1. Європейська інтеграція

2002-03 рр. – рік набуття членства в СОТ (це основний пріоритет ЗЕП України на найближчий час)

2003-04 рр. – підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС

2003-04 рр. – проведення переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС

2002-07 рр. – приведення законодавства України у відповідність з вимогами законодавства ЄС у пріоритетних сферах

2005-07 рр. – проведення переговорного процесу та створення митного союзу України і ЄС

2007-11 рр. – повне виконання Угоди про асоціацію

2011 р. – створення реальних передумов для вступу України до ЄС.

2. Основні пріоритети стосунків з рф:

   • співробітництво в енергетичній галузі

   • науково-технічне і інноваційне співробітництво

   • розвиток транспортної мережі в Україні в інтересах обох держав

   • розвиток спільних виробничих структур

   • інвестиційне співробітництво

   • формування спільних промислово-фінансових груп

   • військово-технічне співробітництво

   • взаємне розширення ринку трудових ресурсів

   • спільний розвиток регіонів та контактних територій

   • співробітництво в протидії тонізації економіки та нелегальній міграції.

3. країни СНД:

• формування зони вільної торгівлі

4. США (у контексті багатовекторної економіки):

• трансфер технологій

• залучення прямих інвестицій

• запровадження сучасних систем менеджменту і маркетингу.

5. серед країн ЦСЄ виділяється Польща

6. передбачається реструктурувати економічні стосунки з країнами Азії і Африки

• частка країн Азії в експорті України зросла з 1% до 6%

• частка африканських країн зросла з 0,1% до 1%

Позитивним є те, що це односторонній зв’язок.

7. передбачається активізація процесу вступу України до НАТО.

Лекція 5. Організаційні форми експортно-імпортних операцій

1. Основні форми міжнародних торгівельних операцій.

2. Міжнародна торгівля послугами та форми її здійснення.

1. Всі міжнародні комерційні операції поділяються:

1. операції купівлі / продажу – це експорт або імпорт у чистому вигляді. Тобто контрагент (торговий партнер) виступає в кожному контракті тільки як продавець-експортер або тільки як покупець-імпортер.

2. товарообмінні операції або зустрічна торгівля – в таких операціях один і той же контрагент може виступати імпортером одних товарів та експортером інших товарів.

Зустрічна торгівля – це альтернативний засіб реалізації зовнішньої торгівлі, коли традиційні засоби платежу є занадто дорогими, складними або їх зовсім не існує.

60-ті рр. – зустрічна торгівля виникла в сучасній формі.

Частка зустрічної торгівлі в обсягу зовнішньої торгівлі зросла з 2% у 60-х рр. до 20% сьогодні.

Зустрічна торгівля має багато різних форм здійснення:

• бартер – прямий обмін товарами і послугами без оплати готівкою.

Проблеми:

• відбувається неодночасно (тобто одна сторона в багатьох випадках кредитує іншу сторону, внаслідок чого виникають ризикові ситуації)

• фірми ризикують отримати непотрібні їм товари.

• зустрічна закупівля – угода про взаємну купівлю має місце тоді, коли фірма погоджується придбати певний обсяг продукції для тієї країни, яка здійснила продаж.

Наприклад, Україна експортує до Китаю товари. Китай сплачує ці товари, якщо Україна закупить на певну суму виручки товари в Китаї.

Ці угоди найбільш поширені зараз.

• офсет – подібний до зустрічної закупівлі тим, що одна сторона погоджується придбати товари і послуги за певний % суми виторгу від початкового продажу.

Різниця між зустрічною закупівлею і офсетом: експортер може укладати угоди з будь-якою фірмою цієї країни і мова йде про будь-який товар.

• продаж через третю сторону – користування послугами спеціалізованого торгового дому у здійсненні операцій зустрічної торгівлі.

• компенсаційні операції – відбувається обмін декількома товарами з кожного боку.

2 види:

• короткострокові угоди, які носять тимчасовий характер і укладаються на невелику суму

Поняття, яке пов’язано з компенсаційними операціями – неконвертоване сальдо. Наприклад, італійська фірма постачає меблі в Україну на суму 5000$. Україна може запропонувати товари лише на суму 4000$. Різниця складе 1000. Ця різниця називається неконвертоване сальдо. По цій угоді італійська фірма відкриває рахунок в Україні для 1000$, і цю суму вона може використовувати лише на території України.

• крупно масштабні операції на компенсаційній основі

Суть: одна країна, використовуючи технологію і обладнання іншої країни, будує на своїй території промисловий об’єкт, продукцією якого і буде розраховуватися за поставлене обладнання і технологію.

Такі угоди укладаються на великий термін на великі суми, але на рівні державних органів.

• операції з давальницькою сировиною (толінг) – проведення зовнішньоекономічних операцій з безмитним ввезенням та вивезенням сировини і ресурсів (давальницької сировини).

Важлива підстава для віднесення операції до толінгу: сировину, яка ввозиться або купується на території країни переробки, переробне підприємство вносить під безмитний режим.

Основні схеми толінгу:

1. іноземний постачальник сировини оплачує вітчизняному виробникові її переробку, стає власником одержаного продукту, вивозить його за межі країни і продає на закордонних ринках.

2. іноземний або вітчизняний постачальник сировини вивозить продукт за кордон, не вносячи при цьому деякі митні податкові платежі.

3. давальницька сировина переробляється на підприємстві даної країни з наступним експортом продукту переробки під митним контролем.

Толінг:

• зовнішній

• внутрішній (сировина закуповується всередині країни)

Оцінка толінгових схем має 2 точки зору:

1. негативна

За цією точкою зору толінг – це агресивний механізм, який не є корисним для структури економіки країни, може привести до стагнації економічної системи, дозволяє отримати іноземному толеру великий прибуток без будь-яких капіталовкладень.

Мотив: уникнення тарифних обмежень у ЗЕД.

Толер не зацікавлений у НТП підприємства та збільшенні статутного фонду підприємства. Його ціль: максимальний прибуток при мінімізації витрат.

Толінг виступає як підприємницька діяльність іноземного інвестора. В цій моделі підприємницький сектор країни може бути витіснений з ринків продуктів, ресурсів і фінансів.

Умови витіснення:

• низький рівень доходів населення країни

• надлишок трудових ресурсів, безробіття

• бажання завантаження потужностей, що простоюють

• нестача оборотних коштів у переробного підприємства для самостійного придбання сировини

• недоступність кредитів, наявність заборгованостей тощо.

2. позитивна

Переваги використання толінгових схем:

• зниження собівартості продукції за рахунок різниці у витратах на оплату праці

• підвищення зайнятості населення, завантаження потужностей, збільшення доходів

• інтеграція у країну переробки

• виграш у конкуренції з іншими країнами

• поліпшення ПБ країни переробки

• приплив іноземного капіталу для створення робочих місць

• проникнення товарів країни переробки на міжнародні ринки

• вимушене доведення толером якості продукції до світових стандартів

• розширення міжнародної кооперації у складі реалізованої толінгової схеми.

В Україні толінг поширений в експортно-орієнтованих галузях:

• металургія

• хімічна промисловість

• енергетика

• нафтопереробка

• легка промисловість.

Таке поширення толінгу пов’язано з тіньовими інтересами українських підприємств.

Існує Закон “Про операції з давальницькою сировиною”, але він дуже суперечливий.

Державі необхідно регулювати толінгові схеми, щоб це не стало негативним явищем для розвитку підприємницького сектора.

Необхідні заходи щодо регулювання толінгових схем:

1. встановити зобов’язання здійснювати капітальні вкладення у підприємство переробки

2. обмежити всі види толінгу в Україні для дотаційних державних підприємств та підприємств, які мають державну частку в майні

3. внутрішній толінг в Україні для підприємств акціонерної форми власності слід відрегулювати так, щоб такі угоди мали прозорий характер і не були ланками тіньових схем

4. пропонується ввести як базову мінімально допустиму вартість переробки давальницької сировини, що визначається у відсотках від ціни продукції на міжнародних ринках.

2. Особливості міжнародної торгівлі послугами:

1. регулюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства

2. послуги не зберігаються, вони одночасно виробляються і використовуються, тому здійснюються на основі прямих контрактів

3. виробництво і реалізація послуг мають більший державний захист, ніж сфера матеріального виробництва і торгівлі

4. тісно пов’язані з міжнародною торгівлею в цілому і по суті випливають з неї.

В умовах насичення ринку товарною масою і посилення конкуренції важливе місце зайняли послуги для підприємництва:

• менеджмент

• аудит

• інжиніринг

• лізинг

• франчайзінг тощо.

Франчайзінг (з англ. – привілеї, право) – це система передачі або продажу ліцензій на технологію і товарні знаки.

Існує міжнародна Асоціація франчайзінгу, яка визначає франчайзінг як довготривалі відносини, при яких франчайзер передає виключні права, що базуються на ліцензійній угоді, займатися підприємницькою діяльністю + допомога у навчанні, маркетингу, в управлінні в обмін на фінансову компенсацію від франчайзіата.

По цій угоді надається право здійснення діяльності на певній території і на певний час.

Франчайзер – надає ліцензію або торгівельну марку.

Франчайзіат – розвиваю підприємницьку діяльність.

В нашій літературі існують інші назви: френчайзінг, франшизінг.

Переваги франчайзінгу:

1. для франчайзера:

• можливість збільшити число торгівельних підприємств при мінімальних капіталовкладеннях

• збільшити прибуток за рахунок франчайзіата

• знизити рівень витрат виробництва і обігу на одиницю товару

• розширити сітку розподілу свого товару чи послуг

2. для франчайзіата:

• можливість стати самостійним підприємцем

• вести свій бізнес під визнаним торговим знаком

• використання вже випробуваних схем підприємництва

• спільна реклама

• придбання багатьох видів ліцензійного бізнесу по відносно низьким цінам.

Недоліки франчайзінгу:

1. для франчайзера:

   • складність контролю за діяльністю франчайзіата

   • можливість втратити добре ім’я і репутацію через погану роботу франчайзіата

   • небезпека отримання неправдивої інформації та бухгалтерської звітності

   • можливість виникнення протилежних цілей, що суттєво відображається на бізнесі

2. для франчайзіата:

   • небезпека бути скомпрометованим через погану роботу чи втрату репутації франчайзером

   • небезпека зміни політики франчайзера

   • великі витрати на послуги франчайзера

   • мало можливостей для самовираження в бізнесі.

Франчайзінг застосовується в таких галузях, як:

• авто послуги

• побутове обслуговування

• готельне господарство

• система суспільного харчування

В Україні існують 3 проекти щодо регулювання франчайзінгу:

1. Цивільний кодексу України (глава 74 “Франчайзінг” регулює франчайзінгові правовідносини)

2. Проект Господарського кодексу України (глава 36 “Передача для використання підприємницької діяльності виключних прав”)

3. Проект Закону “Про франчайзінг”, підготовлений Кабміном.

Франчайзінг може регулюватися:

• Антимонопольним законодавством

• договірним правом

22 березня 2002 р. – прийнятий первинний закон щодо антимонопольного регулювання Закон “Про захист економічної конкуренції”.

До цього існувало 2 закони щодо конкуренції:

1. “Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності” 1995 р.

2. “Про захист від недобросовісної конкуренції в Україні” 1996 р.

Інжиніринг представляє собою інженерно-консультаційні послуги по створенню підприємства і об’єктів. Тобто іншими словами, це метод підвищення ефективності вкладеного в об’єкт капіталу.

Інжиніринг охоплює весь комплекс робіт, починаючи з проведення попередніх досліджень, підготовки техніко-економічного обґрунтування, всього комплекту проектних документів, крім того розробку рекомендацій стосовно організації управління та готової продукції.

Контракт має включати ряд специфічних зобов’язань і умов:

• терміни і графіки виконання робіт

• кількість персоналу інжинірингової фірми

• ступінь відповідальності сторін за порушення зобов’язань

• умови переуступки частки контрактних послуг іншій фірмі на умовах субпідряду

• оплата навчання персоналу.

Завдання інжинірингу:

1. отримання замовником найкращого результату від вкладання капіталу за рахунок системного підходу до здійснення проектів

2. багатоваріантність технічних та економічних розробок з вибором оптимального варіанту

3. розробка проектів з урахуванням можливості застосування прогресивних і виробничих технологій, обладнання, конструкцій з різних альтернативних джерел, що відповідають окремим умовам і особливим вимогам замовників

4. використання сучасних методів організації управління всіма стадіями здійснення проектів.

Як одна з форм підприємницької діяльності інжиніринг має особливості:

• інжиніринг є однією з форм виробничого призначення, яка впроваджується не в матеріальній формі, а в його корисному ефекті

• має комерційний характер (тобто є об’єктом купівлі/продажу)

• має справу з відтворювальними послугами, тобто послугами, вартість яких визначається суспільно необхідними затратами часу на їх виробництво.

Іноді надання інжинірингових послуг на практиці співпадає з продажем ноу-хау. Тому іноді поняття інжинірингові послуги і обмін технологій співпадають. Але в дійсності:

інжинірингові послуги – це спосіб передачі нових технологічних і інших знань, але самі послуги представляють собою товар відмінний від технології.

Всі послуги інжинірингу поділяються на 2 групи:

1. послуги, пов’язані з підготовкою виробничого процесу – перед проектні послуги, власне проектні послуги, після проектні послуги.

2. послуги по забезпеченню нормального ходу процесу виробництва і реалізації продукції – всі послуги, пов’язані з оптимізацією процесів експлуатації, управління підприємством і реалізації його продукції.

Інжиніринг на стадії проекту поділяється на:

• базисний

• детальний

Міжнародні контракти, що стосуються надання інжинірингових послуг, можуть оформлятися по-різному.

Існує 3 основні методи спорудження об’єктів:

1. передбачає проведення більшої частини робіт (включаючи проектування, керівництво проектом) самим персоналом замовника чи місцевими фірмами. Закордонна інжинірингова фірма виступає в якості консультанта при підготовці та реалізації проекту і також як представник замовника при проведенні переговорів і консультуванні. Контракт не передбачає відповідальності консультанта або інжинірингової фірми за здійснення проекту.

2. передбачає виконання інжиніринговою закордонною фірмою більшої частки інжинірингових послуг (включаючи проектування, будівництво, керівництво). Контракт тут є контрактом про повний інжиніринг і передбачає відповідальність інжинірингової фірми як вповноваженого агента замовника за виконання проекту.

3. укладання контракту “під ключ” закордонним підрядчиком, який бере всю відповідальність за проведення інжинірингових робіт, включаючи роботи по будівництву об’єкту. Інжинірингові послуги можуть надаватися генеральним будівельним підрядчиком, а не спеціалізованою інжиніринговою фірмою.

Фірми домовляються між собою через:

• прямі переговори

• підрядні торги

Реінжиніринг – це інженерно-консультаційні послуги по перебудові систем організації та управління виробничо-торгівельними і інвестиційними процесами господарюючого суб’єкту в цілях підвищення його конкурентноздатності і фінансової стабільності.