Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5_6_8_9_12_13_14_16_19_20_28_29_30_33_34_35_3.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
203 Кб
Скачать
☆

9.Реформи Володимира Великого, їх значення для централізації Давньоруської держави.

Завершальний етап формування давньоруської державності вимагав значних суспільних змін, спрямованих на консолідацію країни. Саме тому Володимир Великий провів декілька реформ. Намагаючись Зміцнити великокнязівську владу, Володимир провів адмістративну реформу, суть якої полягала в тому, що землі князівства, передавалися двадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеними боярами.Військова реформа була спрямована як на посилення обороноздатності країни, так і на зміцнення особистої влади великого князя. Її суть полягала в ліквідації племінних військових об’єднань і злитті військової системи з системою феодального землеволодіння. Реформа мала наслідки:Сформувати боєздатне, віддане князю військо; створити нову дружину цілком залежну від великого князя.Релігійна реформа почалася спробою модернізувати язичництво. Проте стара язичницька віра не сприяла процесу формування нових суспільних відносин, її державотворчий потенціал був явно не достатній для такої великої політичної держави , як Київська Русь.Саме тому наприкінці 80-х років 10 ст.Володимир вирішує запровадити християнство як державну релігію.

12. Київська Русь в період феодальної роздробленості( середина 12-перша половина 13 ст.)

Феодальна роздробленість Київської Русі зайняла період:середину 12- першу половину 13 ст. Ознаки: 1.послаблення влади великого князя. 2.посилення децентралізованих тенденцій. 3.постійні міжусобні війни князів. 4.часті напади половців. Останнє намагання відновити колишню велич та могутність Київської Русі припадає на князювання Володимира Мономаха. Він тимчасово стабілізував становище держави вдалими походами на половців. Після смерті Володимира Мономаха його сину Мстиславу лише на короткий час вдалося підтримати єдність руських земель. У 12 ст. на теренах Русі одне за одним починаються з’являтися окремі самостійні князівства і землі. Феодальну роздробленість спричинили такі чинники: 1.Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення. 2 .Зростання великого феодального землеволодіння. 3.Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади. 4.Зміна торговельної конюктури, частковий занепад Києва, як торгового центру, поява поліцентрії в зовнішній торгівлі. 5.занепад міжнародної торгівлі. 6. Посилення експансії степових і кочівників(печенігів, половців). Взагалі період феодальної роздробленості характеризується формуванням феодальної системи.

13.Галицько-Волинське князівство, його політичний розвиток у 12-першій половині 14 ст.

Спадкоємицею Київської Русі стала Галицько –Волинська держава. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників: 1.вдале географічне положення 2.необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресій з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольного напасття. 3.енергійна об’єднавча політика князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича Галицького. 4.Існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі. Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кілька етапів. 1 етап (1199-1205) – утворення та становлення. За цей період Роман у 1199р. придушує опір великих бояр і об’єднує опір великих бояр і об’єднував Галичину і Волинь. Оволодіває Києвом і стає великим князем. 2 етап(1205-1238)- тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинається 30-ти річний період боротьби за галицький стіл. Характерними ознаками цього періоду: безперервне втручання у внутрішні справи західноукраїнських земель сусідніх державної єдності Данила Галицького, яка успішно закінчилась 1238 р. 3 етап(1238-1264) – обєднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом. З вигідною віддаленістю географічною від Орди Д. Галицький мав змогу сконцентрувати увагу на посилення боєздатності, внутрішньому зміцненні та централізації князівства. Водночас з цим Данило зовнішньо-політичній сфері намагається створити анти ординську коаліцію. 4 етап (1264-1323) – стабільність і піднесення.Після смерті Данила Галицького князівство втрачає єдність .Влада відновилась за князя Юрія 1.Це період, коли Золота Орда втратила владу. 5 етап (1329-1340)-поступовий занепад. Це період правління Юрія 2 Болеслава. Період став поступовим занепадом масове невдоволення народу політикою Юрія 2, призвело до активних насильницьких дій. У квітні 1340 р. бояри отруїли Юрія 2 Болислава.