- •V Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист мон України від 29.09.09 № 1/11-8124)
- •1.2 Основні віхи розвитку геронтології як науки
- •1.3 Міждисциплінарний характер геронтології
- •4. Виділення геронтопсихології в самостійну галузь досліджень
- •2.2 Соціальні аспекти геронтопсихології
- •2.3 Соціальні проблеми старих людей у сучасній Україні
- •2.4 Теорії старіння та старості
- •2.5 Періодизації старості та вікові кризи старості
- •2.6 Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність в пізньому
- •3.1 Загальна характеристика інтелекту людини похилою віку
- •3.2 Механізми компенсації можливого зниження інтелектуальних функцій
- •3.3 Зміни основних пізнавальних процесів у старості
- •3.4 Психологічний смисл поняття "мудрість"
- •4.1 Загальна характеристика емоційної сфери старіючої людини
- •4.2 Типові емоційні стани старих людей
- •4.3 Вікова депресія у старості
- •4.4 Переживання, пов'язані з думками про смерть
- •4.5 Переживання горя, яке пов'язане зі смертю близьких
- •5.1 Дослідження особистості в похилому віці
- •5.2 Спрямованість особистості
- •5.3 Типології особистості в похилому віці
- •5.4 Особливості мотиваційно-потребнісної сфери
- •5.5 Самосвідомість та самооцінка людей похилого віку
- •5.6 Властивості особистості
- •6.1 Особливості прихильностей людини похилого віку
- •6.2 Вихід на пенсію: зміна статусу
- •6.3 Сімейні та особисті відносини
- •6.4 Самотність людей похилого віку
- •7.1 Проблеми здоров'я та медично-соціальне обслуговування людей похилого віку
- •7.2 Думки про смерть та страх смерті
- •7.3 Умирання та його альтернативні шляхи
- •7.4 У пошуках гуманної смерті
- •8.1 Природні ресурси людини, що старіє
- •8.2 Вікове психологічне консультування людей похилого віку
- •8.3 Особливості процедури сімейного, профорієнтаційного консультування та консультування у кризових ситуаціях людей похилого віку
- •8.4 Психотерапія в пізньому віці
6.2 Вихід на пенсію: зміна статусу
Робота забезпечує людину структурою для планування повсякденних справ. Нею визначається коло людей, які зустрічаються щодня. Вона визначає ролі і функції людини та вносить вклад у формування її ідентичності. Тому вихід на пенсію - найважливіша й одна з найважчих змін статусу в період пізньої дорослості. Вихід на пенсію пов'язаний не тільки з появою великої кількості вільного часу. Люди змушені при цьому приймати важливі рішення та виробляти способи оволодіння труднощами, які відповідають їхній особистій системі цінностей; фактично, кожна людина створює свою власну соціальну реальність. Легкість, з якою людина приймає нову роль, залежить від ряду факторів. Зазвичай, якщо вихід на пенсію пов'язаний з різкими змінами в житті людини або якщо її ідентичність тісно пов'язана із професійною роллю, зміни переносяться важко.
Конкретні варіанти виходу на пенсію та пристосування до нового життя визначаються дією багатьох факторів: фізичного здоров'я, економічного становища, ставлення оточуючих і потреби в задоволенні, яке надається роботою. Обставини виходу на пенсію часто є різними в чоловіків і жінок.
Фізичне здоров'я. Одним з важливих факторів, які визначають ставлення людини до виходу на пенсію, є здоров'я. Величезна кількість людей ■. похилого віку, незалежно від власного бажання, залишають роботу через проблеми зі здоров'ям.
К. Леві вивчав велику групу людей, які перебували напередодні виходу на пенсію; він порівнював стан їхнього здоров'я з бажанням або небажанням виходити на пенсію. Як і слід було сподіватися, у найкращому положенні виявилися здорові люди, які хотіли вийти на пенсію. Стан людей з поганим здоров'ям було найгіршим, незалежно від їхнього бажання або небажання виходити на пенсію. Причина, можливо, полягала у тому, що люди з поганим здоров'ям часто виходять на пенсію раптово і тому у фінансовому або психологічному плані є гірше підготовленими до цієї події, ніж люди, щозаздалегідь планують свій вихід на пенсію. Витрати на лікування можуть бути для людей зі слабким здоров'ям дуже обтяжуючими. Особливо важкими вони бувають для пенсіонерів-інвалідів.
Часто люди, які вийшли на пенсію, у перші пенсійні роки змінюють ставлення до свого нового положення. В. Леві виявив, що люди, які не бажали виходити на пенсію, дуже швидко починали відчувати незадоволення: вони замикалися в собі і переживали почуття гіркоти і роздратування. Через якийсь час, однак, вони опановували себе, і ставлення їх до свого положення поступово ставало таким же, як у людей, які вийшли на пенсію добровільно. Ставлення до свого положення тих, хто був хворий у момент виходу на пенсію, поліпшувалося мало, незалежно від того, хотіли вони йти на пенсію чи ні.
Економічне становище. Економічне становище є одним з основних факторів, що впливають на пристосування пенсіонерів до нового способу життя. Більшість людей похилого віку мають достатньо коштів для життя. Більше того, якщо говорити про майно і сумарні активи, люди похилого віку зазвичай багатше молодих. Проте, 12-13% американських старих перебувають за межею бідності (у нас цей показник значно більше). Це менший відсоток, ніж серед молодих дорослих. Але за цими, відносно невеликими у відсотковому вираженні, цифрами ховається неблагополуччя деяких груп пенсіонерів. Крім того, для людей похилого віку ймовірність вибратися з убогості набагато нижче, ніж для молоді.
Ставлення оточуючих. Друзі і колеги також мають впливь на якість життя пенсіонера. Якщо ті, чия думка є важливою для людини, - його друзі й знайомі у клубах і організаціях, - позитивно ставляться до виходу до пенсію, він буде очікувати цієї події з нетерпінням і успішно пристосується до неї.
Потреба у задоволенні, яке надається роботою. Ставлення людини до роботи протягом всього життя також впливає на її ставлення до виходу на пенсію. У деяких прошарках нашого суспільства існує воістину релігійна відданість своїй справі. Багато чоловіків проводять за роботою стільки часу, що їхня самоповага нерозривно пов'язана з їхньою професійною діяльністю! Все, чим вони займаються у вільний час, не зачіпає їх глибоко, і тому, на їхню думку, не має значення. Вихід на пенсію для них означає відмову від усього важливого, цінного і продуктивного в житті. Це, ймовірно, є однією із причин, яка змушує значну кількість людей (хоча їх і небагато) продовжувати, вийшовши на пенсію, працювати.
Вжщ на пенсію у жінок. До останнього десятиліття результати досліджень, у яких брали участь і чоловіки, і жінки, а в деяких випадках тільки жінки, не відрізнялися від результатів аналогічних досліджень, проведених серед чоловіків: наявність таких факторів, як добре здоров'я, економічне благополуччя і високий рівень освіти давало змогу успішно пристосуватися до життя на пенсії, незалежно від статевої приналежності. На жаль, через те що жінки одержують більш низьку заробітну плату, вони зазвичай матеріально забезпечені гірше за пенсіонерів-чоловіків (особливо самотні та нещодавно вдовілі або розлучені жінки). Крім того, якщо причиною рішення жінки вийти на пенсію була необхідність стати безкоштовною доглядальницею для хворого чоловіка або родича, це може впливати на рівень задоволеності життям на пенсії.
Підготовка до виходу на пенсію. Людина легше пристосовується до життя пенсіонера, якщо вона підготовлена до виходу на пенсію. М. Томпсон вважає, що підготовка до виходу на пенсію складається з 3 частин.
"Скидання оборотів". З віком люди починають звільнятися від багатьох трудових обов'язків або звужувати сферу відповідальності, щоб уникнути раптового різкого спаду активності при виході на пенсію.
Планування. Люди ретельно планують своє майбутнє життя на пенсії.
Життя в очікуванні пенсії. Людьми оволодівають турботи про завершення роботи та оформлення пенсії і вони намагаються уявити собі, яким буде їх "вільне" життя.
Деякі консультанти з пенсійних питань називають сукупність відповідей на ці питання індексом пенсійної зрілості - показником того, наскільки людина є готовою до виходу на пенсію. В цілому люди з вищим ступенем пенсійної зрілості більш позитивно дивляться на речі та легше пристосовуються до життя на пенсії.
Варіанти пенсійного життя. Вихід на пенсію людини похилого віку не обов'язково пов'язаний з повним припиненням трудової діяльності. Деякі фахівці висловлюють припущення, що в майбутньому суспільство може стикнутися з браком робочої сили, що ми дарма втрачаємо талановитих і продуктивних працівників і що пенсійні програми незабаром стануть надмірно й невиправдано дорогими через збільшення числа непрацюючих пенсіонерів. Отже, необхідно творче вирішення цієї проблеми, наприклад неповна зайнятість або легка праця ддя літніх робітників. В теперішній час стимулів, що спонукали б людей похилого віку продовжувати працювати, дуже мало чи немає взагалі.
Пенсіонерів змушує продовжувати працювати кілька факторів: рішення уряду підняти мінімальний вік для одержання пенсії по старості; неви- значене майбутнє системи соціального забезпечення; значне зниження пенсій, виплачуваних підприємствами; і навіть сумно відома марнотратність старих людей.
