Практика міжнародної торгівлі - міжнародна торгова політика

Основні НАПРЯМИ зовнішньоекономічної політики:

Протекціонізм - політика, направлена на захист власної економіки від

іноземної конкуренції на внутрішньому ринку і

захоплення зовнішніх ринків.

Фритредерство - політика вільної торгівлі, яка передбачає відміну

різного роду обмежень на шляху закордонних товарів

на внутрішньому ринку.

Основні ЗАСОБИ зовнішньоекономічної політики

Мито (митний тариф) - особливий податок на ввезення, вивезення або транзит товару

ТАРИФНІ і НЕТАРИФНІ:

Тарифи розрізняються за:

• цілями стягнення на ФІСКАЛЬНІ і ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКІ;

• способу стягнення:

а) адвалорне мито (лат. ad valorem - з ціни) - у вигляді % з ціни товару,

їх роль з часом зростає;

б) специфічне мито (з ваги, об'єму, штуки товару),

зміна ціни не впливає на розмір тарифу;

в) змішане (комбіноване) мито об'єднує властивості попередніх;

• обставинами застосування:

а) максимальне - загальний рівень для всіх країн;

б) мінімальне - для постійних торгівельних партнерів, які мають "режим

найбільшого сприяння);

в) преференційне - для країн, з якими встановлений особливий митний

режим.

!!! РІВЕНЬ МИТА ЗРОСТАЄ З МІРОЮ ОБРОБЛЮВАНОСТІ ТОВАРУ

Квота - фізичне обмеження вартості або кількості імпортованих товарів на протязі певного періоду часу

Валютний контроль - резиденти країни повинні у відповідності з законом обміняти всі (або частину) валютні надходження на національну валюту

Інші нетарифні засоби:

• СУБСИДУВАННЯ ЕКСПОРТУ

• ДОБРОВІЛЬНЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКСПОРТУ

• СЕРТИФИКАЦІЯ ЯКОСТІ, ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, БЕЗПЕКИ

• ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ

• СКЛАДНІСТЬ І ДОРОЖНЕЧА МИТНИХ ПРОЦЕДУР

• СКОРОЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ПОПИТУ

• ДЕВАЛЬВАЦІЯ

• ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (торгово-промислові палати, закордонні торгові представництва)

Причини торгівельних та інвестиційних бар’єрів Головна мета торгової політики:

Країн, що розвиваються — сприяння економічному росту;

Індустріальних країн — покращання стану платіжного балансу

і збереження робочих місць.

Цілі державної торгівельної та інвестиційної політики:

• Захистит національні підприємства, які конкурують з іноземними на внутрішньому ринку (зберігаючи робочі місця);

• Сприяння заміщенню імпорту;

• Обмеження залежність від закордонних постачальників;

• Сприяння місцевим та закордонним інвестиціям;

• Виправлення нерівноваги платіжного баласу;

• Сприяння економічному росту на основі експорту;

• Захист розвитку молодих галузей економіки (infant industries);

• Досягнення нових рівнів здоров’я і безпеки населення;

• Стримування закордонних фірм від демпінгу.

• Служіння політичним цілям.