта (галузь людської діяльності) про переваги об'єкта (ландшафту) з точки зору його землеробського, промислового, транспортного, рекреаційного, водогосподарського використання або з точки зору якостей ландшафту як сфери життя. Часто використання терміна "оцінка" вказує на наближений не повністю точний вимір.

Оценка ландшафта - мнение субъекта (отрасль человеческой деятельности) о достоинствах объекта (ландшафта) с точки зрения его земледельческого, промышленного, транспортного, рекреационного, водохозяйственного использования или с точки зрения качеств ландшафта как сферы жизни. Часто использование термина "оценка" указывает на приближенное, не вполне точное измерение.

Пам’ятники природи – об’єкти природи, часто пов’язані з якимись історичними подіями чи особами, виділені як природні території невеликого розмиру разом з їх безпосереднім оточенням, що знаходяться під особливою охороною. Вони зазвичай є унікальними чи типовими, культурно-пізнавальними чи оздоровчими.

Памятники природы – объекты природы, в том числе нередко связанные с какими-то историческими событиями или лицами, выделяемые как природные особо охраняемые территории небольшого размера вместе с их непосредственным окружением. Они обычно являются уникальными или типичными, культурно познавательными или оздоровительными.

Панспермія – занесення життя на Землю з інших планет.

Панспермия – занос жизни на Землю с других планет.

Парагенетичні ландшафти – система просторово суміжних регіональних чи типологічних комплексів, пов’язаних спільністю свого походження. До парагенетичних відносяться часто ландшафти геохімічні.

Парагенетические ландшафты - система пространственно смежных региональных или типологических комплексов, связанных общностью своего происхождения. К парагенетическим относят часто ландшафты геохимические.

Параметри екосистеми – величини, показники, що відображають функціональні і консервативні властивості екосистеми: біологічна продуктивність, інтенсивність колообігу, різноманіття.

Параметры экосистемы - величины, показатели, отражающие функциональные и консервативные свойства экосистемы: биологическая продуктивность, интенсивность круговорота, разнообразие и т.п.

Параметри стану екосистеми – найбільш загальні (інтегральні) інформативні показники функціонування екосистеми, що дозволяють оцінити її стан, ступінь відхилення від норми.

Параметры состояния экосистемы - наиболее общие (интегральные) информативные показатели функционирования экосистемы, позволяющие оценить ее состояние, степень отклонения от нормы.

Парк національний – велика територія, що складається з природних ландшафтів, які особливо охороняються і не підлягали суттєвому впливу з боку людини. Окрім головного завдання збереження природи у відносній недоторканості, переважно призначений для рекреаційних цілей. У нашій країні територія і установа офіційно називається природним національним парком (на відміну від поки що не створених природно-історичних (пам'ятних) національних парків, що називаються музеями-заповідниками).

Парк национальный - обширная территория, включающая особо охраняемые природные ландшафты, не подвергшиеся существенному воздействию со стороны человека. Помимо главной задачи сохранения природы в относительной неприкосновенности, преимущественно предназначен для рекреационных целей. В нашей стране территория и учреждение официально называется природным национальным парком (в отличие от пока не созданных природно-исторических (памятных) национальных парков, называемых музеями-заповедниками).

Парк природний – велика ділянка природних і культурних ландшафтів, що найменш суворо оберігаються в порівнянні з іншими типами природних територій. Відрізняється своєрідністю і живописністю і тому, придатна для рекреаційного використання. У нашій країні ця форма охорони і використання живої природи збігається з парком національним.

Парк природный - наименее строго охраняемый по сравнению с др. типами природных особо охраняемых территорий обширный участок природных и культурных ландшафтов. Отличается своеобразием и живописностью и потому, пригодный для рекреационного использования. В нашей стране эта форма охраны и использования живой природы совпадает с парком национальным.

Патогенність – здатність хвороботворних чи паразитарних організмів викликати інфекційні захворювання. Термін зазвичай відноситься до мікроорганізмів. Їх патогенність залежить від власної вірулентності і сприйнятливості організму.

Патогенность - способность болезнетворных или паразитарных организмов вызывать инфекционные заболевания др. Термин обычно прилагается к микроорганизмам. Их патогенность зависит от собственной вирулентности и восприимчивости зараженного организма.

Первинна захворюваність – вперше в житті діагностовані захворювання впродовж певного періоду, наприклад, року. Захворюваність виражається у вигляді коефіцієнта, наприклад, чисто нових, вперше діагностованих випадків бронхіальної астми на 1000 дітей за даний рік.

Первичная заболеваемость - впервые в жизни диагностированные заболевания в течение определенного периода, например, года. Заболеваемость выражается в виде коэффициента, например, число новых, впервые диагностированных случаев бронхиальной астмы на 1000 детей за данный год.

Перенаселеність популяції – тимчасовий стан популяції, за якої кількість особин перевищує величину, що відповідає умовам нормального існування. Найчастіше пов’язано зі зміною біогеоценозу.

Перенаселенность популяции - временное состояние популяции, при котором количество особей превышает величину, соответствующую условиям нормального существования. Чаще всего связано со сменой биогеоценоза.

Підтримка екологічної рівноваги – 1) територіальна – збереження природних екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб ці спеціально виділені ділянки підтримували раніше існуючий або бажаний баланс між компонентами території, що утворюють середовище; 2) компонентна – штучне додавання якого-небудь компонента, що утворює середовище за умови його недостачі проти природно існуючої кількості (наприклад, шляхом лісонасаджень, перекидання вод і т.д.); 3) соціально-економічна – розвиток природокористування у відповідності з ресурсними можливостями регіону і світу в цілому без їх переексплуатації, що призводить до деградації природи.

Поддержание экологического равновесия – 1) территориальное – сохранение природных экосистем на части территории с таким расчетом, чтобы эти специально выделенные участки поддерживали ранее существовавший или желаемый баланс между средообразующими компонентами территории; 2) компонентное – искусственное добавление какого-либо из средообразующих компонентов при его нехватке против естественно существующего количества (например, путем лесопосадок, переброски вод и т.п.); 3) социально-экономическое – развитие природопользования в соответствии с ресурсными возможностями региона и мира в целом без их переэксплуатации, ведущей к деградации природы.

Пік чисельності – найбільше число особнів даної популяції, що досягається періодично чи зрідка при масовому розмноженні. Інколи піку чисельності майже одночасно досягають кілька видів, але частіш піки чисельності йдуть одне за одним. Зазвичай у хребетних тварин пік чисельності не перебільшує середню чисельність більш ніж в 105-106 разів, у найпростіших і безхребетних у 107-108 разів. Виділяються сезонні, багаторічні, вікові піки чисельності.

Пик численности - наибольшее число особей данной популяции, достигаемое периодически или изредка при массовом размножении. Изредка пика численности почти одновременно достигают несколько видов, но чаще пики численности следуют друг за другом. Обычно у позвоночных животных пик численности не превышает среднюю численность более чем в 105-106 раз, у простейших и беспозвоночных - в 107-108 раз. Выделяются сезонные, многолетние, вековые пики численности.

Піраміда біомаси – відображає співвідношення між трофічними рівнями, виражене у їхній масі. Вимірювати біомасу можна у грамах сухої речовини на м². Загалом піраміда біомаси наочно показує, що у міру зміни трофічних рівнів має місце прогресуюче зменшення загальної біомаси.

Пирамида биомассы – отображает соотношение между трофическими уровнями выраженное в их массе. Измерять биомассу можно в граммах сухого вещества на м². Вообще пирамида биомассы наглядно показывает, что по мере смены трофических уровней имеет место прогрессирующее уменьшение общей биомассы.

Піраміда вікова – діаграма, у якій кількість особнів чи їх відсоток у кожній віковій групі представлені у вигляді прямокутників, що поставлені один на другий. Кількість молодих особнів звичайно вище кількості старих, тому така діаграма має пірамідоподібний обрис.

Пирамида возрастная – диаграмма, в которой число особей или их процент в каждой возрастной группе изображены в виде прямоугольников, поставленных друг на друга. Число молодых особей обычно выше числа старых, поэтому такая диаграмма имеет пирамидообразное очертание.

Піраміда екологічна – графічно представлене співвідношення між продуцентами, консументами і редуцентами в екосистемі, що виражається в одиницях маси (піраміда біомас), у числі особнів (піраміда чисел Елтона), або енергії (піраміда енергій), що міститься в особнях.

Пирамида экологическая - графические изображение соотношения между продуцентами, консументами и редуцентами в экосистеме, которое выражается в единицах массы (пирамида биомасс), в числе особей (пирамида чисел Элтона) или заключенной в особях энергии (пирамида энергий).

Піраміда енергій – дає змогу оцінити кількість енергії, яка притаманна кожному з трофічних рівнів ланцюга харчування або проходить крізь нього. Графічно також являє собою прогресуючу картину падіння енергетичного потенціалу кожного з наступних рівнів.

Пирамида энергий – дает возможность оценить количество энергии, которая соответствует каждому из трофических уровней пищевой цепи либо проходящей через нее. Графически также представляет собой прогрессирующую картину падения энергетического потенциала с каждым последующем уровнем.

Піраміда чисел – відображає кількісне співвідношення особин на різних рівнях ланцюга харчування. Поряд з цим піраміда чисел не дає повного уявлення про потоки речовини та енергії, оскільки не враховує розмірності та продуктивності особин різного рівня.

Пирамида чисел – отображает количественное соотношение особей на разных уровнях пищевых цепей. Наряду с этим пирамида чисел не дает полного представления об потоках веществ и энергии, поскольку не учитывает размер и продуктивность особей разного уровня.

Планктон – сукупність організмів, які мешкають у товщі води і нездатні активно чинити опір течіям. Розрізняють фітопланктон і зоопланктон. Планктон озера називають лімнопланктоном. До планктонів відносяться мікроскопічні водорості, найпростіші, деякі ракоподібні, молюски та ін.

Планктон - совокупность организмов, обитающих в толще воды и неспособных активно сопротивляться переносу течениями. Различают фитопланктон и зоопланктон. Планктон озера называют лимнопланктоном. К планктонам относятся микроскопические водоросли, простейшие, некоторые ракообразные, моллюски и др.

Плановий екологічний показник – деталізована вимога стосовно ефективності, що виражена кількісно там, де це реально і пред’являється організації або її частинам. Витікає із цільових екологічних показників, а також повинна бути встановлена і виконана для того, щоб досягнути цільових показників.

Плановый экологический показатель - детализированное требование в отношении эффективности, выраженное количественно там, где это реально, предъявляемое организации или ее частям, которое вытекает из целевых экологических показателей и которое должно быть установлено и выполнено для того, чтобы достичь целевых показателей.

Плівка життя – термін, що вживав В.І. Вернадський, для позначення нагромадження живої речовини, організмів на контакті поверхні літосфери, приземного шару атмосфери і верхніх шарів гідросфери.

Плёнка жизни - термин, употреблявшийся В.И. Вернадским и вошедший в научный обиход для обозначения скопления живого вещества, организмов на контакте поверхности литосферы, приземного слоя атмосферы и верхних слоев гидросферы.

Покомпонентний підхід до вирішення екологічних проблем – традиційний підхід, коли окремі компоненти довкілля, такі як атмосфера, водне середовище і ґрунт розглядаються незалежно одне від одного.

Покомпонентный подход к решению экологических проблем - традиционный подход, при котором отдельные компоненты окружающей среды, такие как атмосфера, водная среда и почва рассматриваются независимо друг от друга.

Поліпшення (відновлення) довкілля – перехід довкілля на більш високий енергетичний рівень підвищення якості цього середовища в результаті еволюційного розвитку чи діяльності людини.

Улучшение (восстановление) окружающей среды - переход окружающей среды на более высокий энергетический уровень, повышение качества этой среды в результате эволюционного развития или деятельности человека.

Поперечне дослідження – описове епідеміологічне (крос-секційне) дослідження, що проводиться в певний момент часу з метою оцінки поширеності захворювання чи іншого показника здоров'я. Ці дослідження найбільш придатні для умов і захворювань, що не мають тривалого латентного періоду і не викликають смерті.

Поперечное исследование - описательное эпидемиологическое (кросс-секционное) исследование, проводимое в определенный момент времени с целью оценки распространенности заболевания или другого показателя здоровья. Эти исследования наиболее пригодны для условий и заболеваний, не имеющих длительного латентного периода и не вызывающих смерти.

Популяція – сукупність особнів одного виду, що населяють певну територію, схрещуються між собою та ізольовані від інших популяцій цього виду.

Популяция – совокупность особей одного вида, населяющих определенную территорию, скрещивающихся между собой и изолированных от других популяций этого вида.

Популяція, що зникає – популяція, чисельність видів якої знизилась до прийнятого мінімуму.

Исчезающая популяция - популяция, численность видов которой снизилась до принятого минимума.

Потенціал біотичний – 1) спадкова обумовлена ступінь опірності виду несприятливим факторам середовища; 2) потенціальна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або через показник "тиск життя" (швидкість, з якою за умови гіпотетичного безперешкодного розмноження особин даного виду покриють Земну кулю рівномірним шаром); 3) ступінь здатності живого покриву трансформувати сонячну енергію в ході біологічного колообігу речовин.

Потенциал биотический - 1) наследственная обусловленная степень сопротивляемости вида неблагоприятным факторам среды; 2) потенциальная способность живых организмов увеличивать численность в геометрической прогрессии (потенциал размножения). Определяется либо средней величиной приплода, либо через показатель "давления жизни" (скорость, с которой при гипотетическом беспрепятственном размножении особи данного вида покроют земной шар равномерным слоем); 3) степень способности живого покрова трансформировать солнечную энергию в ходе биологического круговорота веществ.

Потенціал ландшафту – виражені в кількісних показниках ресурси території, що розглядається, які без збитку для саморегуляції ландшафту можуть бути використані для задоволення усіляких потреб людей (рекреаційних, сільськогосподарських, виробничих).

Потенциал ландшафта - выраженные в количественных показателях ресурсы рассматриваемой территории, которые без ущерба для саморегуляции ландшафта могут быть использованы для удовлетворения всевозможных потребностей людей (рекреационных, сельскохозяйственных, производственных).

Потенціал природний – здатність природних систем виконувати яку-небудь функцію, що використовується в господарській діяльності людей. Виражається певними еколого-економічними показниками.

Потенциал природный - способность природных систем выполнять какую-либо функцию, используемую в хозяйственной деятельности людей. Выражается определенными эколого-экономическими показателями.

Правило обов’язковості заповнення екологічних ніш – екологічна ніша, що пустує завжди буває природно заповнена. Екологічна ніша як функціональне місце виду в екосистемі дозволяє формі, здатній виробити нові пристосування, заповнити цю нішу, однак інколи це вимагає значного часу. Насправді екологічних ніш, що пустують в екосистемі майже немає: вони заповнені інколи найнезвичнішим чином.

Правило обязательности заполнения экологических ниш - пустующая экологическая ниша всегда бывает естественно заполнена. Экологическая ниша как функциональное место вида в экосистеме позволяет форме, способной выработать новые приспособления, заполнить эту нишу, однако иногда это требует значительного времени. На самом деле пустующих экологических ниш в экосистеме почти нет: они заполнены порой самым неожиданным образом.

Приміська зелена зона – територія навколо міст і промислових селищ, у тому числі лісопаркові захисні пояси, що виконують санітарно-гігієнічні, рекреаційні функції та функції щодо захисту середовища.

Пригородная зеленая зона - территории вокруг городов и промышленных поселков, в том числе лесопарковые защитные пояса, выполняющие средозащитные (средообразующие, экологические), санитарно-гигиенические и рекреационные функции.

Принцип катастрофізму – ґрунтується на визнанні різких глобальних змін клімату та інших геологічних чинників як визначальних у вимиранні видів.

Принцип катастрофизма – опирается на доказательство причастия резких глобальных изменений климата и других геологических явлений как изначальных в вымирании видов.

Природжені вади розвитку – стійкі морфологічні зміни органів, що входять за межі варіації їх будови, виникають внутрішньоутробно чи (набагато рідше) незабаром після народження дитини.

Врожденные пороки развития - стойкие морфологические изменения органов, выходящие за пределы вариации их строения, возникающие внутриутробно или (намного реже) вскоре после рождения ребенка.

Природна катастрофа – втрата стійкості природної, природно-антропогенної чи антропогенної системи, що відбувається в результаті зміни її внутрішніх і зовнішніх функціональних характеристик – параметрів.

Природная катастрофа – потеря устойчивости природной, природно-антропогенной или антропогенной системы, происходящая в результате изменения ее внутренних и внешних функциональных характеристик – параметров.

Природний еталон – територія чи акваторія, на котрій збереглася природа в первісному природному стані (зазвичай у фазі клімаксу, тобто у найбільш стійкому стані) або стані природи, що склався історично і в тій чи іншій мірі був порушеним антропогенними впливами в минулому.

Природный эталон - территория или акватория, на которой сохранилась природа в первоначальном естественном состоянии (обычно в фазе климакса, т.е. наиболее устойчивом состоянии) или сложившееся исторически состояние природы, в той или иной степени нарушенное антропогенными воздействиями в прошлом.

Природоохоронний об’єкт – пристрої і споруди, призначені для захисту довкілля від забруднювачів: установка для очищення стічних вод, система збирання відходів, установки для спалювання відходів.

Природоохранный объект - устройства и сооружения, предназначенные для защиты окружающей среды от загрязнений: установка по очистке сточных вод, система сбора отходов, установки для сжигания отходов и т.д.

Природоохоронні вимоги – умови, обмеження чи їх сукупність, що пред’являються стосовно господарської діяльності з метою запобігання і (чи) зниження її негативного впливу на довкілля і забезпечення екологічної безпеки.

Природоохранные требования - условия, ограничения или их совокупность, предъявляемые к хозяйственной деятельности в целях предотвращения и(или) снижения ее негативного воздействия на окружающую природную среду и обеспечения экологической безопасности.

Природоохоронні заходи – природоохоронна діяльність щодо збереження і відновлення природного середовища і природних ресурсів.

Природоохранные мероприятия – природоохранная деятельность по сохранению и восстановлению естественной природной среды и природных ресурсов.

Продуценти – зелені рослини, виробники органічної речовини.

Продуценты - зеленые растения, производители органического вещества.

Прокаріоти – організми, що не мають ядерної оболонки.

Прокариоты – организмы, не имеющие ядерной оболочки.

Промислова популяція – популяція, виловлювання особнів якої економічно виправдане і не призводить до підриву її ресурсів.

Промысловая популяция - популяция, добыча особей которой экономически оправдана и не приводит к подрыву ее ресурсов.

Пружна стійкість – здатність екосистеми швидко відновлюватися.

Упругая устойчивость - способность экосистемы быстро восстанавливаться.

Реакліматизація – штучне повернення в яку-небудь місцевість виду, що раніше там зник (наприклад, бобра, соболя, сайгака тощо).

Реакклиматизация - искусственное возвращение в какую-либо местность ранее исчезнувшего там вида живого (например, бобра, соболя, сайгака и др.).

Регулювання чисельності популяції – організація заходів щодо регулювання числа особнів шляхом їх винищення чи розведення.

Регулирование численности популяции - организация мероприятий по регулированию числа особей путем их истребления или разведения.

Редуценти – група організмів, які перетворюють органічні рештки в неорганічну речовину, використовуючи здобуту внаслідок цього енергію для забезпечення власної життєдіяльності

Редуценти – группа организмов, которые превращают органические остатки в неорганическое вещество, используя добытую вследствие этого энергию для обеспечения собственной жизнедеятельности.

Режим природний – поєднання природних компонентів і впливів, що утворюють середовище і створюють екологічні умови для життя організмів і їх угрупувань.

Режим природный - сочетание естественных средообразующих компонентов и воздействий, создающих экологические условия для жизни организмов и их сообществ.

Резерват – 1) територія, на якій особливо охороняється вид чи група видів, інколи увесь природний комплекс; 2) місця тимчасового скупчення деяких тварин, пов'язані з циклом розвитку виду (наприклад, сарани).

Резерват - 1) территория, на которой особо охраняется вид или группа видов, иногда весь природный комплекс; 2) места временного скопления некоторых животных, связанные с циклом развития вида (например, саранчи).

Резистентність – несприйнятливість організму до впливу несприятливих факторів довкілля (наприклад до забруднення довкілля).

Резистентность - невосприимчивость организма к воздействию неблагоприятных факторов внешней среды (напр., к загрязнению окружающей среды).

Рефугіум – ділянка земної поверхні, де один вид, а частіш група видів живого пережила несприятливий період геологічного часу, впродовж якого на більших просторах ці форми життя зникали. Як правило, припускається, що вид не тільки зберігся в рефугіумі, але і знову поширився звідти на більш широкому просторі.

Рефугиум - участок земной поверхности, где один вид, а чаще группа видов живого пережила неблагоприятный период геологического времени, в течение которого на больших пространствах эти формы жизни исчезали. Как правило, предполагается, что вид не только сохранился в рефугиуме, но и вновь распространился оттуда на более широком пространстве.

Речовина біогенна – давно створене із живих організмів (вугілля, вапняк, нафта тощо).

Вещество биогенное – некогда созданное из живых организмов (уголь, известняк, нефть и др.).

Речовина біокосна – створюється за допомогою живих організмів, найбільш яскравим прикладом є ґрунти.

Вещество биокосное – создается с помощью живых организмов, наиболее ярким примером являются почвы.

Речовина омертвіла – в її утворенні живе не бере участі (наприклад, магматичні, гірські породи).

Вещество косное – в его образовании живое не участвует (например, магматические горные породы).

Рівень – функціональне місце біологічної структури певного ступеня складності в загальній (системі систем) живого. Зазвичай виділяють молекулярний (молекулярно-генетичний), клітинний, організменний, популяційно-видовий, біоценотичний, біосферний рівні організації.

Уровень - 1) функциональное место биологической структуры определенной степени сложности в общей (системе систем) живого. Обычно выделяют молекулярный (молекулярно-генетический), клеточный, организменный, популяционно-видовой, биоценотический, биосферный уровни организации.

Рівновага екологічна – баланс природних і змінених людиною компонентів і природних ресурсів, що утворюють середовище, який призводить до тривалого (умовно безмежному) існуванню даної екосистеми. Розрізняють компонентну рівновагу екологічну, засновану на балансі екологічних компонентів всередині однієї екосистеми, і територіальну, що виникла при деякому співвідношенні інтенсивно (агроценози, урбокомплекси) і екстенсивно (випаси, природні ліси) експлуатованих чи не експлуатованих (заповідники) ділянок і забезпечує відсутність зрушень в екологічному балансі великих територій у цілому.

Равновесие экологическое - баланс естественных и измененных человеком средообразующих компонентов и природных процессов, приводящий к длительному (условно бесконечному) существованию данной экосистемы. Различают компонентное равновесие экологическое, основанное на балансе экологических компонентов внутри одной экосистемы, и территориальное, возникающее при некотором соотношении интенсивно (агроценозы, урбокомплексы) и экстенсивно (выпасы, естественные леса) эксплуатируемых или неэксплуатируемых (заповедники) участков и обеспечивающее отсутствие сдвигов экологическом балансе крупных территорий в целом.

Рівновага ландшафту – деякий квазістаціонарний стан, що формується в природних ландшафтах під впливом взаємно скомпенсованих процесів, викликаних зовнішніми (у т.ч. антропогенними) факторами, з одного боку, і процесами самоорганізації і саморегулювання, з іншого.

Равновесие ландшафта - некоторое квазистационарное состояние, формирующееся у природных ландшафтов под влиянием взаимно скомпенсированных процессов, вызванных внешними (в т. ч. антропогенными) факторами, с одной стороны, и процессами самоорганизации и саморегулирования, с другой.

Рівновага природна – первинна екологічна рівновага, що утворюється на основі балансу незмінних чи слабко змінних процесів господарської діяльності людини, компонентів і природних процесів, що утворюють середовище. Рівновага природна – сума процесів і явищ у природних угрупуваннях, що устоялися, одна із найхарактерніших рис живих систем. Може необоротно порушуватися при антропічному впливу (може переходити також і в рівновагу природно-антропогенну). Індикатором рівноваги природньої є здатність природних систем розвиватися з досягненням клімаксу в ході сукцесій.

Равновесие естественное - первичное экологическое равновесие, образующееся на основе баланса неизменных или слабоизмененных в процессе хозяйственной деятельности человека, средообразующих компонентов и природных процессов. Равновесие естественное – сумма процессов и явлений в устоявшихся природных сообществах, одна из самых характерных черт живых систем. Может необратимо нарушаться при антропическом влиянии (может переходить также и в равновесие природно-антропогенное). Индикатором равновесия естественного служит способность природных систем развиваться с достижением климакса в ходе сукцессии.

Різноманіття біологічне – число відмінних типів біологічних об'єктів і явищ і частота їх поширеності на фіксованому інтервалі простору і часу, що у загальному випадку відображає складність живої речовини, здатність її до саморегуляції, своїх функцій і можливість його різнобічного використання. Виділяють три рівня різноманіття біологічного: генетична різноманітності відображає генетичну інформацію, що міститься в живій речовині Землі, конкретної території; різноманітність видова відображає кількість видів і поширеність їх особнів на конкретній території; різноманітність екосистем (ландшафтів) відображає кількість різних типів місцезнаходжень, угрупувань і екологічних процесів.

Разнообразие биологическое - число различимых типов биологических объектов или явлений и частота их встречаемости на фиксированном интервале пространства и времени, в общем случае отражающие сложность живого вещества, способность его к саморегуляции своих функций и возможность его разностороннего использования. Выделяют три уровня разнообразия биологического: генетическое разнообразие отражает генетическую информацию, содержащуюся в живом веществе Земли, конкретной территории; разнообразие видовое отражает количество видов и встречаемость их особей на конкретной территории; разнообразие экосистем (ландшафтов) отражает количество разных типов местообитаний, сообществ и экологических процессов.

Родючість ґрунту – здатність ґрунту задовольняти потреби рослин у поживних речовинах, волозі, повітрі, біотичній і фізико-хімічному середовищі, у тому числі тепловий режим. На цій основі родючість ґрунту забезпечує врожай сільськогосподарських культур, а також біологічна продуктивність дикої рослинності. Розрізняють природну і штучну родючість ґрунту. Природна і штучна родючість ґрунтів, що реалізується у вигляді врожаю називається екологічною родючістю ґрунту.

Плодородие почвы - способность почвы удовлетворять потребности растений в питательных веществах, влаге, воздухе, биотической и физико-химической среде, включая тепловой режим. На этой основе плодородия почвы обеспечивает урожай сельскохозяйственных культур, а также биологическая продуктивность дикой растительности. Сравни богатство почвы. Различают естественное и искусственное плодородие почвы. Естественное и искусственное плодородие почв, реализуемое в виде урожая, носит название экономического плодородия почвы.

Розмноження – властивість організмів народжувати потомство, чи здатність організмів до самовідтворення, продовження свого виду.

Размножение – свойство организмов производить потомство, или способность организмов к самовоспроизведению, продолжению своего вида.

Рослинність – сукупність рослинних угрупувань планети чи її окремих частин (термін застосовується головним чином до наземних і узбережних рослинних угрупувань).

Растительность - совокупность растительных сообществ планеты или ее отдельных частей (термин прилагается главным образом к неземным и прибрежным растительным сообществам).

Сапробність – здатність водних організмів мешкати у воді, що містить різну кількість органічних речовин.

Сапробность - способность водных организмов обитать в воде, содержащей различное количество органических веществ.

Селекція – виведення нових і покращання існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів шляхом штучного мутагенезу і відбору, гібридизації, генної і клітинної інженерії.

Селекция - выведение новых и улучшение существующих сортов растений, пород животных и штаммов микроорганизмов путем искусственного мутагенеза и отбора, гибридизации, генной и клеточной инженерии.

Симбіоз – співжиття організмів різних видів, із якого обидва мають вигоду.

Симбиоз – сожительство организмов разных видов, из которого оба извлекают выгоду.

Сорт – однорідна група рослин з певними ознаками і властивостями.

Сорт – однородная группа растений с определенными признаками и свойствами.

Спалах масового розмноження організмів – різке, багаторазове зростання чисельності особнів якого-небудь виду, що відбувається циклічно, неперіодично чи без видимих закономірностей (за нез’ясованими причинами). Спалахи масового розмноження організмів зазвичай частішають на основі стійкої природної чи антропогенної зміни середовища життя (омолоджування лісів, розорювання монокультури, зміни клімату і т.д.).

Вспышка массового размножения организмов - резкое, многократное возрастание численности особей какого-либо вида, происходящее циклично, периодически или без видимых закономерностей (по невыясненным причинам). Вспышки массового размножения организмов обычно учащаются на основе устойчивого естественного или антропогенного изменения среды жизни (омоложения лесов, распашки, монокультуры, изменений климата и т.д.).

Сприйнятливість – розмір здатності організму до захворювання в результаті проникнення в нього хвороб, тваринних істот чи токсинів. Залежить як від особливостей організму, так і від хвороботворності інфекційного агента. Стан несприйнятливості – імунітет.

Восприимчивость - размер способности организма к заболеванию в результате проникновения в него болезнетворных существ или токсинов. Зависит как от особенностей организма, так и от болезнетворности инфекционного агента. Состояние невосприимчивости - иммунитет.

Стенобіонт – організм, що потребує суворо обмежених умов існування, вузько придатний, не переносить різких коливань температури і вологи.

Стенобионт - организм, требующий строго определенных условий существования, узкоприспособленный, не переносящий резких колебаний температуры, влажности и т.д.

Стійке використання об'єктів тваринного світу – використання об’єктів тваринного світу, що не призводить у довгостроковій перспективі до виснаження біологічної різноманітності тваринного світу і при якому зберігається здатність тваринного світу до відтворення і стійкого існування.

Устойчивое использование объектов животного мира - использование объектов животного мира, которое не приводит в долгосрочной перспективе к истощению биологического разнообразия животного мира и при котором сохраняется способность животного мира к воспроизводству и устойчивому существованию.

Стійкість екосистеми – її здатність до реакції, пропорційній до величини сили впливу

Устойчивость экосистемы – ее способность к реакции, пропорциональной по величине силе воздействия.

Стійкість зелених насаджень – здатність насадження зберігати характер функціонування в умовах впливу антропогенних факторів.

Устойчивость зеленых насаждений - способность насаждении сохранять характер функционирования в условиях воздействия антропогенных факторов.

Суспільне здоров'я – це така інтегральна характеристика всієї сукупності індивідуальних рівнів здоров'я членів суспільства, яка характеризує імовірність досягнення ними максимального рівня здоров'я і творчої активності протягом максимально можливої тривалості життя, а також життєздатність усього суспільства в умовах соціально-економічного і екологічного його розвитку.

Общественное здоровье – это такая интегральная характеристика всей совокупности индивидуальных уровней здоровья членов общества, которая характеризует возможность достижения им максимального уровня здоровья и творческой активности на протяжении максимально возможной продолжительности жизни, а также жизнеспособность всего общества в условиях его социально- экологического и экологического развития.

Танатоценоз – нагромадження мертвих організмів, що постійно перетворюється в осадові породи. У початковій стадії поховання, до мінералізації, такі нагромадження називаються тафоценозом, а після повної мінералізації (закам'яніння) – ориктоцинозом.

Танатоценоз - скопление мертвых организмов, постепенно превращающееся в осадочные породы. В начальной стадии захоронения, до минерализации, такие скопления носят название тафоценоза, а после полной минерализации (окаменения) - ориктоценоза.

Територія під особливою охороною – територія суші чи акваторія, що відрізняються цінністю їх об’єктів, явищ і процесів природного чи антропогенного характеру.

Особо охраняемая территория – территория суши или акватория, выделяющиеся ценностью находящихся объектов, явлений и процессов природного или антропогенного характера.

Термоперіодизм – реакція рослин на періодичну зміну підвищених і знижених температур, що виражається в зміні процесів росту і розвитку. Розрізняють добовий і сезонний термоперіодизм.

Термопериодизм - реакция растений на периодическую смену повышенных и пониженных температур, выражающаяся в изменении процессов роста и развития. Различают суточный и сезонный термопериодизм.

Типи рослинності – рослинні угрупування, схожі в біологічному, екологічному і структурному відношенні. Приклади основних типів: деревинно-чагарниковий, трав'янистий, пустельний, мохові покриви, лишайникові покриви.

Типы растительности - растительные группировки, сходные в биологическом, экологическом и структурном отношении. Примеры основных типов: древесно-кустарниковый, травянистый, пустынный, моховые покровы, лишайниковые покровы.

Тиск життя – співвідношення між здатністю організмів до розмноження в геометричній прогресії (потенціалом розмноження) і властивостями середовища, що перешкоджають реалізації цієї потенції.

Давление жизни - соотношение между способностью организмов к размножению в геометрической прогрессии (потенциалом размножения) и свойствами среды, препятствующими реализации этой потенции.

Токсин – субстанція, що продукується одним організмом і токсична для інших організмів.

Токсин – субстанция, продуцируемая одним организмом и токсичная для других организмов.

Толерантність – 1) здатність організмів виносити відхилення екологічних факторів від оптимальних для себе; 2) повна чи часткова відсутність імунологічної реакції – втрата чи зниження організмом тварини (у тому числі і людини) здатності виробляти антитіла.

Толерантность - 1) способность организмов выносить отклонения экологических факторов от оптимальных для себя; 2) полное или частичное отсутствие иммунологической реакции - потеря или снижение организмом животного (включая человека) способности вырабатывать антитела.

Трансляція – реалізація генетичної інформації.

Трансляция – реализация генетической информации.

Транспірація – випаровування води рослиною (в основному її листям). Інтенсивність транспірації виражається в одиницях маси в одиницю часу. Завдяки транспірації виникає струмінь води і розчинених у ньому мінеральних речовин від коренів до листа. Транспірація існує для терморегуляції, оберігає рослини від перегрівання.

Транспирация - испарение воды растением (в основном его листьями). Интенсивность транспирации выражается в единицах массы в единицу времени. Благодаря транспирации возникает ток воды и растворенных в ней минеральных веществ от корней к листьям. Транспирация служит для терморегуляции, предохраняет растение от перегрева.

Убіквіст – дуже поширений вид (як правило, космополіт), що живе в найрізноманітніших умовах середовища, часто в багатьох ландшафтних зонах (тобто з надзвичайно широкою екологічною валентністю). Наприклад, лисиця і вовк зустрічаються в тундрі, хвойних і листяних лісах, степах, пустелях, горах, на околицях населених міст.

Убиквист - широко распространенный вид (обычно космополит), живущий в самых разнообразных условиях среды, часто во многих ландшафтных зонах (т.е. с чрезвычайно широкой экологической валентностью). Например, лисица и волк встречаются в тундре, хвойных и лиственных лесах, степях, пустынях, горах, на окраинах населённых мест и т.д.

Укіс – кількість скошеної з площі певного розміру маси рослин (фітомаси). Метод укосу використовується для визначення продукційних характеристик фітоценозу.

Укос - количество скошенной с площадки определенного размера массы растений (фитомассы). Метод укоса используется для определения продукционных характеристик фитоценоза.

Умови існування – 1) сукупність живих організмів, предметів і явищ природи, що існують окрім діяльності людей (хоча в ряді випадків перетворених ними) і впливають на інші живі організми, предмети і явища, які розглядаються як центральні у досліджуваній системі відношень; 2) тіла і сили природи, суттєві на даному рівні розвитку виробничих сил для життя і господарської діяльності суспільства, але яки безпосередньо не беруть участі в матеріальній виробничій і невиробничій сферах діяльності людей.

Условия обитания – 1) Совокупность живых организмов, предметов и явлений природы, существующих помимо деятельности людей (хотя в ряде случаев преобразованных ими), влияющих на другие живые организмы, предметы и явления, рассматриваемые как центральные в изучаемой системе отношений. 2) Тела и силы природы, существенные на данном уровне развития производительных сил для жизни и хозяйственной деятельности общества, но непосредственно не участвующие в материальной производственной и непроизводственной сферах деятельности людей.

Управління охороною довкіллям – забезпечення виконання норм і вимог, що обмежують вплив виробничих процесів і продукції, що випускається на довкілля, і раціональне використання природних ресурсів, їх відновлення і відтворення.

Управление охраной окружающей среды – обеспечение выполнения норм и требований, ограничивающих воздействие производственных процессов и выпускаемой продукции на окружающую среду, и рациональное использование природных ресурсов, их восстановление и воспроизводство.

Уразливість природної екосистеми – ступінь залежності екосистеми від зовнішніх впливів, що можуть призвести до порушення її структури і функціонування, тобто до втрати стійкості.

Уязвимость природной экосистемы – степень зависимости экосистемы от внешних воздействий, которые могут привести к нарушению ее структуры и функционирования, т.е. к потере устойчивости.

Фактор еволюції – рушійна сила, що викликає і закріплює зміни в популяціях як елементарних одиницях еволюції. Найважливіші фактори еволюції: мутаційний процес, ізоляція, популяційні хвилі.

Фактор эволюции - движущая сила, вызывающая и закрепляющая изменения в популяциях как элементарных единицах эволюции. Важнейшие факторы эволюции: мутационный процесс, изоляция, популяционные волны.

Фактор екологічний – будь-яка умова середовища, на яку живе реагує реакціями пристосованості. Фактор екологічний, як правило, поділяють на абіотичні і біотичні (біогенні), природні і антропогенні.

Фактор экологический - любое условие среды, на которое живое реагирует приспособительными реакциями. Фактор экологический принято делить на абиотические и биотические (биогенные), природные и антропогенные.

Фактор занепокоєння – часте лякання тварин, що призводить до порушення їх нормального життя (наприклад, сполошення птаха в гнізді, що призводить до покидання ним гнізда чи переохолодженню і загибелі яєць і пташенят).

Фактор беспокойства - частое вспугивание животных, приводящее к нарушению их нормальной жизни (например, вспугивание птицы с гнезда, приводящее к оставлению ею кладки или переохлаждению и гибели яиц и птенцов).

Фактор ризику – фактори, що підвищують ймовірність виникнення різних порушень здоров'я, зокрема, розвитку захворювань.

Факторы риска - факторы, которые повышают вероятность возникновения различных нарушений здоровья, в частности, развития заболеваний.

Фактор трансформуючий – 1) будь-який внутрішній чи зовнішній по відношенню до індивіду вплив, що викликає стійкі процеси адаптації і змінює його фенотип; 2) такий же вплив, що змінює структуру угрупування (екосистеми).

Фактор трансформирующий - 1) любое внутреннее или внешнее по отношению к индивиду воздействие, вызывающее стойкие процессы адаптации, меняющее его фенотип; 2) такое же воздействие, меняющее структуру сообщества (экосистемы).

Фактор, що обмежує – фактор середовища що виходить за межі витривалості організму (за межі максимуму чи мінімуму, що допускаються): волога, світло, температура, їжа.

Ограничивающий фактор - фактор среды, выходящий за пределы выносливости организма (за пределы допускаемого максимума или минимума): влага, свет, температура, пища и т. д.

Фактори середовища мешкання – біологічні (вірусні, бактеріальні, паразитарні та ін.), хімічні, фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплові, іонізуючі, неіонізуючі та інших випромінювань), соціальні (харчування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку) та інші фактори середовища мешкання, що впливають чи можуть впливати на людину і (або на стан здоров'я майбутніх поколінь).

Факторы среды обитания - биологические (вирусные, бактериальные, паразитарные и иные), химические, физические (шум, вибрация, ультразвук, инфразвук, тепловые, ионизирующие, неионизирующие и иные излучения), социальные (питание, водоснабжение, условия быта, труда, отдыха) и иные факторы среды обитания, которые оказывают или могут оказывать воздействие на человека и/или на состояние здоровья будущих поколений.

Фауна – 1) сукупність усіх видів тварин на певній території, що склалася еволюційно. Фауну тварин можна об'єднати за систематичним складом (фауна ссавців – теріофауна, фауна птахів – орнітофауна та ін.); за територією чи акваторією, де тварини мешкають (фауна суші, фауна острівна та ін.); за геологічним періодом мешкання (фауна четвертинна, кембрійська, крейдяного періоду), та ін. Термін (фауна) застосовується і в додатку до адміністративного поділу (фауна країни, області, району та ін.).

Фауна - 1) эволюционно сложившаяся совокупность всех видов животных, обитающих на данном пространстве. Фауна животных можно объединить по систематическому составу (фауна млекопитающих - териофауна, фауна птиц - орнитофауна и т.д.); по территории или акватории, где животные обитают (фауна суши, фауна островная и т.д.; геологическому периоду обитания (фауна четвертичная, кембрийская, мелового периода) и др. Термин (фауна) применяется и в приложении к административному делению (фауна страны, области, района и т.д.).

Фація – за Л.Г. Бергу, найменший природний територіальний комплекс вдовж якого зберігається один літологічний склад порід, однаковий характер рельєфу, зволоження, один мікроклімат, ґрунтовий різновид і один біоценоз.

Фация - по Л.Г. Бергу, наименьший природный территориальный комплекс, на всем протяжении которого сохраняется один литологический состав пород, одинаковый характер рельефа, увлажнения, один микроклимат, одна почвенная разность и один биоценоз.

Фенотип – сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак організму.

Фенотип – совокупность внешних и внутренних признаков организма.

Ферментативна активність ґрунтів – здатність ґрунту проявляти каталітичний вплив на процеси перетворення екзогенних і власних органічних і мінеральних сполук завдяки ферментам, що містяться в ньому. Характеризуючи ферментативну активність ґрунтів, мають на увазі сумарний показник активності різних ґрунтів, яка неоднакова і пов’язана з їх генетичними особливостями і комплексом взаємодіючих екологічних факторів. Рівень ферментативної активності ґрунтів визначається активністю різних ферментів (інвертази, протеаз, уреаз, дегидрогеназ, каталази, фосфатаз), виражений кількістю розкладеного субстрату за одиницю часу на 1 г. ґрунту.

Ферментативная активность почв - способность почвы проявлять каталитическое воздействие на процессы превращения экзогенных и собственных органических и минеральных соединений благодаря имеющимся в ней ферментам. Характеризуя ферментативную активность почв имеют в виду суммарный показатель активности. Ферментативная активность различных почв неодинакова и связана с их генетическими особенностями и комплексом взаимодействующих экологических факторов. Уровень ферментативной активности почв определяется активностью различных ферментов (инвертазы, протеаз, уреазы, дегидрогеназ, каталазы, фосфатаз), выражаемой количеством разложенного субстрата за единицу времени на 1 г почвы.

Феромон – біологічні (фізіологічні) активні речовини, що виробляються тваринами, впливають на поведінку, а інколи на ріст і розвиток особнів того ж виду. До феромонів відносяться атрактанти, речовини тривоги, збору тощо.

Феромон - биологические (физиологические) активные вещества, вырабатываемые животными; оказывают влияние на поведение, а иногда на рост и развитие особей того же вида. К феромонам относятся аттрактанты, вещества тревоги, сбора и т.д.

Філогенез – історичний розвиток видів.

Филогенез – историческое развитие видов.

Фітобентос – сукупність рослин, що знаходяться на дні водоймищ.

Фитобентос - совокупность растений, обитающих на дне водоемов.

Фітомаса – загальна маса всіх рослинних організмів, якої-небудь їх групи чи окремих рослин в угрупуванні.

Фитомасса - общая масса всех растительных организмов, какой-либо их группы или отдельных растений в сообществе.

Фітонцид – група хімічних сполук синтезовані рослинами, що убивають чи пригнічують ріст і розвиток мікроорганізмів. Фітонциди відіграють важливу роль в імунітеті рослин і у взаємовідносинах організмів у біоценозах. Фітонциди, що містяться в цибулі, часнику, хрінові, редьці, широко використовуються для лікування людей.

Фитонцид - группа химических соединений, синтезируемых растениями, убивающие или подавляющие рост и развитие микроорганизмов. Фитонциды играют важную роль в иммунитете растений и во взаимоотношениях организмов в биоценозах. Фитонциды, имеющиеся в луке, чесноке, хрене, редьке, широко используются для лечения людей.

Фітопланктон – сукупність мікроскопічних рослин (головним чином водоростей), що ростуть у товщі морських і прісних вод і пасивно пересуваються під впливом водних течій. Фітопланктон зосереджений в основному на глибинах до 150 м, є найважливішим джерелом кисню і органічних речовин для інших мешканців водного середовища.

Фитопланктон - совокупность микроскопических растений (главным образом водорослей), обитающих в толще морских и пресных вод и пассивно передвигающихся под влиянием водных течений. Фитопланктон сосредоточен в основном на глубинах до 150 м; служит важнейшим источником кислорода и органических веществ для др. обитателей водной среды.

Фітоценоз – рослинне угрупування, що історично склалося в результаті поєднання взаємодіючих рослин на однорідній ділянці території. Його характеризують певний видовий склад, життєві форми, ярусність (надземна і підземна), велика кількість розміщення, аспект (зовнішній вид), життєвість сезонні зміни, розвиток (зміна угрупувань).

Фитоценоз - растительное сообщество, исторически сложившееся в результате сочетания взаимодействующих растений на однородном участке территории. Его характеризуют определенный видовой состав, жизненные формы, ярусность (надземная и подземная), обилие (частота встречаемости видов), размещение, аспект (внешний вид), жизненность, сезонные изменения, развитие (смена сообществ).

Флора – 1) сукупність видів рослин поширених на певній території чи в складі конкретного рослинного угрупування, що склалася історично; 2) сукупність мікроорганізмів, що населяють якусь порожнину, порожнинний орган, рану (наприклад, флора кишечника). Розрізняють флору планети в цілому, суші, окремих материків і їх частин, островів, гірських країн, а також адміністративних регіонів.

Флора - 1) исторически сложившаяся совокупность видов растений, обитающих (или обитавших в прошлые геологич. эпохи) на определенной территории или в составе конкретного растительного сообщества; 2) совокупность микроорганизмов, населяющих какую-либо полость, полостной орган, рану и др. (например, флора кишечника). Различают флору планеты в целом, суши, отдельных материков и их частей, островов, горных стран, а также административных регионов.

Формація рослинна – класифікаційна одиниця рослинних угрупувань, що об’єднує групи асоціацій з загальним видом-едифікатором. Наприклад, форма рослинна сосни звичайної об’єднує всі асоціації, де панує цей вид сосни.

Формация растительная - классификационная единица растительных сообществ, объединяющая группы ассоциаций с общим видом-эдификатором. Например, форма растительная сосны обыкновенной объединяет все ассоциации, где господствует этот вид сосны.

Фотобіосфера – шар біосфери, що освітлюється сонячними променями (на поверхні суші і у верхніх шарах гідросфери).

Фотобиосфера - слой биосферы, освещаемый солнечными лучами (на поверхности суши и в верхних слоях гидросферы).

Фотоперіодизм – потреба організмів у періодичній зміні певної тривалості дня і ночі.

Фотопериодизм - потребность организмов в периодической смене определенной продолжительности дня и ночи.

Фотосинтез – синтез вуглеводів зеленими рослинами під впливом сонячного світла.

Фотосинтез – синтез углеводов зелеными растениями под влиянием солнечного света.

Функції екосистем, що підтримують і забезпечують життя – взаємодія між живими організмами, їх популяціями, угрупуваннями і фізичними та хімічними процесами в довкіллі. Екосистеми виконують чотири основні функції із життєзабезпечення: функції регулювання (підтримка економічної діяльності і благополуччя людей внаслідок регулювання клімату, захисту територій водозборів і вододілів, запобігання ерозійних процесів, зберігання і переробці відходів, збереження біорізноманіття); виробничі функції (надання основних ресурсів, таких як кисень, їжа, питна вода і харчування, одяг і тканини, енергія і паливо, генетичні ресурси); функції перенесення (надання простору і необхідної фізичної основи для життя, сільського господарства, лісового господарства, промисловості, рекреації, збереження природи тощо); інформаційні функції – забезпечення естетичних, культурних і наукових вигод за допомогою естетичної, культурної і релігійної інформації, культурних і художніх устремлінь, освіти і наукової інформації.

Жизнеподдерживающие (жизнеобеспечивающие) функции экосистем - взаимодействия между живыми организмами, их популяциями, сообществами и физическими и химическими процессами в окружающей среде. Экосистемы выполняют четыре основные функции по жизнеобеспечению: функции регулирования (поддержка экономической деятельности и благополучия людей благодаря регулированию климата, защите территорий водосборов и водоразделов, предотвращение эрозионных процессов, хранению и переработке отходов, сохранению биоразнообразия и т.д.); производственные функции (предоставление основных ресурсов, таких как кислород, пища, питьевая вода и питание, одежда и ткани, энергия и топливо, генетические ресурсы и т.д.); функции переноса (предоставление пространства и необходимого физического основания для проживания, сельского хозяйства, лесного хозяйства, промышленности, рекреации, сохранения природы и т.п.); информационные функции - обеспечение эстетических, культурных и научных выгод через посредство эстетической, культурной и религиозной информации, культурных и художественных устремлений, образования и научной информации и т.д.

Функціонування ландшафту – стійка послідовність постійно діючих процесів передання енергії, речовин та інформації в ландшафтах, що забезпечують збереження того чи іншого властивого для значного відрізку часу стану ландшафту (інваріанта). Функціонування ландшафту часто має ритмічний (добовий і річний) характер і не супроводжується переходом ландшафту із одного серійного стану в інший.

Функционирование ландшафта - устойчивая последовательность постоянно действующих процессов передачи энергии, вещества и информации в ландшафтах, обеспечивающих сохранение того или иного характерного для значительного отрезка времени состояния ландшафта (инварианта). Функционирование ландшафта часто имеет ритмический (суточный и годовой) характер и не сопровождается переходом ландшафта из одного серийного состояния в другое.

Хазяїн-паразит – взаємопов’язана сукупність (інколи багатовидова) організмів, у яких чи на яких проходить паразит свій цикл розвитку. Хазяїн намагається за допомогою різних біохімічних і морфологічних пристосувань позбавитися від паразитів, а вони, у свою чергу, намагаються адаптуватися до цих механізмів.

Хозяин–паразит - взаимосвязанная совокупность (иногда многовидовая) организмов, в которых или на которых проходит паразит свой цикл развития. Хозяева стремятся с помощью различных биохимических и морфологических приспособлений избавиться от паразитов, а они, в свою очередь, стремятся адаптироваться к этим механизмам.

Харчовий рівень – одна ланка в ланцюгу харчування, що подана продуцентами, консументами чи редуцентами.

Пищевой уровень - одно звено в цепи питания, представленное продуцентами, консументами или редуцентами.

Хвилі (життя, популяційні) – притаманні всім видам періодичні і неперіодичні зміни чисельності особнів у популяціях, що виникають у результаті впливу абіотичних і біотичних факторів, які впливають на популяцію і призводять до зміни інтенсивності природного відбору і змінам у генетичній структурі популяцій. Хвилі чисельності є одним із основних факторів еволюцій. Разом з тим вони небезпечні для виживання малочисельних популяцій видів, що вимирають, зникають чи знаходяться під загрозою зникнення.

Волны (жизни, популяционные) - присущие всем видам периодические и непериодические изменения численности особей в популяциях, возникающие в результате влияния абиотических и биотических факторов, воздействующих на популяцию, ведущие к изменению интенсивности естественного отбора и переменам в генетической структуре популяций. Волны численности служат одним из основных факторов эволюции. Вместе с тем они опасны для выживания малочисленных популяций вымирающих и исчезающих видов и видов, находящихся под угрозой исчезновения.

Хемосинтез – процес синтезу органічних речовин з вуглецю за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню та інших речовин. Хемосинтез здійснюється мікроорганізмами в ході їх життєдіяльності.

Хемосинтез - процесс синтез органических веществ из углекислого газа за счет энергии окисления аммиака, сероводорода и других веществ. Хемосинтез осуществляется микроорганизмами в ходе их жизнедеятельности.

Хижак – 1) тварина чи рослина, що ловить і поїдає інших тварин – об’єктів харчування; 2) тварина, яка живеться представниками близьких систематичних видів (груп). Розрізняють хижаків першого порядку, що нападають на (мирних) (травоїдних, комахоїдних) тварин і хижаків другого порядку, які нападають на більш слабких хижаків. Хижаки, як і всі останні консументи, регулюють число і біомасу своїх жертв (кормових об'єктів) і таким чином, являють собою керівний ланцюг в екосистемах.

Хищник - 1) животное или растение, ловящее и поедающее др. животных, служащих объектами питания; 2) животное, питающееся представителями близких систематических видов (групп). Различают хищников первого порядка, нападающих на (мирных) (травоядных, насекомоядных) животных, и хищников второго порядка, нападающих на более слабых хищников. Хищники, как и все остальные консументы, регулируют число и биомассу своих жертв (кормовых объектов) и, таким образом, служат управляющим звеном в экосистемах.

"Хижак-жертва" – взаємозв’язок між хижаком і жертвою, у результаті якої еволюційно виграють обидва: хижаки мають корм, популяції жертв позбавляються від слабких членів.

"Хищник – жертва" - взаимосвязь между хищником и жертвой, в результате которой эволюционно выигрывают оба: хищники имеют корм, популяции жертв избавляются от ослабленных членов.

Холодостійкість – здатність організмів (як правило, говорять про рослини) тривалий час виносити низькі позитивні температури (від 1 до 10) чи короткочасні заморозки. Та ж властивість по відношенню до температури нижче 0°С (у тому числі здатність протистояти дуже сильним, більш 40°С морозам) носить назву морозостійкості. Морозостійкість у поєднанні зі здатністю переносити інші зимові негоди (вимокання, випрівання, глибокосніжжя, вплив крижаної кірки – насту, ожеледі і ожеледиці) називають зимостійкістю.

Холодоустойчивость - способность организмов (обычно говорят о растениях) длительное время выносить низкие положительные температуры (от 1 до 10) или кратковременные заморозки. То же свойство по отношению к температурам ниже 0°С (включая способность противостоять очень сильным, более 40°С морозам) носит название морозостойкости. Морозостойкость в сочетании со способностью переносить др. зимние невзгоды (вымокание, выпревание, глубокоснежье, влияние ледяной корки - наста, гололеда и гололедицы) называют зимостойкостью.

Цвітіння води – масовий розвиток фітопланктону у водоймищі, що супроводжується зміною забарвлення (колірності) води. Викликається несприятливими змінами водного режиму (застій води, забруднення органічними речовинами і мінеральними добривами, засмічення тощо); погіршує кисневий режим водоймища, викликає вимирання риб та інших водних тварин.

Цветение воды - массовое развитие фитопланктона в водоеме, сопровождающееся изменением окраски (цветности) воды. Вызывается неблагоприятными изменениями водного режима (застой воды, загрязнение органическими веществами и минеральными удобрениями, засорение и др.); ухудшает кислородный режим водоема, вызывает заморы рыб и других водных животных.

Цвітіння ґрунтів – масовий розвиток водоростей і ряду інших мікроорганізмів у верхньому шарі ґрунтів, що викликає зміну його природного забарвлення. Цвітіння ґрунтів свідчить про порушення водного режиму ґрунтів, зміни їх біологічних властивостей, часто про хімічне забруднення.

Цветение почв - массовое развитие водорослей и ряда других микроорганизмов в верхнем слое почв, вызывающее изменение его естественной окраски. Цветение почв свидетельствует о нарушении водного режима почв, изменении их биологических свойств, часто о химическом загрязнении.

Ценоз – 1) те ж, що біоценоз; 2) будь-яке угрупування організмів – зоо, фіто, мікроорганізмів (наприклад, микробоценоз кори дерева).

Ценоз - 1) то же, что биоценоз; 2) любое сообщество организмов - зоо, фито, микробоценозы, т.е. сообщества животных, растений, микроорганизмов (например, микробоценоз коры дерева).

Цикл життєвий – період від народження чи появи заплідненого яйця до смерті. У нищих організмів, які розмножуються поділом – період від поділу до поділу.

Цикл жизненный - период от рождения или появления оплодотворенного яйца до смерти. У низших организмов, размножающихся делением - период от деления до деления.

Цільовий екологічний показник – загальний цільовий показник стану довкілля, що виражений кількісно там, де це реально, і витікає з екологічної політики та який організація намагається досягнути.

Целевой экологический показатель - общий целевой показатель состояния окружающей среды, выражаемый количественно там, где это реально, и вытекающий из экологической политики, который организация стремится достичь.

Червона книга, Червона книга України – наводить наукові описи видів, інформацію щодо їхнього стану та чисельності. Є основою для охорони та відтворення найціннішої та найуразливішої частини нашої природної спадщини – рідкісних і зникаючих видів тварин, рослин та грибів. Її ведення визначається Законом "Про Червону книгу України".

Красная книга, Красная книга Украины – приводит научные описания видов, информацию об их состоянии и численности. Является основою для охраны и спасения наиценнейшей и наиболее уязвимой части нашей природы – редких и исчезающих видов животных, растений и грибов. Ее ведение определяется Законом "О Красной книге Украины".

Численність видова – кількість особнів виду або всього угрупування, що припадає на одиницю площі чи обсягу. При врахуванні численності тварин розрізняють численність разову і численність середню за певний період спостережень (сезон, місяць, рік). При описанні рослинних асоціацій для характеристики численності часто використовують 5- бальну шкалу Гульта: 5-дуже численно; 4-численно; 3-нечисленно; 2-мало; 1-дуже мало.

Обилие видовое - количество особей вида либо всего сообщества, приходящееся на единицу площади или объема. При учете обилия животных различают обилие разовое и обилие среднее за определенный период наблюдений (сезон, месяц, год). При описании растительных ассоциаций для характеристики обилия часто используют 5-балльную шкалу Гульта: 5 - очень обильно; 4 - обильно; 3 - необильно; 2 - мало; 1 - очень мало.

Число Пастера – критичні для еволюції біосфери рівні вмісту кисню в атмосфері Землі. Основне число Л. Пастера – досягнення вмісту кисню в розмірі 1 % від сучасного, що призвело до можливості виникнення аеробів. Додатково число Л. Пастера – момент формування озоносфери – досягнення кількості кисню в атмосфері Землі в розмірі 10 % від сучасного. Це дозволило організмам заселити мілководдя, а потім вийти на сушу. Обидві події відбувалися в археї.

Число Пастера - критические для эволюции биосферы уровни содержания кислорода в атмосфере земли. Основное число Л. Пастера - достижение содержания кислорода в размере 1 % от современного, что привело к возможности возникновения аэробов. Дополнительное число Л. Пастера - момент формирования озоносферы - достижение количества кислорода в атмосфере земли в размере 10% от современного. Это позволило организмам заселить мелководья, а затем выйти на сушу. Оба события произошли в архее.

Чиста лінія – потомство організму, що одержане в результаті його самозапилення чи самозапліднення.

Чистая линия – потомство организма, полученное в результате его самоопыления или самооплодотворения.

Чорний список – міжнародний список вимерлих видів тварин і рослин, від яких залишилися лише опудала, скелети, тушки, малюнки, гербарії, що знаходяться в музеях.

Черный список - международный список вымерших видов животных и растений, от которых остались лишь чучела, скелеты. тушки, рисунки, гербарии, находящиеся в музеях.

Чутливість – здатність організму реагувати на зміни факторів середовища проживання. Висока ступінь чутливості властива для стенобіонтів. Розрізняють чутливість видову, вікову, статеву, індивідуальну.

Чувствительность - способность организма реагировать на изменения факторов среды обитания. Высокая степень чувствительности характерна для стенобионтов. Различают чувствительность видовую, возрастную, половую, индивидуальную и др.

Шкала екологічна – будь-яка шкала оцінки екологічного значення того чи іншого компонента, що утворює середовище, чи явища в екосистемі для окремого організму (виду) чи їх сукупності (угрупування).

Шкала экологическая – любая шкала оценки экологического значения того или другого средообразующего компонента или явления в экосистеме для отдельного организма (вида) или их совокупности (сообщества).

Штам – чиста одновидова культура мікроорганізмів (чи вірусів), виділена із певного джерела (організму хворої людини, тварини, рослини, ґрунту, води) і така, що має специфічні фізіолого-біохімічні ознаки (наприклад, певною чутливістю до антибіотиків).

Штамм - чистая одновидовая культура микроорганизмов (или вирусов), выделенная из определенного источника (организма заболевшего человека, животного, растения, почвы, воды) и обладающая специфическими физиолого-биохимическими признаками (например, определенной чувствительностью к антибиотикам).

Щільність життя – кількість особнів на одиницю площі.

Плотность жизни - количество особей на единицу площади.