58. Міжнародні транспортні організації та їх роль в уніфікації законодавства про міжнародні перевезення

Міжнародні перевезення регулюють міжнародні конвенції про залізничні, автомобільні, авіаційні та морські перевезення. Міжнародне регулювання транспортних перевезень здійснюється наступними організаціями: 1) міжнародною асоціацією автомобільних перевезень; міжнародна європейська асоціація залізничних перевезень; міжнародна морська організація; міжнародна організація цивільної авіації. Щодо перевезення товарів укладено 5 головних міжнародних актів: 1) Брюссельська конвенція про встановлення єдиних правил про коносамент; 2) Гамбурзька конвенція про морські перевезення вантажів на практиці не застосовується; 3) Варшавська конвенція про уніфікацію правил міжнародних повітряних перевезень; 4) Конвенція про контракти міжнародних автомобільних товарів; 5) Конвенція про міжнародні залізничні перевезення. Зміст цих конвенцій охоплює широке коло проблем: на які перевезення поширюється дія Конвенції; на які вантажі поширюється дія Конвенції; відповідальність перевізника; межі відповідальності перевізника.

59. Міжнародні морські перевезення. Конвенція оон про морське перевезення вантажів 1978р.

Найчастіше у сфері морських перевезень застосовують такі колізійні прив'язки як закон прапора судна (практика Великобританії, законодавство Франції); місця призначення вантажу (судова практика ФРН); місця знаходження перевізника; порту розвантаження ("загальне" право Великобританії, США, судова практика Франції та ФРН, законодавство Скандинавських держав); порту відправлення; порту призначення; місця зіткнення суден; закон, обраний сторонами (законодавство Польщі); закон місця укладення договору, якщо інше не встановлене угодою сторін (законодавство Росії). Серед нормативних актів України у сфері морських перевезень безперечно важливе значення має Кодекс торговельного мореплавства України 1995 p.  Крім Кодексу торговельного мореплавства України, питання, пов'язані з міжнародними перевезеннями, регулюють норми Законів України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р.; "Про виключну (морську) економічну зону України" від 6 травня 1995 р. Традиційно міжнародні морські перевезення здійснюються за договором морського чартеру або на підставі коносаментів. Чартер є документом, який посвідчує наявність і зміст договору фрахтування, укладеного між фрахтовиком і фрахтувальником, і розрахований на перевезення великих партій вантажів. Коносамент – документ, що видається перевізником власнику відправленого морем вантажу як посвідчення факту прийняття його до перевезення і зобов’язання передати в порту призначення вантажоотримувачу. Конвенція ООН про морське перевезення вантажів - положення мають імперативний характер і застосовується незалежно від національної належності судна, перевізника, фактичного перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача або будь-якої зацікавленої особи. Найбільш детально угода регулює питання відповідальності сторін.

60. Міжнародні залізничні перевезення. Угода про міжнародні залізничні перевезення (котіф) 1980р.

Головним договором щодо регулювання залізничних перевезень у Європі є Угода про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980р., якою затверджено Організацію міжнародного залізничного транспорту. Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів і багажу – додаток А до Конвенції; єдиними правилами до договору про залізничне перевезення вантажів – додаток В до Конвенції. Особливою відмінністю ознакою договору перевезення залізничним транспортом є те, що залізниця зобов’язана укласти такий договір з кожною особою. Залізниця зобов’язана здійснити безпечне перевезення вантажів у строк і без втрат. Конвенція визначає граничний розмір відповідальності залізниць у разі несхоронності вантажів. Під час перевезення пасажирів та їх вантажу застосовуються правила А, які розрізняють особисту шкоду, завдану пасажиру (смерть або каліцтво), і пошкодження вантажу. У КОТІФ передбачені граничні строки доставлення вантажів. Укладення договору перевезення вантажу, пасажирів та їх багажу в рамках Конвенції здійснюється на підставі накладної затвердженої форми і квитка. Україна бере також участь в Угоді про міжнародні залізничні сполучення 1951р.