Література

Антология мировой философии: Античность. Минск-Москва. 2001. – С. 482 – 955.

Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976. – С. 402 – 531.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачківський В.Г. Історія філософії. Підручник. К., 2001. – С. 41 – 49.

Богомолов А.С. Античная философия. М., 1985. – С. 237 – 324.

Виндельбанд В. История дрейвней философии. К., 1995. – С. 251 – 311.

Возняк С.М. Філософія Стародавнього світу. Част. 2. Антична філософія. Івано-Франківськ. 2004. – С. 116 – 134.

Волинка Г.І. та ін. Вступ до філософії: історико-філософська пропедевтика. К., 1999. – С. 112 – 160.

Історія філософії. Підручник /за ред. Ярошовця В.І./. К., 2002. – С. 113 – 125.

Кондзьолка В.В. Нарис історії античної філософії. Львів, 1993.

Материалысты Древней Греции. М., 1955.

Татаркевич В. Історія філософії. Т.1. Львів, 1997. – С. 150 – 211.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. К., 1986.

Філософський енциклопедичний словник. К., 2002. – С. 201, 224, 346, 421, 487, 500 – 501, 585 – 586, 609 – 610, 699.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. М., 1981. – С. 7 – 416.

Читанка з історії філософії. Кн.1. К., 1992. – С. 172 – 204.

***

Неоплатонізм як останній впливовий напрям античної філософії завершує її тисячолітній розвиток. У 524 році помер /був страчений/ римський античний філософ Боецій, а в 529 р. імператор Юстиніан видав декрет про закриття платонової Академії в Афінах. Цей акт вважається формальним кінцем античної філософії.

Антична філософія – величний ідейний здобуток людства. Вона не лише вперше відкрила широкі обрії людського інтелектуального світоосмислення, але й зафіксувала великі прозріння в межах цих обріїв.

Антична філософія вперше окреслила основні напрями філософської проблематики, визначивши на віки людське розуміння світу, Космосу, природи, суспільства, людини, її пізнання, інтелекту, поведінки.