7. Вірусний гепатит — гостра інфекційна хвороба з переважним ураженням ретикуло-ендотеліальної системи травного каналу і печінки; характеризується інтоксикацією, часто супроводжується жовтяницею.

Вірусний гепатит А — гостра циклічна інфекційна хвороба, яка спричинюється вірусом А, передається фекально-оральним (можливо, і повітряно-краплинним) шляхом; характеризується початковими загальнотоксичними та диспепсичними симптомами, переважним ураженням печінки, у деяких хворих з порушенням її пігментної функції (жовтяниця).

Вірусний гепатит В — інфекційна хвороба, яка зумовлюється вірусом В, передається парентеральним шляхом, включаючи ге-мотрансфузійний, характеризується переважним втягненням у патологічний процес печінки.

Етіологія і епідеміологія.: Збудник вірусного гепатиту А — вірус, який містить РНК, стійкий у зовнішньому середовищі. Збудник вірусного гепатиту В — вірус, який містить ДНК, характеризується надзвичайною стійкістю, в тому числі до дії високої температури. Джерело інфекції — хворі з клінічно вираженими, субклінічними та безсимптомними формами хвороби. Вірусний гепатит А передається фекально-оральним, можливо, і повітряно-краплинним шляхом; вірусний гепатит В — переважно парентеральним, включаючи гємотрансфузійний. При вірусному гепатиті В є і контактний шлях інфікування як прихований варіант парентерального передавання інфекції.

Клініка.: Інкубаційний період при вірусному гепатиті А триває від 15 до 50 днів, найчастіше— 15—20 днів, при вірусному гепатиті В—60—180 днів, найчастіше — 70—90 днів.Перебіг вірусного гепатиту характеризується циклічністю. Розрізняють початковий (переджовтяничний) період, жовтяничний та період видужання. При вірусному гепатиті А в початковому періоді спостерігаються диспепсичні явища підвищення температури тіла, слабкість. Тривалість цього періоду З—5, рідше — 7—10 днів. Сеча стає насичено жовтою (колір пива), випорожнення знебарвлені. При об'єктивному обстеженні спостерігаються збільшення та ущільнення печінки, рідше — і селезінки (переважно у дітей раннього віку). У початковому періоді іноді спостерігаються явища катару дихальних шляхів. При вірусному гепатиті В початковому (переджовтяничному) періоду властивий змішаний тип перебігу хвороби: спостерігаються симтоми загальної інтоксикації, диспепсичні або незначні катаральні явища. Крім того, початковому періоду при вірусному гепатиті В може бути властивий астеновегетативний тип перебігу хвороби, а також безсимптомний. При безсимптомному початковому періоді перші ознаки хвороби відображують порушення пігментного обміну — темнішає сеча, знебарвлюються випорожнення, з'являється жовтянічність склер та шкіри. З появою жовтяниці у більшості хворих на вірусний гепатит А загальний стан поліпшується, зменшуються явища інтоксикації, нормалізується або знижується температура тіла При вірусному гепатиті В у більшості хворих одночасно з появою жовтяниці посилюються загальнотоксичні прояви хвороби.

Злоякісна форма, або токсична дистрофія печінки (гепатодистрофія, гепатонекроз),— найтяжча форма вірусного гепатиту В.. Першими симптомами гепатодистрофії є нервово-психічні порушення — печінкова енцефалопатія. Спостерігається різке збудження з руховим неспокоєм, з'являються тремор рук, клонікотонічні судороги. Протягом 1—3 днів розвивається печінкова кома. Жовтяниця при цьому звичайно значно зростає. З'являються геморагічні явища Зменшуються розміри печінки, вона стає м'якою, часто зовсім не пальпується. З'являється печінковий запах.

Діагностика.: Діагноз вірусного гепатиту встановлюють на основі клініко-епідеміологічних даних. Істотно допомагають у встановленні діагнозу біохімічні та імунологічні дослідження. У ранній діагностиці вірусного гепатиту велике значення має підвищення активності аланінової амінотрансферази (АлАТ) та альдолази. Істотно допомагає в діагностиці вірусного гепатиту визначення вмісту білірубіну в крові; жовчних пігментів у сечі, стеркобіліну у випорожненнях.

Лікування.: В лікуванні хворих на вірусний гепатит велике значення має дотримання постільного режиму та дієти. Додатково призначають екстракти вітамінів та синтетичні вітамінні препарати: аскорбінову кислоту, тіамін, ретинол, нікотинову кислоту. Треба в значній кількості пити 5% розчин глюкози, лужні мінеральні води (Боржомі, Єсентуки №17, №4). Для регуляції жовчовиділення і забезпечення регулярного випорожнення кишок призначають 5 % розчин магнію сульфату. В період спаду проявів клінічних симптомів хвороби рекомендуються озокеритові та парафінові аплікації на ділянку печінки. Призначають такою жовчогінні. У разі потреби детоксикаційної терапії застосовують внутрішньовенно краплинно 5% або 10% розчини глюкози з аскорбіновою кислотою, синтетичні плазмозамінники (реополіглюкін, гемодез та ін.)\ альбумін. За показаннями призначають симптоматичні препарати. Також призначають глюкокортикоїди.

8. Грип — гостре інфекційне захворювання, яке характеризується явищами загальної інтоксикації, катаральним запаленням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, значною схильністю до приєднання вторинної бактеріальної інфекції. Розрізнають 4 форми грипу: парагрип ( поступовий початок),аденовірусна ( різноманітність клініки), реовірусна (диспептичні явища), респіраторно-синцитіальна( діти).

Етіологія. Збудник грипу — фільтрівний вірус. Відомо три самостійні типи вірусу грипу — А, В і С. Кожен тип має багато серологічних різновидів — підтипів.

Епідеміологія. Джерело інфекції — хвора людина. Період її контагіозності—3—5 днів (рідко — до 7 днів) від моменту появи перших ознак хвороби. Шлях передачі — повітряно-краплинний, на відносно близькі відстані від хворого. Інфекція через третю особу і предмети, з якими стикався хворий, внаслідок нестійкості вірусу, не передається. До І рипу сприйнятливі всі вікові групи.

Патогенез. Вхідні ворога інфекції — верхні дихальні шляхи.

Клініка. Інкубаційний період при грипі триває 1—2 дні, іноді скорочується до кількох годин. Початок хвороби гострий, температура тіла підвищується до 38°С —40°С з'являються головний біль з переважною локалізацією в ділянці лоба, ломота по всьому тілу, біль у м'язах, суглобах, у попереку, вираженою є загальна слабкість. Перелічені вище симптоми загальної інтоксикації максимально проявляються в перші 2—З дні хвороби. В ці дні катаральні явища ще незначні або їх навіть немає. Спостерігаються закладання носа, неприємні відчуття за грудиною, сухе покашлювання. Іноді виникають носові кровотечі та інші прояви токсичного ураження судин. Вони є характерними для тяжких форм грипу. Розрізняють легку, середньотяжку та тяжку форми грипу, різновидом тяжкої форми грипу є токсичний грип, який характеризується бурхливим зростанням проявів симптомів хвороби а переваленим ураженням центральної нервової системи (порушення свідомості різного ступеня; психічні розлади, головним чином марення, судороги), явищами серцево-судинної недостатності, геморагічним синдромом. Ускладнення при грипі, зумовлені безпосередньою дією вірусу зустрічаються нечасто: можливі невралгія, неврит, радикуліт, енцефаліт; рідко — іптерстиціальиа вірусна пневмонія.

Діагностика.: ґрунтується на клінічних ознаках. Специфічним лабораторним методом розпізнання грипу є виділення вірусу на курячих ембріонах. Серологічні дослідження, які ґрунтуються на визначенні титру специфічних антитіл, необхідно ставити двічі в динаміці хвороби (парні сироватки). Швидким та специфічним методом діагностики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій є метод імунофлу-оресценції.

Лікування.: До специфічних засобів лікування грипу належать: донорський протигрипозний імуноглобулін (гамма-глобулін), людський лейкоцитарний інтерферон, хіміотерапевтичні засоби (амантадин, ремантадин та ін.). Протигрипозний імуноглобулін уводять внутрішньом'язево (0,150,2 мл/кг маси тіла). Хіміотерапевтичні засоби типу амантадину більш ефективні проти вірусів типу A (A1, А2 та ін.). їх доцільно застосовувати на початку хвороби. Застосування амантадину (рематадпсу) обмежується через його токсичність. При важких формах грипу застосовують також глікокоріикоїдні препарати (гідрокортизон, преднізолон парентерально), адреноміметичні засоби (ефедрин, мезатон). Якщо є показання, призначають серцеві засоби —сульфокамфокаїн, строфантин або корглікон. Антибіотики призначають при тяжких та середньотяжких формах грипу у дітей раннього віку, коли є ускладнення і супровідні захворювання (природжені пороки серця, бактеріальні процеси, насамперед бронхолегеневі). За показаннями застосовують симптоматичні засоби: спазмолітичні, відхаркувальні та ін. Обов'язковим е догляд за слизовими оболонками очей, носа, рота, їжа повинна бути вітамінізованою.

Профілактика.: З метою профілактики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій як у дітей, так і дорослих застосовують людський лейкоцитарний інтерферон.