Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5_6_8_9_12_13_14_16_19_20_28_29_30_33_34_35_3.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
203 Кб
Скачать
☆

20.Україна в складі Речі Посполитої.

1 липня 1569 року було укладено польсько-литовську унію, яка юридично закріпила появу нової держави-Речі Посполитої. Польська та Литовська шляхта отримувала право володіти землями в будь-якій частині держави. Незважаючи на польський тиск, литовське князівство частково зберігало ознаки своєї колишньої державності-печатку, герб, фінанси, адміністрацію та військо. Урядовою залишалась руська мова.Укладнення Любленської унії відкрило новий етап у житті українських земель, етап економічних утисків, згортання політичного життя, прогресуючої втрати національних традицій і культури. Після укладення Любленської унії популярність ідей уніатства в Речі Посполитій посилилась.Метою унії було приєднання православної церкви та католицької з обов’язковим визначенням верховенства Римського Папи. Ідею унії активно підтримував польський король, адже вона відкривала шлях для окатоличення та ополчення українських та білоруських земель. Тому відбувався кризовий стан православної церкви. Катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій.

29) Утворення Козацько-Гетьманської держави. У процесі розгортання націонано-визвольних змагань вперше були чітко сформульовані основи національної держаної ідеї: - право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання; - незалежність і соборність Української держави; - генетичний зв'язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій.Функціонування держави виявилося в запровадженні власного територіального поділу, створенні та діяльності органів публічної влади, введені своєї податкової системи. За часів Хмельниччини територія України простягалася майже на 200 тис. км2 і охоплювала Лівобережжя, частину правобережжя та Степу. На цих землях проживало понад 3 млн. осіб. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу в разі війни згуртувати та мобілізувати народні маси на боротьбу. Формально основним органом влади була Військова (Генеральна) Рада. Проте вона не була постійно діючою, до того ж Хмельницький з метою зміцнення гетьманської влади частіше скликав старшинську раду.Гетьман був главою і правителем України. Він очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандуючим, відав фінансами, керував зовнішньою політикою. Система органів публічної влади мала три рівні –генеральний, полковий і сотенний. Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював особисто, а з 1654 р. була введена посада гетьманського підскарбія. Своєрідним гарантом успішної розбудови Української держави стала національна армія. Вона сформувалася на принципах Запорізької Січі. ЇЇ ядро становило реєстрове і запорозьке козацтво. Українська держава формулювалася на двох принципових засадах – демократії та авторитаризму. На початковій фазі національно-визвольних змагань переважають демократичні засади. З часом коли ситуація стає критичною, а демократія дедалі більше набуває рис охлократії, під впливом Хмельницького набирають силу авторитарні начала: - поступове обмеження впливу «Чорних» рад; - зосередження усієї влади в руках гетьмана; - домінування командних методів управління в державному житті. На визволених землях активно відбувався процес ліквідації великого феодального землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарства та кріпацтва. Українська держава активно діяла на міжнародній арені, були численні дипломатичні контакти з іншими країнами.