- •Терміни “конституційне право” і “державне право”. Співвідношення, зміст і практика їх застосуванння в різних країнах.
- •2. Виникнення та еволюція конституційного права зарубіжних країн
- •3. Предмет і метод вивчення конституційного права в зарубіжних країнах
- •4. Конституційно-правові норми і відносини в зарубіжних країнах.
- •Поняття та система джерел конституційного права у зарубіжних країнах
- •Конституційні звичаї (конституційні угоди або конвенційні норми) як джерело конституційного права у зарубіжних країнах
- •Поняття і предмет науки конституційного права
- •8. Основні напрями зарубіжної науки конституційного права в зарубіжних країнах
- •10. Поняття і сутність зарубіжних конституцій.
- •9. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.
- •11. Класифікація зарубіжних конституцій.
- •12. Основні етапи конституційного розвитку зарубіжних країн
- •13. Особливості форми і структури конституції
- •14. Способи прийняття конституцій в зарубіжних країнах
- •15. Способи внесення змін до конституцій в зарубіжних країнах
- •16. Поняття та суть правового захисту конституцій в зарубіжних країнах.
- •17. Види органів конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •18. Види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •20. Принципи конституційного статусу особи в зарубіжних країнах та їх юридичний зміст.
- •21. Громадянство. Способи його набуття в зарубіжних країнах.
- •22. Режим іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •23. Інститут політичного притулку та екстрадиції (видачі) в зарубіжних країнах.
- •24. Конституційні права, свободи та обов'язки. Особливості їх регулювання в зарубіжних країнах.
- •25. Класифікація прав, свобод і обов'язків громадян.
- •26. Особисті права і свободи та їх загальна характеристика.
- •27. Політичні права, свободи та обов'язки в зарубіжних країнах: зміст і особливості їх конституційного регулювання.
- •28. Економічні, соціальні та культурні права: загальна характеристика.
- •29. Правовий механізм захисту прав і свобод громадян у зарубіжних країнах.
- •30. Поняття, суть і ознаки конституційного ладу в зарубіжних країнах.
- •31. Конституційно-правове регулювання механізму держави в зарубіжних країнах.
- •32. Політична система та її конституційно-правове регулювання в зарубіжних країнах.
- •33. Поняття демократичної держави та її конституційні характеристики в зарубіжних країнах.
- •34. Поняття, сутність і роль політичних партій у зарубіжних країнах.
- •35. Функції політичних партій.
- •36. Класифікація політичних партій.
- •37. Інституалізація політичних партій: методи і форми.
- •38. Багатопартійність у зарубіжних країнах. Партійні системи країн світу.
- •39. Механізм контролю за діяльністю політичних партій у зарубіжних країнах.
- •40. Комплексний конституційно-правовий інститут форми держави: поняття і загальна характеристика.
- •41. Поняття і класифікація форми правління.
- •42. Поняття, сутність і види монархій у зарубіжних країнах.
- •43. Парламентарна республіка та її характерні ознаки.
- •44. Президентська республіка, її ознаки.
- •45. Змішані (нетипові) форми правління: загальна характеристика.
- •46. Поняття політико-територіального устрою держави та його значення для соціального управління.
- •47. Конституційно-правові ознаки унітарної держави.
- •48. Федеративний устрій держави: поняття, ознаки, риси.
- •49. Поняття і види автономії в зарубіжних країнах.
- •50. Поняття державного режиму, його основні характеристики.
- •51. Класифікація державних режимів у країнах світу.
- •52. Конституційні засади народовладдя та їх закріплення в основних законах зарубіжних країн.
- •53. Конституційно-правовий інститут виборів: поняття, предмет і способи його регулювання в зарубіжних країнах
- •54. Принципи виборчого права та їх загальна характеристика.
- •55. Система джерел виборчого права.
- •56. Виборчий процес: зміст, основні стадії.
- •57. Контроль за дотриманням законоположень про виборчий процес у зарубіжних країнах.
- •58. Поняття та види виборчих систем.
- •59. Мажоритарна система відносної більшості та її характерні особливості.
- •61. Мажоритарна система кваліфікованої більшості.
- •62. Пропорційні виборчі системи та їх засади.
- •63. Змішані виборчі системи: загальна характеристика.
- •64. Референдум і плебісцит у зарубіжних країнах: поняття, види, конституційно-правове регулювання.
- •65. Правові наслідки проведення референдумів.
- •66. Інститут глави держави в зарубіжних країнах та його конституційне регулювання.
- •69. Президент: порядок обрання, відповідальність.
- •70. Конституційна регламентація компетенції глави держави в зарубіжних країнах.
- •71. Способи здійснення законодавчої влади. Конституційне закріплення законодавчої функції за парламентом.
- •72. Конституційне визначення парламенту.
- •73. Парламент і парламентаризм.
- •74. Сучасні теорії парламентаризму. Загальна характеристика.
- •75. Юридична структура зарубіжних парламентів.
- •76. Офіційні назви, що використовуються для позначення вищих представницьких органів у країнах світу.
- •77. Моделі конституційного статусу парламентів у залежності від форми правління.
- •78. Юридична природа і зміст депутатського мандата в зарубіжних країнах.
- •79. Організаційна структура парламентів зарубіжних країн.
- •80. Патати парламентів: порядок формування та їх внутрішня побудова.
- •81. Партійні фракції. Їх роль у діяльності парламентів.
- •82. Керівництво парламентів (палат): загальна характеристика.
- •83. Комітети (комісії) палат парламентів, їх роль і види в різних зарубіжних країнах.
- •84. Допоміжний апарат парламентів.
- •85. Порядок роботи зарубіжних парламентів.
- •86. Компетенція парламентів: загальна характеристика.
- •87. Законодавча компетенція і законодавчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання.
- •88. Процедура пленарних засідань палат.
- •89. Поняття та зміст парламентського контролю, його конституційне регулювання.
- •90. Форми і методи парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •91. Парламентське право поняття і зміст
- •92. Конституції зарубіжних країн про місце уряду в системі вищих органів держави.
- •93. Види урядів у зк
- •94. Порядок формування уряду в зарубіжних країнах: конституційні моделі.
- •95. Склад урядів у зарубіжних країнах.
- •96. Компетенція урядів у зарубіжних країнах.
- •97. Порядок діяльності уряду в зарубіжних країнах.
- •98. Взаємовідносини уряду і парламенту в країнах із різними формами правління.
- •99. Поняття і конституційні засади судової влади в зарубіжних країнах.
- •100. Структура судової влади в зарубіжних країнах.
- •101. Конституційно-правовий статус суддів.
- •102. Конституційні принципи правосуддя в зарубіжних країнах.
- •104. Поняття місцевого управління і самоврядування.
- •103.Органи, які обслуговують судову владу
- •105.Основні моделі організації публічної влади на місцях
- •106.Види органів самоврядування у зк
- •107. Порядок формування омс у зк
- •108.Форми контролю центральних органів за діяльність муніципальних органів
- •1.Терміни “конституційне право” і “державне право”. Співвідношення, зміст і практика їх застосуванння в різних країнах.
3. Предмет і метод вивчення конституційного права в зарубіжних країнах
Автономність і самостійність конституційного права у правовій системі будь-якої країни зумовлюється передусім його особливим предметом регулювання. У зарубіжних країнах окреслились два підходи до визначення предмета конституційного права: традиційний і новий. У Великобританії зміст навчальних курсів із конституційного права зводився до аналізу систем державних органів, їх взаємовідносин, правового становища особи. У США предмет конституційного права складали гарантії “забезпечення в суспільстві” фундаментальної свободи”. Для французьких учених предмет конституційного права – це, насамперед, політична влада. Але останнім часом окреслився новий і більш широкий підхід щодо визначення предмета конституційного права. Англійські вчені відносять до нього вивчення головних функцій держави. Позиція проф. В.М.Шаповала, який вказує, що предметом конституційного права мають бути тільки ті відносини безпосередньо політичного характеру, які виникають у процесі організації та здійснення влади у структурі зв’язків між людиною, суспільством і державою. Ці відносини поділяються на три групи: 1) відносини, безпосередньо пов’язані з економічною і політичною організацією суспільства; 2) ті, що виникають у процесі встановлення і функціонування публічних, державних інститутів; 3) ті, що характеризують основи взаємозв’язків держави та особи.
Для конституційного права головним у цих відносинах є не економічні питання, не духовні відносини, не політичні комбінації партій, їх союзів, а визначення способів і меж участі різних колективів, а також осіб у державній владі, тиску на неї різних зацікавлених груп, боротьба за державну владу мирними, конституційними методами.
Отже, конституційне право має свій особливий предмет, яким виступають насамперед і переважно суспільно-політичні відносини, які складаються в ході взаємодії індивіда, колективу або суспільства у цілому з державою, з публічною владою.
Конституційне право відрізняється від інших галузей права і методом впливу на своїх суб’єктів. Ідеться про сукупність способів впливу норм галузі на поведінку людей, на регульовані суспільні відносини. Завдяки їх застосуванню конституційно-правові відносини впорядковуються, розвиваються.
На відміну від галузей приватного права, де використовується, як правило, диспозитивний метод регулювання (сторонам надається можливість вибору того чи іншого варіанту поведінки), у конституційному праві домінує імперативний (владний, наказовий) метод. Переважна більшість норм конституційного права, будучи пов’язаними з владними відносинами, мають характер приписів, побудованих на заборонах, зобов’язаннях і дозволеннях.
Передусім у конституційно-правовому регулюванні суспільних відносин чи не найчастіше застосовується метод зобов’язання. Конституційному праву притаманний і метод дозволення, який застосовується у першу чергу при регулюванні статусу людини та громадянина. У конституційно-правовому регулюванні нерідко застосовується і метод заборони. Водночас у конституційному праві, хоча і рідко, застосовується і диспозитивний метод регулювання суспільних відносин.