Учитель іноземної мови
Навчальний процес з іноземної мови в сучасній школі це, перш за все, спільна діяльність учителя та учнів, де учень є суб’єктом навчання та спілкування нарівні з учителем.
Навчання іноземної мови як навчання спілкування вимагає від учителя таких якостей, які забезпечили б реалізацію цілей навчання та його ефективність. Учитель є джерелом інформації, лідером колективу, взірцем морально-етичних норм поведінки, моделлю майбутньої мовленнєвої діяльності, організатором психологічного клімату і керівником взаємовідносин в учнівському колективі.
Зростають вимоги до особистих якостей учителя, його професійної підготовки. Сучасний вчитель як особистість характеризуються такими якостями:
широкою освіченістю, загальною культурою інтелігентністю, високорозвиненою моральною свідомістю почуттям відповідальності за свою працю;
любов’ю до дітей, тактом, здатністю формувати всебічно розвинену, творчу особистість школяра;
глибокими знаннями та професійним мисленням, що дає змогу розуміти суть педагогічних явищ та приймати оптимальні рішення питань навчання іноземної мови, умінням творчо використовувати передовий педагогічний досвід, індивідуальним стилем роботи;
потягом до самоосвіти та самовдосконалення.
Перераховані якості визначають педагогічну культуру, пізнавально-творчу спрямованість особистості вчителя, що формуються всією системою його професійної підготовки.
Професійна підготовка вчителя іноземної мови включає в себе володіння іноземною мовою як засобом усної та писемної комунікації в усіх сферах спілкування, а також як засобом педагогічної діяльності в різних умовах з урахуванням цілей навчання, вікових особливостей школярів та їх мовної підготовки.
Особливо місце в підготовці вчителя займають професійно-методичні знання та вміння, які визначають методичну майстерність учителя іноземної мови. Учитель повинен мати глибокі знання методики викладання іноземної мови та вміти застосовувати їх у процесі навчання. Ці знання та вміння забезпечать виконання основних професійно-методичних функцій учителя іноземної мови: комунікативно-навчальну,виховну, гностичну, конструктивно-плануючу, організаторську.
Тема : Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови. Мета: - ознайомити з основними особливостями індивідуалізації процесу навчання ім;
розвивати навички щодо складання індивідуальних карток учнів та врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів;
виховувати зацікавлення та вміння спілкуватися ІМ.
Обладнання: підручник С. Ю. Ніколаєвої «Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах», довідково-методичне видання / Упоряд. О. Я. Коваленко, І. П. Кудіна «Книга вчителя іноземної мови»
Хід заняття:
В методиці навчання іноземних мов розроблені різноманітні форми реалізації індивідуального підходу до учнів: самостійна робота (self-directed learning) під керівництвом учителя; самостійне оволодіння (autonomous learning) іноземною мовою наодинці чи у групі шляхом широкого виростання різноманітних підручників і посібників, але під керівництвом учителя; самостійне оволодіння (home learning) іноземною мовою шляхом опрацювання навчального посібника без допомоги вчителя; індивідуальна робота (one-to-one teaching) з одним чи кількома вчителями; самостійне оволодіння іноземною мовою у спеціалізованих центрах( self-access centres)
Під індивідуальним підходом мається на увазі навчання учнів іноземного мовлення у групі/класі за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. При цьому на перший план ставиться завдання допомоги учнів оволодіти базовим рівнем іншомовного мовлення, вихід за межі якого завжди бажаний.
Власне індивідуалізація процесу навчання іншомовного мовлення – це цілісна система, яка має охоплювати всі сторони та етапи навчально-виховного процесу з іноземної мови, а також передбачати комплексне врахування і цілеспрямований розвиток компонентів кожної з підструктур психологічної структури індивідуальності учня, що здійснюють значний вплив на якість оволодіння ним іншомовним мовленням. До складу цієї системи входять: 1) цілі індивідуалізації процесу навчання; 2) види індивідуалізації та їх зміст; 3) прийоми та засоби індивідуалізації. Розглянемо компоненти названої системи.
Цілі індивідуалізації процесу навчання іноземної мови поділяються на основні та допоміжні. До основних відносяться:
заповнення прогалин у вихідному рівні оволодіння учнем іншомовним мовленням і своєчасне усунення нового відставання, що зявляється;
розвиток інтелектуального кругозору, психічних процесів і якостей особистості учня, які відіграють провідну роль в оволодінні іншомовним мовленням;
формування індивідуального стилю оволодіння іншомовним мовленням, який охоплює і вміння самостійної роботи.
