Документація

Аудитор повинен включити до аудиторської документації такі суми, а також чинники, використані для їх визначення:

а) суттєвість на рівні фінансової звітності в цілому;

б) якщо це застосовно, рівень або рівні суттєвості для окремих класів операцій, залишків на рахунках і розкриття інформації;

в) суттєвість виконання; та

г) інформацію щодо будь-яких переглядів під час виконання аудиту.

Використання контрольних показників для фінансової звітності в цілому

Визначення суттєвості передбачає застосування професійного судження. Часто до контрольного показника при початковому визначенні суттєвості на рівні фінансової звітності в цілому застосовується відсоток. До чинників, що можуть вплинути на ідентифікацію контрольного показника, належать такі:

– елементи фінансової звітності (наприклад, активи, пасиви, капітал,доходи, витрати);

– наявність статей, на яких найвірогідніше будуть зосереджувати увагу користувачі фінансової звітності конкретного суб’єкта (наприклад, для оцінки фінансових результатів користувачі можуть зосереджуватися на прибутку, доходах або чистих активах);

– характер суб'єкта господарювання, стадія життєвого циклу, на якій він перебуває, а також галузь та економічне середовище, в якому працює суб'єкт господарювання;

– структура власності підприємства та способи його фінансування(наприклад, якщо суб'єкт господарювання фінансується виключно за рахунок боргового фінансування, а не власного капіталу, користувачі можуть приділяти більше уваги активам, а також вимогам до них, ніж доходам підприємства); та

– відносна нестабільність контрольного показника.

Міжнародний стандарт аудиту 330 “Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики”

Метою аудитора є отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів стосовно оцінених ризиків суттєвого викривлення через розробки і провадження відповідних дій у відповідь на такі ризики.

У цьому МСА наведені далі терміни мають такі значення:

а) процедури по суті – аудиторські процедури, призначені для виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень. Процедури по суті включають:

– тести деталей (класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації);

– аналітичні процедури по суті;

б) тести заходів контролю – аудиторська процедура, призначена для оцінки ефективності функціонування заходів контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень.

Розробляючи подальші аудиторські процедури, аудитор повинен:

а) розглядати причини оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень окремо за кожним класом операцій, залишком на рахунку та розкриттям інформації, включаючи:

– ймовірність суттєвого викривлення інформації внаслідок певних характеристик доречного класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації (тобто властивого ризику);

– чи враховує оцінка ризиків доречні заходи контролю (тобто ризик контролю), що, таким чином, вимагає від аудитора отримання аудиторських доказів, щоб визначити ефективність функціонування заходів контролю (тобто аудитор планує довіряти ефективності функціонування заходів контролю під час визначення характеру, часу й обсягу процедур по суті);

б) отримати тим більш переконливі аудиторські докази, чим вища оцінка ризику аудитором.