- •1. Предмет тдп, його особливості.
- •7. Ознаки держави
- •8. Сутність та соціальне призначення держави.
- •2. Завдання і функції теорії держави і права
- •9.Поняття та класифікація функцій держави.
- •V.За характером повноважень,які здійснюють вищі органи влади:
- •VI. За сферою впливу:
- •10. Поняття історичного типу держави. Критерії типології держави.
- •16. Складна форма державного устрою.
- •13. Монархія як форма правління. Типи монархічних форм правління.
- •11.Поняття форми держави та її елементів.
- •14.Республіка як форма правління:
- •17. Поняття та види політичного (державного) режиму.
- •12. Форма державного правління та її види.
- •15. Поняття форми державного устрою. Проста (унітарна) форма державного устрою.
- •18. Поняття і структура політичної системи держави.
- •19. Співвідношення держави та інших елементів політичної системи суспільства.
- •23. Поняття і ознаки органу держави. Класифікація державних органів.
- •II. За способом утворення державні органи поділяють на:
- •IV. За територіальними межами розрізняють:
- •VI. За функціональним призначенням:
- •VII. За обсягом повноважень розрізняють:
- •VIII. За правовими формами діяльності:
- •20. Поняття та елементи механізму держави.
- •24. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •21. Апарат держави: поняття та структура.
- •29. Сутність і соціальне призначення права.
- •25.Поняття,основні принципи правової держави.Шляхи формування правової держави в Україні.
- •26. Поняття, сутність і структура громадянського суспільства.
- •28. Визначення права. Сутнісні ознаки права.
- •32.Поняття соціальної норми:сутність,ознаки,класифікація,місце правових норм серед соціальних.
- •III. За способом закріплення:
- •30.Загальна характеристика основних правових теорій та доктрин:
- •33.Поняття та предмет механізму правового регулювання.
- •35.Елементи та стадії механізму правового регулювання:
- •31.Соціальне регулювання:поняття та особливості
- •34. Засоби, способи і типи правового регулювання
- •36.Функції права:поняття та система:
- •40.Дія нормативних актів у часі,просторі та за колом осіб:
- •43. Правотворчість: ознаки, поняття, принципи
- •38.Форми(джерела) права:поняття,види та співвідношення в сучасних системах права.
- •42.Підзаконний нормативно-правовий акт:поняття,властивості,види:
- •39.Нормативний акт як джерело права:поняття та особливості використання в сучасних системах права.
- •41.Закон:поняття,основні ознаки,види.Закони України.Конституція України-основний закон.
- •44.Види правотворчості
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •48.Класифікація норм права
- •IV. За предметом правового регулювання розрізняють норми конституційного, адміністративного, цивільного, трудового, сімейного, земельного, фінансового, кримінального права та ін.
- •V. За функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на:
- •VI. За функціями у процесі впливу на суспільство:
- •VII. За способом правового регулювання регулятивні норми класифікують на:
- •VIII. За характером норми класифікують на:
- •IX. За ступенем визначеності прав і свобод суб'єктів розрізняють:
- •XI. За методом правового регулювання розрізняють:
- •XII. За сферою дії розрізняють норми:
- •46.Норма права:поняття та ознаки
- •49.Норма права і нормативно-правовий акт,їх співвідношення:
- •I. За повнотою викладу норми у статті нормативно-правового акта розрізняють три способи:
- •51.Загальна характеристика основних галузей права України:
- •55. Романо-германська правова сімя.
- •50.Поняття системи права
- •56.Англо-саксонська правова сім*я:
- •53.Поняття та види систематизації законодавства:
- •59. Поняття та структура правовідносин.
- •60.Класифікація правовідносин:
- •54. Основні правові системи світу. Поняття правової сімї.
- •57.Система мусульманського права:
- •58. Співвідношення національного та міжнародного права.
- •61.Поняття та види суб*єктів правовідносин:
- •63. Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •64.Юридичні факти як підстава виникнення,зміни і припинення правовідносин.
- •65.Види юридичних фактів:
- •66. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •67.Застосування норм права:поняття,структура,види,стадії:
- •II. Встановлення юридичної основи справи – вибір і аналіз юридичних норм.
- •III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
- •68. Прогалини в праві : поняття, види, методи встановлення, шляхи усунення.
- •69.Умови реалізації права у формі застосування права:
- •III. За функціональним призначенням:
- •IV. За характером приписів:
- •VI. За юридичною природою:
- •2) Усний акт (виклик понятих);
- •71. Юридичні колізії та способи їх розв’язання.
- •72.Поняття і значення тлумачення норм права.
11.Поняття форми держави та її елементів.
Форма держави — це порядок (спосіб) організації і здійснення державної влади, які виражають її сутність.
Форма держави складається з трьох елементів:
1. Форма державного правління — це елемент форми держави, що характеризує структурну організацію влади, стійкий порядок формування вищих органів державної влади та їх компетенцію, взаємодію між ними.
Форма державного правління має такі ознаки:
а) характеризує порядок формування вищих органів державної влади, їх структуру і термін повноважень;
б) визначає зміст принципу розподілу влади між вищими органами держави;
в) характеризує компетенцію вищих державних органів у процесі здійснення ними владних повноважень та їх взаємодію, у тому числі з іншими центральними і місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, іншими громадськими організаціями.
1. Форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує внутрішню будову держави, територіальну організацію влади та спосіб (порядок) розподілу території держави на адміністративно-територіальні одиниці, взаємодією між ними у межах держави.
Форма державного устрою характеризує:
а) принципи розподілу держави на складові частини;
б) управлінську діяльність держави та організацію населення на її території;
в) можливості реалізації прав та інтересів національних меншин щодо самовизначення шляхом надання тій території, де вони проживають, певних пільг із самоврядування;
г) взаємодію між центральними, регіональними та місцевими органами влади.
2. Форма державного режиму — це елемент форми держави, який характеризується як сукупність певних методів (способів) здійснення державної влади.
Державний режим характеризує:
а) співвідношення правових та не правових засобів здійснення державної влади;
б) відносини між владою і народом;
в) стан законності і правопорядку в державі.
14.Республіка як форма правління:
Республіка (лат. respublica, від res publica — суспільна справа) — це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами (парламентом, президентом), що обираються населенням на певний термін.
Парламент (фр. parler — розмовляти) — загальнодержавний представницький орган державної влади, основним завданням якого є вираз волі народу шляхом видання нормативно-правових актів, що регулюють найважливіші суспільні відносини, та здійснення контролю за виконавчою владою.
Президент — глава держави, який втілює національну єдність, наступність державної влади, є гарантом національної незалежності та територіальної цілісності держави.
Для республіки характерні наступні ознаки:
— народ
— здійснення влади на підставі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову;
— наявність складної структури вищих державних органів влади та чітке законодавче визначення їх повноважень;
— одноособове або колегіальне прийняття рішень;
— наявність у всіх вищих державних органів державно-владних повноважень;
— юридична відповідальність представників державної влади за свої дії
— можливість дострокового припинення повноважень представників державної влади..
Залежно від обсягу державно-владних повноважень президента і парламенту республіки поділяються на президентські, парламентські та змішані.
Парламентська республіка — форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту
Прикладом парламентської республіки є Італія, Австрія, Словаччина тощо.
Президентська республіка — форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.
Прикладом президентської республіки є США, Росія, Бразилія, Мексика.
Змішана республіка (напівпарламентська, напівпрезидентська) - форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме: як і у президентській республіці главу держави обирає народ шляхом прямих виборів або колегія виборців, повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській республіці (можливість втручання у законотворчий процес, як суб'єкта законодавчої ініціативи, право вето на акти парламенту; право видавати нормативно-правові акти); свої повноваження президент здійснює безпосередньо (у напівпрезидентських республіках) або через уряд (у напівпарламентських республіках); президент призначає прем'єр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту; президент, як правило, є головнокомандуючим збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади; уряд несе подвійну відповідальність — перед президентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку. У більшості змішаних республік використовується інститут контрасигнатури, коли частина актів президента має бути контрасигнована главою уряду, який несе за них відповідальність перед парламентом.
У сучасний період змішана форма республіки є найпоширенішою. Прикладом такої форми республіки є Франція, Австрія, Польща, Румунія тощо.
