- •1. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •2. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •3. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •4. Структура відкритої інформаційної мережі. Стандарт 7498 iso.
- •5. Принципи організації середовища зв’язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •6. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •8. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •9. Середовища передавання у комп’ютерних мережах.
- •11. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •10. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •12. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв’язку.
- •13. Форми передавання даних у км. Синхронне та асинхронне передавання .
- •14. Методи цифрового кодування.
- •15. Протоколи фізичного рівня. Протоколи ecma-80 та ecma-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією.
- •16. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти ieee-802.
- •17. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •18. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •19. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •20. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •21. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •22. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •23. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •25. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •26. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •27. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія Direct pc.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip.
18. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
У мережах з централізованим керуванням та в маркерних мережах станція повинна чекати, щоб отримати дозвіл на передавання. Конкурентні методи доступу дають змогу будь-якій станції передавати інформацію тоді, коли їй потрібно, зменшують наслідки конфліктів, забезпечують максимальну швидкість доступу до каналу зв’язку.
Конкурентні методи діють у моноканалі. Вперше застосовано під час розробки мережі для університету штату Гавайї (система ALOHA). Найбільшого поширення набули в шинних мережах.
Є дві модифікації цього методу:
• CSMA - множинний доступ з контролем сигналу-носія за принципом "слухай перш, ніж говорити". Ефективність - 53%. Це один із засобів зниження конфліктів, коли відбувається попереднє прослуховування передавального середовища і початок передачі тільки за наявності вільного каналу. Українською МДКН - метод доступу з контролем сигналу-носія.
• CSMA/CD – метод з контролем та виявлянням колізій, який має регульований програмний механізм вирішення колізій, українською - МДКН/ВК. Ефективність - 93%. Час очікування на передавання після звільнення каналу вибирається випадково з використанням давача випадкових чисел. Тому зменшується ймовірність взаємного блокування повторних передавань станцій. З метою виявлення колізій (конфліктів) робоча станція під час передачі постійно контролює передавальне середовище і при появі «зіткнення» припиняє передачу. Через деякий час робочі станції здійснюють повторну спробу. Час затримки визначається спеціальними алгоритмами, які спрямовані на зниження ймовірності повторного конфлікту. Перевага: висока ефективність, відсутність службової інформації. Недоліки: мережа ефективна, якщо навантаження мале; зі збільшенням навантаження вплив колізій збільшується; не можна гарантувати тривалості передавання кадру.
19. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
При маркерному методі доступу в мережу вводять спеціальний кадр - маркер, який переходить по черзі від станції до станції. Остання передає маркер першій і виникає логічне кільце. Метод визначено для мереж шинної, кільцевої, зірко- та деревоподібної конфігурації, моноканалу і мереж з ретрансляцією. Використовують у мережах Аrcnet, Тоken Ring, Ringnet.
Маркерний доступ у шинній мережі. Станція, що є в логічному кільці, постійно прослуховує шину і приймає адресований їй кадр. Якщо цей кадр маркерний, то станція спочатку передає інформаційний кадр, а потім - маркерний. Якщо ж інформації нема, то лише маркерний. Маркер містить адресу приймача. Будь-яка станція може від’єднатися від логічного кільця, коли має маркер. Для цього вона надсилає попередній станції кадр Налагодження наступного вузла, потім від'єднується. Операція приєднання відбувається 2-ма способами:
1. Кожна станція через п тактів запускає процедуру суперництва і передає кадр Шукання наступного вузла, в якому є вікно. Станції, які бажають приєднатися, надсилають у вікні кадр Налагодження наступного вузла.
2. Це процедура реконфігурації. Станція, якій потрібно приєднатися, починає передавати збійну послідовність. Відбувається втрата маркера і реконфігурація мережі. Всі станції перебувають у стані бездіяльності. Станція збуджується, коли закінчився тайм-аут або отримано маркер. Тривалість тайм-ауту пропорційна до номера станції, тому станція з найменшим номером збудиться першою. Така станція є у стані опитування, тобто вона передає маркерні пакети станції з наступною за порядком адресою. Якщо відповіді немає, маркер передається станції з наступною адресою і т.д., доки станція з найбільшим номером не перешле маркер першій станції. Розпочинається нормальна робота мережі.
Кільцева мережа, в якій використовується маркерний доступ називається мережею з ретрансляцією і передаванням маркера. У станціях інформацію приймають, аналізують і передають на сусідню станцію. Довжина сполучень не обмежена. Маркер не має поля адреси. Він може бути у вільному та зайнятому станах. Якщо станції не мають інформаційних кадрів, то по мережі проходить вільний маркер. Станція, яка має інформацію, чекає вільного маркера. Коли він надходить до неї, станція змінює його стан на зайнятий і додає ще інформаційний кадр, що має адресу призначення. Станція, якій цей кадр адресовано, передає його на вищий рівень та повторює далі по мережі. Тому маркер з інформаційним кадром знову потрапляє на станцію, яка його зайняла.
Від'єднання однієї станції виводить з ладу мережу. Одним із способів зробити кільцеві мережі надійнішими є, нп, встановлення спеціальних реле, що від'єднують станцію.
