- •16. Стратегії управління персоналом.
- •17. Стратегії підприємства на іноземних ринках.
- •18. Основні етапи стратегічного управління: стратегічне планування, стратегічний аналіз; стратегічний вибір; реалізація стратегії.
- •20. Значення місії для підприємства з орієнтацією на стратегічний розвиток.
- •21. Класифікація стратегічних цілей. Побудова дерева стратегічних цілей.
- •22. Визначення факторів, що впливають на вибір стратегічних цілей.
- •3. Школа позиціонування
- •4. Школа підприємництва
- •23. Альтернативні підходи стратегічних шкіл до формування стратегії підприємства.
- •1. Школа проектування
- •2. Школа планування
- •5. Пізнавальна школа
- •6. Школа навчання
- •7. Школа влади
- •8. Культурна школа
- •9. Школа оточуючого середовища
- •10. Структурна школа
- •24. Сутність та принципи планування стратегій. Структура стратегічного плану та моделі стратегічного планування.
- •25. Принципи стратегічного планування. Значення стратегічного планування діяльності підприємства в умовах нестабільності зовнішнього оточення.
- •26. Процес стратегічного планування. Характеристика етапу ціле утворення.
- •27. Вибір місії та правила її формування. Значення місії для підприємства з орієнтацією на стратегічний розвиток.
- •28. Девіз та кредо підприємства.
- •29. Класифікація стратегічних цілей. Фактори, які впливають на вибір стратегічних цілей підприємства. Сфери встановлення стратегічних цілей підприємства.
- •30. Сутність та об’єкти стратегічного аналізу в процесі прийняття стратегічних рішень.
26. Процес стратегічного планування. Характеристика етапу ціле утворення.
Процес стратегічного планування посідає центральне місце в си-стемі стратегічного управління. Більшість західних і східних фірм використовують стратегічне планування для того, щоб змінити себе, вийти з безнадійних ситуацій, які сформувались зовні та в середині підприємства. Основні передумови переходу до стратегічного пла-нування такі: - необхідність реакції на зміни умов функціонування підприємств; - потреба в об’єднанні різних напрямків діяльності підприємства в умовах розвитку процесів децентралізації та диверсифікації (насам-перед конгломератної); - наявність яскраво виражених конкурентних переваг і необхід-ність їхньої підтримки (у підприємств, що їх мають) або створення їх (в аутсайдерів); посилення конкуренції; - інтернаціоналізація бізнесу, розвиток зв’язків з підприємствами, які використовують систему стратегічного планування; - наявність висококваліфікованих менеджерів, здатних вирішувати складні питання, застосовуючи систему стратегічного управління; - розвиток теорії та практики стратегічного планування, які допо-магають перейти від методу «проб і помилок» до наукових методів передбачення й підготовки майбутнього та до майбутнього; - наявність доступної інформації (глобальних інформаційних ме-реж) для вивчення сильних і слабких сторін підприємства, зовніш-нього середовища та умов конкуренції; - посилення інноваційних процесів, генерація та швидке освоєння підприємствами нових ідей; - необхідність впровадження високої культури управління, орієн-тованої на запобігання опору змінам та стимулювання розвитку під-приємства. Основні етапи стратегічного планування можна подати у вигляді схеми
управління стратегічний менеджмент диверсифікація
Місія підприємства - це його головна загальна ціль, суть існування підприємства. Значення місії полягає в тому, що вона виступає для керівництва як основа, орієнтир для прийняття всіх наступних рішень.
Основна загальна ціль підприємства - чітко виражена причина його існування - позначається як його місія.
Місія деталізує статус підприємства і забезпечує напрямок і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії підприємства повинно містити наступне:
· задача підприємства з точки зору його основних послуг або товарів, його основних ринків і основних технологій.
· зовнішнє середовище по відношенню до фірми.
· культура організації.
Місія повинна розроблятися з врахуванням таких факторів:
· історія фірми, в процесі якої розроблялася філософія фірми, формувався її профіль і стиль діяльності, місце на ринку і т.д.;
· існуючий стиль поведінки і спосіб дії власників та управлінського персоналу;
· стан середовища функціонування організації;
· ресурси, які вона може привести в дію для досягнення своїх цілей;
· специфічні особливості, якими володіє організація.
Добре сформульована місія прояснює те, чим являється організація і якою вона хоче стати, а також показує відміну організації від інших, подібних до неї.
Місія не повинна нести в собі конкретні вказівки відносно того, що, як і в які строки слід робити. Вона завдає основні напрями руху організації, реакцію організації на процеси і явища, які протікають в середині та ззовні неї.
