1.5. Грунти

У ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях — сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лучні і дерново-підзолисті ґрунти.

1.6. Рослиність

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен,черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я.

1.7. Геологічні і гідрогеологічні умови

Область лежить в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, у Лісостеповій фізико-географічній зоні, в Дністровсько-Дніпровській та Лівобережно-Дніпровській провінціях, в чотирьох фізико-географічних областях:

1. Центральнопридніпровська височинна область, або Центральна лісостепова область Придніпровської височини;

2. Київська височинна, або Лісостепова область Київського плато;

3. Південно-Придніпровська височинна, або Південна Лісостепова область Придніпровської височини;

4. Північно-Дніпровська терасово-низовинна область, або Північна лісостепова область Дніпровської терасової рівнини.

Водна поверхня області займає 4 % загальної площі території. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра і Південного Бугу. Головна річка — Дніпро (150 км — довжина по території області), водяне дзеркало якого у зв'язку зі створенням Кременчуцького (довжина — 130 км) й Канівського водосховища значно збільшилося.

праві притоки Дніпра — Рось (101 км), Вільшанка, Тясмин (133 км), ліві — Супій, Золотоношка, Ірклій, Коврай, Баталей, Сула.

до басейну Південного Бугу належать річки Гірський Тікич (161 км), Гнилий Тікич, Ятрань.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій, крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад того існує 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ.

На Правобережжі Черкащини можливі затоплення а також заболочення деяких ділянок.

2. План траси

Перший варіант траси прокладений традиційним полігональним методом. На трасі 1 кут повороту. Другий варіант траси прокладений аналогічно першому варіанту полігональним методом. Для відображення на поздовжньому профілі характерних змін рельєфу місцевос­ті, крім пікетів (по 100 м), визначають плюсові точки. Такі точки потрібні в місцях зміни крутості схилу; вони характеризують різку зміну густоти горизонталей, а та­кож у місцях перетину річкових долин (дна русла), ярів, вододілів, автомобіль­них доріг, залізниць. Проклавши два варіанти траси і розбивши на пікетаж визначаю з топографічної карти відмітки землі за допомогою двох методів інтерполяцією (а) та екстраполяцією (б), Рис.1.

Рис.1. Схеми для визначення позначок на топографічній карті шляхом:

а – інтерполяції; б – екстраполяції .

Визначаємо методом інтерполяції (рис, 1, а) за формулою

H_ПК0 = H₅₅ + х,

де, Н₅₅ — позначка нижньої горизонталі (55 м); х— перевищення точки над горизон­таллю, яке визначено з виразу:

х = d * h/D = 5 * 3/16 = 0,93 м. H_ПК0 = 55 + 0,93 = 55,93 м.

Якщо, точка лежить всередині (в межах) замкнутої горизонталі, то її визначають екстраполяцією (рис, 1, б).

Висоту на H_ПК1 визначаємо за методом інтерполяції:

H_ПК1 = H₅₅ – x, х = (5/7) * 1 = 0,7 м. H_ПК1 = 55 –0,7 = 54,3 м.

H_ПК2 = H₅₅ – x, х = (5/7) * 2 = 0,14 м. H_ПК2 = 55 – 0,14 = 54,86 м.

H_ПК3 = H₅₅ + x, х = (5/8) * 2 = 1,25 м. H_ПК3 = 55 + 1,25= 56,25 м.

H_ПК4 = H₅₅ + x, х = (5/8) * 4 = 2 м. H_ПК4 = 55 + 2 = 57,00 м.

H_ПК5 = H₅₅ = 55м

H_ПК6 = H₅₅ + x, х = (5/10) * 3 = 1,5 м. H_ПК6 = 55 + 1,5 = 56,5м.

H_ПК7 = H₅₅ + x, х = (5/11) * 4 = 1,8 м. H_ПК7 = 55 + 1,8= 56,8 м.

H_ПК8 = H₅₅ + x, х = (5/11) * 5 = 2,25 м. H_ПК8 = 55 + 2,25 = 57,25 м.

H_ПК9 = H₅₅ + x, х = (5/13) * 5 = 2,5 м. H_ПК9 = 55 +2,5 = 57,5 м.

H_ПК10 = H₅₅ + x, х = (5/12) *5 = 2,05 м. H_ПК10 = 55 + 2,05 = 57,05 м.

За аналогічним методом визначаємо висоти на усіх інших пікетах. Отримані результати заносимо у таблицю чорних відміток землі (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Чорні відмітки землі

Пікети			Чорні відмітки землі
ПК	+
0	00	55,93
0	70	55,00
1	00	54,30
2	0	54,86
2	50	55,00
3	00	56,25
4	00	57,00
5	00	55,00
6	00	56,50
7	00	56,80
8	00	57,25
9	00	57,50
10	00	57,05
11	00	57,70
12	00	58,60
13	00	59,10
14	00	60,00
15	00	60,50
16	00	60,50
17	00	60,00

Пікети		Чорні відмітки землі
ПК	+
18	00	60,50
19	00	61,42
20	00	62,50
21	00	61,85
21	40	60,00
22	00	59,20
23	00	57,90
24	00	57,50
25	00	55,80
26	00	54,50
27	00	53,50