1.Бухбаланс як елемент методу бухобліку.

Термін “баланс” походить від латиських слів “двічі” та “чаша терезів”. Балансовий метод харак-теристики явищ виник при феодалізмі та використовується не тільки у бухобліку. Але бухбаланс того часу відрізняється від в сучасного. Так, фундатор бухобліку італієць Лука Пачолі балансом називав лист, з бравого боку якого були перераховані кредитори, з лівого – боржники.

В сучасному бухобліку термін “баланс” має два поняття: перше –– це один з елементів методу бухобліку, друге –– це одна із форм фінінсової звітності. Таким чином, бухбаланс –– це способ у узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачив з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.

Баланс поділяється на дві равновеликі сукупності показників – актив і пасив. Основою його побудови є подвійне групування об’єктів бухобліку, що забезпечують господарську діяльність: господарських засобів та джерел їх утворення. В активі перераховуються господарські засоби , в пасиві – джерела формування активів (капітал і зобов’язання) п-ва. Структура активу чи перелік показників активу є відповідними позиціями класифікації господарських засобів (активів) п-ва за функціональною участю в його діяльності (див. схему 2.1). Структура пасиву чи перелік показни-ків пасиву є відповідними позиціями класифікації джерел утворення господарських засобів п-ва і цільовим призначенням (див. схему 2.2). Таким чином, якщо актив балансу показує предметний склад майна (засобів), то призначення пасиву полягає в тому, що він визначає, хто і в якій формі брав участь у створенні цього майна (засобів). Виходячи з цього,

Сума всіх активів = Сума всіх пасивів чи Активи = Капітал + Зобов’язання

Це рівняння називається балансовим рівнянням, що є основою бухобліку, з якою випливає, що

Активи – Зобов’язання = Капітал

Показники балансу називаються статтями. Відповідно відрізняють активні і пасивні статті балансу.

Існує дві форми балансу: вертикальна та горизонтальна. Вертикальна форма передбачає представлення показників активу на лівому боці аркуша, а показників пасиву на правому боці. Горизонтальна форма –– представлення спочатку показників активу, а нижче показників пасиву.

Загальний підсумок балансу чи по активу, чи по пасиву називається валютою балансу.

Значення балансу в управлінні п-вом полягає в тому, що баланс є моделлю, за допомогою якої користувачи отримують інформації про фінансовий стан п-ва, а саме: сума зобов’язань та їх співвідношення з власним капіталом; сума дебіторської заборгованності; сума капіталу,яка вкладена в бізнес; вартість та стан основних засобів; ліквідність п-ва (частка ліквідних активів в їх загальній сумі) та платоспроможність п-ва (можливість погашення боргів) тощо.

Достовірність балансу заснована на тому, що всі його показники формуються виходячи з записів в бухрахунках, які в свою чергу підтверджуються первинними документами. Інші баланси, напри-клад, баланс потужностей чи баланс доходів і витрат, складаються не за фактичними даними, а з метою визначення невідомої величини: необхідної кількості додаткового обладнання чи доходів.

Баланс як форма звітності має певну структуру (розділи та статті), яка регламентується П(С)БО №2 “Баланс” (наказ Мінфіна України №87 від 31.03.99р.).

ДЗ Скласти баланс, який відображає стан Вашого майна. Вартість засобів та величина джерел їх утворення можна придумати.