Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 модуль.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

34.Вплив процесів сушки на…

було встановлено, що утворення тріщин відбувається в результаті розвитку об'ємно-напруженого стану усередині матеріалу. Напружений стан у процесі сушіння створюється нерівномірним розподілом вологовмісту або полем вологовмістів. Безпосередньо розрахувати перепад вологовмістів у тілі по величині напруги утворення тріщин не представляється можливим по наступних причинах: 1) утворення тріщин відбувається в пружно-пластичній області, де закон Гука несправедливий; 2) локальне руйнування відбувається в об'ємно-напруженому стані в результаті дії небезпечних дотичних напружень. Однак необхідно враховувати й нормальні напруги, які впливають на розвиток дотичних напружень. ,

Якщо утворення тріщин відбувається на поверхні тіла в перший період сушіння, то й = ип.

Для періоду постійної швидкості при параболічному законі розподілу вологовмісту й температури є наступні співвідношення:

При м'яких режимах перепад температури в першому періоді сушіння відсутня (tn = /ц), тоді відносний перепад вологовмістів буде прямо пропорційний критерію Кирпичева.

Критерій утворення тріщин Кп слушний тільки в межах вологовмісту ип > ик.в, де ик.в — вологовміст кінця усадки, тобто тільки в періоді усадки поверхневого шару. Другою важливою технологічною властивістю матеріалу є збереження форми. Багато матеріалів при сушінні жолобляться, наприклад плоска поверхня звивається й ухвалює форму циліндричної поверхні. До таких матеріалів ставляться: картон, фібра, тонкі шкіри.Таким чином, пороутворення в шарі в процесі сушіння є результатом створення об'ємно-напруженого стану, не допущеного усадкою. Звідси стає зрозумілим, що при сушінні желатинового шару у вільному стані пороутворення не спостерігається, тому що усадка желатинового шару в цьому випадку в основному не затримана й не створює такого об'ємно-напруженого стану.

3.5Методика вибор оптим режиму сушки

перенос рідиною водних, що вимиваються погіршує якість шкіри. Іноді, навпаки, це явище буває необхідним для одержання належних властивостей висушеного матеріалу (сушіння листків сухої штукатурки).Колір шкіри в значній мірі залежить від кількості таннидів на поверхні і від ступеня їх окислення в процесі сушіння. Шар таннидів на поверхні шкіри окисляється і викликає її потемніння.Тому з метою одержання найкращих властивостей шкіри в процесі сушіння бажане шляхом зміни режиму впливати на механізм переносу речовини так, щоб танниди здебільшого залишалися усередині шкіри. Цього можна досягтися шляхом збільшення потоку пари за рахунок зменшення потоку рідини. У цьому випадку рідина, випаровуючись усередині шкіри, не буде виносити танниди на поверхню й тим самим буде виключений процес концентрації й окиснення їх.Щоб створити умови, сприятливі для випару рідини усередині матеріалу, треба зменшити коефіцієнт дифузії вологи й одночасно збільшити інтенсивність сушіння.Другий шлях уповільнення внутрішнього потоку рідини полягає в збільшенні температурного градієнта усередині матеріалу, тому що градієнт температури при й градієнт вологовмісту при сушінні нагрітим повітрям спрямовані протилежно один одному. Градієнт температури залежить значною мірою від критерію Біо, а отже, і швидкості руху повітря. Зі збільшенням швидкості руху повітря критерій Біо збільшується, що викликає збільшення .Тяким образом, невелика температура повітря tc з малою вологістю й більша швидкість руху повітря сприяють випару рідини усередині матеріалу. Досвідчена перевірка повністю підтверджує ці висновки. Червонодубні шкіри, висушені при режимі = 30° С, = 0,3, = 1,0 м/сек, виходять ясно-коричневими, без усадки особи.

Значне збільшення швидкості руху повітря викликає погіршення техніко-економічних показників схеми організації процесу сушіння й тому часто є небажаним.Цілком природно, що якщо поставлене технологічне завдання протилежне (бажане збільшити потік рідини), те необхідно збільшити tc і й одночасно зменшити швидкість руху повітря.Таким чином, підбираючи режим сушіння (параметри вологого повітря), можна змінити механізм переносу вологи. Особливо ефективним методом керування переносом речовини є зміна температурного градієнта усередині матеріалу. Змінюючи величину й напрямок , можна створити різноманітні умови для переміщення вологи. При сушінні нагрітим газом напрямку

36.Сушіння перегрітою парою.

У виробництві деяких матеріалів застосовується нагрівання вологого матеріалу насиченим або перегрітою водяною парою, у процесі якого одночасно відбувається його сушіння.швидкість сушіння повітрям на всім протязі процесу більше або приблизно однакова в порівнянні зі швидкістю сушіння перегрітою парою при однакових температурах обох теплоносіїв. Ця різниця у швидкостях згладжується при перехід до більш високих температур, що пояснюється зменшенням відносини з підвищенням температури теплоносія ( — відповідно температури повітря, пари й матеріалу).Температурні криві, показують, що при сушінні перегрітою парою (tс = 150° С) температури поверхні й центру зразка однакові й рівні приблизно У періоді падаючої швидкості сушіння усередині тіла виникає перепад температури, який спочатку збільшується, досягаючи максимуму, а потім зменшується, поступово наближаючись до нуля наприкінці процесу сушіння. У випадку сушіння нагрітим повітрям при тій же температурі 150° С спостерігається аналогічна закономірність, однак температура тіла в періоді постійної швидкості сушіння рівне приблизно 70° С. Отже, при сушінні перегрітою парою температура тіла в процесі сушіння вище, що сприяє більш інтенсивному переносу вологи

усередині тіла.Із кривих розподілу вологовмісту усередині тіла при обох способах сушіння можна зробити наступні висновки. При сушінні повітрям градієнт вологовмісту в періоді постійної швидкості практично дорівнює нулю, у періоді падаючої швидкості він спочатку збільшується й потім, досягшись максимуму, поступово зменшується. Криві розподілу вологовмісту за формою близькі до парабол. При сушінні перегрітою парою вологовміст на поверхні тіла в періоді прогріву, як і слід було сподіватися, більше, чим у центрі, у результаті конденсації пари на холодній поверхні тіла в періоді підігріву. Явище конденсації можна простежити по кривих сушіння, де воно позначається на збільшенні середнього вологовмісту тіла із часом у першому періоді сушіння.

У міру видалення вологи різниця вологовмістів на поверхні й у центрі тіла зменшується, і в періоді падаючої швидкості криві розподілу вологовмісту мають такий же вид, як і при сушінні повітрям сушінню перегрітою парою з попереднім підігрівом (явища конденсації усуваються й криві розподілу вологовмісту стають аналогічними кривим при сушінні повітрям.

Тепло- і масообмін у середовищі перегрітого пари.Рушійною силою вологообміну при випарі вологи в повітря прийнято вважати різниця парціальних тисків між поверхневим шаром і навколишнім середовищем. У середовищі перегрітої водяної пари різниця парціальних тисків у звичайнім розумінні відсутній, тому визначення рушійних сил вимагає додаткового обґрунтування. Можна показати, що молярнокмолекулярний мас-5мін на поверхні тіла в загальному випадку визначається градієнтами хімічного потенціалу й загального тиску. Перший градієнт характеризує в основному молекулярну, а другий — молярну складові процесу.