52. Міжнародна правова охорона авторських прав

Поняття «інтелектуальна власність» закріплено в Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967р. ІВ включає права, які належать до літературних, художніх і наукових творів; виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо і телевізійних передач; винаходів в усіх галузях, тощо. ІВ поділяється на авторське право, суміжні права та право промислової власності. Насамперед у теорії виділяють інститут авторського права і суміжних прав. Ним регулюються відносини, які виникають у зв’язку зі створенням та використанням наукових, літературних, художніх творів(авторське право), фонограм, постановок, передач організацій ефірного і кабельного мовлення (суміжні права). У 1886р. – Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Відповідно до цієї конвенції до охоронюваних прав належать авторські права на літературні і художні твори, у тому числі кінематографічні, фотографічні, хореографічні та музично-драматичні. Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право – права авторів та інших власників авторських прав, повинні охоронятися настільки, наскільки вони належать до творів літератури, науки та мистецтва, включаючи письмові, музичні, драматичні твори, а також твори живопису, графіки та скульптури.

53. Промислова власність та її міжнародна охорона

Промислова власність є складовою частиною інтелектуальної власності і містить наукові відкриття, винаходи в усіх сферах людської діяльності, промислові зразки, товарні знаки, фірмові найменування, захист проти недобросовісної конкуренції, і також усі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у промисловій сфері. Право на промислову власність має територіальний характер, оскільки сам винахід необхідно зареєструвати в країні походження винаходу в спеціально створеному для цього патентному органі. Захист об’єктів промислової власності передбачено в основному міжнародному документі у цій сфері – Паризькій конвенції про охорону промислової власності 1883р. у якій визначено, що об’єктами охорони є: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, тощо. Також охорону закріплено в Мадридській угоді про міжнародну реєстрацію фабричних і товарних знаків, яка є основним документом щодо охорони товарних знаків; Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних мікросхем; Женевський договір про закони щодо товарних знаків.

54. Загальна характеристика Угоди сот щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності

Ця угода укладена у 1993 році, а набула чинності з 1995р, і на даний час є обов’язковою для всіх держав – членів СОТ. У цій угоді закріплено перелік об’єктів інтелектуальної власності, що підлягають охороні, закріплено зобов’язання країн-учасниць відносно додержання міжнародних стандартів захисту авторських прав і прав на промислову власність від усякого роду порушень, а також правила щодо розгляду спорів. Ще її називають ТРІПС відповідно до абревіатури. Угода по ТРІПС встановлює стандарти захисту прав інтелектуальної власності й порядок їх правозастосування. Вона передбачає, що кожна держава – член СОТ повинна виконувати зобов’язання, котрі випливають із інших міжнародних угод щодо прав інтелектуальної власності. Угода складається із 7 частин.