22. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.

Транспортний рівень є 4-м за стандартом 7498 ISO, керує взаємодією процесів, а не станцій, надає прикладним об'єктам наскрізне прозоре сполучення через усі фізичні засоби мережі. Головні функції: налагодження сполучення; узгодження партнерами якості сервісу; передавання звичайних і термінових даних; керування потоками блоків даних; аварійне розірвання і нормальне завершення сполучення.

Є 5 класів сервісу, що надаються транспортним рівнем. Вони відрізняються якістю послуг, що надаються: терміновість, можливість відновлення перерваного зв'язку, забезпечення взаємодії кількох транспортних сполучень з одним мережевим (мультиплексування) або одного транспортного сполучення з кількома мережевими (розщеплення); здатність до виявлення і виправлення помилок передачі, таких як спотворення, втрата і дублювання пакетів; узгодження допустимої частоти помилок; регулювання перепускної здатності сполучення; відновлення після збоїв.

НП, якщо якість каналів передавання дуже висока й імовірність виникнення помилок невелика, то треба скористатися одним з простих сервісів без численних перевірок та прийомів підвищення надійності. Якщо ж транспортні засоби нижніх рівнів дуже ненадійні, то треба звернутися до найрозвинутішого сервісу, що використовує максимум засобів для виявлення й усунення помилок, - це попереднє встановлення логічного з’єднання, контроль доставки повідомлень щодо контрольних сум і циклічної нумерації пакетів, встановлення тайм-аутів доставки і т.д.

23. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.

Проблема маршрутизації полягає у виробленні маршруту, по якому рухається пакет у багатовузловій мережі. Маршрутизацію забезпечують розміщенням у вузлах мережі програм та маршрутних таблиць.

Класифікація: всі методи поділяють на прості (не потребують у вузлах мережі маршрутних таблиць та складного програмного забезпечення) та складні (використання таблиць маршрутизації).

Прості поділяються на випадкову, лавинну та фіксовану маршрутизації.

Випадкова: вузол, який одержав транзитний кадр, пересилає його в один зі своїх вихідних каналів, який вибирається випадково. Щоб пакет не блукав у мережі, у нього вмонтовують лічильник кількості пройдених вузлів. Якщо значення лічильника перевищило деяку цифру, то пакет знищується. Не гарантує передавання пакета адресату, створює додатковий потік у мережі. На практиці не використовують.

Лавинна: кожен вузол передає транзитний пакет у всі вихідні канали. Кожен пакет має лічильник кількості пройдених вузлів. Створює значний потік у мережі, проте гарантує передавання пакета.

Фіксована: вручну адміністратор мережі в таблиці маршрутів закріплює маршрут даних від вузла-джерела вузлу-адресату. Простота реалізації, зростає час затримки передачі даних при перевантаженні мережі.

24. Адаптивні методи маршрутизації. Маршрутизація «за досвідом». Метод якнайшвидшого передавання. Локально-адаптивна маршрутизація. Розподілена маршрутизація. Централізована та гібридна маршрутизації.

Складні методи маршрутизації поділяють на детерміновані та адаптивні.

Детерміновані передбачають використання у проміжних вузлах таблиць маршрутизації, які не змінюються. Ефективні для малозавантажених мереж.

Адаптивні гнучкіші, маршрутна інформація може змінюватися залежно від завантаженості окремих ланок мережі, виходу їх з ладу. До адаптивних методів відносяться:

• Маршрутизація "за досвідом". Транзитні пакети кожного вузла спрямовують у випадкові канали. Кожен пакет, крім адрес відправника та одержувача, має лічильник кількості пройдених каналів. Вузол аналізує цю інформацію і будує таблицю найближчих вузлів у випадку надсилання пакета до конкретного адресата.

• Метод якнайшвидшого передавання. Мета - якнайшвидше позбутися транзитного пакета. Для кожного вихідного каналу фіксують час, коли той передавав пакет певному адресату, також використовують інформацію про наявність та довжину черг до вихідних каналів.

• Локально-адаптивна. Висновок про спрямування пакета в конкретний канал робиться на підставі тільки локальної інформації про наявність та довжину черг до вихідних каналів.

• Розподілена. У кожному вузлі зберігаються маршрутні таблиці, у яких зазначено маршрути до кожного з адресатів з мінімальною затримкою передавання. Спочатку ці таблиці будують теоретично. Потім дані постійно поновлюють. Використовують, нп, у мережі Internet. Дає змогу зменшити потік маршрутизації та зробити роботу мережі стабільною.

• Централізована. Є центральна інстанція, якій усі вузли передають інформацію про завантаженість каналів, наявність черг. На основі цієї інформації ця інстанція розраховує таблиці маршрутизації і пересилає їх усім вузлам мережі. Недолік: інформація може бути застарілою, надійність мережі залежить від надійності сервера централізованої маршрутизації.

• Гібридна - це комбінація локально-адаптивної та централізованої. Сервер маршрутизації розсилає всім вузлам маршрутні таблиці. Проте у кожному вузлі врахована і наявність вихідних черг. Висновок про передавання роблять на основі оцінки переваг варіантів локальної та централізованої маршрутизацій.