Типи модифікованих думок

Подана нижче таблиця показує, як судження аудитора щодо характеру питання, у зв’язку з яким виникає необхідність модифікації, і всеохоплюваність його впливу чи можливого впливу на фінансову звітність, впливає на тип думки, що буде висловлена.

Характер питання, у зв’язку з яким виникає необхідність модифікації	Судження аудитора щодо всеохоплюваності впливу чи можливого впливу на фінансову звітність
	Суттєвий, але не всеохоплюючий	Суттєвий і всеохоплюючий
Фінансова звітність містить суттєві викривлення	Умовно-позитивна думка	Негативна думка
Неможливість отримати достатні і прийнятні аудиторські докази	Умовно-позитивна думка	Відмова від надання думки

Причини неможливості отримання достатніх і належних аудиторських доказів

Неможливість отримання аудитором достатніх і належних аудиторських доказів (іменується також “обмеження обсягу аудиту”) може виникнути в результаті:

	Приклади обставин
обставин поза контролем суб’єкта господарювання	– облікові записи суб’єкта господарювання були знищені; – облікові записи значущого компонента були вилучені урядовими органами на невизначений час
обставин, що стосуються характеру чи графіка роботи аудитора	– суб’єкт господарювання зобов’язаний вести облік асоційованого підприємства за... методом участі в капіталі, а аудитор не має можливості отримати достатні і прийнятні аудиторські докази щодо фінансової інформації останнього для оцінки прийнятності та – належності обліку за методом участі в капіталі; – часові рамки призначення аудитора є такими, що він не має змоги спостерігати за інвентаризацією фізичних запасів; – аудитор визначає, що у разі, якщо засоби контролю суб’єкта господарювання є неефективними, виконання лише процедур по суті є недостатнім
обмежень, установлених управлінським персоналом	якщо управлінський персонал перешкоджає аудитору: – спостерігати за інвентаризацією фізичних запасів; – у поданні запитів на підтвердження залишків на конкретному рахунку

.

МСА 706 “Пояснювальні параграфи та параграфи інших питань у звіті незалежного аудитора”

Вступ

Сфера застосування цього МСА

а) привернути увагу користувачів до питання чи питань, поданих або розкритих у фінансовій звітності, які, за судженням аудитора, настільки важливі, що є фундаментальними для розуміння фінансової звітності користувачами;

б) привернути увагу користувачів до будь-якого питання чи питань, які не були подані або розкриті у фінансовій звітності, проте за судженням аудитора, є доречними для розуміння користувачами проведеного аудиту, відповідальності аудитора та аудиторського звіту.

Метою аудитора, який уже сформулював думку щодо фінансової звітності, є привернення уваги користувачів у разі, якщо, на його погляд, це доцільно, через включення до аудиторського звіту чітко викладеної додаткової інформації:

а) до питання, яке хоча й було належно подане чи розкрите у фінансовій звітності, однак, за судженням аудитора, настільки важливе, що є фундаментальним для розуміння фінансової звітності користувачами; або

б) якщо це доцільно, до будь-якого іншого питання, що стосується розуміння користувачами проведеного аудиту, відповідальності аудитора чи аудиторського звіту.

Визначення

а) пояснювальний параграф – параграф, включений до аудиторського звіту, що стосується питання, яке належно подане або розкрите у фінансовій звітності, та, за судженням аудитора, настільки важливе, що є фундаментальним для розуміння фінансової звітності користувачами;

б) параграф з інших питань – параграф, включений до аудиторського звіту, який не стосується питань, поданих або розкритих у фінансовій звітності, проте, за судженням аудитора, є важливим для розуміння користувачами проведеного аудиту, відповідальності аудитора та аудиторського звіту.

Вимоги

Пояснювальні параграфи в аудиторському звіті

Якщо аудитор вважає за потрібне привернути увагу користувачів до питання, поданого чи розкритого у фінансовій звітності, яке, за його судженням, настільки важливе, що є фундаментальним для розуміння фінансової звітності користувачами, аудитор включає до аудиторського звіту пояснювальний параграф за умови, що він отримав достатні і прийнятні аудиторські докази того, що це питання не було суттєво викривлене у фінансовій звітності. Такий параграф повинен стосуватися тільки тієї інформації, яка була подана чи розкрита у фінансовій звітності.

Якщо аудитор включає пояснювальний параграф до аудиторського звіту, він:

а) розміщує цей параграф в аудиторському звіті після параграфа “Висловлення думки”;

б) використовує заголовок “Пояснювальний параграф” чи інший належний заголовок;

в) у цьому параграфі чітко зазначає питання, що висвітлюється, та де саме у фінансовій звітності можна знайти інформацію, яка повною мірою розкриває його;

г) зазначає, що аудиторська думка не модифікується у зв’язку з висвітленим питанням.

Приклади обставин, за яких аудитор може вважати потрібним включення пояснювального параграфа:

– невизначеність щодо майбутніх результатів непередбачуваного судового процесу або дій регуляторних органів;

– дострокове застосування (якщо дозволено) нового стандарту бухгалтерського обліку (наприклад, нового Міжнародного стандарту фінансової звітності), що має значний вплив на фінансову звітність до дати набрання чинності цим стандартом;

– велика катастрофа, яка справила і продовжує справляти значний вплив на фінансовий стан суб’єкта господарювання.

МСА 710 “Порівняльна інформація – відповідні показники і порівняльна фінансова звітність”

Міжнародний стандарт аудиту розглядає відповідальність аудитора, пов’язану з порівняльною інформацією при проведенні аудиту фінансової звітності.

У разі, якщо аудит фінансової звітності за попередній період проводився попереднім аудитором або аудит фінансової звітності не проводився, застосовуються також вимоги та інструкції МСА 510 щодо залишків на початок періоду.

Основні відмінності аудиторських звітів за цими двома підходами полягають у тому, що:

а) за відповідними показниками аудиторська думка щодо фінансової звітності стосується лише поточного періоду, тоді як

б) за порівняльною фінансовою звітністю аудиторська думка стосується кожного періоду, за який подана фінансова звітність.

Цілі аудитора такі:

а) отримати достатні і прийнятні аудиторські докази щодо того, чи була подана порівняльна інформація, яка включена до фінансової звітності, в усіх суттєвих аспектах згідно з вимогами щодо порівняльної інформації у застосовній концептуальній основі фінансової звітності; та

б) надати звіт згідно з відповідальністю аудитора щодо звітності.

Визначення

а) порівняльна інформація – суми та розкриття інформації, що входять до складу фінансової звітності за одним чи кількома попередніми періодами відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності;

б) відповідні показники – порівняльна інформація, що складається із сум та іншого розкриття інформації за попередній період, поданих як невід’ємна частина фінансових звітів поточного періоду; їх слід тлумачити лише відносно сум та розкриття іншої інформації, що стосуються поточного періоду (які називають “даними поточного періоду”). Рівень легалізації, поданої у відповідних сумах і розкритті інформації, обумовлюється в основному її доречністю для даних поточного періоду;

в) порівняльна фінансова звітність – порівняльна інформація, до складу якої входять суми та інші розкриття інформації за попередній період для порівняння з фінансовою звітністю поточного періоду. У разі, якщо ця звітність перевірена аудитором, на неї робиться посилання в аудиторській думці. Рівень інформації, що входить до складу цієї порівняльної фінансової звітності, є зіставним із рівнем інформації у фінансовій звітності поточного періоду.

Для цілей цього МСА посилання на “попередній період” слід розуміти як “попередні періоди”, якщо порівняльна інформація включає суми та розкриття інформації за більш як один період.