В очікуванні страти. Смерть

Існуючий відсталий порядок в світі підштовхує Мерсо до бажання піти з життя, оскільки він не бачить виходу з порядку речей, який склався. Тому останнім словом роману все-таки залишається «ненависть».

У долі Мерсо відчувається абсурд: молодий і закоханий в «страви земні», герой не міг знайти нічого, окрім безглуздої роботи в якійсь конторі; позбавлений коштів, син вимушений помістити свою матір в богадільню; після похоронів він повинен приховувати радість близькості з Марі; судять його не за те, що він убив (про убитого араба по суті мови немає), а зате, що він не плакав на похоронах своєї матері, а на порозі смерті йому нав'язують звернення до Бога.

5. Вивчення байки у 6 класі у курсі зарубіжної літератури. Знання та уміння школярів, пов’язані із вивченням байки. Читання байки на пам'ять.

Езоп — легендарний поет, якого вважають засновником жанру бай­ки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між носіями певних рис або різних життєвих позицій. У байці «Вовк та ягня» характери персонажів чітко визначені: Ягня уособлює беззахисність, Вовк — силу. Мораль випливає з самої оповіді: справедли­вий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду. Вивчення такого жанру як байка у початкових класах передбачає вміння школярів елементарно аналізувати прочитане. Навчити цього дітей не так просто, вміння аналізувати треба виробляти систематично. Учням початкової школи важко вмотивовувати свою думку, робити висновки та узагальнення. Завдання вчителя – допомогти їм зрозуміти ідейну глибину твору, якомога повніше осягнути його естетичну цінність. Успіх роботи над байкою, як переконує шкільний досвід, визначається поряд умов. Важливо в процесі аналізу байки допомогти учневі живо представити розвиток дії, яскраво сприйняти образи. Тому доцільно пропонувати таким, що вчиться словесне малювання, читання в особах на завершальному етапі роботи і тому подібне У початковій школі немає можливості називати учням усі риси байки, але без пояснення окремих з них обійтись не можна.

Методика вивчення байки

Байка — це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. Отже, персонажами байок можуть бути тварини, птахи, риби, а також і люди, предмети. Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про них і 2) повчання (мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру. У роботі над байкою дотримуємось певних вимог. Говорити про алегоричність байки в початкових класах не варто. Не треба взагалі вживати цей термін. Повести розмову про цю істотну рису байки доцільно по завершенні аналізу описаних у ній подій. Щоб полегшити розкриття алегорії, треба вдатись до аналогій із життя. Перед роботою над байкою вчитель розповідає про птахів або тварин, згадують, які повадки в них. Мета таких бесід — відповідно настроїти дітей на сприймання тексту. Умовність байки стає зрозумілою, коли учні перечитують мораль. Робота над байкою включає такі компоненти: —    сприйняття конкретного змісту; —    усвідомлення композиції; —    з'ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки; —    визначення головної думки байки; —    розкриття алегорії; —    аналіз моралі. Якщо брати до уваги таку послідовність роботи, то урок, на якому вивчають байку, може мати таку структуру: І. Підготовча робота. 1)    Розповідь учителя про автора. 2)    Вікторина за матеріалами байок. 3)    Бесіда про тварин — дійові особи. 4)    Словникова робота (пояснюємо 1- 2 слова). ІІ. Читання байки вчителем (за опрацьованою партитурою) або просдуховування запису з фонохрестоматії, перегляд діафільму. ІІІ. Бесіда емоційно-ціночного плану.  — Що особливо вас вразило?  — Як ви ставитесь до описаних водій? IV.    Аналіз конкретного (фактичного) змісту байки. 1)    Усвідомлення композиції байки, опрацювання плану (вчитель дає або складають разом). 2)    Розбір частин тексту (різні форми читання, смисловий, «тлумачний» аналізи). Словникова робота. 3)   З'ясування мотивів поведінки дійових осіб, їх характерних рис (вибіркове читання, словесне і графічне малювання, відповіді на запитання). 4)    Робота за ілюстрацією. 5)    Визначення головної думки байки. V.    Розкриття алегорії (підшуковування аналогій із життя). VI.    Аналіз моралі. VII. Складання партитури виразного читання разом з учнями (або вчитель дає свою). Виразне читання байки. VIII.  Читання за ролями. ІX.   Висновки.

Рекомендується різні варіанти заучування напам'ять і байки, і вірша. Один з них – кількаразове прочитування кожної з частин (строфи чи куплета). Коли засвоєна перша частина, пропонується подібне зробити з іншими частинами. А на завершення демонструється знання всього тесту напам'ять. Другий варіант заучування полягає в тому, що після запам'ятання однієї з частин перехід до нової після повторення попередньої, далі – і всіх попередніх. У результаті – учні не забувають того, що стало надбанням їх пам'яті.